Екологічні проблеми шельфової зони Чорного моря

      Забруднення із суден:

      1. Держави, діючи через компетентну  міжнародну організацію або загальну  дипломатичну конференцію, установлюють  міжнародні норми й стандарти  для запобігання, скорочення й  збереження під контролем забруднення морського середовища із судів і сприяють установленню в такий же спосіб, по мірі необхідності, систем шляхів для відомості до мінімуму погрози аварій, які можуть викликати забруднення морського середовища, включаючи узбережжя, і збиток від забруднення пов'язаним з ним інтересам прибережних держав. Такі норми і стандарти аналогічним образом у мірі необхідності періодично переглядаються.

      2. Держави приймають закони й  правила для запобігання, скорочення  і збереження під контролем  забруднення морського середовища із суден, що плавають під їхнім прапором або зареєстрованих у них. Такі закони і правила повинні бути щонайменше настільки ж ефективними, що і загальноприйняті міжнародні норми й стандарти, установлені через компетентну міжнародну організацію або загальну дипломатичну конференцію.

      3. Держави, які встановлюють особливі  вимоги для запобігання, скорочення  й збереження під контролем  забруднення морського середовища  як умов для заходу іноземних  судів у їхні порти або внутрішні  води й для зупинки в їхніх прибережних терміналах, належним чином публікують такі вимоги і повідомляють їх компетентні міжнародні організації. У випадках, коли дві або більше число прибережних держав в прагненні погодити свою політику встановлюють такі вимоги в ідентичній формі, у повідомленнях вказується, які держави беруть участь у таких спільних домовленостях. Кожна держава вимагає, щоб капітан судна, що плаває під його прапором або зареєстрованого в ньому, коли судно перебуває в територіальному морі держави, що приймають участь у таких спільних домовленостях, представляють на прохання цієї держави інформацію про те, чи направляється судно в державу того ж району, що приймає участь у таких спільних домовленостях, і в цьому випадку вказує, чи дотримує судно встановлені такою державою вимоги для заходу в порт.

      4. Прибережні держави в межах  свого територіального моря можуть  у порядку здійснення свого  суверенітету приймати закони  і правила для запобігання,  скорочення й збереження під  контролем забруднення моря з  іноземних суден, включаючи судна, що здійснюють право мирного проходу.

      5. Прибережні держави для цілей  забезпечення виконання можуть  приймати у відношенні своїх  виняткових економічних зон закони  і правила для запобігання,  скорочення й збереження під  контролем забруднення із суден, що відповідають загальноприйнятим міжнародним нормам і стандартам, установленим через компетентну міжнародну організацію або загальну дипломатичну конференцію, і норми, що вводять у дію стандарти.

      Забруднення з атмосфери або через неї:

      1. Держави приймають закони і правила по запобіганню, скороченню й збереженню під контролем забруднення морського середовища з атмосфери або через неї, застосовні до повітряного простору під їхнім суверенітетом, суднами, що плавають під їхнім прапором, і суднами або літальними апаратами, зареєстрованими у них, беручи до уваги погоджені в міжнародному порядку норми, стандарти і процедури, що рекомендуються практикою й, а також безпекою повітряної навігації.

      2. Держави приймають інші заходи, що можуть бути необхідні для запобігання, скорочення і збереження під контролем такого забруднення.

      3. Держави, діючи, у першу чергу,  через компетентні міжнародні  організації або дипломатичну  конференцію, прагнуть установити  глобальні й регіональні норми,  стандарти й процедури, що рекомендуються практикою і, з метою запобігання, скорочення й збереження під контролем такого забруднення.

      На  держави покладає виконання їхніх  міжнародних зобов'язань по захисту  й збереженню морського середовища. Вони несуть відповідальність відповідно до міжнародного права [21]. 

      3.3 Конвенція про захист Чорного моря від забруднення

      Конвенція про захист Чорного моря від забруднення  була підписана в Бухаресті 21 квітня 1992 року і ратифікована Україною Постановою Верховної Ради N 3939-12 від 04.02.94 р. [22].

      Метою цієї Конвенції є захист і поліпшення якості морського середовища Чорного  моря, а також збереження його живих  ресурсів. Конвенція застосовується стосовно Чорного моря з південною  границею, що утворює лінія, що з'єднує миси Келара і Далєян. Відповідно до даної Конвенції, "забруднення морського середовища" означає привнесення людиною, прямо або побічно, речовин або енергії в морське середовище, включаючи естуарії, що приводить або може привести до таких згубних наслідків, як шкода живим ресурсам і життю в морі, небезпеці для здоров'я людини, утворенню перешкод для діяльності в морі, у тому числі для рибальства й інших законних видів використання моря, зниження якості використовуваної морської води й погіршення умов відпочинку. "Судно" означає судно якого-небудь типу, що експлуатується в морському середовищі. Це включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, самохідні плаваючі засоби й ті, що буксируються, а також платформи, і інші штучно побудовані конструкції в морі. "Літальний апарат" означає літальний апарат якого-небудь типу. "Поховання" означає яке-небудь навмисне видалення відходів або інших матеріалів із суден або літальних апаратів; яке-небудь навмисне знищення суден або літальних апаратів; "Похованням" не вважається: видалення відходів або інших матеріалів, які є результатом нормальної експлуатації суден або літальних апаратів але їхнє устаткування, крім відходів або інших матеріалів, які транспортуються судами або літальними апаратами, які експлуатуються з метою видалення таких матеріалів або підвозяться до таких суден або літальних апаратів, а також крім тих, що є результатом обробки таких відходів або інших матеріалів на таких суднах або літальних апаратах; розташування матеріалів для цілей інших, ніж їхнє просте видалення за умови, що це не суперечить цілям даної Конвенції. "Шкідлива речовина" означає будь-яку небезпечну, отрутну або іншу речовину, що, знаходиться у морському середовищі, що є токсичною, стійкою і здатною до акумуляції в живих організмах, викликає забруднення або негативно впливає на біологічні процеси. Ця Конвенція не застосовується до будь-яких військових кораблів, військово-допоміжних суден, до інших суден або літальних апаратів, що належать державі або експлуатуються ними і використовуються в той час лише для урядової некомерційної служби.

      При забрудненні небезпечними речовинами й матеріалами; забрудненні із джерел, які перебувають на суші; забрудненні  судами, забрудненні через поховання; забрудненні, що викликано діяльністю на континентальному шельфі; забрудненні; з атмосфери або через неї, держави, що підписали Конвенцію, повинні співробітничати, приймати всі належні заходи для скорочення забруднення й збереження під контролем забруднення морського середовища Чорного моря, а також запобігати його відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм і стандартів. Також, вживаючи заходів відповідно до цієї Конвенції з метою запобігання забруднення морського середовища Чорного моря, його скорочення й збереження під контролем, приділяють особливу увагу тому, щоб не нанести шкоди життя в морі, живим ресурсам, зокрема шляхом зміни середовища їхнього проживання і утворенням перешкод для рибальства й інших законних видів використання Чорного моря, і в цьому зв'язку належним чином ураховують рекомендації компетентних міжнародних організацій.

      Держави, що підписали Конвенцію, співробітничають у проведенні наукових досліджень, спрямованих на захист і збереження морського середовища Чорного моря, здійснюють, коли це доцільно, загальні програми наукових досліджень і обмінюються відповідними науковими даними й інформацією. Також співробітничають у проведенні досліджень, спрямованих на розробку шляхів і засобів оцінки характеру й ступеня забруднення і його впливу на екологічну систему у водному стовпі й відкладеннях, виявлених забруднених районів, вивчення й оцінку факторів небезпеки й розробку заходів для їхнього усунення, зокрема, вони розробляють альтернативні засоби обробки, виключення ліквідації або використання небезпечних речовин.

      Країни-Учасники Конвенції відповідають за виконання своїх міжнародних зобов'язань по захисту й збереженню морського середовища Чорного моря; приймають норми й правила щодо відповідальності за шкоду, заподіяна фізичними або юридичними особами морському середовищу Чорного моря в районах, над якими вони здійснюють відповідно до міжнародного права свій суверенітет, суверенні права або юрисдикцію. Відповідно до даної Конвенції, вони забезпечують, щоб у їхніх правових системах була передбачена можливість оперативного одержання належної компенсації або іншого відшкодування втрат заподіяних забрудненням морського середовища Чорного моря, що їм заподіяли фізичні або юридичні особи, які перебувають під їхньою юрисдикцією. Також співробітничають у розробці й узгодженні своїх законів, правил і процедур щодо відповідальності, оцінки й компенсації шкоди, заподіяного забрудненням морського середовища Чорного моря, для того, щоб максимально забезпечити охорону й захист від забруднення Чорного моря в цілому [22]. 

      3.4 Загальнодержавна  програма охорони та відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів

     Основним  документом, що регламентує стратегію  України в сфері охорони морського  середовища є Загальнодержавна програма охорони та відтворення навколишнього  середовища Азовського і Чорного морів (затверджена Законом України від 22.03.2001 р. № 2333 -III) [23].

     Загальнодержавною програмою охорони та відтворення  навколишнього середовища Азовського і Чорного морів визначено, що для зменшення об'ємів забруднень з точкових берегових джерел на першому етапі її реалізації передбачається розробка та реалізація окремих програм запобігання забруднення для найбільше екологічно небезпечних регіонів.

     Колегія Рахункової палати вважає доцільним  рекомендувати Міністерству охорони  навколишнього природного середовища України:

• подати в Кабінет Міністрів України пропозиції про визначення об'ємів і джерел фінансування в 2008-2010 роках заходів Загальнодержавної програми охорони та відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів для завершення будівництва пріоритетних природоохоронних об'єктів.
• розробити в 2008 році основні законодавчі і інші нормативно-правові акти, необхідні для забезпечення реалізації Програми;
• подати до стола Кабінету Міністрів України пропозиції про приведення у відповідність із існуючими вимогами сучасної методики визначення  розмірів компенсацій за заподіяні державі збиток, внаслідок порушення законодавства про охорону та використання природних ресурсів, і законодавчо забезпечити обов'язкове відшкодування заподіяних державі втрат;
• налагодити чітку взаємодію структурних підрозділів Міністерства по здійсненню контролю за ходом виконання цільових програм, які фінансуються за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;
• розробити та затвердити форму звітності про використання засобів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронних заходів у розрізі напрямків і об'єктів, які фінансуються за рахунок цього фонду;
• притягти до відповідальності посадових осіб, винних у незаконному та неефективному використанні засобів державного бюджету.

    У рамках здійснення Програми до 2010 року планується здійснення ряду капіталомістких  заходів, які стосуються охорони  та відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів. Наприклад, в Одеській області:

     1.Упорядкування  водовідводу на об'єктах житлово-комунального  господарства.

     2.Заходи  щодо ліквідації негативного  впливу полігонів і смітників  твердих побутових відходів на  навколишнє середовище: впровадження  пілотного проекту по інвентаризації і переробці господарських і побутових відходів на прикладі розташованого в прибережній смузі одного з мостів Одеської області.

    Також у рамках Програми планується здійснити  науково-дослідні заходи щодо охорони  та відтворення навколишнього середовища Азовського і Чорного морів по наступним напрямкам:

1. Зменшення рівня забруднення морів і антропогенного навантаження на їх екосистеми.
2. Зменшення об'ємів забруднень із дифузійних берегових джерел.
3. Створення цілісної системи контролю за переміщенням небезпечних речовин морським транспортом, запобігання забруднення вод морів морськими суднами.
4. Зменшення негативного впливу дампингу ґрунтів на морську екосистему.
5. Заходи, спрямовані на запобігання надзвичайних ситуацій, удосконалення засобів ліквідації їхніх наслідків.
6. Розробити рекомендації зі зниження негативного впливу і попередженню надзвичайних ситуацій при експлуатуванні об'єктів нафтогазового промислу в Чорному і Азовському морях: дослідження впливу розвідки та добування нафти і природного газу на водні екосистеми Азовського й Чорного морів.
7. Профілактика негативного впливу забруднення в місцях рекреаційного і оздоровчого водокористування на здоров'я населення.
8. Інформаційне забезпечення населення відомостями про санітарно-гігієнічний і епідеміологічний стан зон рекреації й населених пунктів.
9. Регіональний моніторинг рослинного та тваринного миру, введення регіональних кадастрів біоресурсів, територій і об'єктів природно-заповідного фонду.
10. Удосконалення законодавства з питань керування, охорони, використання та відтворення рибних ресурсів в Азовському і Чорному морях.
11. Проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, пов'язаних з відтворенням і збагаченням морських біологічних ресурсів Азовського й Чорного морів, впровадження відповідних екологічно безпечних технологій.
12. Удосконалення законодавства з питань керування, охорони, використання та відтворення рибних ресурсів в Азовському і Чорному морях (наприклад, створення кадастрів популяцій видів рослин і тварин Чорного моря, які мають господарське значення, і визначення їхнього ресурсного потенціалу).
13. Зміцнення берегів регіону.
14. Розробка і впровадження нової технології переробки побутових відходів для екологічно чутливих прибережних смуг і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема, о. Зміїний.
15. Створення системи інтегрованого керування природокористуванням.
16. Удосконалення системи моніторингу й оцінка впливу природних і антропогенних факторів на навколишнє середовище.
17. Дослідження стану і моніторинг забруднення Азовського та Чорного морів.
18. Оцінка впливу природних і антропогенних факторів на навколишнє середовище.
19. Визначення екологічних ризиків негативних впливів потенційно небезпечних підприємств і об'єктів: - розробка та практичне впровадження нової комп'ютерної методики визначення екологічних ризиків негативних впливів потенційно небезпечних і екологічно напружених прибережних об'єктів (порти, термінали, промислово-транспортні зони); - розробка карти екологічного ризику Північно-Західного Причорномор'я з урахуванням впливу небезпечних і екологічно напружених об'єктів;
20. Підвищення рівня екологічної освіти та виховання населення [23].