Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
 
 
 
 
 

Курсова робота 

З основ  економічної теорії, мікроекономіки та макроекономіки 

На тему № 32

 „Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки” 
 
 
 
 
 
 

Студентки ІІІ курсу 4 групи

Заочної форми навчання

Факультету

 ресторанно-готельного

 та  туристичного бізнесу 

                                     Науковий керівник 

. 
 
 
 
 

Київ  2009

План

Вступ ..............................................................................................................................3

І. Банківська система  як інфраструктурний елемент сучасної ринкової економіки

1.1. Сутність  банківської системи................................................................................5

1.2. Механізми функціонування та функції банківської системи.............................10

ІІ. Особливості  структурної побудови банківської  системи.....................................14

ІІІ. Банківська система України

3.1. Особливості  розвитку  банківської системи в Україні......................................19

3.2.Особливості  побудови банківської системи  України........................................22

ІV. Проблеми та шляхи підвищення стійкості банківської системи України.......29

Висновки......................................................................................................................34

Список використаної літератури..............................................................................38 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ.

     Створення  ринкової економіки вимагає переходу до економічних методів  управління.  Їх важливою складовою  є  фінансово-кредитні важелі.  Ринкова модель економіки передбачає створення  розвинутих фінансових  ринків.  Значно посилюється роль банків,  що  потребує зміцнення  банківської системи та створення ефективного  механізму грошово-кредитного економічного регулювання.

    Гроші - важливий елемент ринкової системи  господарства, і стабільність грошової системи держави - обов’язкова умова  нормального функціювання всієї національної економіки. Розлад грошового обігу визиває значні темпи інфляції, підриває ринкові механізми, економіку в цілому. Тому виникає об’єктивна потреба у створені механізму державного контролю за кількістю грошей.

      Головною  ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, які здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Під терміном «банк» розуміють установу, яка створена для залучення грошових коштів і розміщення їх від свого імені на умовах поверненості, платності і терміновості.

      Основне завдання банку - здійснювати посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників.

      Банківська  сиcтема - одна з найважливіших і невід’ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки, проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

      Метою роботи є: розкрити теоретичні та практичні  аспекти функціонування банківської  системи.

      Предметом роботи виступає банківська система  як елемент сучасної економіки ринкового  типу.

      Об’єктом  роботи є інфраструктура банківської  системи.

      Стан  і перспективи функціонування фінансових інститутів ринків капіталу мають важливе значення для економіки. Ось чому кредитно-банківська сфера служить об’єктом прискіпливого нагляду і регулювання з боку дослідників.

     В умовах перехідної економіки, на етапі  формування та розвитку ринкових інститутів банківська система України ще сповна не мобілізувала й не реалізувала усі властиві їй стимулюючі можливості. Нерозв’язаними залишаються проблеми: підвищення рівня капіталізації банків; ефективності функціонування банківської системи та способів оцінювання цієї ефективності; удосконалення державної стратегії розвитку банківської системи, яка б сприяла її надійній та ефективній діяльності. Відтак банківська система потребує удосконалення, розробки фундаментальних та прикладних засад її подальшого зміцнення, усунення негативних проявів, які мають місце в сучасній банківській практиці. У зв’язку з цим виникає об’єктивна необхідність проаналізувати теоретичні основи, охарактеризувати банківську систему, запропонувати практичні рекомендації для поліпшення управління її розвитком, спрямувати цей розвиток у необхідне для економіки та суспільства русло.

      Сучасну банківську систему слід розглядати як велику динамічну цілеспрямовану відкриту систему, яка характеризується: наявністю значної кількості елементів, що виконують різні функції і мають багаторівневу ієрархічну структуру; динамічністю поведінки елементів, підсистем і системи в цілому, наявністю складних взаємозв’язків, включаючи зворотні; нерегулярністю впливу зовнішнього середовища та стохастичністю в поведінці системи; наявністю визначеної процедури прийняття рішень. 
 
 
 
 
 
 

      І. Банківська система як інфраструктурний елемент сучасної                ринкової економіки.

      1.1. Сутність банківської  системи.

      Розвиток  ринкових відносин, процес товарообміну зумовлюють використання грошей як загального еквіваленту. Виникає потреба в реалізації всіх функцій грошей, необхідність десь їх зберігати, розмінювати, обмінювати гроші однієї країни на гроші іншої, пересилати, а надалі – десь позичити, щоб вчасно здійснити певні розрахунки чи розширити свою справу. Даний процес об’єктивно зумовив зародження і розвиток банківської справи.

      Банківську  систему в літературі часто трактують  як просту сукупність банків, що функціонують в економіці країни. При такому підході до визначення сутності банківської системи вона являє собою механічне об'єднання банків, що не має заздалегідь окреслених цілей, своїх специфічних рис і не виконує самостійних функцій і ролі на грошовому ринку.

      Але це не так. Банківська система має своє особливе призначення, свої специфічні риси і функції в економіці, які не просто повторюють призначення і функції окремих банків. Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків у випадкову сукупність, а будується за заздалегідь виробленою концепцією, у межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банку.

      Тому  більш правомірним видається  формулювання банківської системи  як законодавча визначеної, чітко  структурованої та субординованої сукупності фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємопов'язані в самостійну економічну структуру.

      Банківська  система існує в будь-якій країні в певний історичний період і є  складовою частиною кредитної системи держави. Для нормального функціонування банківська система має відповідати наступним вимогам.

      1. У країні повинна бути достатня  кількість діючих банків і  кредитних установ.

      2. У системі не повинно бути  зайвих елементів.

      3. У країні функціонує центральний банк, який виступає основним координатором кредитних інститутів та ефективно виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці.

      4. Поряд із центральним банком  діють найрізноманітніші комерційні  банки, які охоплюють усі сфери національної економіки і зовнішньоекономічні зв’язки, здійснюють широкий діапазон банківських операцій та фінансових послуг для юридичних і фізичних осіб

      5. У країні діють банки й кредитні  установи, як не обмежуються акумуляцією  і розподілом коштів підприємств, організацій, а й сприяють накопиченню капіталу, активно втручаються в усі сфери  економіки.

      6. Банківська система є складовою  більш широкої системи – економічної  системи держави.

      Банківську  систему слід розглядати також відносно інших системних структур, з якими вона взаємодіє і створює як підсистема більш загальне утворення - економічну систему в цілому. Це, зокрема, бюджетна система, податкова система, валютна система, торговельна система тощо. Порівнюючи банківську підсистему з іншими, можна виявити в ній риси, які спільні для їх усіх, що підтверджує її системний характер, а також суто специфічні риси, які підкреслюють її банківську специфічність.

      До  таких загальних рис можна  віднести:

      - поєднання багатьох однотипних  елементів, які підпорядковуються однаковим цілям. У банківській системі такими елементами є окремі банки; однаковість цілей усіх банків виявляється в боротьбі кожного з них за прибутковість і ліквідність;

      - динамічність системи. Банківська  система постійно розвивається, адаптуючись до зміни економічної ситуації в країні. Так, з початком ринкової трансформації економіки Україна адаптувала свою банківську систему відповідно до вимог ринку і продовжує її вдосконалювати в міру побудови ринкової економіки: зростає кількість банків, удосконалюються методи банківської діяльності, розширюється коло їх операцій тощо;

      - закритість системи. Банківська  система є системою "закритого  типу", що проявляється в концентрації  уваги її суб'єктів переважно  на специфічній діяльності, пов'язаній з грошовою сферою. Наприклад, банкам в Україні заборонено займатися виробничою діяльністю, торгівлею, страховою справою тощо. З іншого боку, суб'єктам інших систем заборонено займатися суто банківською діяльністю. Більше того, багато банківської інформації є по закону банківською таємницею і не може розголошуватися чи передаватися в інші системи. Водночас ця закритість є досить відносною. Адже банки функціонально постійно взаємодіють з іншими системами, зазнають впливу з боку останніх і самі проникають у сфери їх функціонування;

      - саморегуляція системи. Банківська  система теж має здатність  до самонастроювання, саморегулювання:  якщо один із банків банкрутує,  його "нішу" негайно займають  інші банки; якщо змінюється  економічна ситуація в країні, банки негайно адекватно змінюють методи діяльності, як це сталося в Україні в період гіперінфляції 1992-1994рр., коли всі банки перетворилися в універсальні, щоб вижити.

      До  специфічних рис, які характерні тільки для банківської системи  і виділяють її з ряду інших, можна віднести:

      - дворівневу побудову;

      - поглиблене, централізоване регулювання  діяльності кожного банку окремо  і банківської діяльності в.  цілому;

      - централізований механізм контролю  і регулювання руху банківських  резервів;

      - наявність загальносистемної інфраструктури, що забезпечує функціональну взаємодію окремих банків;

      - гнучке поєднання високого рівня  централізованої керованості банківської  системи зі збереженням повної  економічної самостійності і  відповідальності за результати  своєї діяльності кожного окремого банку, що входить у систему.

      Світова практика знає декілька типів банківської  системи:

      1) Розподільча централізована банківська  система;

      2) Ринкова банківська система;

      3) Система перехідного періоду.

      Відмінності між цими типами банківської системи подані в табл. 1

      Таблиця 1. Відмінності між розподільчою і ринковою банківськими системами.