Лекции по "Екологічна токсикорогія"

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2011 в 18:12, курс лекций

Краткое описание

З появою великої кількості органічних речовин, яких досі не існувало в природі -ксеяобіотиків, поля зрошення і біологічні ставки стали неспроможні їх знешкодити. Український біолог Н. Путиліна запропонувала для, кожного виду забруднення добирати мікроорганізм-деструкТор. Відтоді виявлено організми, що розкладають нафтопродукти і нафту, поліетилен, окремі пестициди, діоксини.

Файлы: 1 файл

1.doc

— 915.00 Кб (Скачать)

     Промислові  виробничу процеси спричиняють  викиди, що потім діють, як шкідливі речовини, тому виникає необхідність у очистці відпрацьованих газів, тобто відділення від газу чи переведення в нешкідливий стан забруднюючих речовин. Очистка повітря від домішок ■- процес отримання них домішок в чистому чи концентрованому вигляді. При переведенні токсичних викидів домішок шкідливих для людини і природного середовища їх відділяють від нешкідливого основного газового потоку, або переводять в менш шкідливі чи практично нешкідливі форми.

     Для кожного виду забруднень існує своя доцільність, свій метод, спеціальний апарат, яки дозволяє з мінімальними затратами енергії отримати високий ступінь очистки. Вибір методу очистки газоподібних домішок визначається в першу чергу хімічними і фізико-хімічними властивостями домішок. Для багатьох виробництв, і особливо теплових електростанцій/ і металургійних заводів, достатньо ефективним вирішенням питання очистки викидів в атмосферу залишається установка фільтрів уловлювачів та димових труб. У димових труб два призначення: перше - створювати тягу і тим самим заставляють повітря в необхідній кількості і з необхідною швидкістю входити в піч; друге - відводити продукти/горіння (шкідливі гази і димні тверді частки) - у верхні шарі атмосферию.

     Одним із ефективних шляхів поліпшення атмосфери  у великих містах є винесення підприємств, що забруднюють повітря, за їх межі, у місця, багаті на зелені насадження створюючи сонітарно-захистні зони. Цим частково досягається самоочищення повітря.

     Санітарно-захистні зони створюються:

     а)    для ..підприємств _ з технологічними процесами - джерелами забруднення атмосферного повітря, викиди яких є шкідливими і з поганим запахом - безпосередньо від джерела забруднення атмосфери, а також від місця завантаження чи вивантаження сировини чи відкритих складів;

     б) для теплових електричних станцій, промислових та отеплювальних котелень — від димових труб.

     Розмір  санітарно-захистних зон залежить від санітарною класифікацією підприємств. Клас підприємств                                          Відстань, м

     I                                                                                    1000

     II                                                                                      500 Ш                                                                           300

     \           IV                                                                              100

     \         V                                                                                50

     \        Чисто не там де прибирають а там де не смітять. 
 
 

     84. ЕКОТОКСИКОКІНЕТИКА.

      Екотоксикокінетикаце розділ екотоксикології, яка розглядає частку ксенобіотиків у н.с., джерела їх утворення, розподіл абіотичних та біотичних елементах н.с., перетворення ксенобіотиків у довкіллі елімінацію токсикантів до н.с.

      Екотоксиканти в н.с. здатні:

      - персистування (залишатись) – це здатність токсикантів протягом певного періоду зберігатись у н.с. до того моменту поки не буде видалений в результаті фіз. Чи хім. Перетворень

      - елімінація видалення токсиканта. Процес елімінації не пов’язаний з руйнуванням токсиканта. Це зміна розподілу токсиканту у середовищі.

      - резистентність стійкість токсикантів до процесів руйнування.

      - трансформація токсичних речовин, яка буває:

             1. Абіотична трансформація – здійснюється під час проходження в процесі фотолізу, гідролізу, окислення.

      Фотоліз – відбувається під дією світла, під впливом УФ променів, які сприяють формуванню розривів зв’язків чим викликають деградацію хім. речовин. Фотоліз відбувається в атмосфері, на поверхні грунту, на поверхні води.

      Гідроліз – хім. реч відбувається за наявності вологи і знаходиться в залежності від температурного режиму та кислотного середовища.

      Окислення – це процес перетворення хім. реч під дією речовин, які є окислювачами.

      2. Біотична трансформація – перетворення токсикантів під дією живих організмів. (м/о)

      - біодоступністьце здатність токсиканта проникати в організм, вступати з ним у взаємовідносини, накопичуватись.

      - біоакумуляція це процес при якому організми накопичують токсиканти, вбираючи їх з н.с. під час дихання, живлення.

     - біомагніфікаціяпереміщення токсикантів по ланцюгах живлення від організму жертви до організмів консументів або хижаків. 

     85. Біоакумуляція

      Біотична  трансформація – перетворення токсикантів під дією живих організмів. (м/о)

      - біоакумуляція це процес при якому організми накопичують токсиканти, вбираючи їх з н.с. під час дихання, живлення. 
 

     86. ЗМІНИ В АТМОСФЕРІ, ЗУМОВЛЕНІ ЇЇ ЗАБРУДНЕННЯМ.

     Забруднення атм часто пов’язане з розвитком  специфічних форм туманів, смогів.

     Смог (дим, кіптява) буває:

     1) Лондонського типу (вологий) – густий туман перемішений з димом, з газами пром. підпр та автотранспорту.

     У 1952р. Лондонський смог спричинив  загибель 4 тис. жителів. (Лондон)

     Причини його виникнення:

     - зменшення темпер до 0°С

     - вологість 100%

     - збільшення сажі, оксидів карбону, N,S які утвор при спалюванні  палива.

     В Україні бувають у містах Донецько-Придніпровських  районів.  
 

     2) Фотохімічний (Лос-анджелеський) виникають в наслідок

     - великої кількості забруд реч, 

     - зменшеній вологості повітря,

     - надлишку сажі, випромінювань і 

     - безвітряної погоди

     Велика  кіль-ть фотохім смогів проявляється у Лосанжелесі. основними забруднювачами повітря при фотохім созі є  оксиди N, вуглецеві сполуки.

     Характерною особливістю фотохім смогу є :

     - подразнення слизових оболонок носа і рота

     - загострення легеневих захворювань

     - веде до в’яненя овочевих та  ін.. рослин

     - веде до корозії металів, розтріскування  гумових виробів, пошкодження  одягу. 

     Причини фотохімічного смогу:

     - збільшеня темпер до 30 град

     - відсутність перемішування шарів повітря у вертикальному напрямку (інверсія)

     - наявність збільшеної кількості  викидів промисловості і автотранспорту.

     - утворення пероксилцетіл нітрату,  який спричиняє подразнення слизових  оболонок. 

     В україні такі смоги є у Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку, Ялті. 
 

     3) Льодяний смог – складається з дрібних кристалів лоду, які утв. білий туман. Характерний є для Пн. широт.

     Причини льодяного смогу

     - темпер зменш до мінус 30 градусів

     - збільшена вологість

     - забруднення повітря.

     тривалі льодяні смоги призводять до виникнення задухи у людей, бронхіальної астми, можуть призводити до смерті, ведуть до порушення рослин, корозії металів. 

     Кислотні  дощі

     Кислотні  дощі мають рН менше 5,5. Основними  компонентами кислотних дощів є  оксиди нітрогену і сірки та пари різних кислот.

     Джерелами токсичних речовин може бути промисловість, автотранспорт, ТЕС, сміттєспалювальні  заводи, металургійні комбінати, хім.. підприємства.

     Природні  джерела – вулканічні виверження, пожежі, м/о.

     Наслідки  випадання кислотних дощів.

     - зменшення рН вод підґрунтових

     - опіки і зменшення фотосинтезу  у рослин

     - руйнування будівель з вапняку  та камня, цегли

     - загибель гідро біонтів

     - деградація лісів

     - зміна активності ферментів у  яйцеклітинах та ікри, що призводить  до загибелі.

     - негативний вплив на функціонування  шкіри людини, випадання волосся. 

     Рекордним за кислотністю був дощ з рН 1,7 

     Озон – концентрується в озоновому шарі в стратосфері на висоті 20-30 км і захищає всі живі організми від згубного впливу високих доз УФО. Руйнування озонового шару є глобальною проблемою людства сьогодення.

     Основні руйнівники озону:

     - оксиди N – які виділяються при випробуванні ядерної зброї, при запусканні ракет, космічних кораблів, виробляється реактивними літаками, хім.. підприємствами.

     - пари води, як потрапляють до атмосфери з викидами літаків, ракет.

     - Фреони – широко використовуються  як охолоджувачі у холодильниках,  кондиціонерах , парфумерії, для  створення аерозолів.

     У світі виробляється за 1р. 1,5 млн.кг фреонів.

     тривалість  перебування фреонів у атмосфері = 50-200р. 

     Озонова діра – це зона з дуже низькою (до50%) концентрацією озону.

     Для зменшення впливу фреонів в деяких виробництвах використовують пропанобутанову  суміш. 

     Небезпечні  глобальні тенденції  світових проблем  включають:

     - зміни складу атмосфери

     - посилення парникового ефекту

     - потепління в кліматі – танення  льодовиків

     - забруднення космічного простору  відходами космічних апаратів. 

     Субглобальний масштаб несуть:

     - забруднення світового океану  нафтою

     - зменшення озонового шару

     - деградація лісів

     - зменшення видів рослин та  тварин. 
 

     87. ПО СПОСОБУ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ:

     -  з вилученням води (з повертанням її і без повертанням);

Информация о работе Лекции по "Екологічна токсикорогія"