Лекции по "Екологічна токсикорогія"

 
 
 
 

     16. КРИТЕРІЇ ТОКСИЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

     Людина  належить до гетеротрофних організмів і споживає рослинні й тваринні продукти харчування. Важливою особливістю споживання їжі є її попередня кулінарна обробка, яка може надавати продуктам харчування певних властивостей. Харчові продукти є необхідною умовою життя людини. З ними в організм надходить більшість необхідних для його функціонування компонентів, і відсутність одного з них може погіршувати стан здоров'я та призводити до серйозних захворювань. Склад їжі визначається кліматичними умовами регіону проживання, національними традиціями та іншими факторами. На Півночі надають перевагу м'ясному харчуванню, у тропічних країнах - рослинним продуктам (фруктам та овочам). Проте в більшості країн сучасне населення користується змішаною дієтою, до складу якої входять м'ясо, овочі фрукти.

     З їжею в організм людини надходять  не лише поживні речовини, а й  більшість (70-90%) забруднень.

     Гігієнічна  регламентація хімічних сполук в  харчових продуктах стосується насамперед пестицидів, крім того, токсичних елементів (свинець, кадмій, ртуть і т.ін.), нітратів, нітрозосполук, харчових добавок.

     Для санітарної оцінки хімічних сполук в  продуктах харчування використовується показник:

     ГДК пр. (ДЗК) - гранично допустима концентрація (допустима залишкова кількість) хімічної сполуки у продуктах харчування, мг/кг та мг/л.

     ДДД - Допустима добова доза, мг/кг та мг/л.

     Для нормування пестицидів та їх метаболітів необхідно знати їх токсичні властивості, визначити показники кількості, які спроможні викликати патологічний ефект. На цій основі проводиться обґрунтування прогнозу їх потенційної небезпеки для здоров'я населення та віддалених наслідків з врахування специфічних властивостей препарату. Токсиколого-гігієнічне вивчення пестицидів включає визначення їх токсикометричних параметрів в гострому, підгострому та хронічному експериментах та віддалені наслідки їх токсичної дії. Дослідження проводяться на 3-х видах піддослідних тварин. На основі проведених досліджень установлюють порогову та підпорогову дози їх токсичної дії. З використанням цих доз та коефіцієнтів запасу, видової чутливості та інших токсикометричних параметрів визначається гранично допустима добова доза їх надходження до організму людини. При визначенні ГДК пестицидів в окремих продуктах харчування виходять з того, що 80% добового їх надходження в організм людини відбувається з харчовими продуктами. Саме тому 80% гранично допустимої добової дози і розподіляють на продукти харчування з врахуванням рівня їх споживання та можливої наявності в продукті конкретного пестициду, який регламентується.

     Допустима добова доза нітратів була установлена  за результатами 10-місячного хронічного експерименту на білих щурах з коефіцієнтом запасу - 3. При розробці нормативів допустимого вмісту нітратів в продуктах враховувалися їх фонові рівні (як метаболітів організму рослин) та їх кількість, яка надходить до організму з питною водою.

     Проводиться також нормування вмісту шкідливих речовин в матеріалах, які контактують з харчовими продуктами (тара). Регламентація гранично допустимого вмісту токсичних речовин в матеріалах, які контактують з харчовими. Детально вказана регламентація описана у спеціальних методичних матеріалах. 
 
 

     17. ТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ ЗА СТУПЕНЕМ НЕБЕЗПЕЧНОСТІ НА:

   Небезпечність - вірогідність виникнення отруєння при дії тієї або іншої речовини. Така дія, залежить від інтенсивності, довготи дії (часу), експозиції, літучості, розміру часток.

 
 

     18. ПОНЯТТЯ ПРО МОНІТОРИНГ.

     Моніторинг  – це глобальна система нагляду і контролю за станом н.с.

     Виділяють 3 ступені моніторингу.

     - глобальний (біосферний)

     - регіональний

     - локальний 

     Є 3 стадії моніторингу:

     1) спостереження – контроль за  змінами

     2) оцінка стану – порівняння з оглядів критеріїв

     3) Прогноз стану н.с. і здоров’я  людей 

     Мета  моніторингу – виявлення антропогенного забруднення.

     Моніторинг  охоплює спостереженя за джерелами  та факторами антроп впливу, фіз., хім., біохім, та за ефектами, які спричинюють ці впливи на довкілля.

     Моніторинг  повинен виявити критичні ситуаці, окреслити критичні фактори впливу та відмітити елементи біосфери, які  зазнають найбільше впливу в даному факторі.

     Блок-схема  моніторингу:

     - Інформаційна система ( спостереження  – оцінка стану н.с. – прогноз – оцінка стану, що прогнозується.)

     - Управління ( регулювання якості  довкілля) 

     Блок  Спостереження і прогнозу тісно  пов’язані між собою, так як прогноз  стану н.с. можливий лише при наявності  достатньої інформації про фактичний  стан.

     Прогноз зміни стану н.с. пов’язаний з закономірностями змін стану н.с., що дає можливість цифрового підрахунку, що дає можливість відмітити зворотній зв’язок між спостереженням і прогнозуванням.

     Спостереження і Прогнозування дає можливість оцінити ситуації на певній галузі людської діяльності, що дає можливість створення сприятливих умов для людської діяльності. 

     Система моніторингу включає 4 рівні:

     - санітарно-токсичний

     - екологічний

     - біосферний

     - канцерогенні речовини. 

     Санітарно-токсичний (біоекологічний) – забезпечує нагляд за ступенем забруднення природних ресурсів, шкідливими речовинами і вплив даного забруднення на організм людини, твар, рос. 

     Екологічний (геоекологічний, геосистем ний або природно-господарський) – визначає зміни у складі екосистеми природних компонентів. 

     Біосферний – забезпечує спостереження, контроль, прогноз змін у глобальному масштабі. 

     Моніторинг  канцерогенних речовин –забезпечує спостереження, контроль, прогноз канцерогенних речовин і повинен забезпечувати зниження концентрацій канцерогенних речовин у н.с. до рівня фонових і сприяти зменшенню захворювання людей на рак. 

     Завдання  біоекологічного  моніторингу – наукове обґрунтування в зв’язку між явищами в довкіллі та станом здоров’я людей, твар, рос. 

     Спостереження та контроль забезпечують санітарно-епідеміологічні служби, ветеринарні служби, служби захисту рослин, служби гідробіологічного контролю. 

     До  першочергових показників відносять

     - радіонукліди

     - газові забруднення

     - мінеральні забруднення

     - органічні і полімерні забруднення 

     Інформаційна  система даного моніторингу дозволяє оцінити сучасний фоновий стан біосфери. 
 
 

     19.  ТОКСИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ГІДРОСФЕРУ, ВИДИ ЗАБРУДНЕННЯ.

     Забруднення гідросфери – це надходження у гідросферу забрудників, кількість і концентрація яких здатні порушити нормальні умови середовища, океанів, морів, озер…

     Критерії  порушення властивостей води:

     - порушення органолептичних властивостей

     - хімічного складу води

     - поява шкідливих для живих  організмів речовин

     - збільшення температури води

     - бактеріальні забруднення. 

     За  джерелом походження забрудники бувають:

     - природні

     - антропогенні 

     Вода  являється зв’язковим ланцюгом між  об’єктами екосистем. Порушення  її властивостей може призвести до порушення структури екосистеми. 

     За  фізичними властивостями  забрудники є:

     - нерозчинні домішки

     - колоїдні домішки

     - розчинні домішки 

     За  походженням забрудники є:

     - біологічні

     - бактеріальні

     Біологічні  і бактеріальні властиві комунальним  стічним водам та стічним водам  підприємств.

     - мінеральні – пісок, глинисті  частини, руди, шлаку, мінеральних солей, розчини кислот і лугів.

     - органічні (рослинні, тваринні –  виділення, частини тканин) 

     Теплове забруднення

     Пов’язане з охолоджувальними системами з  ТЕС і ГЕС. Збільшення температури  води призводить до зменшення кисню  у воді та веде до прискорення хімічних реакцій.

     При збільшенні температури проточних  вод пришвидшення реакцій веде до її очищення.

     Збільшення  температури стоячих вод веде до погіршення її якості. 
 
 

     20.  ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ТОКСИНІВ

           Отже, екотоксиканти  класифікують:

     У ряді випадків для класифікації використовують такі характеристики токсинів.

• агрегатний стан: рідкі, газоподібні, тверді;

     - хімічний склад:  неорганічні - оксиди, кислоти, луги, силі, важкі метали, органічні речовини (альдегіди, спирти, нітрозосполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводні й ін.);

     - дисперсний стан: істинні (молекулярно-іонні), колоїдні, грубо дисперсні (суспензії, емульсії, аерозолі),

     - шлях надходження:  через дихальні шляхи, через травний канал. Через шкіру;

       - ушкодженя органів-неиротропні, кардіотоксичні, отрути крові;

     - ступінь токсичності:- надзвичайно токсичні, високотоксичні, помірно токсичні, малотоксичні;

     - рівень токсичності:  нетоксичні (Na₂SO₄, NaCl, СаС1₂ і ін), сильно токсичні (КCN, Hg(NОз)₂, РЬСІ₂, СО, Оз, сполуки Аs, Сd, F, діаміни, феноли, метанол, бснз(а)пірсн. нітрометан і ін);

     - характер: речовинні, енергетичні, матеріально-снергетичні, інформаційні (сигнальні, сенсорні),