Интеграция Украинi до свiтового ринку капiталу в умовах глобалiзацii

    Рекомендації  автора було використано Управлінням  зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяльності Донецької облдержадміністрації (довідка № 38/01-02 від 10.02.2005р.) – результати дослідження процесу інтеграції України до світового ринку капіталу, Донецькою торгово-промисловою палатою (акт № 412/09 від 21.09.2004р.) – концептуальний підхід до розробки стратегії виходу українських суб’єктів бізнесу на світовий ринок капіталу, Донецьким філіалом Національного інституту стратегічних досліджень (довідка № 181/04 від 03.12.2004р.) – конкретизоване поняття «фінансова глобалізація» з виділенням специфічних рис та чинників, в практичній діяльності АТ «Глини Донбасу» (довідка №  від 30.06.2005 р.) – економіко-математична модель оптимізації залучення України до процесів міжнародного руху капіталу з урахуванням впливу факторів фінансового сектору, а також при підготовці рекомендацій IX, X та XI Міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до програм «Донецька область – 2010», «Донецька область – 2020».

    Окремі  результати, отримані в дисертації, використано в навчальному процесі кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету при створенні науково-методичного комплексу та викладанні дисциплін «Міжнародні фінанси», «Світові фондові ринки», «Міжнародна інвестиційна діяльність» (довідка № 277/01-26/6.9.0 від 17.03.2005 р.).

    Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих роботах. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано тільки ідеї і положення, що є результатом самостійної роботи здобувача.

    Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи доповідались на 6 міжнародних науково-практичних конференціях  і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Святогірськ: 2002 р., 2003 р., 2004 р., 2005 р.) (довідка №675/6-9.0 від 03.09.2002 р., довідка №285/01-26/6.9.0 від 19.03.2003 р., довідка №100/01-27/7.9.7 від 19.02.2004 р., довідка № 025-01/7.9.7-134 від 17.02.2005 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва і ГУУАМ» (м. Албена, Болгарія, 2003 р.) (довідка № 625/01-27/7.9.7 від 16.10.2003 р.).

    Публікації. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення в 10 наукових працях загальним обсягом 4,5 д.а., з яких особисто автору належать 4,4 д.а., з них 6 – у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,8 д. а., з яких особисто автору належить 2,8 д. а.

    Структура й обсяги роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел зі 180 найменувань і додатків. Зміст дисертації викладено на 185 сторінках друкованого тексту, включаючи 12 таблиць на 12 сторінках та 16 рисунків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

    У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, об’єкт і предмет, сформульовано основні результати дослідження, які несуть в собі наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

    У першому розділі  “Теоретичні засади дослідження інтеграції країн до світового  ринку капіталу в  контексті глобалізації світової економіки” досліджено теоретичні принципи та генезис економічної інтеграції країн, процеси глобалізації світової економіки, проаналізовано сутність, теорії і концепції міжнародної міграції капіталу.

    Швидкий розвиток світової цивілізації характеризується активізацією глибоких змін у всіх напрямах: від перегляду політичних та економічних пріоритетів до усвідомлення зміни самої сутності нового рівня суспільного розвитку. При цьому міжнародний рух капіталу відіграє одну з провідних функцій у розвитку сучасних глобалізаційних та інтеграційних процесів та постає одним із головних чинників формування нової глобальної економіки.

    На  основі дослідження природи капіталу на засадах використання  економічних  теорій автором запропоновано факторну модель визначення головних детермінант суспільного виробництва економічних благ з урахуванням різноманітного ресурсного забезпечення як інструменту дослідження передумов виникнення капіталу – об’єктивного феномену в економічній системі (рис. 1).

    Як  видно з наведеної моделі, капітал  може бути як фінансовим, так і матеріальним, трудовим, інтелектуальним та інформаційним. В сучасних умовах інтеграції країн до світового ринку капіталу в умовах глобалізації світової економіки досить значним ресурсом постає саме останній вид ресурсів суспільного виробництва - інформація, на засадах доступу до використання якої формується нова глобальна система прийняття рішень та залежить успіх розвитку кожної країни світу. 

Рис. 1. Факторна модель визначення головних детермінант  суспільного виробництва  економічних благ 

    Сучасні глобальні процесі у світовому  економічному просторі тісно пов’язані  з ринком капіталу, під яким розуміють  економічний механізм накопичення  та перерозподілу вільного капіталу, який складається з ринку іноземних  кредитів та позик, ринку євровалют, фондового ринку тощо. Як показав проведений аналіз, провідні вітчизняні та зарубіжні науковці виділяють велику кількість складових світового ринку капіталу. Класичним підходом є розподіл світового фінансового ринку за строковістю інструментів, які на ньому використовуються, на грошовий ринок і ринок капіталів. Але, на думку автора, як показують дослідження сучасного міжнародного фінансового ринку та ринку капіталів, між ними не існує різниці, тому що процес глобалізації фінансових, грошових, науково-технічних, людських потоків та посилення інтеграційної взаємодії між учасниками ринку скасував усі відмінності та сприяв появі нової категорії світових фінансів, які використовуються у міжнародних економічних відносинах.

    Дослідивши  праці провідних вітчизняних вчених: О. Білоруса, В. Будкіна, А. Гальчинського, В. Гейця, Б. Губського, В. Новицького, В. Савчука, В. Сіденка, О. Шниркова стосовно розвитку процесів міжнародної міграції капіталу в умовах глобалізації, можна дійти висновку щодо прямого взаємозв’язку глобалізації і міжнародного фінансового капіталу. Так, сучасний процес глобалізації світової економіки залежить від інтенсифікації потоків іноземних інвестицій, зростання ролі транснаціональних корпорацій, активізації процесів злиття та поглинання тощо. При цьому деякі з українських вчених пов’язують процес фінансової глобалізації з посиленням інтеграційної взаємодії національних економік.

    Як  свідчать проведені дослідження, у  науковій літературі існують різні  підходи щодо визначення понять „глобалізація” й „інтеграція”. Так, у загальному вигляді під глобалізацією розуміють процес поступового стирання економічних меж між країнами, у результаті якого світова економіка повинна стати єдиною державою. Сучасні досліджувачі  розвитку процесів глобалізації світової економіки виділяють три наступні напрями: поступове становлення спільного та рівномірного глобального середовища; встановлення постійних лідерів серед розвинених держав та аутсайдерів серед країн, що розвиваються; розвиток часткової глобалізації за умови створення регіональних угруповань. Оскільки перші два напрями суперечать один одному, найбільш реалістичним до здійснення представляється третій напрямок. При цьому постає проблема виокремлення та підпорядкування напрямів міжнародної міграції капіталу, а тому цілком зрозуміло постає питання визначення  поняття фінансової глобалізації.

    Фінансова глобалізація є багатомірним процесом, який здійснює як позитивний, так і  негативний вплив на розвиток людства. Фінансова глобалізація як складова процесу загальної глобалізації має неоднозначний (позитивний або негативний) вплив на різні країни в залежності від рівня їх економічного розвитку та політичного впливу в світі. На основі узагальнення існуючих підходів автором було удосконалено визначення поняття «фінансова глобалізація», яку слід розглядати як взаємозалежність різних секторів ринку фінансового капіталу, що характеризується формуванням, акумулюванням та використанням фінансових ресурсів в умовах зростаючої масштабності, відкритості, диверсифікації, лібералізації та інтеграції міжнародних потоків у світовому економічному просторі.

    При цьому, як показав аналіз, позитивні та негативні наслідки процесу фінансової глобалізації розподілено між учасниками нерівномірно. Зростання доходів та добробут одних країн досягаються за рахунок інших. Так, автором було доведено, що різко зростаючий розрив між зазначеними країнами, зумовлений стрибкоподібним нееквівалентним обміном капіталу, призведе до деформації фінансово-ринкових механізмів, експансії спекулятивного капіталу та дестабілізації економік не тільки слабких, але й сильних країн.

    Велика  кількість визначень поняття  інтеграції, зокрема економічної, відображає неоднозначність цього процесу. Економічну інтеграцію можна окреслити  як об'єднання ринків, торгових відносин, підприємницької діяльності окремих секторів в одне ціле по відношенню до зовнішнього світу або як процес зближення декількох національних господарств, який забезпечується подальшою концентрацією й переплетенням потоків капіталу, зокрема фінансового, за умови проведення узгодженої зовнішньої й внутрішньої політики.

    При цьому сучасна інтеграція характеризується процесом швидкої лібералізації  світового фінансового простору, який має як позитивні наслідки для  розвитку країн, що є учасниками цього  процесу, так і негативні. Так, автором було доведено, що країна із розвиненою інституціональною структурою, стабільним валютним, грошово-кредитним і фондовим ринками завдяки лібералізації валютно-фінансових відносин зможе прискорити темпи економічного зростання. У трансформаційній економіці відсутність необхідних макрофінансових та інституціональних передумов, недотримання порядку здійснення валютно-фінансової лібералізації обумовлює нейтральний або навіть негативний вплив лібералізації світового фінансового простору на економічний розвиток.

    Таким чином, лібералізація валютно-фінансових відносин має подвійний вплив  на економіку: з одного боку, скасування обмежень на приплив капіталу дає  змогу повніше задовольнити потреби  суб’єктів господарювання у фінансових коштах та стимулює інвестиційний процес, з іншого - ускладнюється утримання стабільного обмінного курсу, підвищується вразливість економіки до зовнішніх факторів негативного впливу, обмежуються можливості центрального банку здійснювати незалежну монетарну політику.

    При дослідженні теоретичних основ  інтеграції держав до світового ринку  капіталу на особливу увагу заслуговують теорії міжнародного руху капіталу, які  розкривають сутність функціонування відкритих економік та світового  господарства в умовах глобалізації фінансових ринків, серед яких найбільш вагомими є кількісна теорія грошей М. Фрідмана, теорія паритету купівельної спроможності Г. Каселя, ефект Фішера, теорія зайнятості, відсотку та грошей Дж. Кейнса, правило Тінбергена, еклектична теорія Дж. Даннінга, диференційна модель міжкраїнового перерозподілу капіталу В. Леонтьєва.

    Дослідження, проведені автором в першому  розділі дисертаційної роботи, дозволяють стверджувати, що подальшого розвитку потребує визначення напрямів інтеграції України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації міжнародного економічного простору.

    У другому розділі  “Аналіз процесу  інтеграції України  до світового ринку  капіталу в умовах глобалізації”  проаналізовано тенденції та динаміку світового ринку капіталу, розкрито особливості сучасного розвитку національної фінансової сфери та зроблено оцінку впливу глобалізації на розвиток інтеграційної взаємодії України зі світовим ринком капіталу.

    Сучасний  розвиток світової економіки обумовлено глобальними масштабами зростання  головних макроекономічних показників - світового валового внутрішнього продукту та ВВП країн світу. За результатами дослідження конкретизовано головних світових лідерів та аутсайдерів. Більше половини операцій і на міжнародному фінансовому ринку здійснюється у таких світових фінансових центрах, як Лондон, Нью-Йорк та Токіо, до трійки лідерів впевнено приєднуються країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону (Сінгапур, Гонконг, Китай, Південна Корея) та Південної Америки (Аргентина, Бразилія). На основі аналізу світової статистики засвідчено тенденцію переорієнтації потоків капіталу з розвинутих світових фінансових центрів на ринки країн, які розвиваються. Вивчення  диверсифікованої структури міжнародного ринку капіталу показало, що найбільш розвинутими секторами якого є ринок цінних паперів, ринок інвестицій та ринок кредитів.