Діагностика конкурентного середовища

Зміст

Вступ …………………..…………….…………………………………………..2

РОЗДІЛ 1.

Конкурентоспроможність і конкурентні  переваги фірми……………..…….. 3

1.1 Сутність і концепція конкурентних переваг фірми…………….. .…….3

1.2 Конкурентне управління маркетингової діяльністю фірми ………… 12

1.3 Розробка сучасної стратегії поведінки фірми над ринком……………15

РОЗДІЛ 2.

Аналіз господарську діяльність з прикладу фермерського господарства «Маслянка»……………………….……………… …………………………… 18

2.1 Характеристика підприємства…………..………………………...……. 18

2.2.Аналіз господарську діяльність фермерського господарства «Маслянка»…………………………………………………………………...… 22

2.3. Аналіз конкурентного середовища підприємства……...……………… 27

РОЗДІЛ 3.

Удосконалення системи управління фермерським господарством «Маслянка»…………………………….………………………………….……. 29

3.1.Стратегія поведінки фермерського господарства «Маслянка»………….……………………………………………………...…... 34

3.2. Заходи з вдосконалення  і забезпечення підвищення їх конкурентоздатності фермерського господарства «Маслянка». 102

Висновок……………………………………………………………….………... 37

Список використаних джерел………………………………………...………...38

 

 

 

 

Вступ

У разі що розвивається конкуренції  дана тема надзвичайно актуальна.

Конкуренція служить  найважливішим засобом підвищення ефективності, як цілої економічної  системи, і всіх її ланок. Конкуренція — це цивілізованої форми боротьби за виживання, це сильніший спосіб безперервного стимулювання працівників і трудових колективів. Завдяки економічну свободу, супутньої їй конкуренції, ринкової економіки перевершує командно-адміністративну, у якій конкуренції немає.

Конкурентна середовище впливає формування активної наукової та пасивної складових конкурентоспроможності фірми: що стоїть інтенсивність конкуренції (і, отже, агресивніша конкурентне  середовище), тим більше має бути розвинена пасивна конкурентоспроможність (на адаптацію до конкурентному середовищі),т.к. організація менше можливостей впливу на конкурентну середовища з непорівнянності внутрішніх сил фірми з зовнішніми впливами. Активна конкурентоспроможність потрібна фірмі зниження інтенсивності конкуренції: якщо фірма займає велику частку ринку, що його ринкова влада вище (й сильніше активна конкурентоспроможність), а інтенсивність конкуренції із боку конкурентів нижче.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТА КОНКУРЕНТНЫ                       ПЕРЕВАГИ ФІРМИ

1.1.         Сутність і концепція конкурентних  переваг фірми

Товар - головний об'єкт  над ринком. Вона має вартість будівництва  іпотребительную вартість (чи цінність), має певним якістю, технічним рівнем і надійністю,задаваемой споживачами корисністю, показниками ефективності у виробництві та споживанні, іншими дуже важливими характеристиками. Саме товарі висвітлюються все особливості та страшної суперечності розвитку ринкових взаємин у економіці. Товар - точний індикатор економічної сили та активності виробника. Дієвість чинників, визначальних позиції виробника, перевіряються у процесі конкурентного суперництва товарів у умовах розвиненого ринкового механізму, що дозволяє виявити відмінності певного товару від товару-конкурента як у міри відповідності конкретної суспільної потреби, і за затратами їхньому задоволення. І тому товар повинен мати певної конкурентоспроможністю.

Конкурентоспроможність  товару - це таке рівень її економічних, технічних і експлуатаційних  параметрів, що дозволяє витримати суперництво (конкуренцію) коїться з іншими аналогічними товарами над ринком. З іншого боку, конкурентоспроможність - порівняльна характеристика товару, що містить комплексну оцінку всієї сукупності виробничих, комерційних, організаційних і основи економічних показників щодо вона визначається сукупністю споживчих властивостей даного товару-конкурента за рівнем відповідності громадським потребам з урахуванням витрат за їх задоволення, цін, умов постачання російської та експлуатацію у процесі продуктивного і (чи) особистого споживання. Розглянемо окремо всі складові показники конкурентоспроможності товару.

Технічні показники  товару визначаються оцінкою відповідності  його технічного рівня, якості й надійності сучасним вимогам, що висуваються споживачами над ринком. Ці вимоги найповніше відбивають їх громадські й потреби при досягнутому (прогнозованому) рівні соціально-економічного розвитку та науково-технічного прогресу як ми країни, і там. Найвища вимога споживачів до технічними показниками відбито у національних героїв і міжнародні стандарти.

Якість товару – це ступінь досягнення встановленого  технічного рівня під час виробництва  кожної одиниці товарної продукції. Воно визначається або органолептичними методом (з допомогою органів  почуттів), або лабораторними дослідженнями з допомогою приладів, апаратів, реактивів та інших технічних засобів. Для оцінки конкурентоспроможності використовуються непрямі критерії, які можна підрозділити на дві основні групи: споживчі й економічні.

Споживчі критерії конкурентоспроможності визначають споживчу цінність, чи корисність, товарів хороших і представлені двома основними характеристиками: якістю й асортиментом. Зазначена група критеріїв має найбільшу значущість всіх споживачів, але для індивідуальних. Це тим, що виробничі споживачі, набуваючи сировинні, енергетичні й інші товари, мають якісь можливості формувати поставлене рівень якості і асортиментну приналежність товарів через усунення окремих дефектів. Індивідуальний споживач, який отримує товар сформованого асортименту і забезпечення якості для особистого використання, зазвичай, неспроможна змінити зазначені характеристики товару.

Складність у тому, що споживач в оцінці якості товарів  орієнтується значною мірою не так  нарегламентируемие нормативними документами  показники якості, але в свої і уявлення, яким повинен бути товар. Причому іноді уявлення про товар в багатьох споживачів дуже поверхневі, лише на рівні переважно органолептичних показників, які ніколи не бракує повно і тому об'єктивно характеризують корисність товару споживачам. Отже, можна казати про споживчої оцінці рівня якості, який встановлюється як ставлення фактично визначених значень органолептичних показників якості до ймовірним споживачами значенням тієї ж показників. Отже, споживацька оцінка якості товарів одна із найважливіших критеріїв конкурентоспроможності товарів.

Разом про те якість був  із іншим критерієм конкурентоспроможності - асортиментом. Понад те, низку показників якості одночасно застосовуються з  метою ідентифікації асортиментної  характеристики товарів. До таких показників ставляться органолептичні показники (зовнішній вигляд), а продуктів харчування - смак і запах, іноді - консистенція і/або внутрішню будову. Асортиментна характеристика товару конкретного найменування і товарної марки встановлюється по функціональному призначенню.

Підвищена значимість показників асортиментної ідентифікації (функціонального  призначення, зовнішнього вигляду  та інших) обумовлює великій ролі асортименту як критерію конкурентоспроможності. Асортиментна приналежність товару має найважливіше значення ухвалення рішення про його покупці, особливо коли вона не імпульсивна, а заздалегідь запланована і є засобом задоволення невідкладних потреб. Наприклад, споживач, якому потрібні зимові чоботи, не купить літнє взуття, навіть коли його якість і приваблюють нього.

До економічним критеріям, крім ціни, ставляться також знижки на товари, які, зрештою, визначають фактичну ціну реалізації. Система знижок встановлюється підприємствами залежно від кількісних характеристик купівлі (розміру товарної партії, кількості одиничних примірників товарів), часу продажу (сезонні розпродажу), стабільності придбати товари (знижки для постійних покупців) та інших критеріїв.

Конкурентоспроможність  є властивістю товарів, характеризуемим інтегральним відносним показником. Визначити цей показник кожному за товару можна лише порівнянні з іншимтоваром-конкурентом, показники якого є базовими, прийнятими в основі для зіставлення двох або кількохтоваров-конкурентов. У цьому полягає одна з особливостей інтегрального показника конкурентоспроможності від рівня якості, котрій базовими служать регламентовані нормативними документами показники.

Конкурентні переваги фірми  забезпечується процесі конкурентної боротьби з так званими п'ятьма  силами (напрямами) конкуренції, тобто із іншими продавцями аналогічної продукції, фірмами – потенційними конкурентами, виробниками замінників, постачальниками ресурсів, покупцями її продукції. Їх можна як основні ринкові сили.

Модель п'яти сил  конкуренції – це ефективний метод  аналізу основних конкурентних сил, які впливають становище фірми над ринком. Ця модель дає можливість цілеспрямовано оцінити конкурентну обстановку над ринком і основі розробити такий її варіант довгострокової стратегії фірми, що у найбільшою мірою забезпечить її оборону від впливу конкурентних зусиль і одночасно сприятиме створенню додаткових конкурентних переваг.[4, з. 496]

Конкурентна сила постачальників економічних ресурсів визначається першу чергу рівнем цін, і якістю поставлених ресурсів. Особливого значення цей напрям конкуренції стоїть у тому випадку, коли частка купованих ресурсів у витратах виробництва велика, й від їхніх у що свідчить залежить якість кінцевої продукції фірми. Позиції постачальників ресурсів посилюються й у тому випадку, якщо їх пропозицію обмежена, що дозволяє поставляти ресурси на менш вигідних покупцям умовах. Натомість, посиленню конкурентних позиційфирм-потребителей ресурсів сприяє розширенню кола постачальників, включаючи можливість перемикання фірми на імпортні поставки ресурсів більш вигідні умови.

Однією з найефективніших  методів посилення позиції фірм-покупців ресурсів, є поведінка стратегії, спрямованої встановлення контролю за фірмами-виробниками сировини чи постачальниками комплектуючих  виробів з допомогою вертикально-інтегрованих компаній. До позитивних моментів вертикальної інтеграції ставляться: велика захищеність від коливання цін на ресурси, велика надійність поставок, і навіть більш ефективна координація різних етапів виробництва, об'єднаних на єдину технологічний ланцюжок.

Однією з найефективніших  коштів посилення позицій фірм-виробників щодо покупців є застосування стратегії  розширення сфери діяльності фірм з  допомогою придбання торгово-посередницьких компаній чи встановлення контролю за структурами, які перебувають між фірмами і кінцевими споживачами наукової продукції, тобто збутової мережею (каналами збуту).

Сила фірм, потенційно готових виходити даний ринок  товарів та послуг, залежить від  того, що нових фірм у ньому призводить до перерозподілу ринку (або його сегмента), загострення конкуренції, та зниження цін. Реальність проникнення нових фірм ринку залежить від рівня вхідних бар'єрів, що перешкоджають такому проникненню. Суть їх у тому, що можуть викликати підвищення розмірів початкових капіталовкла день чи збільшення ступеня ризику нових фірм. До вхідним бар'єрам ставляться монополізація ринку, ефект масштабу (зі збільшенням обсягу випуску сумарні витрати виробництва одиниці виробленої продукції знижуються), патентно-ліцензійна захист ключових технологій і ноу-хау, контроль над обмеженими видами економічних ресурсів немає і найкращими каналами збуту. У разі України додаткові бар'єри пов'язані з криміногенним впливом ринку, зокрема на поділ сфер впливу між кримінальними структурами.

Конкурентна сила фірм, які  виробляють товари-заменители, залежить передовсім від співвідношення ціниизделия-оригинали ітовари-заменители, і навіть від відмінностей у їх якісних характеристиках. Протидія конкуренції із бокутоваров-заменителей – це передусім поліпшення якості вироблених виробів, підтримку на прийнятному рівні ціниизделия-оригинали, і навіть надання їм таких унікальних властивостей, які ускладнюють перехід для використаннятоваров-заменителей. Україна має найбільша погроза сторонитоваров-заменителей викликана розширенням імпорту товарів, виробництво яких немає освоєно вітчизняними виробниками, зокрема окремих видів продовольчих товарів, медикаментів, аудіо- і відеотехніки, промисловогооборудования.[5, з. 312]

Сила суперництва між  компаніями, що роблять аналогічні товари та, є основним силою (напрямом) конкурентної боротьби, позаяк у найбільш концентрованому вигляді виявляє успіхи й невдачі фірми у забезпеченні додаткових конкурентних переваг. У цьому між фірмами набуває специфічних рис залежно від низки чинників. Вона має найбільш творчий і плідний характер, якби ринку склалася конкурентне середовище, позаяк у умовах конкурентна боротьба призводить до випуску фірмами нових видів продукції, розширенню кола надаваних ними послуг, впровадженням нових технологій. Однак у Україні конкурентне середовище лише починає складатися та у багатьох секторах економіки ще залишаєтьсяолигополистическая структура ринку, успадкована від адміністративно - командної системи.

Усі основних напрямів зміцнення  конкурентних позицій фірм висвітлюються  розробки ними довгострокової стратегії, що у українських умовах має низку особливостей порівняно з стратегіями фірм, які у умовах розвиненої ринкової економіки. По-перше, цільової установкою фірм часто не тільки забезпечення стійкою прибутку, а й збереження зайнятості, щоб уникнути загострення соціальної напруги. По-друге, різко підвищена ступінь і специфічний характер ризиків прийнятих рішень, яких у першу чергу ставляться приватні зміни у державної фінансово-кредитної, податкової, митної політиці, і навіть низька платоспроможність покупців продукції фірми, включно з державними відомства і бюджетні установи. Фірми отримують конкурентна перевага, розробляючи нові шляхи виконання діяльності, впроваджуючи нові технологіії чи вихідні компоненти виробництва.