Шпаргалка по "Экономике организации"

Точнішою характеристикою  доходів працівників є реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати трудівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги. Цю залежність можна виразити так:

       Ір.зп. = Ін.зп./Іц

де Ір.зп, І н.зп - відповідно індекси реальної і номінальної заробітної плати;

Іц - індекс цін.

111. Сутність і діалектика взаємозв`язку категорій …

Сукупність життєвих засобів, необхідних для відтворення  робочої сили у грошовому виразі, визначає ціну робочої сили. Залежно  від стану ринку праці ціна робочої сили може відхилятися від  її вартості.

Ціна робочої сили насамперед залежить від кон'юнктури  ринку праці, попиту та пропозиції робочої  сили. Кон'юнктура може коливатися, викликаючи відповідні коливання в  ціні.

Нині попит на робочу силу в країнах з ринковою економікою завжди менший її пропозиції, тобто постійно існує безробіття.

Ціна робочої сили регулюється і контролюється  державою і профспілками. Створюються  певні закони, трудові (тарифні) угоди  профспілок і роботодавців тощо. На ціну робочої сили впливає її якість. Чим вищий освітній рівень працівника, тим вища якість праці, а отже, й ціна тобто заробітна платня.

Як важлива соціально-економічна категорія заробітна плата в  ринковій економіці має виконувати такі функції:

відтворювальну;

стимулюючу;

регулюючу;

соціальну.

Сьогодні заробітна плата виконує інші функції, а саме:

збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження  заробітної плати;

забезпечення соціальних гарантій;

збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднімробочим  місцем;

стримування інфляції;

перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

поширення нелегальної  діяльності та вторинної зайнятості;

посилення мобільності  робочої сили.

113. Міжнародна класифікація витрат на рабочу силу

До складу вартості робочої  сили входять:

- безпосередньо заробітна  плата;

-натуральні виплати,які  надаються працівникам підприємцями;

- витрати роботодавців  на соціальне страхування. Установлені  законом  внески на соціальне  забезпечення. Добровільні чи договірні  внескив системі соціального  забезпечення і приватне страхування.Безпосередні  виплати трудівникам у зв'язку з відсутністю на роботі через хворобу, нещасний випадок тощо. Вартість медичного й санітарного обслуговування. Вихідна допомога;

- витрати на професійну  підготовку та підвищення кваліфікації  персоналу, професійну орієнтацію  та підбір кадрів;

- витрати на соціально-побутове обслуговування;

• податки, які розглядаються як витрати на робочу силу.

На доходи і витрати  сімей впливають фактори , обумовлені типом сім’ї, який у свою чергу , залежить від чисельного і соціально – демографічного складу .

 

 

 

 

 

 

 

115. Функції ЗП

 Як важлива соціально-економічна  категорія заробітна плата в  ринковій економіці має виконувати  такі функції:

відтворювальну;

стимулюючу;

регулюючу;

соціальну.

Проте в сучасних умовах становлення ринку в Україні  заробітна плата не може виконати цих функцій, її рівень забезпечує не більш як 21 % відтворення робочої сили, що не відшкодовує навіть прямих затрат праці і не викликає заінтересованості в переорієнтації робочої сили на пріоритетні сфери діяльності.

 Сьогодні заробітна  плата виконує інші функції, а саме:

збереження зайнятості, запобігання безробіттю ціною заниження  заробітної плати;

забезпечення соціальних гарантій;

збереження попереднього статусу, пов'язаного з попереднімробочим  місцем;

стримування інфляції;

перерозподіл зайнятих по галузях і сферах економіки;

поширення нелегальної  діяльності та вторинної зайнятості;

посилення мобільності  робочої сил

116.  Чинники що впливають на рівень і динаміку ЗП

Розрізняють номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата - це сума коштів, яку одержують працівники за виконання обсягу робіт відповідно до кількості і якості затраченої ними праці, результатів праці.

Точнішою характеристикою  доходів працівників є реальна заробітна плата. Вона відображає сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати трудівник на номінальну заробітну плату. Розмір реальної заробітної плати залежить від величини номінальної заробітної плати і рівня цін на предмети споживання і послуги. Цю залежність можна виразити так:

     Ір.зп. = Ін.зп./Іц

де Ір.зп, І н.зп - відповідно індекси реальної і номінальної заробітної плати;

Іц - індекс цін. 

Якщо ціни на товари зростають  швидше, ніж номінальна заробітна  плата, то реальна заробітна плата  знижується. » Підвищення рівня реальної заробітної плати та забезпечення стабільних темпів її зростання, а отже і підвищення купівельної спроможності населення, може бути досягнуто лише двома способами:

- суттєвим підвищенням  номінальної заробітної плати;

        - стримуванням зростання цін  на споживчі товари та послуги, запровадженням ефективного механізму індексації заробітної плати з метою підтримання її купівельної спроможності, а також грошових доходів і збережень громадян.

Залежно від часу проведення розрізняють індексацію попереджувальну  і ретроспективну.

Попереджувальна індексація має на меті випередити інфляцію і  передбачає підвищення заробітної плати  з урахуванням прогнозованого зростання  споживчих цін.

При ретроспективній  індексації заробітна плата підвищується відповідно до зростання споживчих цін за минулий період.

Згідно із Законом  України «Про оплату праці» основна заробітна тата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці.

120.  Системи винагороди за працю

Сьогодні в Україні  переважною формою оплати праці робітників залишається відрядна. Почасова заробітна  плата застосовується для оплати праці професіоналів, фахівців і технічних службовців.

Відрядна і почасова форми оплати праці підрозділяються  на кілька систем.

Системами відрядної  форми оплати праці є: пряма відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма-відрядна, акордна, колективна (бригадна) відрядна, а почасової - пряма почасова, по-часова-преміальна, колективна (бригадна) почасова.

Пряма відрядна система оплати праці. За індивідуальної прямої відрядної системи розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.

Відрядно-преміальна система оплати праці. Сутність її полягає в тому, що робітникові нараховується, крім заробітку за прямою відрядною системою, премія за виконання і перевиконання певних кількісних і якісних показників. Розмір премії установлюється у відсотках до заробітку, визначеному за відрядними розцінками.

Відрядно-прогресивна  система. За цієї системи оплати праці виробіток робітників у межах завдання виплачується за твердими нормами (розцінками), а виробіток понад завдання - за підвищеними розцінками, причому розцінки збільшуються прогресивно зі збільшенням кількості продукції, виробленої понад завдання.

Непряма-відрядна система заробітної плати, її застосовують для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників-відрядників.

Акордна система оплати праці. Вона застосовується для окремих груп робітників, її сутність полягає у тому, що відрядна розцінка установлюється не на окрему виробничу операцію, а на весь комплекс робіт, виходячи із чинних норм часу і розцінок. Порівняно з прямою відрядною оплатою за акордної заздалегідь визначені обсяг робіт і строк їх виконання, відома сума заробітної плати за нарядом залежно від виконання завдання.

 

Почасова форма оплати праці застосовується:

-За умови, коли у  робітника відсутня реальна можливість  длязбільшення випуску продукції.

-Якщо результати праці  робітника не можуть бути конкретновиміряні  і кількісно виражені.

-Коли економічно недоцільно стимулювати зростання виробітку понад оптимально передбачений технологічними параметрами, а також коли перевиконання цих норм може досягатися через порушення технологічних режимів і відповідно погіршення  якості робіт, а відтак і продукції.

 

Безтарифні системи оплати праці вирізняються гнучкістю, простотою і доступністю для розуміння всіма працівниками, забезпечують їх заінтересованість у результатах праці. Велике поширення вони мають на акціонерних, малих і приватних підприємствах в різних модифікаціях і моделях.

В умовах становлення  ринкової економіки, подальшої індивідуалізації заробітної плати, дедалі більшого поширення  набуває контрактна система оплати праці, яка може застосовуватися поряд з існуючою на підприємстві системою оплати праці.

133. Міжнародна організація праці(МОП) в сучасному світі:цілі, завдання, структура.

МОП (міжнародна організація  праці) була створена у 1919 р. як автономна  інституція при Лізі Націй, а з 1946 р. — як перша спеціалізована установа ООН (організацій об’єднаних націй). Штаб-квартира МОП-МБП (міжнародне бюро праці у Женеві, Швейцарія. Головною метою МОП, згідно з її Статутом, є сприяння встановленню миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці і життя працівників усіх країн. До основних напрямів діяльності МОП належать: участь у міжнародно-правовому регулюванні праці шляхом розроблення та ухвалення нормативних актів (конвенцій і рекомендацій) з питань умов праці і життя працівників; Розроблення та здійснення міжнародних цільових програм, спрямованих на вирішення важливих соціально-трудових проблем (зайнятість, умови праці та ін.), Надання допомоги державам-членам МОП в удосконаленні національного трудового законодовства, професійно-технічної підготовки працівників, поліпшення умов праці тощо шляхом здійснення міжнародних програм технічного співробітництва, проведення дослідницьких робіт та видавничої діяльності. Організація намагається найбільшою мірою сприяти вирішенню таких завдань: 1. повна зайнятість і підвищення життєвого рівня; 2. розширення системи соціального забезпечення з тим, щоб надати його всім, хто потребує такого захисту, і повне медичне обслуговування; 3. необхідний захист життя і здоров’я трудящих всіх професій; 4. захист добробуту матері і дитини; 5. забезпечення необхідного харчування, житла, можливостей у галузі загальної і професійної освіти.

134. Організація діяльності МОП

МОП – це спеціалізована агенція  ООН, яка займається поширенням соціальної справедливості та міжнародно визнаних людських та трудових прав. Вона була організована у 1919 році та є результатом Версальської угоди.

У своїй діяльності МОП використовує різні форми. З них можна виділити три головні:

1. Розробка та прийняття міжнародних  трудових норм, конвенцій та рекомендацій  та контроль за їх виконанням.

2. Надання країнам допомоги у вирішенні соціально-трудових проблем (в МОП таку роботу називають технічним співробітництвом).

3. Проведення досліджень та здійснення  публікацій по соціально-трудовим  проблемам.

Розробка конвенцій та рекомендацій та контроль за їх використанням є  головною та займає центральне місце у всій діяльності МОП. Для досягнення своїх основних цілей та задач МОП розробляє міжнародні програми, направлені на покращення умов праці та життя працівників, підвищення можливостей зайнятості та підтримку основних прав людини, вдосконалення загальної та професійної освіти та інше. Основою для здійснення такої політики є міжнародні трудові норми.