Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2011 в 18:12, курс лекций
З появою великої кількості органічних речовин, яких досі не існувало в природі -ксеяобіотиків, поля зрошення і біологічні ставки стали неспроможні їх знешкодити. Український біолог Н. Путиліна запропонувала для, кожного виду забруднення добирати мікроорганізм-деструкТор. Відтоді виявлено організми, що розкладають нафтопродукти і нафту, поліетилен, окремі пестициди, діоксини.
Промислові виробничу процеси спричиняють викиди, що потім діють, як шкідливі речовини, тому виникає необхідність у очистці відпрацьованих газів, тобто відділення від газу чи переведення в нешкідливий стан забруднюючих речовин. Очистка повітря від домішок ■- процес отримання них домішок в чистому чи концентрованому вигляді. При переведенні токсичних викидів домішок шкідливих для людини і природного середовища їх відділяють від нешкідливого основного газового потоку, або переводять в менш шкідливі чи практично нешкідливі форми.
Для кожного виду забруднень існує своя доцільність, свій метод, спеціальний апарат, яки дозволяє з мінімальними затратами енергії отримати високий ступінь очистки. Вибір методу очистки газоподібних домішок визначається в першу чергу хімічними і фізико-хімічними властивостями домішок. Для багатьох виробництв, і особливо теплових електростанцій/ і металургійних заводів, достатньо ефективним вирішенням питання очистки викидів в атмосферу залишається установка фільтрів уловлювачів та димових труб. У димових труб два призначення: перше - створювати тягу і тим самим заставляють повітря в необхідній кількості і з необхідною швидкістю входити в піч; друге - відводити продукти/горіння (шкідливі гази і димні тверді частки) - у верхні шарі атмосферию.
Одним із ефективних шляхів поліпшення атмосфери у великих містах є винесення підприємств, що забруднюють повітря, за їх межі, у місця, багаті на зелені насадження створюючи сонітарно-захистні зони. Цим частково досягається самоочищення повітря.
Санітарно-захистні зони створюються:
а) для ..підприємств _ з технологічними процесами - джерелами забруднення атмосферного повітря, викиди яких є шкідливими і з поганим запахом - безпосередньо від джерела забруднення атмосфери, а також від місця завантаження чи вивантаження сировини чи відкритих складів;
б) для теплових електричних станцій, промислових та отеплювальних котелень — від димових труб.
Розмір
санітарно-захистних зон
I
II
\ IV
\ V
\
Чисто не там де прибирають а там де не
смітять.
84. ЕКОТОКСИКОКІНЕТИКА.
Екотоксикокінетика – це розділ екотоксикології, яка розглядає частку ксенобіотиків у н.с., джерела їх утворення, розподіл абіотичних та біотичних елементах н.с., перетворення ксенобіотиків у довкіллі елімінацію токсикантів до н.с.
Екотоксиканти в н.с. здатні:
- персистування – (залишатись) – це здатність токсикантів протягом певного періоду зберігатись у н.с. до того моменту поки не буде видалений в результаті фіз. Чи хім. Перетворень
- елімінація – видалення токсиканта. Процес елімінації не пов’язаний з руйнуванням токсиканта. Це зміна розподілу токсиканту у середовищі.
- резистентність – стійкість токсикантів до процесів руйнування.
- трансформація токсичних речовин, яка буває:
1. Абіотична трансформація – здійснюється під час проходження в процесі фотолізу, гідролізу, окислення.
Фотоліз – відбувається під дією світла, під впливом УФ променів, які сприяють формуванню розривів зв’язків чим викликають деградацію хім. речовин. Фотоліз відбувається в атмосфері, на поверхні грунту, на поверхні води.
Гідроліз – хім. реч відбувається за наявності вологи і знаходиться в залежності від температурного режиму та кислотного середовища.
Окислення – це процес перетворення хім. реч під дією речовин, які є окислювачами.
2. Біотична трансформація – перетворення токсикантів під дією живих організмів. (м/о)
- біодоступність – це здатність токсиканта проникати в організм, вступати з ним у взаємовідносини, накопичуватись.
- біоакумуляція – це процес при якому організми накопичують токсиканти, вбираючи їх з н.с. під час дихання, живлення.
-
біомагніфікація
– переміщення токсикантів по ланцюгах
живлення від організму жертви до організмів
консументів або хижаків.
85. Біоакумуляція
Біотична трансформація – перетворення токсикантів під дією живих організмів. (м/о)
-
біоакумуляція –
це процес при якому організми накопичують
токсиканти, вбираючи їх з н.с. під час
дихання, живлення.
86. ЗМІНИ В АТМОСФЕРІ, ЗУМОВЛЕНІ ЇЇ ЗАБРУДНЕННЯМ.
Забруднення
атм часто пов’язане з
Смог (дим, кіптява) буває:
1) Лондонського типу (вологий) – густий туман перемішений з димом, з газами пром. підпр та автотранспорту.
У 1952р. Лондонський смог спричинив загибель 4 тис. жителів. (Лондон)
Причини його виникнення:
- зменшення темпер до 0°С
- вологість 100%
- збільшення сажі, оксидів карбону, N,S які утвор при спалюванні палива.
В
Україні бувають у містах Донецько-Придніпровських
районів.
2) Фотохімічний (Лос-анджелеський) виникають в наслідок
- великої кількості забруд реч,
- зменшеній вологості повітря,
- надлишку сажі, випромінювань і
- безвітряної погоди
Велика кіль-ть фотохім смогів проявляється у Лосанжелесі. основними забруднювачами повітря при фотохім созі є оксиди N, вуглецеві сполуки.
Характерною особливістю фотохім смогу є :
- подразнення слизових оболонок носа і рота
-
загострення легеневих
- веде до в’яненя овочевих та ін.. рослин
-
веде до корозії металів,
Причини фотохімічного смогу:
- збільшеня темпер до 30 град
- відсутність перемішування шарів повітря у вертикальному напрямку (інверсія)
-
наявність збільшеної
-
утворення пероксилцетіл
В
україні такі смоги є у Дніпропетровську,
Запоріжжі, Донецьку, Ялті.
3) Льодяний смог – складається з дрібних кристалів лоду, які утв. білий туман. Характерний є для Пн. широт.
Причини льодяного смогу
- темпер зменш до мінус 30 градусів
- збільшена вологість
- забруднення повітря.
тривалі
льодяні смоги призводять до виникнення
задухи у людей, бронхіальної астми, можуть
призводити до смерті, ведуть до порушення
рослин, корозії металів.
Кислотні дощі
Кислотні дощі мають рН менше 5,5. Основними компонентами кислотних дощів є оксиди нітрогену і сірки та пари різних кислот.
Джерелами токсичних речовин може бути промисловість, автотранспорт, ТЕС, сміттєспалювальні заводи, металургійні комбінати, хім.. підприємства.
Природні джерела – вулканічні виверження, пожежі, м/о.
Наслідки випадання кислотних дощів.
- зменшення рН вод підґрунтових
- опіки і зменшення фотосинтезу у рослин
- руйнування будівель з вапняку та камня, цегли
- загибель гідро біонтів
- деградація лісів
- зміна активності ферментів у яйцеклітинах та ікри, що призводить до загибелі.
-
негативний вплив на
Рекордним
за кислотністю був дощ з рН
1,7
Озон – концентрується в озоновому шарі в стратосфері на висоті 20-30 км і захищає всі живі організми від згубного впливу високих доз УФО. Руйнування озонового шару є глобальною проблемою людства сьогодення.
Основні руйнівники озону:
- оксиди N – які виділяються при випробуванні ядерної зброї, при запусканні ракет, космічних кораблів, виробляється реактивними літаками, хім.. підприємствами.
- пари води, як потрапляють до атмосфери з викидами літаків, ракет.
-
Фреони – широко
У світі виробляється за 1р. 1,5 млн.кг фреонів.
тривалість
перебування фреонів у атмосфері = 50-200р.
Озонова діра – це зона з дуже низькою (до50%) концентрацією озону.
Для
зменшення впливу фреонів в деяких
виробництвах використовують пропанобутанову
суміш.
Небезпечні глобальні тенденції світових проблем включають:
- зміни складу атмосфери
- посилення парникового ефекту
-
потепління в кліматі –
-
забруднення космічного
Субглобальний масштаб несуть:
- забруднення світового океану нафтою
- зменшення озонового шару
- деградація лісів
-
зменшення видів рослин та
тварин.
87. ПО СПОСОБУ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ:
- з вилученням води (з повертанням її і без повертанням);