Анализ и прогнозирование составляющих общественной системы

 

2. Охорона здоров’я

Охорона здоров'я — галузь діяльності держави, метою якої є організація та забезпечення доступного медичного обслуговування населення. Включає лікувальні, лікувально-профілактичні, санітарно-протиепідемічні та інші медичні установи, різні види соціального забезпечення, відпочинку і фізичної культури. [п. 4.]

Санаторно-курортні та оздоровчі  заклади (табл. 2)

	Санаторії та пансіонати з лікуванням*		Санаторії-профілакторії*		Будинки і пансіонати відпочинку*		Бази та інші заклади відпочинку*		Дитячі оздоровчі табори**
	всього	у них ліжок, тис.	всього	у них ліжок, тис.	всього	у них місць, тис.	всього	у них місць, тис.	всього	у них місць, тис.
2003	536	147	325	27	292	62	2005	236	14961	228
2004	531	147	311	25	302	62	2033	231	19443	256
2005	524	145	291	23	321	65	2016	233	18366	236
2006	520	148	277	23	301	63	1976	232	18238	231
2007	523	143	269	21	302	64	1934	224	18363	226
2008	518	142	262	21	302	64	1916	221	18672	218
2009	513	141	252	21	296	62	1907	216	17379	198
2010	510	141	234	19	290	60	1920	217	17342	196
2011	508	141	224	19	280	59	1947	216	17703	194

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ охорона здоров’я

мал. 3

За даними  цієї діаграми (мал. 3) ми бачимо що динаміка кількості санаторно-курортних  та оздоровчих закладів за 9 років (2003-2011) іде на спад. Звичайно окрім дитячих оздоровчих таборів, вони то зростають, то зменшуються. Взагалі в нашій країні завжди були проблеми з цією ланкою соціальної сфери, і за показниками ми бачимо, що подолання проблем у цій сфері поки що відкладається через бідну економіку, та неправильне пере розподілення бюджетних коштів України. 

 

3. Матеріально-побутовий комплекс.

Забезпечує матеріальні умови життя населення. Його складовими частинами є галузеві підкомплекси (житлово-комунальний, побутовий, торгівлі, громадського харчування та ін.), які сприяють збільшенню вільного часу населення та його раціональному використанню, підвищенню культури побуту, зменшенню масштабів і трудомісткості домашнього господарства.

Роздрібний товарооборот визначається обсягом продажу споживчих товарів населенню через роздрібну торгову мережу громадського харчування усіма діючими підприємствами незалежно від форм власності, а також промисловими, транспортними та іншими неторговими підприємствами безпосередньо населенню через касу підприємств. [п. 5.]

Роздрібний товарооборот за січень–грудень 2007 - 2010 року (табл. 3)

	Січень–грудень 2007р.	Січень–грудень 2008р.	Січень–грудень 2009р.	Січень–грудень 2010р.
Оборот роздрібної торгівлі1, млн.грн.	280680,4	449307,5	442793,2	529883,2
Оборот  роздрібної торгівлі у % до відповідного періоду попереднього року	128,9	118,6	83,4	107,6
Оборот  ресторанного господарства, млн.грн.	10212,1	15374,5	15509,9	17637,9
Оборот  ресторанного господарства у % до відповідного періоду попереднього року	114,2	104,6	84,4	103,5
Обсяг роздрібного товарообороту  підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, млн.грн.	154688,0	243898,4	229855,1	274599,6
Роздрібний товарооборот у % до
відповідного періоду попереднього року	129,1	117,9	79,4	107,8

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ Матеріально-побутовий комплекс/ виправлено автором.

мал. 4

У цій діаграмі, де показано відсоткове співвідношення по обороту роздрібної торгівлі за 4 роки видно, що у 2008 році оборот зростає на 10%, потім за  2 роки (2008-2009) зовсім не змінюється, а в 2010 розі зростає ще на 6%. Таким чином можна зробити висновок за показниками, що оборот роздрібної торгівлі збільшується, може і не кожного року, але збільшується.

 

4. Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді до його вартості у базисному періоді^[.

ІСЦ є найважливішим показником, який характеризує інфляційні процеси в економіці країни і використовується для вирішення багатьох питань державної політики, аналізу і прогнозу цінових процесів в економіці, перегляду розмірів грошових доходів та мінімальних соціальних гарантій населення, рішення правових спорів, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни [п. 6.]

 Індекси споживчих цін у 2005 - 2010рр. (табл. 4.)

(до попереднього місяця) (відсотків)

	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Січ.	101,7	101,2	100,5	102,9	102,9	101,8
Лют.	101,0	101,8	100,6	102,7	101,5	101,9
Бер.	101,6	99,7	100,2	103,8	101,4	100,9
Кв.	100,7	99,6	100,0	103,1	100,9	99,7
Тр.	100,6	100,5	100,6	101,3	100,5	99,4
Чер.	100,6	100,1	102,2	100,8	101,1	99,6
Лип.	100,3	100,9	101,4	99,5	99,9	99,8
Сер.	100,0	100,0	100,6	99,9	99,8	101,2
Вер.	100,4	102,0	102,2	101,1	100,8	102,9
Жов.	100,9	102,6	102,9	101,7	100,9	100,5
Лист.	101,2	101,8	102,2	101,5	101,1	100,3
Гр.	100,9	100,9	102,1	102,1	100,9	100,8
За рік	110,3	111,6	116,6	122,3	112,3	109,1

http://www.ukrstat.gov.ua/Держкомстат України/ індекс споживчих цін/ виправлено автором

 

мал. 5.

У цій діаграмі, показники якої показують  динаміку за 6 років, можна  зробити такий висновок, що, якщо індекс постійно зростає, то і ціни на споживчий комплекс зростають приблизно на 10-15% кожного року.

 

 

5. Індекси реальної заробітної плати

Вимірювання реальної заробітної плати  є не тільки загальною проблемою  статистики реальних доходів та кінцевого  споживання населення, але і важливим інструментом оцінки соціально-економічного стану окремих груп населення, забезпечення орієнтирів для отримання всебічних і взаємопов'язаних даних про заробітну плату в ув'язці з іншими соціально-економічними показниками.

Поняття реальної заробітної плати  визначено в Резолюції щодо міжнародних порівнянь реальної заробітної плати, яка прийнята 8-ю Міжнародною конференцією статистиків праці 1954 року. Це визначення дає основу розрахунку реальної заробітної плати, її порівняння у часі та у різних регіонах.

Динаміка реальної заробітної плати  в країні характеризує динаміку реального рівня життя населення, яке живе на заробітну плату. Індекси реальної заробітної плати дають можливість встановити її взаємозв'язок з іншими економічними показниками, наприклад, зайнятістю, виробництвом, доходом та споживанням. Вони використовуються також для аналізу економічних циклів, економічного планування, прогнозування і т. ін. [п. 7.]

 

«Про затвердження Методики розрахунку індексів реальної заробітної плати»

Індекси реальної заробітної 2002-2010 рр. (табл. 5.)

	січ.	лют.	бер.	кв.	тр.	чер.	лип.	сер.	вер.	жов.	лист.	гр..	сер.
2002	84,5	103,7	107,8	98,6	101,4	107,2	106,8	98,1	100	100,5	99	109,7	101,4
2003	89,8	96,6	104,3	101	103,9	108,6	102,6	99,6	102,9	98,6	96,4	110,6	101,2
2004	96,1	101,6	105,9	99,8	100,3	107,6	101,1	99,5	102,9	98,6	99,6	106,7	101,6
2005	90,3	103	106,5	100,8	103,5	106,9	101,4	99,2	102,5	102	100,6	100,3	101,4
2006	84,3	102,7	109,1	99,9	101,4	105,8	100,4	99,5	99,3	97,6	99,5	114,5	101,2
2007	85,7	102	107,3	99,6	103,5	104,8	102,3	97,8	99,7	100,4	98,5	110,5	101,0
2008	88,6	104,5	100,3	98,2	100,9	105,2	103	97,2	101,1	98,3	93,8	107,4	99,9
2009	81,1	101,8	104	100,6	99,8	105,8	101,4	95,8	101,5	98,4	99	113,1	100,2
2010	86,7	100,1	106,8	100,2	105,1	108,1	100	95,2	100,1	98,4	101	110,6	101,0

http://www.ukrstat.gov.ua/ Держкомстат України/ індекс реальної з/п

 мал. 6.

Якщо розглядати динаміку показану на цьому графіку (мал. 6.), то можна  зробити висновок, що індекс реальної з/п спочатку зростає (до 2004 року)а потім зменшується (аж до 2008) після чого іде в гору. Тобто ми можемо побачити що реальна з/п не збільшується вже 10 років.

 

6. Індекс цін на будівельно-монтажні роботи – показник, який характеризує динаміку загального рівня цін у будівництві. Відображає  зміну вартості фіксованого набору матеріальних ресурсів у поточному періоді порівняно з базисним.  [п. 8.]

Індекси цін на будівельно-монтажні роботи за видами економічної діяльності та типами  будівель і споруд у 2004–2011рр. (табл. 6.) (до попереднього року) (відсотків)

Роки	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Усього	120,2	125,6	123,5	123,1	135,3	111,3	115,8	119,4
ЗЗа видами економічної діяльності
Сільське господарство, мисливство, лісове господарство	125,7	142,4	119,4	117,6	140,0	109,5	118,7	120,3
Добувна промисловість	116,5	135,9	116,6	120,1	139,0	110,2	118,7	126,4
Переробна промисловість	120,2	126,0	122,0	121,5	135,0	111,6	114,5	118,9
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	121,1	120,3	127,4	124,9	136,5	112,8	117,4	117,6
Діяльність готелів  та ресторанів	122,2	123,0	122,7	124,2	133,3	111,0	113,3	116,3
Діяльність транспорту та зв'язку	124,8	123,9	128,7	124,4	138,2	114,2	120,3	121,2
Операції з нерухомим  майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям	119,2	122,5	122,4	124,8	133,6	111,5	113,5	117,3
Державне управління	118,0	120,2	122,8	125,3	133,5	110,8	114,3	117,5
Освіта	92,1	120,3	127,0	125,3	137,2	112,7	117,2	117,9
Охорона здоров'я та надання  соціальної допомоги	122,0	121,8	124,6	125,7	133,8	110,9	112,2	117,3
Надання комунальних  та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту	137,2	143,0	119,5	110,7	136,0	106,0	112,9	116,6
За типами будівель і споруд
Будівлі	119,0	124,5	123,3	124,2	134,6	111,2	114,2	118,2
Будівлі житлові	119,2	122,5	122,4	124,8	133,6	111,5	113,5	117,3
Будівлі нежитлові	119,3	126,8	123,0	123,6	135,8	110,7	115,0	118,3
Споруди	121,1	126,5	123,8	121,2	135,9	111,7	118,3	122,0
Транспортні споруди	118,9	131,2	121,6	121,6	139,9	110,5	119,3	124,8
Трубопроводи, комунікації  та лінії  електропередачі	124,2	118,9	130,7	125,4	137,5	115,4	119,6	117,3
Комплексні промислові  споруди	116,9	131,0	120,3	119,1	136,0	111,7	117,9	124,8
Інші інженерні споруди	135,6	144,0	116,6	110,1	135,6	105,8	113,0	116,3