Вдосконалення особливостей сучасного стану боротьби органів зі злочинністю,пов'язаних з екологічними злочинами

Стаття 116. Кабінет Міністрів України:

3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування;

Стаття 132. Територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.

2.2. Законодавче забезпечення боротьби з екологічними злочинами в Україні

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий режим надзвичайного стану

      (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 23, ст.176)(Із змінами, внесеними згідно із Законами  N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209  N 743-IV (743-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 29, ст.233)

Стаття 10. Основні напрями економічної політики держави

2. Держава здійснює екологічну політику, що забезпечує раціональне використання та повноцінне відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення.

Стаття 26. Обмеження конкуренції подання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією.

Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб’єкта                 господарювання.

2. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб’єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

Стаття 327. Види інноваційної діяльності розробка і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, призначених для поліпшення соціального і екологічного становища.

Стаття 330. Державна експертиза інноваційних проектів

1. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а також проекти, замовниками яких є органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, підлягають обов’язковій державній експертизі відповідно до законодавства. Інноваційні проекти, що інвестуються за рахунок інших джерел, підлягають обов’язковій державній експертизі з питань додержання екологічних, містобудівних та санітарно-гігієнічних вимог.

Стаття 416. Порядок здійснення господарської діяльності в умовах надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації

1. Господарська діяльність в умовах надзвичайного стану - особливого правового режиму діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, передбаченого Конституцією України (254к/96-ВР), який тимчасово допускає обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки, — може здійснюватися з урахуванням обмежень та зобов’язань, встановлених виданим відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) указом Президента України про введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

2. Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо учасників господарських відносин, заходи, що вживаються в умовах надзвичайного стану, а також відповідальність за порушення режиму надзвичайного стану визначаються законом про надзвичайний стан (1550-14).

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

      ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами  N 2905-III ( 2905-14 ) від 20.12.2001, ВВР, 2002, N 12-13, ст.92  N  675-IV  (675-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.213  N  762-IV  (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247  N  898-IV  (898-15) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313  - набирає чинності з  01.01.2004  N 1103-IV  (1103-15) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.48

  N 1119-IV  (1119-15) від 11.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.57  N 1158-IV  (1158-15) від 11.09.2003, ВВР, 2004, N 8, ст.67)

( Додатково див. Рішення Конституційного Суду  N 10-рп/2008 (v010p710-08г) від 22.05.2008)(Із змінами, внесеними згідно із Законами

  N  309-VI (309-17) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253

  N  509-VI (509-17) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358

  N  800-VI (800-17) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257

  N  875-VI (875-17) від 15.01.2009, ВВР, 2009, N 23, ст.282

  N 1066-VI (1066-17) від 05.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.396

  N 1442-VI (1442-17) від 04.06.2009

  N 1474-VI (1474-17) від 05.06.2009)

Основні положення

Стаття 1. Земля - основне національне багатство

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 14. Повноваження центрального органу виконавчої влади                з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у галузі земельних відносин належить:

а) участь у розробленні та реалізації загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель;

б) організація моніторингу земель;

в) участь у розробці нормативних документів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів;

г) здійснення державної екологічної експертизи землекористування;

ґ) внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі охорони та раціонального використання земель;

д) здійснення міжнародного співробітництва з питань охорони земель;

е) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Стаття 162. Поняття охорони земель

Охорона земель - це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського і лісогосподарського призначення, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісогосподарського призначення, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

(Стаття 162 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3404-IV (3404-15) від 08.02.2006)

Стаття 163. Завдання охорони земель

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природних і набутих якостей земель.

Стаття 164. Зміст охорони земель

1. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

д)консервацію деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь.

2. Порядок охорони земель встановлюється законом.

Стаття 167. Охорона земель від забруднення небезпечними                 речовинами

1. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

2. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі охорони здоров’я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів.

3. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров’я людини та довкілля.

4. Рівень забруднення ґрунтів враховується при наданні земельних ділянок у користування, вилученні з господарського обігу та зміні характеру і режиму використання.

Стаття 168. Охорона ґрунтів

1. Ґрунти земельних ділянок є об’єктом особливої охорони.

2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

3. При здійсненні діяльності, пов’язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Стаття 187. Завдання контролю за використанням та                 охороною земель

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Стаття 188. Державний контроль за використанням та охороною земель

1. Державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель — спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

2. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Стаття 189. Самоврядний контроль за використанням та охороною земель

Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

          ( Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2001 року,

            див. п.1  розділу I "ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ

            ПОЛОЖЕННЯ" )( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131 )  ( Із змінами, внесеними згідно із Законами

    N 2953-III ( 2953-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.121

    N 3075-III ( 3075-14 ) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.206

    N   430-IV (  430-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.95

- набуває чинності 11.06.2003    N   485-IV (  485-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 14, ст.104- набуває чинності 11.06.2003 року

     ( Щодо визнання неконституційними окремих положень див.

                                Рішення Конституційного Суду

       N 15-рп/2004 ( v015p710-04 ) від 02.11.2004 )

  ( Із змінами, внесеними згідно із Законами

    N  2252-IV ( 2252-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N  5, ст.119

    N  2734-IV ( 2734-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.432

    N  1166-VI ( 1166-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 31, ст.459

    N  1180-VI ( 1180-17 ) від 19.03.2009, ВВР, 2009, N 32-33, ст.485

    N  1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009

    N  1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009

    N  1441-VI ( 1441-17 ) від 04.06.2009

    N  1449-VI ( 1449-17 ) від 04.06.2009

    N  1452-VI ( 1452-17 ) від 04.06.2009

    N  1520-VI ( 1520-17 ) від 11.06.2009

    N  1616-VI ( 1616-17 ) від 21.08.2009 )

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ

Стаття 236. Порушення правил екологічної безпеки

Порушення порядку проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об’єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки, -карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 237. Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення

Ухилення від проведення або неналежне проведення на території, що зазнала забруднення небезпечними речовинами або випромінюванням, дезактиваційних чи інших відновлювальних заходів щодо ліквідації або усунення наслідків екологічного забруднення особою, на яку покладено такий обов’язок, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Стаття 238. Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення

1. Приховування або умисне перекручення службовою особою відомостей про екологічний, в тому числі радіаційний, стан, який пов’язаний із забрудненням земель, водних ресурсів, атмосферного повітря, харчових продуктів і продовольчої сировини і такий, що негативно впливає на здоров’я людей, рослинний та тваринний світ, а також про стан захворюваності населення в районах з підвищеною екологічною небезпекою -караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.