Лекции по "Екологічна токсикорогія"

     В симптоматиці гострих отруєнь фосфорорганічними  пестицидами розрізняють три  періоди. Перший період - період збудження, відмічається рухове занепокоєння, психічне збудження, головний біль, порушення  зору, болі в животі, відчуття стиснення в грудній клітці, задишка. Другий період - це період гіперкінезів - окрема чи генералізована міофібриляція, судоми. В легенях - маса вологих хрипів, іноді на фоні інтенсивної бронхорея з розвитком набряку легенів. Артеріальний тиск високий. Третій період - це період коматозного стану зі стійкою арефлексією. Відмічаються різкий міоз, шкірні покрови бліднуваті, акроціаноз, параліч дихальних м'язів, та м'язів кінцівок, гострий розлад гемодинаміки - колапс, параліч серця, холінестеразна активність крові різко пригнічена. В тяжких випадках можлива загибель потерпілих.

     Можуть  спостерігатись гострі отруєння харчовими  продуктами, забрудненими хлорорганічними пестицидами (гексахлорциклогексан, гамма-ізомер гексахлорцикло-гексану, кельтан). Використання хлорорганічних пестицидів дуже обмежене (через токсичність, стійкість, кумулятивні властивості, здатність викликати віддалені наслідки).

     Основним  симптомами при гострих отруєннях  хлорорганічними пестицидами - це вплив  на ЦНС, відмічається загальна слабкість, запаморочення, головний біль, підвищена збудженість. В тяжких випадках - тремор кінцівок, нестійка хода, судоми, оніміння кінцівок, задишка, синюшність шкіри та слизових оболонок, можливі смертельні наслідки.

     Профілактика  гострих отруєнь пестицидами полягає на сам перед в обмеженні їх використання, виконанні правил їх застосування. 

     Хронічні  отруєння пестицидами, які надходять  до організму людини з харчовими продуктами.

     Особливу  небезпеку стосовно хронічних отруєнь  та їх віддалених наслідків, становить забруднення харчових продуктів пестицидами, які мають такі властивості:,

     -  висока стійкість в навколишньому середовищі;

     - виражені кумулятивні властивості;

     - здатність виділятися з молоком лактаційних тварин та з жіночим грудним молоком. Найбільш типовий представник, який має ці ознаки - хлорорганічні пестициди. Вони вибірково накопичуються в жировій тканині, в деяких випадках в значних концентраціях. Найбільше значення при хронічному впливі пестицидів на організм людини при їх надходженні з харчовими продуктами має їх комбінована дія, що призводить до підвищення загальної захворюваності населення, зниження тривалості життя, прискорення старіння, зниження народжуваності. Інтоксикація, викликана їх комбінованою дією, може спочатку протікати безсимптомно, а потім набувати вираження. 

     Профілактика  хронічних отруєнь  пестицидами включає:

     -обмеження використання препаратів, стійких у навколишньому середовищі, які мають виражені кумулятивні властивості здатні виділятися з молоком;

     -обмеження вмісту в харчових продуктах пестицидів та їх метаболітів;

     -використання в сільському господарстві пестицидів з коротким періодом напіврозпаду, що забезпечує повне зникнення пестициду з продукту до періоду реалізації;

     - обов'язкове виконання інструкцій по використанню того чи іншого пестициду;

     -  постійний контроль за вмістом пестицидів в харчових продуктах;

     -   створення та впровадження в практику пестицидів з мінімальними нормами використання, при їх безпечності для людини, що дозволить значно знизити навантаження пестицидів на сільгоспугіддя, навколишнє середовище, безпечність харчових продуктів. 
 

     22. ФОРМИ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ.

     Вплив людини на навколишнє середовище поділяється  на форми:

     Прямий

     Непрямий

     Несвідомий

     Комбінований

     Цілеспрямований

     Планомірний

     > прямий вплив виявляється  у безпосередній  дії людини на  ті чи інші природні  ресурси, наприклад, добування вугілля, нафти, газу (ця форма впливу дозволяє визначити, що і в якій мірі вилучено з природного середовища і яких заходів треба вжити, щоб запобігти його виснаженню або відновити вилучене);

     > непрямий вплив  на природу є  наслідком прямого  (його не завжди можна передбачити і врахувати масштаби, а також розміри негативних наслідків; які можуть з'явитися в недалекому майбутньому);

     > свідомий вплив на природу відбувається з певною метою (таку форму впливу можна не тільки контролювати, а й планувати);

     > несвідомий вплив  людини на природу  спостерігається  у зонах відпочинку, де збирається багато людей (такий вплив призводить до забруднення лісу, витоптування трав'яного покриву, порушення режиму життя диких тварин та птахів).

     Забруднення - привнесення в  яке-небудь середовище нових не характерних  для неї в даний  час фізичних, хімічних і біологічних  агентів чи перевага звичайного середньобагаторічного  рівня цих агентів в середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків. 
 

     23. ТОКСИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ НА ГІДРОСФЕРУ СТІЧНИМИ ВОДАМИ.

     Стічні  води – комунальні та промислові стоки населених пунктів, в побуті, та відведені після користування. 

     За  походженням стічні води бувають:

     1) Промислові стічні  води – різняться за спектром забруднення.

     - Стічні води металургійних комбінатів, містять у великій кількості важкі метали, нафтопродукти.

     - Целюлозно-паперова промисловість  – стоки збагачені целюлозними  волокнами, солями алюмінію, хлору,  сульфатами.

     - Стоки нафтовидобувної промисловості – збагачені нафтопродуктами. 

     2) Сільськогосподарські  стічні води –  утв під час приготування їжі для тварин, їх утримання, збагачені фосфорними речовинами, нітрати. 

     3) Побутові стічні  води – мають фосфорні сполуки, нітрогени, ПАР, ступінь забруднення стічних вод оцінюється в еквівалентах побутових стоків. 

     Основною  причиною забруднення поверхневих  вод є викиди у водойми неочищених або недостатньо очищених стічних  вод. 
 
 

     24. ПОНЯТТЯ «ЗАБРУДНЕННЯ» ТА ЙОГО ВИДИ.

     Забруднення - привнесення в  яке-небудь середовище нових не характерних для неї в даний час фізичних, хімічних і біологічних агентів чи перевага звичайного середньобагаторічного рівня цих агентів в середовищі, що нерідко призводить до негативних наслідків.

     Відповідно  забруднення поділяється на: фізичне, хімічне та біологічне.

     хімічне забруднення - це проникнення в навколишнє середовище чи утворення в ньому не властивих йому речовин або перевищення їх норми.

     фізичне забруднення - це перевищення природних норм різних фізичних факторів, які характеризують дане середовище: теплових, шумових, електромагнітних, радіаційних та ін.

     біологічне  забруднення - це випадкове або пов'язане з діяльністю людини проникнення в екосистеми та технологічні пристрої не характерних для них рослин, тварин, мікроорганізмів. Особливо забруднюють середовище підприємства промислового біосинтезу (випускають антибіотики, ферменти, вакцини, сироватки, кормовий білок, біо-концентрати), які використовують для виробництва, живі клітини мікроорганізмів. 
 

     25. ЗМІНИ ГІДРОСФЕРИ, ЗУМОВЛЕНІ ЇЇ ЗАБРУДНЕННЯМ.

     Екологічними  проблемами є:

     1) нестача водив певних місцевостях

     2) незадовільна якість води для  питних потреб

     3) зменшення кількості гідро біонтів

     4) забруднення океанів та морів

     5) забруднення річок і водосховищ  пестицидами, сполуками N і Р, важкими металами, радіонуклідами, нафтопродуктами.

     6) підтоплення територій поблизу  водосховищ

     7) цвітіння стоячих водосховищ

     8) зменшення кількості малих річок

     9)  
 

     26.   ЗАБРУДНЮВАЧІ ТА ЇХ СТІЙКІСТЬ У ПРИРОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ.

     Забруднювач - це будь-яка речовина, фізичний фактор або біологічний вид, які потрапляють у навколишнє середовище в тій кількості, що призводить до негативного впливу на людей та живі організми.

     Одна  з найважливіших характеристик  забруднювачів, яка вказує на їх здатність  не лише до тривалого знаходження в довкіллі, а й до розповсюдження на великі відстані, є їхня стійкість (персистентність).

     Стійкість забруднювачів  - це вдатність речовин до тривалого зберігання своїх властивостей у навколишньому середовищі.

     Забруднювачі  здатні до:

     1. накопичення в організмах, під час перебування його в забрудненому середовищі за рахунок неповного виведення забруднювачів із організму;

     2. трансформації  перетворення хімічних сполук в навколишньому середовищі під впливом хімічних, фізичних, біологічних факторів; яка веде до утворення простіших або складніших речовин порівняно з вихідними.

     - біодеградація  - це процес розкладу забруднювачів навколишнього середовища (під дією живих організмів);

     - біопосилення - це процес перетворення вихідного забруднювача довкілля у більш небезпечну речовину. 
 

     27. СУЧАСНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ЕКОТОКСИКОЛОГІЇ.

     Для виявлення малої кількості різних загрожуючих здоров'ю речовин  і продуктів їх метаболізму, які  утворюються у природному середовищі і в організмі, розроблені і постійно удосконалюються сучасні аналітичні методи. На результатах яких базуються рішення державних органів:

     - Міністерство охорони оточуючого  природного середовища:

     - державна служба епідемстапнії:

     - та інші служби екологічного  захисту зовнішнього середовища.  

     Серед      них      найбільш           ефективними      вважаються      хроматографічні      і спектрофотометричні аналізи.

     Вибір методу залежить від фізико-хімічпих  властивостей  ТОКСИЧНИХ  речовий,  які викликали   отруєння,   а   також   способами   їх   вилучення   із   біологічного   середовища. концентрацією досліджуваних речовин.  

     Аналітичні  методи:

     1.    сучасні фізнко-хімічпі методи інструментального експрес-аналізу:

     2.     хроматографія:

     ^   тонкошаровій хроматографія (ТШХ):

     ^   газова хроматографія (ГХ);

     ^   газорідинна хроматографія (І І'Х);

     ^   рідинна колоночна/розподільча хроматографія (КРХ):

     ^   розподільча на папері хроматографія (ХІТІ);

     ^   на інших носіях.

     3.   спектроскопічні методи (ССМ);

     4.    спектрографічні методи (СГМ);

     5.    спектрофотометричний метод (СФМ),

     6.    інфрачервоне спектрометричне де те клерування:

     7.    сучасні мас-спектрометри.