Економічна сутність підприємницької діяльності

Згідно з результатами аналізу, який був проведений широким колом спеціалістів, в тому числі й зарубіжних, було отримано дані, за якими вітчизняні бізнесмени вважають, що існуючи проблеми розвитку малого бізнесу можливо розв'язати тільки створенням нових державних структур і за рахунок виключно державних коштів. Але на нашу думку, необхідними є широке залучення приватного бізнесу, формування системи недержавної підтримки і ко­ординація діяльності всіх учасників процесу. За переконанням багатьої фахівців, яке грунтується на досвіді надання практичної допомоги бізнесменам, саме нескоординованість дій, розрізненість зусиль, відсутність взаємо­розуміння і співробітництва міждержавними і недержавними організа­ціями заважають прогресові в цьому напрямі.

Проект «Ньюбізнет», який виконує в Україні та Молдові відома американська консультативна фірма ОАІ при підтримці Агентства Міжнародного Розвитку США, покликаний сприяти розвиткові малого і середнього бізнесу через ство­рення, розвиток і забезпечення самостійного функціонування центрів підтримки бізнесу в регіонах. Унікальність проекту в тому, що його ос­новними виконавцями є українські консультативні фірми, які добре за­рекомендували себе на внутрішньому ринку бізнес-послуг і відібрані на конкурсній основі. Знання ситуації на місцях, налагоджені контакти, компетентність консультантів забезпечують успіх цим центрам і дозво­ляють сподіватися, що вони продовжуватимуть роботу і після закінчен­ня строку проекту. Концепція проекту «Ньюбізнет» передбачає, в тому числі, створен­ня нових або зміцнення вже діючих регіональних мереж підтримки ма­лого бізнесу, які б сприяли встановленню партнерських відносин між усіма учасниками процесу формування сприятливого середовища для розвитку приватного підприємництва. Нині цей напрям роботи вже ви­ходить за рамки власне проекту «Ньюбізнет» і розгорнутий як на регіо­нальному, так і на загальнонаціональному рівні.

Ключовими організаціями Загальнонаціональної мережі з питань малих та середніх підприємств повинні стати консультативні пункти на місцевому рівні. Основне завдання регіональних консультаційних пунктів полягає в захисті та лобіюванні інтересів МСП на місцях, розроблення пропозицій щодо підтримки МСП для загальнонаціональної ради і участі в її роботі. В багатьох обласних містах уже існують асоціації підприємців, які фактично займаються підтримкою малого і середнього бізнесу і могли б виконувати роль регіональних консультативних рад. Прикладом може бути Львівська асоціація малих і середніх підпри­ємств, яка активно співробітничає з обласною державною адміністра­цією в справі розробки і реалізації програми підтримки підприємниц­тва. У Львові вже діє і консультативна рада по підприємництву при обл­держадміністрації, яку очолює В. П'ятак, директор центру підтримки бізнесу проекту «Ньюбізнет». Є й інші приклади успішного співробіт­ництва недержавних асоціацій підприємців і обласних державних адмі­ністрацій. Так, у Хмельницькому спільними зусиллями асоціації підпри­ємців і облдержадміністрації, при підтримці фонду «Євразія», створено центр підтримки бізнесу, який не тільки надає консультативні послуги підприємцям і фермерам, але й впливає на формування політики під­тримки малого бізнесу на регіональному і національному рівнях. У тих регіонах, де структури такого типу поки що не створено, цю роботу можна організувати, використовуючи досвід сусідів.

По регіонах структура регіональної консультативної ради може розрізнятися. Принципово одне: до неї повинні входити представники державних і недержавних організацій, які фактично впливають або по-тенціально можуть впливати на розвиток сектора малого бізнесу. Важ­ливою умовою є бажання цих людей працювати разом, сприяючи рин­ковим перетворенням, і зокрема — щодо малого бізнесу. Приблизний склад учасників регіональної консультативної ради міг би включати лі­дерів приватного бізнесу; представників українських асоціацій підпри­ємців, обласних і міських держадміністрацій, центрів зайнятості, ко­мерційних банків, бізнес-центрів та інших організацій підтримки бізне­су, зарубіжних організацій-донорів; юрисконсультів; вчених-експертІв з питань МСП.

За пропонованою схемою, рада повинна регулярно проводити зуст­річі для обговорення поточних проблем. А щоб її робота була ефектив­нішою, потрібна підтримка спеціальної робочої групи, яка б могла взя­ти на себе виконання таких завдань, як дослідження, аналіз і моніто­ринг стану МСП в області; підготовка порядку денного засідань кон­сультативної ради; розробка рекомендацій і пропозицій щодо зміни діючого законодавства та інших документів, які регламентують функ­ціонування МСП; узагальнення результатів дискусій на засіданнях ради; взаємодія з іншими регіональними групами і загальнонаціональ­ними групою і радою; підготовка документів для подання до регіональ­них і національних органів влади.

Регіональні робочі групи мають бути нечисленними, але ефектив­ними, користуватися авторитетом і довірою регіональних рад, що є важ­ливішим від обов'язкового представництва всіх заінтересованих органі­зацій і рівноваги інтересів державних і недержавних організацій. Мережа регіональних консультативних рад і робочих груп при них могла б стати впливовою силою у справі формування і реалізації полі­тики підтримки МСП, але тільки при наявності аналогічних загальнона­ціональних структур — консультативної національної ради з питань МСП і робочої групи при ній.

Передбачається, що національна консультативна рада складати­меться з представників організацій, які працюють у Києві, з обов'язко­вою участю представників регіональних рад. Як і у випадку з регіо­нальними радами, загальнонаціональна структура повинна спиратися на вже діючі організації та групи сприяння МСП в Україні, із залучен­ням як активних учасників або спостерігачів представників міністерстві органів державної влади, а також народних депутатів. Участь депута­тів дозволила б посилити блок лобістів проблем малого і середнього підприємництва і спростити доступ до Уряду і Парламенту України. За погодженням з членами ради в її роботі могли б брати участь представ­ники міжнародних і зарубіжних донорських організацій, які надають фінансову і технічну допомогу секторові МСП. Це, в свою чергу, сприя­тиме підвищенню ефективності донорської допомоги Україні.

До завдань загальнонаціональної консультативної ради обов'язко­во повинні входити огляд і аналіз пропозицій регіонів, формування про­позицій загальнонаціонального значення, встановлення робочих кон­тактів і взаємодія з іншими ініціативами, які можуть виникати і вноси­ти свій вклад у формування політики підтримки і лобіювання інтересів МСП. Ключовим моментом у роботі національної консультативної ради має бути вироблення стратегії та тактики звертання з розробленими пропозиціями до Уряду і Парламенту України.

Передбачається, що на національному рівні теж буде створено ро­бочу групу,завданнями якої повинні стати:

1) надання всебічної технічної допомоги раді;

2) збирання і координація пропозицій регіональних рад і груп;

3) забезпечення взаємодії з регіональними радами і групами;

4) підготовка пропозицій для подання до Уряду і лобіювання в Парламенті України;

5) широке рекламування здійснюваних ініціатив і зв'язок з громад­ськістю.

На думку багатьох вчених та економістів-практиків, успіх реалізації пропонованого підходу великою мірою залежатиме від таких умов:

— правильного вибору людей, компетентних у питаннях малого бізнесу, ентузіастів, готових присвятити себе роботі в консультативній раді;

— пошуку і комплексування кількох джерел фінансування;

— широкої кампанії інформування ділової громадськості та влади про програму через публікації в пресі та (при наявності необхідних коштів) випуск інформаційного бюлетеня.

Усі перелічені умови-завдання взаємозв'язані в такий спосіб, що успіх або невдача в одному неминуче спричинять ланцюгову реакцію в інших компонентах. Наприклад, якщо ініціативна група зможе заінте­ресувати і залучити до роботи представників різних організацій (як ук­раїнських, так і зарубіжних), то це допоможе одержати додаткові дже­рела фінансування. Залучення нових джерел фінансування стане ус­пішним у тому випадку, коли в рамках програми буде одержано кон­кретні, відчутні результати щодо зміни умов для роботи малого бізнесу в кращий бік, а процес формування політики підтримки МСП матиме відкритий характер, із залученням до обговорення відповідних питань якомога більшого числа людей на регіональному і загальнонаціональ­ному рівнях, а також забезпеченням зворотного зв'язку і врахування інтересів усіх заінтересованих груп. На початковому етапі потрібною є ініціативна група, яка б змогла розгорнути таку діяльність на загально­національному рівні та в кількох областях. Відповідна робота вже ве­деться при активній участі експертів і практиків у Києві, Одесі, Львові, Харкові та інших містах України.

Висновки

Важливими передумовами розвитку підприємництва є подальша демократизація та урізноманітнення форм власності, подолання недоторканності принципу підпорядкування нижчих економічних структур вищим, формування повноцінного конкурентного ринку, забезпечення законних прав господарств тощо.

Можливості розвитку підприємництва відкриваються на базі прийнятих законів України "Про власність", "Про підприємства", "Про підприємництво". На їхній основі в Україні формуються такі форми підприємництва: індивідуальне дрібне підприємництво; система колективних підприємств (акціонерні товариства, кооперативи та ін.); державні підприємства; спільні підприємства.

Різні форми підприємницької діяльності в Україні набувають усе більшого поширення. Так, на початок 2006 р. у промисловості в державній власності залишалось менше половини (43%) підприємств галузі проти 70% у 2002 р. За вісім місяців 2006 р. промисловими підприємствами недержавного сектора вироблено близько 52% загального обсягу промислового виробництва. Усього за час проведення приватизації понад 40 тис. державних підприємств змінили організаційну форму господарювання. Частка основних фондів, що належить державі, зменшилась з 96 до 49 відсотків. Однак, незважаючи на поліпшення кількісних показників збільшення недержавного сектора, слід констатувати, що підприємництво ще не стало основним способом господарювання в Україні.

З'ясовуючи причини такого становища, треба виходити з реальної ситуації, яка створилася в економіці країни. Насамперед слід мати на увазі, що перехід від командно-адміністративних до ринкових методів господарювання - тривалий процес, у якому необґрунтована поспішність може призвести лише до втрат матеріального й морального характеру.

Крім того, на розвитку підприємництва негативно позначається кризове становище економіки. Так, лібералізація цін і пов'язана з нею інфляція призвели до ліквідації фінансової бази малого бізнесу через обезцінення заощаджень населення і різке підвищення відсоткових ставок. Слід враховувати й таке: економічна суть підприємницької діяльності полягає в одержанні прибутку не будь-яким шляхом, а за рахунок зниження витрат виробництва стосовно до ринкової ціни через науково-технічний прогрес. Інфляція, спричинена надто високими цінами на засоби виробництва, фактично закриває доступ багатьом підприємствам до сучасних технологій, найновіших досягнень науково-технічного прогресу.

Негативно позначається на розвитку підприємництва також глибокий спад виробництва. Він посилює монополістичний характер економіки, її дефіцитність, розширює інфляцію, породжує економічний хаос і невпевненість. До того ж постійна інфляція, коли зростання цін перевищує збільшення номінальних доходів населення, веде до звуження ємності внутрішнього ринку, істотно стримує розвиток підприємницької діяльності у виробничій сфері. Крім того, недосконалими залишаються організаційні й правові засади розвитку підприємництва, фінансово-кредитна й податкова системи. Всі ці та інші факти переконливо свідчать, що процес становлення підприємництва як форми господарювання відбувається нині досить суперечливо. На його шляху необхідно подолати багато труднощів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру.

Розвиток підприємництва несумісний з командно-бюрократичними методами господарювання, будь-якими суб'єктивно-догматичними підходами в управлінні економікою. Допущені тут помилки катастрофічне відбиваються на становищі підприємця. Лише той досягає успіху на цьому шляху, хто здатний творчо мислити, генерувати нові ідеї, володіє вмінням організувати трудові колективи на втілення цих ідей у господарську практику.

Список опрацьованих джерел

1.      Афанасьев В. Малый бизнес: проблемы становления. //Российский экономическинй журнал. - 2003,-№2, с.59-66.

2.      Барановський 0. Державна підтрнмка малого бізнесу: світовий досвід і Украіна. //Економіка Украінн. - 2003. - №6, с.74-79.

3.      Биковець В. Невпевнені кроки малого бізнесу. //Діловий вісник. 2006. -№10,с,16-17.

4.      Бородай Ю. В поисках выхода. //Наш современник. - 2005. -№ІО, с.157-167.

5.      Варналій З.С. "Тінізація" малого підприємництва: соціально-економічні аспекти. //Банківська справа. - 2007. -№1, с.38-43.

6.      Генералов В. В., Лычагин М. В.  Предпринимательство: проблемы и методы систематизации знаний / Отв. редактор д. э. н., профессор Г. М. Мкртчян. 2-е изд., перераб. и доп., электронная версия.  — Новосибирск: ИЭиОПП СО РАН, НГУ, 2010. — 78 с.

7.      Жиляев И.Б. Кто и как помогает молодому бизнесу, /Діловнй вісник. 2006 - №6,с.20-21.

8.      Жук 0. Малий бізнес у світі та в Украіні. //Економіка України. -2005.-N7,с.ЗЗ-39.

9.      Зарубежный опыт поддержки малого бнзнеса. //ІЦур А.В., Мсакова Н.Б., под ред. Клочко Ю.А. -  Киев, 2003, - с.20

10. Звіт Державного комітету статистики за січень-грудень 2006 року.

11. Звіт Державного комітету статистики за січень-грудень 2007 року.

12. Звіт Державного комітету статистики за січень-грудень 2008 року.

13. Звіт Державного комітету статистики за січень-грудень 2009 року.

14. Карич Б. Характеристики и значенне малого бизнеса. //Економіка. Закон. Ринок. -2006. - N4, с.28-30.

15. Клочко Ю., Черняк Т. Проблеми малого бізнесу в Україні – Економіка України – 2008 - № 1 – с.57-63.

16. Ксьондз С.В. Сучасні тенденції розвитку малого і середнього підприємництва у світі та на Україні – Чернівці: Рута – 2008 – 104 с.

17. Малый бизнес в СНГ и странах Восточной Европы: трудности роста / Под ред. А.Ю.Чепуренко – М.: РНИСиНП, 2007 – 392 с.

18. Мягков П., Фесеснко Е.  Малое предпринимательство: государственная    поддержка    обязательна.    //Российский экономическнй журнал. - 2003. - №4, с.49-61.

19. Мягков П.А. Малые предприятия- М.: Экономика 2003.

20. Петров П.А. 0 фннансовой поддержке малого и среднего бизнеса. //Фннансы. -2004. - N3, с.26-29.