Економічний зміст статутного капіталу, його функції, особливості формування на підприємстві

Вступ

 

В умовах глобалізації світового господарства, які визначаються розвитком міжнародних економічних  відносин, створенням спільних підприємств, об’єктивним критерієм визнання місця і ролі національної економіки  України є поява різних форм власності  і господарювання. Економічною та правовою базою їх функціонування є  статутний капітал, який у подальшій  діяльності стає економічним гарантом платоспроможності.

Актуальність  теми дослідження полягає в недостатній  врегульованості в Україні операцій зі статутним капіталом, неузгодженості норм чинного законодавства, нормативних  документів бухгалтерського і податкового  обліку, відсутність методичного  забезпечення оцінки розміру статутного капіталу.

Задаючись питанням, що ж представляє собою статутний  капітал в діяльності сучасного  підприємства необхідно відзначити, що поряд з вирішенням чисто фінансових питань необхідно паралельно розглядати і надійність "керованості" підприємством  у руках власника. Практична потреба  в дослідженні питань ефективного  керування статутним капіталом  свідчить про актуальність даної  проблеми, що й обумовило вибір  теми випускної роботи.

Найбільшої  уваги в дослідженні приділено  проблемам обліку операцій по формуванню і зміні статутного капіталу підприємств.

Поставлена  мета обумовила необхідність вирішення  ряду взаємозалежних завдань:

розкрити  сутність і зміст статутного капіталу підприємства;

виявити механізм формування статутного капіталу на підприємстві;

дослідити теоретичні аспекти обліку статутного капіталу підприємства;

надати економіко-правову  характеристику статутному капіталу в  управлінні підприємством;

визначити передумови використання комп’ютерних систем обробки  даних для обліку та контролю операцій зі статутним капіталом.

Об’єкт та предмет дослідження - це операції по формуванню і зміні статутного капіталу у підприємствах аграрного сектору, сукупність теоретичних, методичних і  практичних питань, пов’язаних з обліком  та контролем статутного капіталу.

Теоретичною методологічною основою роботи є  основні положення і висновки, сформульовані в наукових фундаментальних  працях вітчизняних і закордонних  економістів.

Інформативною основою дослідження є Закони України, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів, матеріали наукових конференцій, періодичної преси.

 

Розділ 1. Теоретичні основи формування статутного капіталу підприємства

1.1 Економічний  зміст статутного капіталу, його  функції, особливості формування  на підприємстві

 

Майно підприємства складається із різноманітних матеріальних, нематеріальних та фінансових ресурсів - носіїв прав власності окремих  суб'єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначаються часткою  і формою інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені  у бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів. Розкриття  цих прав є одним із найважливіших  завдань фінансової звітності.

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних  категорій. Він є базою створення  і розвитку підприємства й у процесі  функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка  організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє  собою сукупність матеріальних цінностей  і коштів, фінансових вкладень і  витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської  діяльності.

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна  помітити деяку неоднозначність. Так, наприклад, Н.П. Кондратов показує, що капіталом організації є її майно [21, с.2]. У той же час, відповідно до передмови до Міжнародних бухгалтерських стандартів, опублікованих Комітетом з міжнародних бухгалтерських стандартів у листопаді 1982 р., капітал являє собою різницю між активами і пасивами.

Поняття "Капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". В момент створення  підприємства його стартовий капітал  втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і представляє  собою вартість майна підприємства.

На цьому  етапі, коли підприємство ще не має  зовнішньої заборгованості, облікова формула капіталу набуває вигляду:

 

К = А, оскільки З = 0,                                                                       (1.1)

 

де К - власний  капітал;

А - активи (вартість майна);

З - зобов’язання.

У процесі  господарської діяльності у підприємства виникають зобов’язання перед юридичними і фізичними особами. Боргові  зобов’язання перед кредиторами  підприємства задовольняються за рахунок  його активів. З урахуванням залучених  коштів власний капітал (тобто капітал, який належить власникам підприємства) визначається як різниця між вартістю його майна і зобов’язаннями:

 

К = А - З,                                                                                            (1.2)

 

Саме так  трактується початковий статутний  капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс" (табл.1.1):

 

 

 

 

Таблиця 1.1

Порівняння  визначень статутного капіталу

Положення про організацію бухгалтерського  обліку і звітності в Україні  № 250 (п.65)	Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 2 "Баланс"
Статутний фонд - сукупність внесків (у грошовому виразі) учасників (власників) в майно при створенні підприємства для забезпечення його діяльності у  розмірах, визначених установчими документами	Статутний капітал - зафіксована в  установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства

 

Дослідження сучасних науковців - Г. Менк’ю, Ч. Гіла, В.В. Ковальова, І.Й. Яремко та інших  присвячені в основному капіталу як економічній категорії, або як предмету фінансового аналізу. Але  більшість дослідників не приділяє належної уваги саме статутному капіталу, розглядаючи його як елемент власного капіталу. Аналогічним є розгляд  цього питання в інших виданнях з обліку та аудиту. Такі автори як Ф.Ф. Бутинець, М.В. Кужельний, В.В. Сопко, В.Г. Мельник, Н.М. Грабова тощо розглядали проблеми обліку не акцентуючи увагу  на облікових проблемах статутного капіталу.

Важливим  методологічним аспектом для характеристики статутного капіталу є науково обґрунтована класифікація капіталу за різноманітними ознаками. В літературних джерелах автори виділяють 23 класифікаційні ознаки, 43 види капіталу. На рис.1.1 уточнено місце  статутного капіталу в загальній  класифікації капіталу.

Місце статутного капіталу в загальній  класифікації капіталу

Рис.1.1 Характеристика статутного капіталу в товариствах  з обмеженою відповідальністю через  класифікаційні ознаки капіталу

 

Статутний капітал  є одним з найважливіших показників, що дозволяють одержати уявлення про  розміри і фінансовий стан економічних  суб'єктів. Це один з найбільш стійких  елементів власного капіталу організації, оскільки зміна його величини допускається в строго визначеному порядку, установленому  законодавчо.

Відповідно  до законодавства України статутний  капітал [15], у залежності від організаційно-правової форми підприємства, може виступати у виді: статутного капіталу, статутного фонду, складового капіталу, пайового фонду.

Функції статутного капіталу, а також цілі його зменшення  та збільшення у систематизованому  вигляді згруповані у табл.1.2:

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Функції та цілі збільшення (зменшення) статутного капіталу

Функції статутного капіталу	Цілі збільшення	Цілі зменшення
Заснування та введення підприємства в дію	Реалізація інвестиційного проекту	Згортання діяльності
Відповідальність і гарантії (забезпечення кредитоспроможності)	Виконання вимог щодо мінімального розмір статутного капіталу підприємства	Підвищення ринкового курсу  корпоративних прав
Захисна функція	Проведення санації	Санація балансу (одержання санаційного  прибутку)
Управління та контролю	Поглинання чи придбання контрольного пакета інших підприємств	Концентрація капіталу в руках  активних власників
Фінансування та забезпечення ліквідності	Поліпшення ліквідності та платоспроможності	Приведення у відповідність  обсягів власного капіталу та майна
Рекламна (репрезентативна) функція	Модернізація чи розміщення виробництва	Вирішення конфліктів між власниками
База для нарахування дивідендів	Оптимізація дивідендної політики	Проведення певної дивідендної  політики

 

Формування  статутного капіталу зв'язано з цілями створення організації і її організаційно-правовою формою. Порядок формування статутного капіталу організацій різних організаційно-правових форм досить жорстко в даний час  регулюють закони України. Крім того, ряд підзаконних актів регламентує  дії по бухгалтерському відображенню цього процесу.

Разборська  О.О. у своїй роботі "Облік і  аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних  товариств" досліджуючи сутність статутного капіталу, виділити три  його характеристики:

1) регулятор  розподілу власності;

2) засіб мобілізації  ресурсів;

3) механізм  захисту прав власників.

При цьому  статутний капітал повинен реалізовуватися  у двох напрямах:

1) як основа  для розрахунку і розподілу  доходів серед власників;

2) як регулятор  відносин власності та гарантія  погашення зобов’язань підприємства. Розмір статутного капіталу підприємства  в значній мірі визначає масштаби  його виробничо-господарської діяльності, хоч, природно, не існує прямого  зв’язку між розмірами статутних  капіталів підприємств різних  галузей і обсягом виробництва  товарів та послуг на них,  бо останнє визначається ще  й такими факторами, як попит,  пропозиція і ціна на товари  та послуги, розмір залучених  кредитів та інших позикових  фінансових ресурсів. У певній  мірі розмір статутного капіталу  впливає на можливості зовнішнього  фінансування, ділову репутацію  підприємства.

Початковий  розмір статутного капіталу підприємства фіксується в статуті або установчому  договорі, які в обов’язковому  порядку подаються до органів  влади під час державної реєстрації підприємства. Контролюючі державні органи (фінансові, податкові), а також  банки у взаємовідносинах постійно слідкують за розміром статутного капіталу кожного підприємства і за тим, щоб  він був відповідним чином  оплачений: адже замало лише задекларувати  в статуті певний розмір статутного капіталу, треба вжити заходи до того, щоб кошти (або майно, нематеріальні  активи) надійшли в розпорядження  підприємства реально від усіх юридичних  і фізичних осіб, що мають частки в статутному капіталі та є його власниками.

Законодавство України передбачає мінімальні розміри  статутних капіталів, нижче яких державна реєстрація підприємства не допускається. Ці мінімальні розміри не є сталими. У зв’язку з інфляційними явищами в економіці нерідко змінюються в законодавчому порядку.

Аналіз динаміки розміру статутного капіталу і генезису бази його розрахунку довели, що показник статутного капіталу в Україні має  формальне значення і не виконує  функції гаранту платоспроможності  товариства. Однією з причин такого стану є недосконалість обраної  бази для визначення мінімального розміру  статутного капіталу. За результатами дослідження досвіду роботи товариств  в інших країнах було запропоновано  не пов’язувати мінімальний розмір статутного капіталу зі ставкою мінімальної  заробітної плати.

Процес формування обсягу і структури капіталу підпорядкований  завданням, які забезпечують його господарську діяльність не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і  в найближчій перспективі. Загальна потреба в капіталі підприємства базується на його потребі в оборотних  та позаоборотних активах.