Економічний зміст статутного капіталу, його функції, особливості формування на підприємстві

Облік додаткового капіталу. Додатковий капітал може бути вкладений. Це сума емісійного доходу, на яку вартість проданих випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Наприклад, номінал акції ЗАТ 100 грн., акція продана за 108 грн. (Додаток А)

Додатковий  капітал може бути і не вкладений. Це сума вартості до оцінки (1000 грн.) необоротних  активів або вартість активів, безкоштовно  отриманих підприємством від  інших фізичних або юридичних  осіб, та різні види додаткового  капіталу.

Наприклад:

Вартість  будинку офісу – 100 000 грн. До оцінено в сумі 8000 грн.

Підприємство  одержало санацію від муніципалітету в сумі 10 000 грн.

Один із засновників  підприємства безоплатно передав підприємству друкарську машинку вартістю 500 грн.

Балансова інтерпретація  проведень унаочнена у додатку Б

Облік резервного капіталу. Резервний капітал – це такий вид капіталу, який не зареєстрований. Цей капітал не може утворитися за рахунок результатів діяльності.

Основні джерела резервного капіталу такі:

додатковий  капітал;

нерозподілений  прибуток.

Основні операції з резервного фонду наведені в  таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Основні операції з резервного капіталу ЗАТ

Зміст операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
Рішення засновників: направлено до резервного фонду частину нерозподіленого  прибутку	НП	РК
Рішенням зборів акціонерів частина резервного капіталу направлена на покриття збитків минулого року.	РК	НЗ

 

Примітка:   НП – нерозподілений прибуток,

  РК – резервний капітал,

  НЗ – непокриті збитки.

 

Облік нерозподіленого прибутку (непокритого  збитку). Нерозподілений прибуток, або  непокритий збиток, є складовою власного капіталу і формується за рахунок  прибутку, який не був розподілений (тобто спожитий).

Для обліку нерозподіленого прибутку (непокритого  збитку) планом рахунків призначений  рахунок такої самої назви; шифр його - №43.

Нерозподілений  прибуток може перебувати у двох формах:

власне нерозподіленого  прибутку;

створених спеціальних  фондів (преміювання, надання допомоги, розвитку соціальної сфери тощо).

Господарські  операції, які характеризують облік  нерозподіленого прибутку наведені в таблиці 2.2.

 

 

 

 

 

Таблиця 2.2 Облік нерозподіленого прибутку ЗАТ

Зміст операції	Дебет рахунка	Кредит рахунка
Відповідно до рішення  загальних зборів акціонерів залишена сума нерозподіленого прибутку	ФР	НП (НЗ)
Нарахована премія за окремі досягнення апарату товариства за ІІ кв.	НП (НЗ)	РП
Проведені відповідні відрахування по нарахованій премії	НП (НЗ)	РС
Видана із каси одноразова допомога працівникові.	НП (НЗ)	РК
Передана сума нерозподіленого  прибутку іншому підприємству в порядку  підтримки.	НП (НЗ)	Рб
У разі ліквідації підприємства залишок нерозподіленого прибутку приєднано до статутного капіталу.	НП (НЗ)	СК

 

Примітка: НП (НЗ) – нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

ФР  – фінансові результати

РП  – розрахунки з працюючими

РК  – рахунок „Каса”

Рб  – рахунок у банку

СК  – статутний капітал

РС  – розрахунки по страхуванню.

 

Облік неоплаченого капіталу. Неоплачений капітал – це сума зобов’язань засновників за внесками до статутного капіталу.

У момент реєстрації статутного капіталу зареєстрована сума відображається записом:

Дебет рахунка „Неоплачений капітал”

Кредит  рахунка „Статутний капітал”

Усі наступні внески засновників до статутного капіталу відображаються записом за кредитом рахунка „Неоплачений капітал” та дебетом різних рахунків, у залежності від форми та змісту внесків (чи викупу акцій – в акціонерних товариствах)

Облік вилученого капіталу. Вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії (або її часток), які викуплені акціонерним товариством у його акціонерів.

Процес  вилучення акцій власної емісії відображається у бухгалтерському  обліку записом:

Дебет рахунка „Вилучені акції”

Кредит  рахунка „Каса” (або „Рахунок у  банку”)

Вилучені  акції можуть бути продані або  анульовані.

При продажу робиться запис:

Дебет рахунка „Собівартість проданих акцій”

Кредит  рахунка „Вилучені акції”

При анулюванні вилучених акцій попередньо потрібно перереєструвати статутний  капітал, а потім зробити запис:

Дебет рахунка „Статутний капітал”

Кредит  рахунка „Вилучений капітал”

На  суму номінальної вартості акцій.

Якщо  в момент продажу є різниця  між номінальною та балансовою вартістю акцій, що анулюються, то така різниця  буде відображена або на дебеті рахунка  „Нерозподілений прибуток”, або  на кредиті рахунка „Додатковий  капітал”.

 

2.2 Синтетичний і аналітичний  облік статутного капіталу в  товариствах з обмеженою відповідальністю

 

Для товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю законодавством встановлено норми щодо формування і зміни статутного капіталу.

Статутний фонд характеризує початкову суму власного капіталу підприємства, інвестовану  у формування його активів для  початку здійснення господарської  діяльності. Його розмір визначається статутом підприємства. Для підприємств  окремих сфер діяльності й організаційно-правових форм (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю) мінімальний  розмір статутного фонду регулюється  законодавством. Статутний капітал  підприємства, відповідно до нового Плану  рахунків, відображається на рахунку 40 "Статутний капітал". Цей рахунок  призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунка 40 "Статутний капітал", згідно з Інструкцією №291, відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку має відповідати  розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства. Рахунок 40 "Статутний  капітал" кореспондує за дебетом  з кредитом рахунків:

41 "Пайовий  капітал";

45 "Вилучений  капітал";

46 "Неоплачений  капітал";

67 "Розрахунки  з учасниками".

Рахунок 40 "Статутний  капітал" кореспондує за кредитом з дебетом рахунків:

41 "Пайовий  капітал";

42 "Додатковий  капітал";

43 "Резервний  капітал";

44 "Нерозподілені  прибутки (непокриті збитки)";

46 "Неоплачений  капітал";

67 "Розрахунки  з учасниками".

Для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів сільськогосподарських  кооперативів відповідно до плану рахунків введено рахунок 41 "Пайовий капітал". Таким чином, пайовий капітал, який раніше обліковувався на субрахунку рахунку 85 "Статутний фонд", виділено як окрему складову власного капіталу. Пайовим капіталом визнається сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у підприємстві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності. Цей рахунок застосовують сільськогосподарські кооперативи, споживчі товариства, колективні сільськогосподарські підприємства, житлово-будівельні кооперативи, кредитні спілки та інші підприємства, установчі документи яких передбачають формування пайового фонду (капіталу). Колективні сільськогосподарські підприємства на рахунку 41 "Пайовий капітал" обліковують як вартість розпайованого  майна, так і того, що з різних причин не було розпайоване між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Для відображення операцій з формування, збільшення та зменшення статутного фонду в  господарських товариствах використовуються два рахунки: 46 "Неоплачений капітал" та 45 "Вилучений капітал". Рахунок 46 "Неоплачений капітал" призначений  для узагальнення інформації про  зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства, а на рахунку 45 "Вилучений  капітал" ведеться облік вилученого капіталу.

Формування  статутного фонду після державної  реєстрації товариства на всю суму, зазначену в статуті, відображають записом за дебетом рахунку 46 "Неоплачений  капітал" та за кредитом рахунку 40 "Статутний  капітал". За дебетом рахунку 46 "Неоплачений  капітал" відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення  заборгованості за внесками до статутного капіталу. Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних  товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Фактичне  надходження матеріальних активів  в рахунок внесків до статутного фонду товариства, а також оплати акцій відображають на дебеті рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи" 12 "Нематеріальні  активи", 14 "Довгострокові фінансові  інвестиції", 15 "Капітальні інвестиції", рахунків з обліку товарно-матеріальних цінностей, 21 "Тварини на вирощуванні  і відгодівлі", 30 "Каса", 31 "Рахунки  в банках" тощо та кредиті рахунку 46 "Неоплачений капітал".

У разі конвертації  зобов’язань товариства у статутний  капітал, що можливо при санації, реорганізації товариства або при  приєднанні дивідендів до власного капіталу тощо рахунок 46 "Неоплачений капітал" кореспондує з рахунками 50 "Довгострокові  позики", 63 "Розрахунки з постачальниками  та підрядниками", 66 "Розрахунки з  оплати праці", 67 "Розрахунки з  учасниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями" та іншими рахунками з обліку зобов’язань.

Відповідно  до чинного законодавства земельна ділянка сільськогосподарського призначення  не може перейти у власність господарського товариства шляхом внесення її до статутного фонду, оскільки тільки сільськогосподарські акціонерні товариства можуть бути суб’єктами права власності на землю сільськогосподарського призначення, якщо вони отримали державний  акт на право колективної власності  на землю. У цьому випадку співвласниками ділянки стають всі акціонери  підприємства. Тобто не існує правового  механізму оформлення права власності  на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, при якому земельна ділянка переходить у власність  юридичної особи.

Для оцінки фінансового стану підприємства статутний капітал особливої  ролі не відіграє. Важливість статутного капіталу випливає з інших функцій:

1. Статутний  капітал акціонерного товариства  складається із внесків акціонерів. Він відображає власні джерела  формування активів і власність  акціонерного товариства як юридичної  особи. І водночас сума статутного  капіталу відображає колективну  власність акціонерів, де частка  кожного визначається номінальною  вартістю придбаних ним акцій.

2. Величина  статутного капіталу надає користувачам  фінансової звітності підприємства  інформацію про мінімальну величину  його власного капіталу. Наприклад,  якщо у господарському товаристві  інші складові власного капіталу  можуть зменшуватися власниками  за власним бажанням, то для  того, щоб зменшити розмір статутного  капіталу, необхідно здійснити ряд  передбачених законодавством процедур  і не мати ніяких претензій  зі сторони кредиторів.

Бухгалтерський  облік статутного капіталу починається  з дня реєстрації підприємства в  державному реєстрі суб'єктів підприємницької  діяльності.

Розмір статутного капіталу підприємства в процесі  його господарської діяльності також  змінюється, при цьому всі зміни  розміру статутних капіталів  на державних підприємствах у  бухгалтерському обліку знаходять  відображення безпосередньо на однойменному рахунку, в той час як на малих  підприємствах, у господарських  товариствах, підприємствах з іноземними інвестиціями вони знаходять відображення лише після відповідної державної  перереєстрації зміни розміру статутного капіталу.