Лекции по "Екологічна токсикорогія"

     Для оцінки санітарного стану ґрунтів  користуються гігієнічними показниками.  

     Комплексні  гігієнічні показники  санітарного стану  ґрунтів

 
 
 

     4.   СХЕМА СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ

     Моніторинг  – це глобальна система нагляду і контролю за станом н.с.

     Виділяють 3 ступені моніторингу.

     - глобальний (біосферний)

     - регіональний

     - локальний 

     Є 3 стадії моніторингу:

     1) спостереження – контроль за  змінами

     2) оцінка стану – порівняння  з оглядів критеріїв

     3) Прогноз стану н.с. і здоров’я  людей 

     Мета  моніторингу – виявлення антропогенного забруднення.

     Моніторинг  охоплює спостереженя за джерелами  та факторами антроп впливу, фіз., хім., біохім, та за ефектами, які спричинюють ці впливи на довкілля.

     Моніторинг  повинен виявити критичні ситуаці, окреслити критичні фактори впливу та відмітити елементи біосфери, які  зазнають найбільше впливу в даному факторі.

     Блок-схема  моніторингу:

     - Інформаційна система ( спостереження  – оцінка стану н.с. – прогноз  – оцінка стану, що прогнозується.)

     - Управління ( регулювання якості  довкілля) 

     Блок  Спостереження і прогнозу тісно  пов’язані між собою, так як прогноз  стану н.с. можливий лише при наявності достатньої інформації про фактичний стан.

     Прогноз зміни стану н.с. пов’язаний з  закономірностями змін стану н.с., що дає можливість цифрового підрахунку, що дає можливість відмітити зворотній  зв’язок між спостереженням і  прогнозуванням.

     Спостереження і Прогнозування дає можливість оцінити ситуації на певній галузі людської діяльності, що дає можливість створення сприятливих умов для людської діяльності. 

     Система моніторингу включає 4 рівні:

     - санітарно-токсичний

     - екологічний

     - біосферний

     - канцерогенні речовини. 

     Санітарно-токсичний (біоекологічний) – забезпечує нагляд за ступенем забруднення природних ресурсів, шкідливими речовинами і вплив даного забруднення на організм людини, твар, рос. 

     Екологічний (геоекологічний, геосистем ний або природно-господарський) – визначає зміни у складі екосистеми природних компонентів. 

     Біосферний – забезпечує спостереження, контроль, прогноз змін у глобальному масштабі. 

     Моніторинг  канцерогенних речовин –забезпечує спостереження, контроль, прогноз канцерогенних речовин і повинен забезпечувати зниження концентрацій канцерогенних речовин у н.с. до рівня фонових і сприяти зменшенню захворювання людей на рак. 

     Завдання  біоекологічного  моніторингу – наукове обґрунтування в зв’язку між явищами в довкіллі та станом здоров’я людей, твар, рос. 

     Спостереження та контроль забезпечують санітарно-епідеміологічні  служби, ветеринарні служби, служби захисту рослин, служби гідробіологічного  контролю. 

     До  першочергових показників відносять

     - радіонукліди

     - газові забруднення

     - мінеральні забруднення

     - органічні і полімерні забруднення 

     Інформаційна  система даного моніторингу дозволяє оцінити сучасний фоновий стан біосфери. 
 

     5.   УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ПІДПРИЄМСТВА.

     Під час випуску будь-якої продукції  на підприємствах н.с піддається впливу відходів на підприємствах. Вплив може здійснювати на здоров’я і взагалі на біогеоценоз

     При проведенні комплексу природоохоронних дій вплив підприємства значно зменшується. 

     Існує 2 підходи до керування  н.с.:

     1) Запобігання руйнувальному процесу шляхом рац. природокористування

     2) Забезпечення високої якості  середовища в той час, як  антроп фактори не виходять  за межі ---- організму. 

     На  підприємствах регулювання  впливу на н.с. здійснюється за рахунок таких  заходів:

     1) Регламентується вмісту шкідливих реч у н.с., тобто встановлення нормативів.

     2) Реглементація надходження шкідливих  речовин у н.с., тобто встановлення  нормативів на скидання для  пром. підприємств по конкретних  речовинах та їх джерелом

     3) Прогнозування переносу  і розсіювання шкідливих речовин у н.с. Прогноз перетворень речов, які потрапляють у н.с. і під дією факторів середовища може здійснювати свої властивості.

     4) Дотримання технологій регламентацій  роботи. Виконання інстукційй з  метою забезпечення необхідних  параметрів і процесів, які впливають на утворення викидів.

     5) Контроль вмісту шкідливих речовин  у н.с., сировині.

     6) Контроль надходження і вмісту  шкідливих речовин у н.с. для  вжиття заходів при встановленні  впливу на здоров’я людини.

     7) Моніторинг стану н.с. 
 
 

     6.   ТОКСИЧНИЙ ВПЛИВ НА ЖИВІ ОРГАНІЗМИ ДОБРИВ.

     Якщо  раніше питання при вирощуванні  сільськогосподарських культур  стояло у отриманні продукції  з товарним виглядом, то на даний  час у зв'язку із інтенсивним застосуванням  хімічних засобів і препаратів в  технології вирощування культур, уже давно з'явилась необхідність контролю якості продукції, по залишкам хімічних препаратів, які можуть негативно вплинути на здоров'я людини.  

     Токсичний вплив на живі організми  азотних добрив.

     Загальна  характеристика токсичної дії азотних добрив полягає у негативному впливі, пов'язаному, насамперед, з наявністю нітратного азоту.

     Нітрати - це солі азотної кислоти, які накопичуються  в продуктах і воді при надмірному вмісті в ґрунті азотних добрив.

     Накопиченню нітратів у рослинах сприяють:

     о високі дози азотних і органічних добрив;

     о затінення в разі загущення посівів;

     о надмірна вологість і низька температура, посуха;

     о пригнічення рослин засобами захисту;

     о ослаблення рослин внаслідок ураження шкідниками та захворювань. 

       В той же час, можна відмітити, що сільськогосподарської продукції без нітратів не буває, тому що нітрати є основним джерелом азоту в живленні рослин. Для отримання високих, але й високоякісних врожаїв необхідно вносити в ґрунту мінеральні і органічні азотні добрива. Проте їх внесення повинно здійснюватись у визначених дозах з урахуванням: виду культури, її сорту, механічного складу ґрунтів, погодними умовами, з урахуванням попередника, з урахуванням раніше застосовуваних добрив, видом добрив і т.д. 

     В малих кількостях нітрати постійно присутні в організмі людини, як і в рослинах, і не викликають негативних явищ. Всі негативні прояви починаються, коли нітратів стає дуже багато.

     Зафіксовано гострі отруєння під час роботи в  полі з аміачною селітрою - гостру серцеву недостатність, ознаки міокардиту, токсичного нефриту. При випадковому використанні аміачної селітри замість солі - через 10 хв починається нудота, через 4,4 год - втрата свідомості, ціаноз. Описано випадок гострого отруєння водопровідною водою, забрудненою нітратом кальцію, що як добриво було вивезено в район вододжерела. Зафіксовано велику кількість випадків гострого отруєння їжею з високим вмістом нітратів. 

     Токсичний вплив на живі організми  фосфортних добрив.

     Загальний токсичний вплив солей фосфорної  кислоти можливий лише за високих доз. Токсичність апатитів, суперфосфату і нітрофосок визначають головним чином домішки сполук фтору. Пил фосфоритів і апатитів може призводити до пневмоконіозу. Доволі багато випадків подразнюючої дії суперфосфату на слизові оболонки і шкіру. Особи, які контактують із суперфосфатом, можуть страждати на дерматити. Потрапляючи в очі, пил суперфосфату спричиняє сильне подразнення і кон'юнктивіти. У працюючих тривалий час з фосфорними добривами, виникає астено-вегетативний синдром, зміни у периферійній нервовій системі, невралгії та хронічний радикуліт, посилюються хвороби верхніх дихальних шляхів. 

     Токсичний вплив на живі організми  калійних добрив.

     З екотоксикологічної точки зору, калійні  добрива можуть являти певну небезпеку  довкіллю не лише тому, що впливають на реакцію ґрунтового середовища, а й тому, що містять у своєму складі доволі значні домішки хлору, натрію, магнію та сульфат-іонів. 
 
 

     7.   ПРИЧИНИ ВТРАТИ ГРУНТІВ.

     Грунт – це самостійне природне тіло, яке володіє рядом властивостей характерних живій та не живій природі, яке утворилося в результаті довгострокових перетворень поверхневих слоїв літосфери під взаємообумовленим впливом, гідросфери, атмосфери і живих організмів.

     Основна властивість грунту – родючість – здатність забезпечувати ріст і розвиток.

     Товщина грунтового покриву становить 15см-3м.

     За  словами Вернадського :»Грунт –  це біокосне тіло землі, благородна іржа, яка утворена в результаті взаємодії  живої і неживої природи.

     Основною  проблемою глобально є виведення  значної частини грунтів із використаня завдяки недбалому користування грунту.

     Причини, які сприяють виведення  грунтів із використання відносять:

     - неправильне розорювання

     - зменшення лісистості

     - пере випасання

     - надмірне зрошення, яке призводить  до засолення грунтів

     - ерозія