Почасова форма оплати праці

МІНІСТЕРСТВО  СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА, СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПРАЦІ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра фінансів, управління персоналом та економіка  праці 
 
 
 

КУРСОВА  РОБОТА

з предмета: « Економіка праці в організації »

на тему: « Почасова форма оплати праці  »

Курс 4      Група 414 
 
 
 
 
 

                                                                                    Науковий керівник:

                                                                                    канд. екон. наук, доцент

                                                                                    Кичко І. І. 
 
 
 
 
 

Чернігів 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. Сутність почасової форми оплати праці……..……………….……….5

1. Поняття почасової форми оплати праці...…………………………………...5
2. Види і системи почасової форми оплати праці…….………………….……8

РОЗДІЛ 2. Методика нарахування та аналіз системи почасової оплати праці,  її особливості і доцільність застосування……….…………….………………...….13

2.1.Фінансово-економічна характеристика підприємства ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен»……………….……..13

2.2. Нарахування заробітної плати в разі почасової оплати праці на підприємстві ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен»…………..…………………………………...……………………...20

2.3. Особливість  і доцільність застосування почасової оплати праці…………..24

РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення почасової форми оплати праці на підприємстві ЗАТ "Вагоноремонтний завод" КП "Київський метрополітен".....27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...34

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….........36 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Актуальність  теми дослідження: На підприємствах, окрім відрядної оплати, застосовується почасова оплата, тобто оплата за працю певної тривалості (годину, день, місяць). В умовах переходу до ринку на деяких підприємствах може з’явитися тенденція до заміни відрядної оплати на почасову. У цьому разі необхідно дотримуватися певних вимог до організації почасової оплати, з тим щоб її застосування не спричинило зниження ефективності роботи, що небажано в умовах конкуренції на ринку праці.

     Мета  і завдання курсової роботи: Розкриття  сутності почасової оплати праці; методика нарахування та аналіз системи почасової  оплати праці,  її особливості і  доцільність застосування; напрями вдосконалення почасової форми оплати праці.

     Предметом дослідження даної теми: являеться  почасова форма оплати праці.

      Об’єкт: Нарахування заробітної плати в разі почасової оплати праці на підприємстві ЗАТ «Вагоноремонтний завод» КП «Київський метрополітен».

Застосування  почасової оплати праці потребує: точного обліку і

контролю  за фактично відпрацьований час; правильного присвоєння робітникам тарифних розрядів відповідно до їхньої кваліфікації і з урахуванням кваліфікаційного рівня виконуваних робіт; розроблення й правильного застосування обґрунтованих норм виробітку, (часу) нормованих завдань, норм обслуговування і нормативів чисельності.

     Зауважимо, що на сучасних підприємствах праця  робітників з почасовою оплатою  має нормуватися й оцінюватися на основі показників, які враховують результати їхньої праці.

     Такими  показниками можуть бути: нормовані (виробничі) завдання, які визначають кожному почасовику обсяг роботи за зміну, тиждень або місяць; планові норми або завдання щодо випуску продукції бригадою, дільницею, цехом; норми праці, які можуть бути установлені як ступінь виконання технологічних параметрів, режимів, норм витрат сировини, матеріалів та інших виробничих ресурсів, строків виконання певних видів робіт тощо. За простої почасової системи розмір заробітку визначається залежно від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітної плати почасова оплата буває годинна, денна, місячна.

     Ефективнішою  системою є почасово-преміальна, за якою оплачується праця як основних, так і допоміжних робітників. За цією системою заробіток робітникові нараховується не тільки за відпрацьований час, а й за досягнення певних кількісних і якісних показників. Кількісними показниками можуть бути відпрацьований час, виконання планових і нормованих завдань, а якісними — здавання продукції з першого подання, підвищення сортності продукції, економія сировини, матеріалів, пального, інструментів, дотримання технологічних режимів тощо.

     На  багатьох підприємствах широко застосовується почасова-преміальна система з нормованими завданнями. Робітники-почасовики преміюються за виконання установлених їм нормованих завдань.

     У разі застосування цієї системи до кожного робітника доводиться конкретне  змінне або місячне завдання (в  штуках, нормо-годинах або гривнях) і результати враховуються під час нарахування премій за даний період. Уведення цієї системи супроводжується посиленням нормування праці, впровадженням технічно-обгрунтованих норм і нормативів чисельності. 

        
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 1               Сутність почасової форми оплати праці

1. Поняття почасової форми оплати праці

     Тарифна система, що її ми назвали основою  організації оплати праці робітників виробничого підприємства, не може, проте, забезпечити повних розрахунків  місячного заробітку цієї найбільшої за кількістю категорії персоналу, оскільки не бере до уваги реальної результативності їхньої діяльності за відповідний проміжок часу. Цим пояснюється об'єктивна необхідність проведення розрахунків абсолютної величини заробітної плати, виходячи з фактичних результатів (затрат) праці протягом одного місяця. Такі результати (затрати) праці можна визначити за допомогою конкретних форм і систем заробітної плати робітників виробничих підприємств чи виробничо-експериментальних підрозділів науково-технічних та інших подібних організацій. [6.]

     Основними вимірниками результатів (затрат) праці  є кількість виготовленої продукції (обсяг наданих послуг) належної якості або витрачений робочий час, тобто кількість днів (годин), протягом яких працівник фактично був зайнятий (працював) на підприємстві (в організації). Такому поділу вимірників затрат праці відповідають дві форми заробітної плати, що базуються на тарифній системі, – відрядна та почасова.

     За  почасової форми заробітної плати  оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками з урахуванням відпрацьованого часу та рівня кваліфікації, що визначається тарифним розрядом. [11.]

     Почасова  форма заробітної плати застосовується тоді, коли недоцільно нормувати роботи (наприклад, операції контролю за якістю продукції) або вони взагалі не піддаються нормуванню, оскільки зміст і послідовність виробничих операцій часто змінюються (роботи з ремонту та налагодження устаткування, обслуговування внутрішньозаводського транспорту, дослідно експериментальні роботи тощо).

     Сучасна техніка пред'являє підвищені  вимоги до точності та чистоти обробки, якості продукції. Саме почасова, а  не відрядна оплата праці значно більше сприяє дотриманню цих вимог. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється, як правило, за місячними посадовими окладами (ставками). Почасова оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань або за місячними окладами.

     Погодинна форма оплати праці має дві системи: проста погодинна і погодинно-преміальна. При простій погодинній системі праця працівників оплачується виходячи тільки з кількості відпрацьованого часу і тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації.

     За  простої погодинної оплати заробіток працівника (Зп) розраховується множенням погодинної тарифної ставки відповідного розряду (с) на кількість відпрацьованих годин (t):

                                                         Зп=с х t                                                          (1.1)

     Наприклад, погодинна тарифна ставка працівника складає 1,60 грн./г, за місяць ним було відпрацьовано 180 годин. Таким чином, його місячний заробіток складе 288 грн (1,60 грн./г х 180 г).

     При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).

     У цьому разі для розрахунку погодинного  заробітку працівника достатньо  знати його розряд, погодинну тарифну  ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.

     Приклад. Посадовий оклад працівника 400 грн. Робочих днів у звітному місяці 25, фактично відпрацьовано працівником 21 день. Середньоденний заробіток 16 грн. (400 грн. : 25). Сума погодинного заробітку -336 грн. (16 грн.х 21).

     Переваги  погодинної оплати праці:

- підвищення  ефекивності використання робочого  часу;

- сприяння  впровадженню нових форм зайнятості;

- вркгулювання  сфери зайнятості та оплати  праці осіб, що не охоплені  колективним договором.

     Таку  систему оплати праці доцільно застосовувати на підприємствах і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва являються вимоги якості продукції при обмежені її кількості.

     Проте через недостатній позитивний вплив  на кількість і якість праці робітника цю систему застосовують досить рідко.

     У почасово-преміальній системі певною мірою усунуто цей недолік. За цієї системи окрім тарифного заробітку (с * t) працівник одержує премію (m) за досягнення певних кількісних або якісних показників. Загальний заробіток (Зпрем) визначається за формулою:

                                         Зпрем = с t + m                                                             (1.2)

     За  застосування почасово-преміальної  системи з використанням нормованих завдань заробіток може складатися з трьох частин:

1) почасового  заробітку, що розраховується  пропорційно відпрацьованому часу, і доплат за професійну майстерність  та умови (інтенсивність) праці; 2) додаткової оплати за виконання  нормованих завдань, що нараховується у відсотках до почасової оплати за тарифом; 3) премії за зниження трудомісткості виробів або робіт. Різновидом почасово-преміальної є система оплати за посадовими окладами, що застосовується на підприємствах усіх галузей економіки. За цією системою оплачуються працівники, робота яких має стабільний характер (комірники, вагарі, прибиральники та ін.).

     При почасово-преміальній системі до погодинної ставки (посадового окладу) за досягнення визначних показників працівникам виплачується премія. Економічна доцільність застосування тих або інших форм і систем оплати праці визначається їх стимулюючою роллю в підвищенні ефективності діяльності кожної ділянки і підприємства в цілому.