Якісними є кредити, за якими
забезпечене їх повне і своєчасне погашення
(повернення) та скорочення кредитних
ризиків, тобто не повернення суми основного
боргу по кредиту і процентів по ньому.
Із метою підвищення і стабільності банківської
системи, захисту кредиторів і вкладників
комерційні банки відповідно до Постанови
правління НБУ від 06.07.2000 року № 279 формують
і використовують резерви для відшкодування
(покриття) можливих втрат від кредитних
послуг.
Для нарахування резерву кредитний
портфель банку класифікується за ступенем
ризику кредитів на групи (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Класифікація кредитного портфелю
за ступенем ризику
Категорія кредитної операції |
Рівень ризику |
Стандартні |
2 |
Під контролем |
5 |
Субстандартні |
20 |
Сумнівні |
50 |
Безнадійні |
100 |
При аналізі оцінка структури
цих активів (кредитів) вважається задовільною,
якщо питома вага кредитів без забезпечення,
сумнівних до погашення, пролонгованих
та прострочених кредитів складає лише
50 %.
Розглянемо структуру кредитного
портфеля ПАТ КБ ПриватБанк зображену
на рисунку 2.2.
Рисунок 2.2 Структура кредитного
портфеля ПАТ КБ ПриватБанк в 2010 році
Виходячи із даних зображених
на рисунку 2.2 структуру кредитного портфеля
можна вважати задовільною, тому що кредити
прострочені,
пролонговані і сумнівні складають
12 % при дозволеній нормі 50 %.
Характерно, що при збільшенні
суми всіх активів на 26,1%, високоліквідні
активи в 2010 році порівняно з 2008 роком
збільшились на 6,4%, а робочі активи на
8,5 %. Тобто можна зробити висновок, що банк
добре управляє активами, відбулось зміцнення
ліквідності і платоспроможності банку,
а також підвищення його доходності.
Процес управління активами
і пасивами банку включає в себе управління
ліквідністю банку. Ліквідність для комерційного
банку виступає як здатність банку забезпечити
своєчасне виконання в грошовій формі
своїх зобов’язань по пасиву.
Серед нормативів ліквідності
розраховуються такі:
норматив миттєвої ліквідності;
норматив загальної ліквідності;
норматив співвідношення високоліквідних
активів (Ва) до робочих активів (Ра).
Миттєва ліквідність сигналізує
про здатність установи банку покрити
коштами в касі та на коррахунку частину
залучених коштів в національній валюті.
Норматив миттєвої ліквідності розраховується
як співвідношення суми коштів на коррахунку
(Ккр) та в касі (К) до розрахункових (Рп)
і поточних (Пр) зобовязань:
Н6 = ( Ккр+К ) / ( Рп+Пр ) *100% (1.1)
Нормативне значення має бути
не менше 20%.
Загальна ліквідність характеризується
відношенням зобовязань банку незалежно
від строку їх виконання до активів незалежно
від строку їх надходження. Розраховується
цей норматив як співвідношення загальних
активів (А) до загальних зобовязань банку
(З) :
Н7 = А / З * 100% (1.2)
Значення цього нормативу має
бути не менше 100%.
Норматив співвідношення високоліквідних
активів (Ва) до робочих активів (Ра) банку
(Н8) характеризує питому вагу високоліквідних
активів (Ва) у робочих активах (Ра) і розраховується
за формулою:
Н8 = Ва / Ра * 100% (1.3)
Нормативне значення показника
Н8 має бути не менше 20%.
Розраховані нормативи ліквідності
ПАТ КБ ПриватБанк за 2008 - 2010 роки наведені
в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Нормативи ліквідності ПАТ
КБ ”ПриватБанк” за 2008 - 2010 роки
Нормативний показник |
Норматив-не значення |
Фактичний рівень |
2008 рік |
Відхилення (+,-) |
2009 рік |
Відхи-
лення (+,-) |
2010 рік |
Відхилення (+,-) |
Н5 миттєва ліквідність, % |
Не менше 20 |
59,1 |
+39,1 |
54,5 |
+34,5 |
45,3 |
+25,3 |
Н6 загальна ліквідність, % |
Не менше 100 |
135,2 |
+35,2 |
115,3 |
+15,3 |
121,2 |
+21,2 |
Н7 співвідношення високоліквідних активів
з робочими активами, % |
Не менше 20 |
22,9 |
+2,9 |
40,6 |
+20,6 |
43,7 |
+23,7 |
Результати розрахунку нормативів
ліквідності ПАТ КБ ”ПриватБанк” наведені
в таблиці 2.6 за 2008 - 2010 роки показують,
що ПАТ КБ “ПриватБанк” дотримується
всіх нормативів ліквідності. Фактичні
рівень показників значно перевищує їх
нормативні значення.
При підвищенні ліквідності
банку є можливість втратити прибутковість
активів, що спостерігається в нашому
випадку (табл.2.7).
Таблиця 2.7
Прибутковість активів ПАТ
КБ „ПриватБанк” в 2008 - 2010 роках
Показник |
Формула
Розрахунку |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Доход на активи (ПА) |
|
|
|
|
Наведені в таблиці 2.7 дані показують,
що банк втрачає здатність ефективно вкладати
свої кошти в активні операції. Хоча в
2009 році цей показник був досить високий
порівняно з 2010 роком і складав 2,7 %, а в
2010 році знизився до 0,7%. Можливо такий
спад пов’язаний з підвищенням конкуренції
на ринку банківських послуг. Так чи інакше
слід шукати оптимальні варіанти, коли
є достатній рівень ліквідності при достатньому
рівні прибутковості активів.
Звичайно слід думати про прибутковість,
адже комерційний банк функціонує на принципах
комерційного розрахунку, але невиконання
нормативів тягне за собою штрафи, які
фактично є витратами банку і порушенням
банківської дисципліни. Таким чином слід
обдумати, чи варто прибуток втрачати
на штрафи, чи може варто провести структурні
зміни і вибрати оптимальний варіант.
2.3 Надання кредитів юридичним
та фізичним особам
Національний банк України будує свою
грошово-кредитну політику з метою забезпечення
стабільності національної валюти, підтримки
економічної стабілізації через зниження
темпів інфляції. Для виконання цих задач
Національний банк України використовує
такі важливі інструменти грошово-кредитної
політики, як процентні ставки, політику
мінімальних обов’язкових резервів, ломбардних
операцій, операцій з державними цінними
паперами. Згідно з Законом України “Про
банки і банківську діяльність” НБУ комерційним
банкам надає ліцензії на проведення операцій
по кредитуванню, здійснює контроль за
виконанням комерційними банками Положення
“Про кредитування” і згідно з чинним
законодавством приймає рішення .
Кредитування здійснюється
на підставі Положення Національного
банку України “Про кредитування”, затвердженого
постановою Правління від 28.09.95 р. № 246.
Цим Положенням передбачена
заборона надання кредитів на такі цілі:
— покриття збитків від господарської
діяльності позичальника;
— формування і збільшення
статутного фонду комерційних банків
та інших господарських товариств.
Взагалі комерційні банки мають
право надавати кредити резидентам в національній
та іноземній валюті, якщо строки і суми
таких кредитів не перевищують встановлені
законодавством межі.
Кредитування юридичних і фізичних
осіб установами комерційних банків здійснюється
за рахунок кредитних ресурсів, джерелами
формування яких є власні кошти банків,
залишки на розрахункових і поточних (валютних)
рахунках, залучені кошти юридичних і
фізичних осіб, міжбанківські кредити.
ПАТ КБ “ПриватБанк” проводить
кредитні операції, пов’язані з наданням
кредитів різних форм і видів юридичним
і фізичним особам: надання кредитів юридичним
та юридичним особам у національній та
іноземній валюті, надання міжбанківських
кредитів у національній та іноземній
валюті, а також кредитування на споживчі
потреби, кредитування під купівлю житла
(технологія “Житло в кредит”), автомобіля
(технологія “Автомобіль в кредит”), товари
народного споживання ( технологія “Товари
в расрочку”).
На сьогодні активно розвивається
програма “Товари в росрочку”, яка дає
можливість громадянам з практично будь
яким рівнем доходів придбати нові побутові
товари без додаткового забезпечення.
В таблиці 2.8 приведено які кредити
і в яких розмірах надавав ПАТ КБ “ПриватБанк”
протягом 2008- 2010 років.
Таблиця 2.8
Кредити надані ПАТ КБ „ПриватБанк”
протягом 2008 - 2010 років
Надані кредити |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
Всього кредитів, тис. грн.,
у тому числі: |
3 585 943 |
5 087 064 |
8 271 256 |
Кредити юридичним особам, тис. грн.. |
3 045 659 |
3 905 908 |
6 000 746 |
Кредити фізичним особам, тис. грн.. |
238 463 |
877 588 |
2 113861 |
Міжбанківські кредити, тис. грн. |
301 821 |
303 568 |
156 649 |
Для того щоб отримати кредит
підприємство зобов’язане подати в банк
для одержання кредиту наступні документи:
— заявку на одержання кредиту
за формою, встановленою банком,
— анкету позичальника (короткі
відомості про позичальника) за формою
встановленою банком,
— копії засновницьких документів,
— копію свідоцтва про державну
реєстрацію,
— копії ліцензій, передбачених
законодавством. (Усі перелічені вище
копії мають бути завірені нотаріально),
— техніко-економічне обґрунтування
одержання кредиту з розрахунком окупності
і рентабельності об’єкта кредитування,
— копії контрактів, договорів,
протоколів намірів із продавцями і покупцями
та інших документів, що стосуються кредиту
(договору оренди приміщень, документи
про право власності на землю або право
постійного чи тимчасового користування
нею),
— завірений в органах статистики
бухгалтерський баланс на останню дату,
звіт про фінансові результати та їх використання
на останню дату, а також річні баланси
за весь період діяльності фірми,
— документи, що стосуються
забезпечення кредиту: застави майна,
застави нерухомості, гарантії (поручительства),
копії документів про вартісну оцінку
предмета застави,
— документи, що стосуються страхування:
страховий поліс, договір страхування,
умови страхування та ін.,
— інформація про отримані
кредити в інших банках,
— довідку з податкової інспекції
про наявність у підприємства поточних
рахунків в банках.
Процес банківського кредитування
складається з певних етапів, кожний з
яких окремо забезпечує рішення локального
завдання, а разом досягається головна
мета позичкових операцій їх надійність
і прибутковість для банку.
Початковим етапом процесу
кредитування є розгляд заявки клієнта
на кредит. Для одержання кредиту позичальник
звертається до банку з обґрунтованим
клопотанням, до якого додаються певні
документи. У сукупності це має назву «кредитна
заявка».
У клопотанні, як правило, йдеться
про: суму кредиту, строк користування
ним, сутність та економічний ефект від
заходу, що буде про кредитований, та ін.
До клопотання додаються її матеріали,
перелік яких залежить від конкретних
обставин.
Зокрема, якщо клієнт уперше
звернувся за кредитом, він до клопотання
додає копію установчого договору, Статуту
або інші документи, які засвідчують його
як юридичну особу чи його правоздатність
на отримання позички.
Клієнт, як правило, подає банку
бізнес-план; техніко-економічне обґрунтування
проекту, що кредитуватиметься; копії
контрактів, угод та інших документів
стосовно об'єкта кредитування; документи,
що підтверджують забезпечення повернення
кредиту (договір-застава, гарантійний
лист тощо); балансову і фінансову звітність.
Банк може вимагати іншу документацію
і матеріали для оцінки обґрунтованості
потреби в позичці, фінансового стану
і кредитоспроможності потенційного позичальника.
Кредитний працівник банку проводить
попередню бесіду з потенційним позичальником,
ураховуючи інформацію, що є в кредитній
заявці. Ця бесіда має суттєве значення
для принципового рішення про кредитування.
Вона дає можливість спеціалісту банку
з'ясувати багато важливих деталей, пов'язаних
з майбутнім кредитом. Зокрема, сформувати
думку щодо клієнта, оцінити професійну
підготовленість керівництва позичальника,
визначити перспективу його розвитку.
Перед тим, як брати позику в
банку, позичальнику для визначення майбутніх
джерел погашення позики і процентів по
позичці необхідно:
— визначити мету отримання
позики;
— визначити величину позики;
— визначити строк повернення
позики;
— розробити бізнес-план кредитного
проекту і розрахунок погашення позики.
Бізнес-план проекту, що кредитується
– це обґрунтування мети і розрахунок
порядку використання залучених коштів
банку.
Розрахунок погашення кредиту
– це розрахунок необхідної суми кредиту
і умов його повернення виходячи з ціни
кредиту.
Для визначення мети, величини
позики, строків його використання і розробки
бізнес-плану позичальнику потрібно провести
аналіз власної фінансово-господарської
діяльності (як мінімум за попередні 3-6
місяців).
Аналіз і порівняння зазначених показників
дозволить визначити рух потоку грошових
коштів і реальну наявність вільних грошових
коштів за період, що аналізується. Виявлена
в результаті аналізу щомісячна величина
вільних грошових коштів дозволить визначити
розміри кредиту, що планується, (з врахуванням
виплати процентів по ньому) і розробити
бізнес-план і розрахунок погашення кредиту.