Почасова форма оплати праці

     Робимо  розрахунок нарахованої заробітної плати:

     1. Розрахуємо премію за реалізацію ел.енергію.

     (749 + 52,43 + 74,90) х 5 % = 43,82 грв.

     2. Розрахуємо премію за виконання  плану капітальних і експлуатаційних робіт.

     (749 + 52,43 + 74,90) х 5 % = 43,82 грв.

     3. Визначаємо середньоденну суму окладу по формулі.

     Од = О : Д, де                                                                                                (2.4)

     Од  – середньоденна сума окладу;

     Д – кількість днів по нормі.

     749 : 19 = 39,42грв

     4. Розрахуємо суму за час, що  пропрацює, від його окладу  по формулі.

          Оф = Од х Дф, де                                                                                          (2.5)

     Оф  – сума окладу за фактично відпрацьований час;

     Дф  – кількість фактично відпрацьованих днів.

     39,42 х 18 = 709,56 грв.

     4. Визначаємо середньоденну суму надбавки за професійну майстерність по формулі.

     Пмд = Пм : Д, де                                                                                           (2.6)

     Пмд – денна сума премії за професійну майстерність;

     Пм – сума премії за професійну майстерність.

     52,43 : 19 = 2,76 грв.

     5. Визначаємо суму за час, що  пропрацює, за професійну майстерність  по формулі.

     Пмф = Пмд х Дф, де                                                                                     (2.7)

     Пмф – сума фактичної премії за професіонально майстерність;

     Дф  – кількість фактично відпрацьованих днів.

     2,76 х 18 = 49,68 грв.

     6. Розрахуємо середньоденну суму стажевої галузевої надбавки по формулі (2.8.).

     Псд = Пс : Д, де                                                                                            (2.8)

     Псд – денна сума стажевої галузевої надбавки;

     Пс  – сума стажевої галузевої надбавки.

     74,90 : 19 = 3,94 грв.

     7. Визначаємо суму галузевої стажевої надбавки за час, що пропрацює, по формулі.

     Псф = Псд х Дф, де                                                                                    (2.10)

     Псф – фактична сума галузевої стажевої надбавки.

     3,94 х 18 = 70,92 грв.

     7. Загальну суму підлягаючу до  нарахування розрахуємо по формулі.

     С = Оф + Пмф + Псф + ПРба + Нст 

     709,56 + 49,68 + 70,92 + 43,82 + 43,82 = 917,80 грв.

     Розрахуємо  нарахування заробітної плати при  неповному відпрацьованому місяці, унаслідок тимчасової непрацездатності. Диспетчер ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" із загальним трудовим стажем 35 років у зв'язку з хворобою не працював в квітні 2009 року 5 днів. Заробітна плата і кількість відпрацьованих днів за шість попередніх місяців представлені в таблиці 2.2.1. 
 

     Таблиця 2.2 Дані для числення середньої зарплати для оплати лікарняного листа

     1. Знаходимо середньоденну заробітну плату:

     7543,29 : 118 = 63,93 грв.

     2. Знаходимо суму оплати за перші  2 дні тимчасової непрацездатності  за рахунок засобів підприємства:

     63,93 х 2 = 127,86 грв.

     3. Знаходимо суму оплати по тимчасовій  непрацездатності за рахунок  засобів фонду соціального страхування:

     63,93 х 3 = 191,79 грв. 

2.3. Особливість  і доцільність застосування почасової оплати праці

Почасова  форма оплати праці застосовується:

     1. За умови, коли у робітника  відсутня реальна можливість  для збільшення випуску продукції,  наприклад, якщо його виробіток  обумовлений режимом роботи устаткування, продуктивністю машин і агрегатів.  Це характерно для автоматичних  ліній, конвеєрів і потокових ліній з безперервним і точно регламентованим режимом, для робіт на високомеханізованому устаткуванні й апаратурних процесах.

     2. Якщо результати праці робітника  не можуть бути конкретно виміряні  і кількісно виражені (налагодження верстатів, інструктаж).

     3. Коли економічно недоцільно стимулювати  зростання виробітку понад оптимально  передбачений технологічними параметрами,  а також коли перевиконання  цих норм може досягатися через  порушення технологічних режимів  і відповідно погіршення якості робіт, а відтак і продукції. До таких робіт належить випробування продукції, остаточне доведення і здавання ВТК, термічне оброблення і металопокриття виробів. Від робітника вимагається старанне дотримання параметрів, а також виконання кількісного завдання, установленого на рівні, за якого забезпечується відповідна якість робіт.

     За  простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно  від тарифної ставки робітника і  кількості відпрацьованого ним  часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.

     Ефективнішою  системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. Згідно з цією системою заробіток робітникові  нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.

     На  багатьох підприємствах широко застосовується почасова-преміальна система з нормованими  завданнями. Робітники-почасовики преміюються  за виконання установлених їм нормованих завдань.

     У разі застосування цієї системи до кожного робітника доводиться конкретне  змінне або місячне завдання (в  штуках, нормо-годинах або гривнях), і результати враховуються під час  нарахування премій за даний період. Уведення цієї системи супроводжується  посиленням нормування праці, впровадженням технічно-обґрунтованих норм і нормативів чисельності.

     Для оплати праці професіоналів, фахівців, технічних службовців застосовується почасова форма зарплати. Преміювання  даної категорії працівників  здійснюється за конкретні досягнення у виробничій діяльності. У зв’язку з цим найпоширенішою системою оплати їх праці є почасово-преміальна, за якою заробітна плата складається з посадового окладу, доплат, надбавок і суми премій.

     У сучасних умовах розвиток систем заробітної плати полягає в подальшому підвищенні ролі почасової оплати праці, в поширенні стимулюючих і гнучких систем оплати праці, систем винагороди за кваліфікацію і особисті заслуги, за працею і власністю, що ураховують фінансові результати діяльності підприємств. Окрім того, використовується система додаткових доходів, джерелами яких можуть бути собівартість, прибуток, внутрішньофірмове страхування тощо.

     Доцільно  застосовувати таку систему оплати праці на підприємствах і в  організаціях виробничої сфери, для  яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якості продукції при обмеженій її кількості. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 3.       Напрями удосконалення почасової форми оплати праці на  
                           підприємстві ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен"

     В  умовах  ринкової економіки  по вдосконаленню  заробітної плати на підприємстві ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" зв'язано рішення двоєдиної задачі:

• гарантувати оплату праці кожному працівникові відповідно до результатів його праці і вартості робочої сили на ринку праці;
• забезпечити працедавцеві (незалежно від того, хто виступає як його:     держава,     акціонерне    суспільство,     приватна    особа,    чи кооператив або хтось інший) досягнення в процесі виробництва такого   результату,   який   дозволив   би   йому   (після   реалізації продукції   на   ринку   праці   товарів)   відшкодувати   витрати   і одержати прибуток.

     Тим самим через організацію заробітної плати досягається необхідний компроміс  між інтересами працедавця і працівника, сприяючий розвитку відносин соціального  партнерства між двома рушійними силами ринкової економіки. [20]

              Головними вимогами до вдосконалення заробітної плати на підприємстві ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен", що відповідають як інтересам працівника, так і інтересам працедавця, є забезпечення необхідного зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції і гарантії підвищення оплати праці кожного працівника у міру зростання ефективності діяльності підприємства в цілому. Дотримання цих вимог при розробці конкретного механізму оплати праці спонукає керівників і фахівців підприємства в максимальному ступені використовувати наявні наукові, технічні, організаційно-економічні і соціальні резерви підвищення ефективності виробництва. Реалізація цих вимог на практиці може супроводжуватися певними труднощами, проте цілком виправданими самою метою: створити для працедавців необхідні передумови для зростання маси прибули і рівня рентабельності, а для трудящих - забезпечити постійне зростання доходів і кінець кінцем підвищення купівельної здатності гривни.

     На першому етапі вдосконалення організації заробітної плати підприємства ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" можуть використовувати співвідношення, закладені в раніше діючих тарифних ставках і окладах, як орієнтири для диференціації оплати праці залежно від професії, кваліфікації працівників, складності і умов оплати виконуваних ними робіт.

       Керівництво підприємства ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" саме має право вирішувати, який фонд оплати праці вони можуть допустити, зважаючи на коньюктуру ринку, ситуацію з вартістю робочої сили на ринку праці, необхідність забезпечення конкурентоспроможності   продукції  на  ринку  товарів,   рівень   інфляції.

     Найбільш  стійке положення підприємства ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен" в ринковій економіці досягається тоді, коли зростаючі витрати на оплату праці заповнюються за рахунок додаткових об'ємів виробництва, оновлення асортименту продукції з урахуванням вимог ринку, підвищення продуктивності праці і якості продукції. Засоби для підвищення оплати праці працівників на окремих ділянках виробництва можна знайти і за рахунок відмови від неефективних преміальних систем, надбавок і доплат, перегляду занижених норм трудових витрат і розцінок, скорочення непродуктивних виплат. [21]