Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Апреля 2011 в 17:21, курсовая работа
Метою роботи є проведення аналізу стану екосистеми шельфової зони Чорного моря та аналіз існуючої міжнародної та української нормативно-правової документації з охорони ті відтворенню шельфової зони Чорного моря.
ВСТУП 3
1 Екологічні проблеми шельфової зони Чорного моря 5
1.1 Фізико-географічні характеристики північно-західного шельфу Чорного моря 5
1.2 Основні види морегосподарської діяльності, що впливають на морську екосистему 9
1.3 Екологічні проблеми шельфової зони моря, їх джерела та напрямки їх вирішення 11
2 Видобування природних ресурсів на континентальному шельфі 20
3 Міжнародні нормативно-правові акти з морської тематики 24
3.1 Конвенція про континентальний шельф 25
3.2 Конвенція ООН по морському праву 27
3.3 Конвенція про захист Чорного моря від забруднення 32
3.4 Загальнодержавна програма охорони та відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів 34
ВИСНОВОК 37
ЛІТЕРАТУРА 39
Науково-технічний прогрес, розвиток сільського господарства, урбанізація призвели до забруднення природних вод. Проблема забруднення вод придбала глобальний характер. Виділяють хімічні, фізичні, біологічні, теплові, радіоактивне типи забруднень. Зараз проблема “Людина і середовище його перебування” широко обговорюється в усьому світі. Ріст населення, виснаження природних ресурсів, негативний впливи людини на навколишнє середовище, недостача продуктів харчування в деяких країнах - це основні аспекти цієї проблеми. В умовах науково-технічної революції вплив людини на навколишнє середовище придбало масштаби, які можна зрівняти із природними процесами. Виникла реальна погроза необоротних негативних наслідків. Сучасні соціально-економічні процеси взаємодії людини і навколишнього середовища настільки складні й масштабні, що не можна пасивно сподіватися на їхню стихійну адаптацію в бажаному напрямку. Виникає завдання - вивчити дію всіх у сукупності факторів, що спричиняються розвиток людства, знайти шляхи свідомого керування цим розвитком.
Головною екологічною проблемою Чорного моря, згідно Стратегічного Плану Дій, є евтрофікація, („біогенне забруднення”) прибережних та шельфових вод та її негативні наслідки (гіпоксія, аноксія, заморні явища), які наносять величезний екологічний та економічний збиток.
Джерелами біогенного забруднення ПЗЧМ є: стік річок, господарсько-побутові і промислові скиди, змив добрив з полів та виноградників, атмосферні опади, днопоглиблення і дампінг ґрунту, продукти абразійного руйнування берегів, а також вторинне забруднення.
Найбільшими серед річок, що впадають в ПЗЧМ, є Дунай, Дністер, Дніпро з Південним Бугом. Стік цих річок формує понад 80% забруднення морського середовища.
Незважаючи на тенденцію зниження надходження біогенних елементів з річковим стоком, що спостерігалася на рубежі двадцятого та двадцять першого століть, їх вміст у прибережних водах ПЗЧМ залишається досить високим, а отже, гідрохімічні передумови розвитку евтрофікації зберігаються.
Використання та охорона природних ресурсів континентального шельфу регламентується міжнародним та національним законодавством а саме: Конвенцією ООН з морського права (1982 р.), Конвенцією про континентальний шельф (1964 р.), Протоколом про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стаціонарних платформ, розташованих на континентальному шельфі (1988 р.), та чинним екологічним законодавством (Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Законом «Про тваринний світ» тощо).
Вирішення проблем Чорного моря можливо лише плануванням спільних заходів на міжнародному рівні кожної причорноморської країни, шляхом їх узгодження, імплементації та реалізації кожною окремою країною.
Информация о работе Екологічні проблеми шельфової зони Чорного моря