Економіка створення та експлуатації нового структурного підрозділу виробничого підприємства

     Фд_пт, Фд_мр – дійсний річний фонд часу роботи кожної одиниці підйомно-транспортного та металорізального обладнання відповідно, год. (табл. 1.1).

     Кп_пт, Кп_мр – коефіцієнт попиту для підйомно-транспортного та металорізального обладнання відповідно, що враховує недовантаження по потужності й допоміжний час;

     Кз_пт – коефіцієнт завантаження підйомно-транспортного устаткування в часі;

     К – загальна кількість підйомно-транспортного  обладнання;

     j – поточний номер кожної одиниці підйомно-транспортного обладнання у їх загальному переліку;

     Ну_j – встановлена потужність кожної одиниці підйомно-транспортного обладнання, кВт (табл. 1.3, стовпчик 3);

     Кз_і – коефіцієнт завантаження металорізального обладнання на і-тій операції технологічного процесу (табл. 1.2, стовпчик 8);

     Ну_і – встановлена сумарна потужність металорізального обладнання на і-тій операції (табл. 1.3, стовпчик 4).

     Річний  видаток електроенергії:

Ре = 4080*0,15*0,85*52,5 + 4015 × 0, 2 × ∑ (0,91*4,4+0,94*170+0,86*120+

+0,89*49,5+0,89*36+0,94*13,2) = 254169,9 кВт/год

      Розрахунок  статті 2.5 таблиці 2.13:

254169,9*0,7=177,917 тис. грн. 

      2.6. Визначення загальновиробничих витрат 

     Номенклатура  статей загальновиробничих видатків, їх зміст та порядок визначення наведені в табл. 2.14.

     Витрати, пов'язані з керуванням виробництвом згідно затвердженої офіціальної методики з калькулювання собівартості витрат вміщують крім заробітної плати керівників витрати на відрядження, придбання обчислювальної техніки, на придбання спеціалізованої літератури тощо. В цій курсовій роботі розглядаються не усі витрати підприємства, а лише витрати на управління цехом, тому враховуються лише оплата цехового керівництва та для спрощення розрахунків пункти 1.2., 1.3. статті 1 дорівнюється 0.

     Дані  щодо річної суми амортизації  ОВФ заносяться до таблиці згідно розрахунків, виконаних у попередніх розділах.

     Амортизація нематеріальних активів враховується за даними таблиці 1.5.

     Витрати некапітального характеру, пов’язані з удосконаленням технології та організації виробництва враховуються за укрупненим нормативом.

     Витрати на обслуговування виробничих процесів за даною курсовою роботою включаються лише за основними позиціями, такими як витрати на оплату праці цехового персоналу (без керівників), табл. 2.10, 2.11.

     Витрати, пов'язані з підготовкою  та освоєнням виробництва, контролем якості технологічних процесів враховують також витрати на забезпечення якості продукції, утримання та експлуатацію усіх основних фондів загальновиробничого призначення (розподільче та силове обладнання, лічильники, засоби вентиляції тощо).

      Витрати на безпеку праці  та інші видатки  приймаються за укрупненим нормативом від заробітної плати за певними категоріями працюючих.

Таблиця 2.14

Загальновиробничі витрати

 
 

Продовження таблиці 2.14

 
 
 
 

 

     

      3. Калькулювання собівартості  продукції за статтями  витрат та встановлення планової ціни 

    Виражені  в грошовій формі поточні витрати  підприємства на виробництво утворять виробничу собівартість продукції. Перелік включених у собівартість поточних витрат наведений у табл. 3.1.

    Таблиця 3.1

Планова калькуляція собівартості одиниці  продукції (виробу за варіантом)

 

      За  плановими розрахунками калькуляція  складається виходячи з витрат на одиницю продукції за нормами та нормативами з подальшим визначенням сумарної собівартості річного випуску продукції. В цій курсовій роботі попередньо визначалися річні обсяги витрат, які для складання калькуляції були поділені на завдану річну програму виробництва деталі.

      Слід  додати, що на даному етапі виконана перевірка відповідності одиниць виміру та приведення їх до співставного вигляду( переведення тис. грн. в гривні, оскільки цифри проміжних таблиць можуть бути як у гривнях так і у тисячах.

      Розмір  адміністративних витрат та витрат на збут приймається за середніми даними по підприємству в цілому, оскільки на рівні цеху дані витрати не формуються. Втрати внаслідок технічно неминучого браку в цій роботі приймаються на рівні 1% від заробітної плати чисто умовно, оскільки на практиці залежать не від заробітної плати, а від рівня технології, і можуть бути або повністю відсутні, або приймаються за відсотком відбраківки виробів за їх повною собівартістю.

      Планову ціну встановлювено згідно сформованих витрат (табл. 3.1) та середнього за галуззю рівня рентабельності (Кр) даної продукції:  

Ц = С  × Кр = 142,13*1,3= 184,77 грн.    (3.1) 

      коефіцієнт  рентабельності приймається Кр = 1,3.

      Для розрахунку відпускної ціни (Цв) приймаємо планову ціну, визначену вище та податок на додану вартість у розмірі 20% від планової ціни:  

Цв = Ц + ПДВ = 184,77+184,77*0,2= 221,72 грн.   (3.2) 

де ПДВ – податок на додану вартість. 
 
 
 
 

      4. Розрахунок розміру  обігових коштів та авансованого капіталу 

      Розрахунок  розміру обігових коштів у загальному випадку базується на визначенні загального розміру річних поточних витрат, тривалості виробничого циклу  та часу повернення грошових коштів із сфери обертання. В цій курсовій роботі таке завдання не ставиться, тому одразу встановлюється тривалість одного обороту як величини середньої для  даного типу виробництва та довжини  виробничого циклу нескладних виробів  у розмірі 1 кварталу (Т_об = 90 днів). За цими даними визначається кількість оборотів обігового капіталу у рік: 

      N_об = Д_р / Т_об=360/9 = 4     (4.1) 

де N_об – кількість оборотів обігового капіталу у рік;

      Д_р –кількість календарних днів у розрахунковому періоді (360 днів у рік);

      Т_об – тривалість одного обороту.

      Розмір  обігового капіталу визначається розміром річних поточних витрат та кількістю  оборотів у рік. Збільшення кількості  оборотів за рахунок скорочення виробничого  циклу або зменшення витрат часу на виконання фінансових операцій зменшує  потребу у обіговому капіталі: 

К_об = В_р / N_об = 142,13 × 215000/4= 7639487,5 грн.,         (4.2) 

де К_об – обіговий капітал;

      В_р – річні витрати на виробництво завданого обсягу продукції.

      Річні витрати на виробництво завданого  обсягу продукції визначаються добутком повної собівартості одиниці продукції (табл. 3.1) на річну програму випуску  деталі за варіантом.

      Розмір  авансованого капіталу (К_а) визначається сумою обігового капіталу (К_об) та загального розміру капітальних вкладень на створення цеху (К_с) за підсумком таблиці 1.6.

     5. Визначення точки  беззбитковості (критичної  програми випуску продукції цеху) 

      Визначення  точки беззбитковості виконується  на основі аналізу співвідношення «витрати—випуск—прибуток». Даний метод застосовується для  спрощених розрахунків, які дозволяють з достатньою точністю та невеликою  трудомісткістю враховувати поточні  коливання умов виробництва та збуту  продукції.

      Спрощення засновано на припущенні, що:

      усі витрати можна поділити на змінні та постійні;

      усі змінні витрати є пропорційними, а постійні не змінюються у часі;

      ринкові ціни на вироби не залежать від обсягу виробництва і в межах розрахункового періоду стабільні.

      Ці  обмеження значно спрощують розрахунки, дозволяючи замість реальних використовувати  лінійні залежності. Це зменшує точність, але для цілей короткострокового  планування вона достатня.

      У процесі аналізу обчислюються та аналізуються:

      Маргінальний  прибуток за формулою: 

      ПМ = Цв – Сз = 221,72–92,28 = 129,44 грн.       (5.1) 

де ПМ – плановий маргінальний прибуток на одиницю продукції, грн.;

      Цв – планова ціна продажу одиниці продукції, грн.;

      Сз – змінні витрати на одиницю продукції за калькуляцією, грн..

      У якості змінних витрат, які є приблизно  пропорційними обсягу продукції, слід визначити суму матеріальних витрат, основної та додаткової заробітної плати  основних робітників з відрахуваннями, та втрат від браку за мінусом  зворотних відходів (табл. 3.1). Постійні витрати (Сп) є такими лише умовно, оскільки у тій чи іншій мірі залежать від обсягу продукції, але не пропорційно. До їх складу слід віднести витрати на утримання й експлуатацію устаткування, загальновиробничі витрати, адміністративні та витрати на збут. Для подальшого розрахунку необхідно визначити постійні витрати на завданий за варіантом обсяг продукції (С_ПО): 

                Спо = Сп × N = 49,84*215000 = 10715600 грн.   (5.2) 

де С_ПО – постійні витрати на обсяг виробництва.

      Беззбитковий  обсяг виробництва (Nб) обчислюється, за умовою, що в точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам: 

      Nб × Цв = Nб × Сз + Спо    (5.3) 

      Звідси:

                    (5.4) 

      Беззбитковий  обсяг виробництва за наведеною  формулою визначається у натуральному вимірі, що прийнятно для одно-продуктового виробництва. У графічному зображенні беззбитковий обсяг виробництва  позначається проекцією точки перетину лінії повної собівартості товарного випуску (Стп) та виручки (В) на рис. 5.1.

 

     

47669761,78

30557539,6

18354868,48

10715600

B

В=N×221,72