Організація праці на підприємстві

Змінна норма виробітку при плануванні робочого місця за схемою "Б"

                                                        Нв = На + На' = 300+5=305 (шт.),              (2.7)

Порівняння варіантів планування проводиться за критерієм "", за цим критерієм більш ефективним вважається той варіант, який має менше значення.

                                                  (2.8)

                                     Тшт (хв.)              (2.9)

                              Тшт (хв.),

де Cм- вартість одного м2 виробничої площі, грн.;

Sрм - виробнича площа, відведена під робоче місце, м2 ;

а - % амортизаційних відрахувань на використання виробничої площі;

ф - річний ефективний фонд часу роботи обладнання, год.;

Тст - часова тарифна ставка, грн.

Даний коефіцієнт показав, що нове планування більш ефективне ніж діючий.

Впровадження запропонованого планування робочого місця буде раціональним, що доводять наведені вище розрахунки.

В даній роботі було розроблено карту організації робочого місця токаря, в якій представлені: оргоснастка, техоснастка, умови праці, обслуговування робочого місця, регламентація праці, спеціальні вимоги, техніка безпеки, оплата праці, організаційна та технічна документація (табл. 2.1)

2.3. Проектування системи обслуговування робочих місць

Для виконання функцій обслуговування на підприємствах повинні застосовуватися системи обслуговування робочих місць, що відповідають типові виробництва, характерові й особливостям виготовленої продукції і застосовуваного устаткування. Система обслуговування — це науково обґрунтований комплекс заходів щодо регламентації обсягу, періодичності, термінів і методів виконання допоміжних робіт з постачання робочих місць усім необхідним для безперебійної, високопродуктивної роботи протягом зміни, тижня, місяця.

Система обслуговування може бути централізованої, коли усі функції обслуговування робочих місць здійснюються силами допоміжних служб цеху, децентралізованої, коли обслуговування виконується цілком самим робітником, а також змішаної, коли централізовано виконується частина функцій обслуговування.

У залежності від ступеня поділу праці між основними й обслуговуючими робітниками варто розрізняти наступні системи організації обслуговування робочих місць: система чергового обслуговування, застосовувана в умовах одиничного і дрібносерійного виробництва; система планово-попереджувального обслуговування є характерною для умов серійного виробництва; система стандартного обслуговування робочих місць для масового виробництва.

Сутність системи чергового обслуговування робочих місць полягає в тім, що видача предметів праці, технологічного оснащення і технічної документації виконується обслуговуючими робітниками за вимогою основного робітника з оформленням відповідних документів. На підприємствах єдиним документом, на основі якого планують забезпечення робочих місць усім необхідним, служить змінне завдання. Його складають заздалегідь, до початку виконання зазначених у ньому робіт, на основі місячного подетального план-графіка, у якому зазначені терміни подачі деталей і вузлів на зборку.

Змінне завдання обробляється різними службами цеху, включаючи інструментальну, технологічну, заготівельну. Планово-розподільне бюро цеху на основі змінного завдання видає убрання заготівельній ділянці, матеріальній коморі з указівкою, які заготівлі і коли необхідно подати на окремі робочі місця. Якщо протягом зміни на робочому місці виконується трохи конструктивно і технологічно різних деталеоперацій, то система чергового забезпечення заготівлі поєднується з елементами само обслуговування. Для підвищення ефективності обслуговування застосовуються установки передачі інформації, що дозволяють установити зв'язок робітника з допоміжними службами цеху. Такі установки дозволяють не тільки організувати своєчасну доставку на робоче місце всього необхідного для роботи, але і попередити простій устаткування і враховувати величину простою, особливо ефективно застосовувати такі установки в умовах функціонування АСУ, коли всі облікові операції і розрахунки показників використання устаткування автоматизовані.

Більш ефективної є система планово-попереджувального обслуговування робочих місць, сутність якої полягає в тім, що всі необхідні види послуг робочим місцям виконують по завчасно розроблених календарних планах-графіках (графіки переналагодження й огляду верстатів, графіки запуску партій деталей у виробництво, погодинні графіки подачі на робоче місце інструмента й іншого оснащення). Дана система передбачає максимальне звільнення основних робітників (токарів) від виконання не властивих їм функцій по обслуговуванню виробництва і скороченню внутрізмінних втрат робочого часу.

У цих умовах плановість процесу обслуговування забезпечується застосуванням системи безперервного оперативно-виробничого планування з використанням відповідної документації: виробничої програми, подетальної картотеки пропорційності, змінних завдань робітників. Вихідним документом, що визначає попереджувальний характер забезпечення робочих місць, є змінне завдання для кожного робітника, що складається майстром разом з розподільником робіт на підставі місячного виробничого плану. На підприємстві розробляється регламент роботи допоміжних підрозділів і виконавців. Завдання на денну зміну наступного дня повинні бути розроблені.

Відповідно до завдань розподільник робіт підбирає в картотеку маршрутні аркуші і виписує заявку в ІРК. Після цього він передає змінні завдання разом з маршрутними аркушами на комплектування матеріалів, заготівель, деталей, а заявки — у ІРК для комплектування спеціального інструмента, технологічного оснащення і технічної документації.

Комірники складів підбирають необхідні матеріали, заготівки, деталі, укладаючи їх у тару, що ставлять у відповідний ячейку комплектувального стелажа. Великогабаритні заготівлі і довгомірний матеріал розміщають на спеціальній комплектувальній площадці. Закінчивши добірку, комірник проставляє в маршрутному листі номер комплектувального стелажа, ряд і осередок, де зберігаються предмети праці до видачі їх на робочі місця, і розписується у відповідній графі змінного завдання. Потім змінні завдання передаються в ІРК.

Комірник ІРК після одержання заявки підбирає в технічному архіві карти обліку оснащеності деталі, вузла, потім по цих картах комплектує спеціальний інструмент, інше оснащення і технічну документацію. Усе це укладається в інструментальну шухляду, що встановлюється на комплектувальний стелаж. Після цього комірник вказує в заявці номер, ряд і осередок стелажа, розписується в змінному завданні і заповнює бланк, у якому робітник повинний розписатися в одержанні інструмен/га, іншої технологічного оснащення і документації. Заявка на комплектування залишається в ІРК, змінне завдання передається на ділянку, а розписка після прийому робітником комплекту повертається в ІРК.

Доставка на робочі місця матеріалів, заготівель, спеціального іструмента й іншого технологічного оснащення, документації повинна бути зроблена до початку зміни.

Доставка заготівель і деталей спеціального оснащення і технічної документації протягом зміни може вироблятися за вимогою робітника. Робітник повинний дати повідомлення за 20—ЗО хв. до закінчення виконуваної роботи. Передача заготівель і деталей з одного робочого місця на інше здійснюється під керівництвом майстра розподільником робіт і підсобним робітником. У маршрутній карті при цьому робиться оцінка.

У системі планово-попереджувального обслуговування робочих місць міжопераційний контроль і остаточний здійснюється контролерами безпосередньо на робочому місці.

Ремонт і обслуговування устаткування передбачає спостереження за виконанням робітником правил експлуатації устаткування, інструктаж, проведення оглядів, перевірок стану й усунення виявлених несправностей усіх видів технологічного устаткування, систематичне змазування устаткування.

Регламент ремонту й обслуговування передбачає повну погодженість процесу обслуговування з основним виробничим процесом у цеху. Регламент забезпечується складанням календарного графіка оглядів. Цим графіком установлюється перелік устаткування, закріпленого за слюсарем по ремонті, терміни і періодичність оглядів. Роботи з огляду і ремонту виробляються в строго визначений час, в основному в період регламентованих перерв і неробочих змін. При змазуванні устаткування мастильники керуються паспортами (картами) змащення, що являють собою ескізи устаткування без указівки його розмірів. На картах указуються місця змащення, насоси, фільтри, масельнички, визначаються мастильні прилади. Карта містить докладну інформацію з вузлам із указівкою номера, назви деталі, що змазується, кількості крапок, що змазуються; сорту мастильного матеріалу, норми витрати мастильних матеріалів.

Ефективне обслуговування досягається за рахунок регламентації виконання окремих видів робіт на основі розробки змінних маршрутів по функціях і черговість їхнього виконання.

В умовах масового і крупносерійного виробництва при використанні гнучких виробничих систем (ГВС) найбільш ефективна система стандартного обслуговування робочих місць. У цьому випадку складають стандартні плани і графіки обслуговування робочих місць відповідно до встановленого ритму виробництва.

В умовах застосування ГВС обслуговування по багатьом функціями с складовою частиною виробничого процесу. У ряді цехів ГП«ХЗЕА» упроваджена централізована система забезпечення робочих місць деталями і заготівлями, застосовується примусова зміна інструмента відповідно до розроблених графіків.

Добре налагоджена система стандартного обслуговування позитивно впливає на трудові процеси на робочих місцях і підвищує продуктивність праці.

Пропонується впровадити на підприємстві централізоване планово-попереджувального обслуговування. Робітник (токар) не повинен витрачати час на виконання не властивих йому робіт.

3. Економічний ефект

3.1.Ефективність зміни планування робочого місця

На всіх стадіях роботи впровадження по впровадженню НОП, при складанні планів, розробці і втіленні конкретних заходів, розрахунок премій за виконання та складання звітів по науковій організації праці необхідно визначати їх економічну ефективність.

Головним показником економічної ефективності впроваджуваних заходів НОП, які визначають доцільність їх впровадження являються приріст продуктивності праці та річний економічний ефект.

Таблиця 3.1

Вихідні дан

Допоміжні розрахунки:

Зниження трудомісткості:

на одну операцію розраховується по формулі (%):

                              (%),                        (3.1)

де Т – зниження трудомісткості на одну операцію, %;

Тд – зниження трудомісткості при виконанні допоміжних прийомів, %;

Удп – питома вага допоміжних прийомів в операції, %

на програму розраховується по формулі:

                (н.годин),     (3.2)

де Тп – зниження трудомісткості на програму, н-годин;

Тр – трудомісткість річної програми, н-годин

Відносна економія чисельності робітників розраховується по формулі:

                               (год.),              (3.3)

де ф – річний фонд робочого часу одного робітника, год.;

Эч – відносна економія чисельності робітників, чол.;

Нв – виконання норм вироблення

Економія по заробітній платі розраховується по формулі:

                                 (грн.)              (3.4)

де Эзп – економія по заробітній платні, грн.;

Зср – середньорічна заробітна платня робітника, грн.;

Xзн – чисельність робітників за зміну;

Псрз – прирыст середньорічної заробітної платні після впровадження заходу

(грн.)

Економія на відрахування на соцстрах розраховується по формулі:

(грн.)                  (3.5)

де ЭЕ – економія на відрахування на соцстрах, грн.;

Е – відрахування на соцстрах

Розрахунок економічної ефективності

Приріст продуктивності праці розраховується по формулі:

(грн.)                          (3.6)

де П – приріст продуктивності праці, %;

Т – зниження трудомісткості випускаємої продукції в результаті впровадження заходів, %

Річний економічний ефект розраховується по формулі:

   (грн.)    (3.7)

де Эр – річний економічний ефект, грн.;

Всн – витрати на впровадження заходу, грн.

Період окупності одноразових витрат розраховується по формулі: