Управління доходами підприємства на прикладі ПАТ «Дніпроспецсталь»

Підприємства, в тому числі і торгівельні, можуть отримувати доходи від багатьох видів діяльності. Згідно із П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати” види діяльності, і відповідно отримані доходи (витрати) можуть поділятись на наступні (рис. 1.1).

Отже, доходи від операційної діяльності підприємства включають дві складові: дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) та інші операційні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - відповідно до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" - являє собою загальний доход (виручку) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

До іншої операційної діяльності належить процес вибуття будь-якого активу (основних засобів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, матеріальних цінностей, куплених для переробки у виробництві, але не використаних з різних причин , цінних паперів невласної емісії, нематеріальних активів тощо).

Таким чином, розглянувши економічну сутність операційних доходів  підприємства, їх класифікацію, місце в системі управління показниками економічного розвитку, слід підкреслити, що це важливий фінансовий показник, адже він є джерелом покриття поточних витрат, сплати податку на додану вартість та формування прибутку підприємства. Від розміру доходу від операційної діяльності підприємства залежать його можливості щодо оплати праці і формування чисельності та складу працівників, можливості розвитку матеріально-технічної бази, виплати дивідендів тощо.

 

1.2 Основні етапи процесу управління доходами підприємства

 

Управління доходами - це частина економічної стратегії  підприємства.

Управління доходами спрямовано на створення економічних умов, які забезпечують відшкодування постійних витрат  підприємства, покриття змінних операційних витрат, які залежать від обсягу реалізації продукції, повної та своєчасної сплати всіх видів податків та обов’язкових платежів та забезпечення отримання цільового чистого прибутку.

Управління доходами, як і іншими економічними показниками, передбачає:

- створення інформаційної бази для прийняття управлінських рішень;

- проведення аналізу обсягу, складу отриманих доходів; чинників, які визначають їх розмір та рівень; ступеню достатності отримання доходів для забезпечення самофінансування розвитку підприємства;

- формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;

- розробка прогнозу різних можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза з оцінкою доцільності реалізації;

- формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

Розробка стратегії управління доходами  підприємства передбачає попереднє дослідження процесу формування доходів, визначення основних тенденцій та закономірностей, які притаманні; виявлення та кількісну оцінку факторів, що обумовлюють обсяг та рівень доходів.

Інформаційною основою аналізу доходів  підприємства є матеріали бухгалтерської звітності - Ф №2 “Звіт про фінансові результати діяльності”, Ф №1 “Баланс”, оборотна відомість по рахунках, на яких ведеться аналітичний облік отриманих доходівФ №1 - кр. “Звіт про дохід від реалізації готової продукції", матеріали оперативного та управлінського обліку, що пов’язані з цінами закупівлі та продажу товарів, договору оренди торговельних приміщень та обладнання, договору фінансових інвестицій тощо.

Аналіз доходів промислового підприємства передбачає проведення наступної аналітичної роботи (рис.1.3).

 

Рис. 1.1 – Зміст управлінського аналізу та його зв’язок з фінансовим[7]

Оцінка достатності формування операційних доходів дозволяє зробити висновок стосовно вимог самоокупності та самофінансування розвитку  підприємства.

На практиці в залежності від використовуваних методів розрізняють такі основні системи проведення аналізу на підприємстві як горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, порівняльний аналіз, аналіз коефіцієнтів.

І. Горизонтальний (або трендовий) аналіз доходів базується на вивченні динаміки окремих його показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) загального обсягу доходу та його складових, визначаються загальні тенденції його зміни (або тренда). На практиці найбільше поширення одержали такі види горизонтального (трендового) аналізу:

1. Порівняння показників доходу  звітного періоду з показниками  попереднього періоду (наприклад, із  показниками попереднього місяця, кварталу, року).

2. Порівняння показників доходу  звітного періоду з показниками  аналогічного періоду минулого  року (наприклад, показників третього  кварталу звітного року з аналогічними  показниками третього кварталу  попереднього року). Цей вид аналізу  застосовується на підприємствах  із яскраво вираженими сезонними  особливостями господарської діяльності [1, c.23].

3. Порівняння показників за ряд  попередніх періодів. Ціллю цього  виду аналізу є виявлення тенденцій  зміни окремих досліджуваних  показників в динаміці [3, c.342].

Всі види горизонтального (трендового) аналізу доповнюються звичайно дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних показників. Використовуючи результати таких досліджень, можна побудувати відповідні факторні моделі, які потім можна застосувати в процесі планування окремих показників.

Вертикальний (або структурний) аналіз доходу базується на його структурному розкладанні на складові. У процесі застосування цієї системи аналізу розраховуються питомі ваги окремих структурних складових доходу.

Порівняльний аналіз доходу базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних його показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. У практиці управління найбільше поширення одержали такі види порівняльного аналізу:

1. Порівняльний аналіз показників  даного підприємства і середньогалузевих  підприємств-аналогів.

2. Порівняльний аналіз показників  даного підприємства і підприємств - конкурентів.

3. Порівняльний аналіз показників  окремих центрів відповідальності (структурних підрозділів підприємства).

4. Порівняльний аналіз звітних  і планових (нормативних) показників.

Важливою складовою політики управління доходами підприємства є розробка плану доходів підприємства, який забезпечується комплексом заходів щодо проведення розрахунків окремих видів доходів на майбутній період.

Основними вихідними передумовами планування доходів підприємства є: розроблений план реалізації, що визначає обсяги та склад торговельної продукції на майбутній період; цільова сума прибутку, що забезпечує умови ефективного розвитку підприємства в плановому періоді; розроблена цінова політика підприємства.

Обґрунтування та розрахунок показників плану господарсько-фінансової діяльності підприємства здійснюється шляхом використання різних методів планування.

Дохід від реалізації товарів планується в залежності від наявності (на момент розробки плану) необхідної інформації за допомогою методу прямих техніко-економічних розрахунків або факторно-аналітичного методу.

При застосуванні факторно-аналітичного методу визначення планового розміру доходів відбувається наступним чином:

Проводиться оцінка тенденції зміни рівня комерційного доходу за низку попередніх плановому періодів на основі побудови та аналізу динамічного ряду.

Здійснюється прогнозування рівня комерційного доходу на плановий період, виходячи з базового рівня валового доходу, темпу його зміни, який склався в проаналізованому періоді чи на основі формування трендової економіко-математичної моделі. Прогнозований таким чином рівень комерційного доходу відображає умови здійснення торговельної діяльності (зміни в асортиментній структурі товарообігу, їх складі, джерелах отримання товарів і т.і.), який склався у ретроспективному періоді [4, c.23].

Визначається сума комерційного доходу при плановому обсязі товарообігу (Тпл) та прогнозованому рівні комерційного доходу (РКДпл).

4. Оцінюються можливі резерви  збільшення комерційного доходу  за рахунок управління окремими  чинниками, які визначають його  розмір.

У першому випадку розрахунок планового розміру комерційного доходу здійснюється за наступною формулою:

 

 

де	Тплі	– плановий обсяг товарообігу за і-ю товарною групою;
	РКДплі	– плановий рівень комерційного доходу за і-ю товарною групою.

Плановий рівень комерційного доходу за товарними групами визначається, виходячи з розрахункового розміру торговельної надбавки у % до ціни закупівлі:

 

Ркд=

 

Під час використання інформації про комерційні угоди розрахунок планового розміру комерційного доходу роблять за наступною формулою:

 

КДпл=

 

де	kj	– плановий обсяг товарообігу за і-ю товарною групою;
	Црj,Цзакj	– плановий рівень комерційного доходу за і-ю товарною групою.

Дохід від реалізації виробленої продукції (роботи, послуги) планується, виходячи з обсягів виробничої програми підприємства та прийнятих цін реалізації з урахуванням базових цін та наданих цінових знижок.

Для проведення розрахунку використовується наступна формула:

 

Дп= ,

 

де	Оп	– обсягів виробництва в натуральному вимірі і-го виду продукції підприємства;
	Цр	– прийнята базова ціна реалізації і-го виду продукції;
	Ску	– розмір цінових знижок, наданими за окремими контрактами
	К	– кількість контрактів, які передбачають різні види цінових знижок;
	N	– кількість видів продукції у виробничий програмі підприємства.

Запланований дохід від продажу матеріальних цінностей і майна розраховується як різниця між вартістю їх придбання (за балансовою оцінкою) та продажною ціною їх реалізації, яка передбачається, з урахуванням нормального зносу основних фондів і витрат підприємства, пов’язаних з їх демонтажем, передпродажною підготовкою та реалізацією. Розрахунок здійснюється за наступною формулою:

 

 

де	Цпрод	– запропонована продажна ціна;
	Цпарид	– ціна придбання матеріальних цінностей.
	А	– нарахована сума амортизації за період експлуатації основних фондів;
	Впрод	– витрати, пов’язані із здійсненням продажу (демонтаж, передпродажний ремонт, транспортування до місця реалізації, оплата посередницьких або брокерських послуг)

 

Аналогічно визначається дохід від продажу брокерських місць, якщо їх має підприємство, а також його нематеріальних активів.

Доходи від посередницької діяльності підприємства планують, виходячи з обсягів цієї діяльності і прийнятої форми оплати за послуги підприємства (розміру та порядку визначення винагороди):

 

 

де	Опос	– запланований обсяг посередницьких операцій, в яких підприємство виступає у ролі комісіонера;
	Пкоміс	– запланований або який склався в середньому розмір комісійної винагороди (плати за послуги) у % до обсягу посередницької операції.

 

Доходи від перепродажу матеріальних цінностей (продукції, товарів, послуг) не власного виробництва, які також відносяться до посередницької діяльності, плануються як правило, виходячи з обсягів завершення таких операцій і запланованої маржі (різниці в цінах).

Дохід підприємства, який отримано від пайової участі в спільних підприємствах та у створенні інших підприємств, планується на основі інформації про рентабельність їх діяльності, обсяг отримання чистого прибутку, а також закріпленого в засновницьких документах принципу (пропорції) його розподілу. Для проведення розрахунку може використовуватися наступна формула: