Таблиця
3.2
Цільовий аналіз
завдань управління економічною
безпекою підприємства
№ |
Учасники
бізнесу |
Цільовий
аспект діяльності |
Основні
сфери
контролю |
Контрольні
показники |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Акціонери (власники)
|
Стабільність зростання
частки прибутку, що підлягає капіталізації,
а також зростання ринкової ціни акції,
на цій основі. |
- Можливість
зростання величини прибутку, що підлягає
розподілу.
- Можливість
зростання частки прибутку, що підлягає
розподілу, в його загальній величині.
- Можливість
додаткових емісій акцій.
- Безпечність
акцій товариства (забезпеченість) тощо.
|
1) ринкова ціна
акції;
2) дохідність акцій;
3) рівень ризику інвестицій; 4) частка прибутку,
що спрямовується на виплату дивідендів;
інші показники. |
|
Менеджери
|
Стабільність розвитку
компанії та забезпечення стабільної
заробітної плати. |
- Можливість
підвищення існуючого рівня заробітної
плати.
- Можливість
посилення ринкової позиції.
- Можливість
інвестування з метою оновлення та поліпшення
основних фондів.
- Можливість
створення системи постійних зв’язків
з постачальниками ресурсів.
- Можливість
викупу акцій.
- Можливість
зменшення частки прибутку, що підлягає
розподілу між власниками.
- Можливість
проведення стратегій диверсифікації,
з метою зниження рівня ризику та невизначеності
тощо.
|
1) показники оцінки
конкурентоспроможності; 2) частка прибутку,
що спрямовується на інвестування; 3) структура
інвестицій (частка чистих інвестицій);
4) система показників рентабельності;
5) показники ринкової позиції підприємства;
інші показники. |
|
Працівники (профсоюзи) |
Покращання умов
праці, соціальна захищеність та поступове
підвищення заробітної плати. |
- Можливість
інвестування у покращання умов праці.
- Можливість
та надійність пенсійного забезпечення.
- Можливість
страхування здоров’я, життя і т.д.
- Можливість
підвищення заробітної плати.
- Можливість
отримання та поліпшення соціокультурних
послуг.
- Можливість
професійного зростання тощо.
|
1) співвідношення
фактичної та очікуваної винагороди; 2)
соціальний клімат в організації; 3) стабільність
виплати заробітної плати; 4) відсоток
премій та частота їх виплат; інші показники |
|
|
Продовження
табл. 3.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
-
|
Постачальники
матеріальних ресурсів |
Стабільність
ринку збуту власної продукції та своєчасна
оплата комерційних угод. |
- Можливість
дотримання високого рівня платіжної
дисципліни.
- Можливість
нарощування обсягів поставок.
- Можливість
зниження вимог щодо якості сировини та
спрощення процедур замовлення.
- Можливість
передачі ризиків доставки тощо.
|
1) термін погашення
заборгованості; 2) швидкість обороту капіталу;
3) темпи розвитку бізнесу; 4) показники
мінімального рівня якості сировини; інші
показники |
|
Банківські та
інші фінансові установи |
Стабільне зростання
резервів коштів товариства на рахунках,
гарантія виконання кредитних зобов’язань |
- Можливість
виконання кредитних угод.
- Можливість
підвищення відсотків за користування
рахунками та кредитами, проведення розрахункових
операцій.
- Можливість
довгострокового резервування коштів
на рахунках тощо.
|
1) співвідношення
розподілу капіталу; 2) коефіцієнти ліквідності
та платоспроможності; 3) темпи зростання
бізнесу; інші показники |
|
Страхові компанії |
Максимальна нейтралізація
господарських та інших ризиків діяльності
акціонерного товариства. |
- Можливість
зниження розмірів та частоти виплат страхових
відшкодувань.
- Можливість
стабільного надходження страхових платежів.
- Можливість
збільшення плати за ризик тощо.
|
1) розмір страхових
відшкодувань по компанії та в розрізі
видів страхування; інші показники
|
|
Держава
(органи влади) |
Стабільність отримання
податкових платежів, виконання державних
замовлень (контрактів), виконання екологічного
законодавства, виконання політичних
рішень. |
- Можливість
стабільного надходження податкових платежів
до державних та місцевих бюджетів.
- Можливість
збільшення розмірів податків та розширення
податкової бази.
- Можливість
реалізації політичних рішень через підприємство
тощо.
|
1) показники податкового
тиску; 2) система показників рентабельності
бізнесу; 3) темпи зростання; інші показники |
|
Споживачі
(суспільство) |
Стабільність постачання
дешевої продукції, за умови постійного
підвищення рівня якості. |
- Можливість
зниження ціни продукції та підвищення
її якості.
- Можливість
покращання сервісного обслуговування.
- Можливість
розширення номенклатури.
- Можливість
удосконалення системи збуту.
- Можливість
надання знижок тощо.
|
1) показники якості
продукції; 2) роздрібна ціна продукції,
розмір та умови знижок; 3) якість сервісного
обслуговування; інші показники |
|
Конкуренти
|
Процеси захоплення
ринків, чи їх сегментів, співвідношення
рівня ціни та якості тощо. |
- Можливість
збільшення частки ринку.
- Можливість
дискредитації торгової марки.
- Можливість
утворення коаліційних груп тощо.
|
1) показники ринкової
позиції; 2) показники конкурентоспроможності;
3) вартість нематеріальних активів; інші
показники |
|
Закінчення
табл. 3.2
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Освітні та науково-дослідні
організації, рекламні компанії та інші
зацікавлені фізичні й юридичні особи |
Інноваційна діяльність,
її супровідне обслуговування, надання
інформаційних послуг тощо. |
- Можливість
збільшення обсягів витрат на проведення
досліджень.
- Можливість
зростання експлуатаційних платежів.
- Можливість
створення системи постійних зв’язків
тощо.
|
1) темпи оновлення
техніко-технологічної бази виробництва;
2) темпи перепідготовки та підвищення
кваліфікації кадрів; 3) сума комерційних
угод на інформаційне, технічне та інше
обслуговування; інші показники |
|
2.3
Взаємозв’язок національної
економічної безпеки
з економічною
безпекою підприємств
Під
національною економічною безпекою,
розуміється стан економіки, що забезпечує
достатній рівень соціального, політичного
й оборонного існування і прогресивного
розвитку країни, невразливість і
незалежність її економічних інтересів
стосовно можливих зовнішніх і внутрішніх
погроз і впливів.[19]
Погроза
економічній безпеці може бути визначена
в кінцевому вигляді як деякий
збиток, інтегральний показник якого
характеризує ступінь зниження економічного
потенціалу за визначений проміжок часу.
Під погрозою розуміється сукупність
умов, процесів, факторів, що перешкоджають
реалізації національних економічних
інтересів і які створюють
небезпеку для них і суб'єктів
господарської діяльності.
Причини
погроз економічній безпеці багато,
вони обумовлені не тільки минулим
розвитком, але і помилками проведеного
за роки реформ економічного курсу, аморфністю
поточної науково-промислової політики,
втратою керованості економіки.
До них варто віднести наступні:
- відсутність
концепції, стратегії і програми соціально-економічного
розвитку з реально досяжними цілями;
- перманентне
відставання в розробці, безсистемність
і недосконалість нормативно-правового
забезпечення регулювання економіки;
- високоризикована
кредитно-грошова політика уряду в банківській
сфері, на фондовому і валютному ринках,
неефективна податкова система;
- фетишизація
фінансових технологій у процесі трансформації
економіки, яка сприяє їх відриву від її
реального сектора, заміну реальних грошей
їхніми сурогатами чи бартером, що фактично
перерозподіляють національний доход
від товаровиробника головним чином на
користь спекулятивного фінансового ринку;
- руйнування
системи відтворення виробничого потенціалу
(у першу чергу, його активної частини)
унаслідок низької інвестиційної активності;
- ріст інфляції
і відсутність нормального інвестиційного
клімату в реальному секторі економіки,
перевага поточних витрат на шкоду капітальним;
- неефективна
і несправедлива приватизація державної
власності, загальнонародного надбання;
- створення
умов, що сприяють присвоєнню і вивозу
фінансових ресурсів за рубіж;
- втрата державного
контролю природних монополій, ослаблення
регулюючої ролі держави в їхній ціновій
політиці;
- несумлінність
дій багатьох економічних суб'єктів на
ринках України, їх низька правова дисципліна,
нестача чи повна відсутність економічної
етики на всіх рівнях менеджменту;
- посилення
регіонального і національного сепаратизму;
- слабка убудованість
у світову економіку (невідповідність
науково-технічного рівня більшості видів
промислової продукції передовим закордонним
зразкам, низька частка іноземних субсидій
у національному багатстві);
- дискримінація
(а по суті економічна війна) з боку ряду
країн міжнародного співтовариства в
торгівлі з Україною й у її прагненні вийти
на світові ринки.
Форми
прояву погроз економічної безпеки
на різних рівнях ієрархії організаційно-економічних
структур мають відмінності, незважаючи
на спільність дії дестабілізуючих
факторів в умовах єдиного економічного
простору. До числа таких глобальних
факторів варто віднести загальний
спад виробництва, розлад фінансової системи,
ріст соціальної напруженості, криміналізацію
суспільства й економіки, подальше
ослаблення конкурентноздатності і т.д.
Тому
характеризувати універсальним
набором показників стан економічної
безпеки потенціалу суб'єкта, що хазяює,
на різних рівнях ієрархії структур типу
“галузь”, “корпорація”, “підприємство”
- некоректно. Для цього необхідні більш
детальні оцінки і більш точний інструментарій,
а саме поняття економічної безпеки такого
суб'єкта, що хазяює, повинне формулюватися
з урахуванням специфічних особливостей
його функціонування.
3.1
Стратегія економічної
безпеки підприємства
Стан
і тенденції розвитку, що забезпечують
економічну безпеку підприємства, виключають
чи мінімізують збиток не тільки потенціалу
цього окремого підприємства, але
й економіці в цілому. У цьому
і полягає основна функція
забезпечення економічної безпеки.
Очевидно,
що економічна безпека підприємства
має прямий причинно-обумовлений
зв'язок із системою і результатами
стратегічного планування свого
розвитку в залежності від цілей
виробництва, засобів і можливостей
їхнього досягнення, конкурентного
середовища, умов господарювання і
т.д.
У
зв'язку з цим одним з визначальних
вимог до стратегічного планування
підприємства на сучасному кризовому
етапі розвитку є не тільки необхідність
техніко-економічного обґрунтування
ефективності керування ресурсами
(в умовах надмірності виробничих
потужностей цей комплексний
критерій перестає бути самодостатнім
і головним), але і забезпечення
критеріїв і параметрів економічної
безпеки, визначення заходів для
збереження створеного потенціалу, насамперед,
пошук додаткових джерел ресурсного
(фінансового) забезпечення, а також
способів конкурентної боротьби і завоювання
міцних позицій у різних сегментах
внутрішнього і зовнішнього ринків
конкурентноздатної продукції.
Стратегія
економічної безпеки, формулюючи цілі
і вказуючи об'єкти стратегії, повинна
включати: характеристику зовнішніх
і внутрішніх погроз економічній
безпеці підприємства; визначення і
моніторинг факторів, що зміцнюють
чи руйнують стійкість його соціально-економічного
положення на короткострокову і
середньострокову (три — п'ять
років) перспективу; визначення критеріїв
і параметрів (граничних значень)
показників, що характеризують інтереси
підприємства й відповідні вимоги його
економічної безпеки; розробку економічної
політики, що включає механізми обліку
факторів, що впливають на стан економічної
безпеки; напрямки діяльності підприємства
з реалізації стратегії.
Незважаючи
на те, що в загальному плані комплекс
проблем оцінки економічної безпеки
сформульований і досліджений досить
повно в багатьох роботах, детальні
робочі методики, що враховують галузеву
специфіку підприємств на корпоративному,
фірмовому рівнях, де вони більше всього
і потрібні, ще тільки з'являються, оскільки
тут прийнятні тільки стандартні підходи,
а узагальнені системи критеріїв, показників
оцінки економічної безпеки, як правило,
не застосовні.
2.2.
Критерії визначення
економічної безпеки
підприємства
Під
критерієм економічної безпеки
підприємства слід розуміти характеристику
(ознаку) чи суму характеристик, на основі
котрих може бути зроблений висновок
чи знаходиться підприємство в стані
економічної безпеки чи ні.
В
економічній літературі вже робилися
спроби кількісної оцінки рівня економічної
безпеки підприємства, що визначило
формування декількох підходів
до вирішення проблеми
вибору критерію:
- Індикаторний
підхід – стан економічної безпеки підприємства
визначається системою індикаторів, що
представляють собою порогові значення
показників діяльності підприємства в
різних функціональних сферах. Стан економічної
безпеки підприємства визначається шляхом
порівняння фактичного та абсолютного
(нормативного) рівня показників.
- Ресурсний
підхід – економічна безпека визначається
на основі стану та рівня використання
корпоративних ресурсів за окремими сферами
використання. Корпоративними ресурсами
при цьому вважаються фактори бізнесу,
що реалізують досягнення цілей діяльності.
- Забезпечення
високої фінансової ефективності, стійкості
та незалежності
- Досягнення
технічної та технологічної незалежності,
довгострокової конкурентоспроможності
технологічного потенціалу
- Оптимальність
та ефективність організаційної структури
та менеджменту підприємства тощо (добавити
ще парочку).
- Програмно-цільовий
підхід – оцінка економічної безпеки
підприємства базується на інтеграції
сукупності показників, у розрізі декількох
ієрархічних рівнів (використовуються
кластер ний, багатомірний аналіз тощо).
- Між функціональний
підхід – економічна безпека підприємства
визначається результатами отриманими
від співпраці усіх учасників бізнесу
(прибутку чи інших результатів). Крім
того використовується також співставлення
витрат на розвиток бізнесу (реінвестований
прибуток) та витрат необхідних для забезпечення
економічної безпеки.