Отчет по практике в ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Июня 2013 в 13:02, отчет по практике

Краткое описание

Метою переддипломної практики є закріплення та поглиблення теоретичних
знання щодо умов ефективного функціонування економічного механізму
підприємства та його підрозділів, сформувати практичні професійні уміння і
навички для роботи на посаді економіста підприємства.
Для досягнення мети дослідження поставлені такі завдання:
ü досліджено планово–економічну діяльність підприємства
ü досліджено управління персоналом

Оглавление

ВСТУП
РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Історія створення і розвитку підприємства.
1.2 Характеристика технології виробництва продукції.
РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ДП ПАТ «Київхліб» хлібокомбінат №12
2.2 Аналіз використання трудових ресурсів і заробітної плати
2.3 Аналіз фінансового стану підприємства
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

Zvit_z_praktiki_Kiril.doc

— 457.50 Кб (Скачать)

 

Результати  розрахунків, наведені в табл.2.10, свідчать про збільшення кредиторської заборгованості на 2011 року в порівнянні з цією датою попереднього року на 4167,7 тис. грн. Найбільшого зростання зазнала кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги (на 5700 тис.грн). Збільшення також відбулося по поточним зобов’язанням з бюджетом (на  107 тис грн.). Зменшення відбулось зі страхування (на 41 тис. грн.) та з оплати праці (на 220). Зниження відбулося також з одержанних авансів (2400 тис. грн). Кредиторська заборгованість за товари ,роботи,послуги, як на 2010 рік так і на 2011 рік,  мала найбільшу питому вагу в загальній сумі кредиторської заборгованості та збільшилась на 7,8% з 78,47% на 2010 року до 86,27% на 2011.

       Процес виробництва завершується  доведенням продукції до споживача.  Реалізація продукції (Т - Г') - це кінцева стадія кругообігу коштів підприємства (Г - Т ... В ... Т' - Г')[17], яка є його важливим показником. Рух товарів і коштів створює основу економічних відносин між постачальниками, посередниками і покупцями.Для підприємства-виробника реалізація продукції є свідченням, що вона за споживчими властивостями, якістю та асортиментом відповідає суспільному попиту і потребам покупців. На практиці можуть використовуватись два методи визначення моменту реалізації продукції

а) продукцію  відвантажено або відпущено споживачу (відбулася передача права власності), - метод нарахування;

б) одержано кошти  на рахунок постачальника за реалізовану  продукцію - касовий метод.

 В обох  випадках усі розрахунково-платіжні  документи мають бути оформлені  відповідно до чинного положення. 

Розмір виручки  від реалізації продукції, за інших однакових умов, залежить від:

1) кількості,  асортименту та якості продукції,  що підлягає реалізації;

2) рівня реалізаційних  цін і розрахункової дисципліни.

 Обсяг (кількість)  реалізованої продукції прямо  впливає на величину виручки, а сама кількість реалізованої продукції залежить від обсягу виробництва товарної продукції і зміни величини перехідних залишків реалізованої продукції на початок і кінець року. Асортимент реалізованої продукції справляє двоякий вплив на величину виручки. Зростання в загальному обсязі реалізованої продукції питомої ваги асортименту з більш високою ціною збільшує величину виручки, і навпаки.

 Прямий вплив  на розмір виручки справляє  й рівень відпускних цін[16]. У свою чергу, на рівень цін впливають якість і споживчі властивості, строки реалізації продукції, попит і пропонування на ринку.На окремі види продукції, робіт і послуг держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни.За умов ринкової економіки існують вільні, фіксовані і регульовані ціни.

 Фіксовані ціни встановлюються адміністративне (державою), переважно на послуги першої необхідності і на товари, які монопольно виготовляються державою (газ, електроенергія та ін.). Регульовані ціни встановлюються регулюванням рівня рентабельності товарів першої необхідності, наприклад хлібобулочних виробів, продуктів дитячого харчування тощо. При цьому державою встановлюються індикативні ціни - мінімальний і максимальний рівні цін. У решті випадків користуються вільними цінами, тобто цінами, які склалися на ринку під впливом попиту і пропонування за домовленістю сторін - постачальників і споживачів.

 Установлюючи  вільні ціни, за основу беруть  собівартість і прибуток (планову  рентабельність).[2] Потім додають акцизний збір (для підакцизної продукції") і податок на додану вартість.

         Залежно від того, кому реалізується  продукція, встановлюються оптові  та роздрібні ціни. Відвантаження  продукції здійснюється посередникам  оптом або партіями за оптовими  цінами. Посередники реалізують  цю продукцію роздрібним торговим організаціям за цінами, які включають збутові націнки. Безпосередньо споживачам роздрібні торгові організації продають товари за роздрібними цінами, тобто з торговою націнкою. Продаючи товари за фіксованими цінами, торгові організації отримують торгову знижку.

За умов ринкової економіки ціни стають найважливішим  фактором регулювання процесу виробництва  та споживання і безпосередньо впливають на попит і пропозицію.

 Таблиця 2.11

Структура виручки від реалізації на ДП ПАТ  „Київхліб" «Хлібокомбінат№12», тис.грн.

Показник

2010 рік

2011рік

Відхилення

     

Абсолютне,+/-

Відносне, %

Дохід (виручка) від реалізації, тис.грн

299291

369555

+70264

23,48

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн

258077

316562

+58485

22,66

Собівартість  реалізованої продукції, тис.грн

208135

256564

+48429

23,26


     

Аналізуючи  виручку хлібокомбінату №12 можна  зробити висновки, що обсяг виручки  у 2011 році значно збільшився (23,48%) переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

Важливим узагальнюючим  показником собівартості продукції є витрати на одну гривню товарної продукції, який вигідний тим, що, по-перше, дуже універсальний: може розраховуватися в кожній галузі промисловості, і, по-друге, наочно показує прямий зв'язок між собівартістю і прибутком [13].

Для більш глибокого  вивчення причин зміни собівартості продукції аналізують звітні калькуляції  по окремих виробах, порівнюють фактичний  рівень затрат на одиницю продукції  з плановим і даними попередніх років в цілому і по статтях затрат. Як правило, найбільшу питому вагу в собівартості промислової продукції займають затрати на сировину і матеріали.

Функціонування  підприємства супроводиться безперервним кругообігом коштів, який здійснюється у формах витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу і використання. При цьому визначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування, оптимізується структура капіталу, проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами, персоналом підприємства. Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Таблиця 2.12

 Динаміка  витрат на ДП ПАТ «Київхліб» «Хлібокомбінат №12»,тис. грн.

Показник

2010 р.

2011 р.

Відхилення

Структура витрат,% до підсумку

     

Абсолютне,

+/-

Відносне, %

2010 р.

2011 р.

Матеріальні затрати

76224

91801

15577

20,44

56,22

55,01

Витрати на оплату праці

29216

32624

3408

11,66

21,55

19,55

Відрахування  на соціальні заходи

10711

11918

1207

11,27

7,9

7,14

Амортизація

2471

2060

-411

-16,63

1,82

1,23

Інші операційні витрати

16957

28475

11518

67,93

12,51

17,07

Разом

135579

166878

31299

23,09

100

100


Найбільшу частку (55,01% в звітному та 56,22% в базовом) у складі поточних витрат підприємства за 2011 р. становлять матеріальні витрати, тобто певне підприємство можна віднести до матеріаломістких.Незначну частка (1,23% в звітному та 1,82% в базовом) припадає на амортизаційні відрахування, що пояснюється, напевно, використанням систем амортизації, які передбачають обчислення суми амортизаційних відрахувань на базі залишкової вартості основних засобів, а вона, внаслідок великої кількості застарілого устаткування, має не велике значення.

        У сфері підприємницької діяльності  визнано, що доход – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних і прирівняних витрат. Таким чином у доході зарплата розглядається як його елемент, а не різновид витрат.

        Доход – це загальна сума  коштів, яка поступає підприємству  за певний період і за вирахуванням податків може бути використана на інвестування і споживання[17].

        Прибуток – це та частина  виручки, що залишається після  відшкодування усіх витрат на  виробничу і комерційну діяльність  підприємства. Прибуток є основним  фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції всіх форм інвестування.[6] Він служить джерелом сплати податків. Вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні.

Таблиця 2.13

 Показники фінансових результатів витрат на ДП ПАТ „Київхліб" «Хлібокомбінат №12», тис.грн.

Показник

2010 рік

2011 рік

Відхилення

     

Абсолютне

Відносне, %

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

258077

316562

58485

22,66

Валовий прибуток

49942

59998

10056

20,14

Фінансові результати від операційної діяльності: збиток

3502

707

-2795

-79,8

Фінансові результати від звичайної діяльності: збиток

951

-1498

Х

Х


 

Аналізуючи  виручку хлібокомбінату №12 можна зробити висновки, що обсяг виручки значно збільшився переважно за рахунок збільшення ціни. Собівартість реалізованої продукції збільшилась дещо більше ніж виручка, що є негативним явищем.

Аналізуючи  показники рентабильності можна  зробити висновок, що всі показники дорівнюють нулю тому що чистий прибуток, прибуток від звичайної діяльності, прибуток від операційної діяльності має нульове значення. Рентабильність реалізованої продукції за прибутком від реалізації  теж має незадовільне значення. Також неодхідно відмітити що збільшився збиток від звичайної діяльності до 1498 тис.грн у 2011 році у порівнянні з 2010 роком. Також зменшився прибуток від операційної діяльності.

      Позитивним можна відзначити збільшення валового прибутку.

 Обігові кошти підприємств у процесі виробничої діяльності перебувають у безперервному русі і постійно змінюють свою форму. Прискорення обігу обігових коштів скорочує потребу в матеріальних і фінансових ресурсах, що дозволяє вивільнити додаткові кошти на розширення і розвиток виробництва.

Впровадження  у виробництво нової техніки, більш досконалої технології, механізація  і автоматизація виробничих процесів, раціональна організація матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції, здійснення інших заходів, які сприяють режиму дотримання економії у витратах на виробництво і скорочення тривалості виробничого циклу, забезпечують прискорення обігу оборотних коштів [8].

Фінансовий  стан підприємства визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, його реальні й потенційні фінансові можливості. Він безпосередньо впливає на ефективність підприємницької діяльності господарюючих суб’єктів. У свою чергу фінансовий стан суб'єктів господарювання прямо залежить від результатів їх підприємницької діяльності. Якщо господарська діяльність забезпечує прибуток, то утворюються додаткові джерела коштів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового становища підприємства [21].

Аналіз сучасного  стану економічного розвитку підприємства проведено за 3 звітні періоди (2009, 2010, 2011 рр.). Для проведення порівняльного аналізу основних фінансово-економічних показників вибрано за базу 2010 рік, відносно якого визначається відхилення основних показників господарської діяльності підприємства. Використовуючи дані фінансової річної звітності (форма №2) та балансу підприємства проведено аналіз основних показників господарської діяльності підприємства [15].

Информация о работе Отчет по практике в ДП ПАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 12