Одиничний та партіонний методи організації виробництва

Для аналізу партійного методу організації виробництва використовуються такі нормативи: 

1. Основний норматив - розмір партії (П). Чим більше розмір партії, тим повніше використовується устаткування, однак при цьому зростає обсяг незавершеного виробництва і сповільнюється оборотність оборотних коштів 

 

 ,                                                (2.2)

де Т пз – підготовчо-заключний час; 

t шт – Час обробки деталі на всіх операціях; 

K n. O – коефіцієнт втрат часу на переналагодження устаткування. [3]

 

При партійному методі організації виробничого роцессу розмір партії може бути рівний: 

місячної виробничої програми (М / 1); 

0,5 місячної програми (М / 2); 

0,25 місячної програми (М / 4); 

0,15 місячної програми (М / 6); 

0,0125 місячної програми (М / 8); 

добовому кількості деталей у партії (М/24). 

 

3. Періодичність запуску-випуску партії деталей (П з.в) – це період часу між двома запусками чергових партій деталей Вона визначається за формулою: 

 ,                                                         (2.3)                                                     

де П - розмір партії, шт., м; 

З Д - середньоденний випуск деталей (виробів). 

3. Розмір запасу незавершеного виробництва (заділ) - це запас незакінченого продукту всередині виробничого циклу. Виділяють три види заділів: 

• циклової; 
• страхової; 
• оборотний. 

Розмір циклового заділу (З ц) визначають за формулою: 

 

 ,                                                              (2.4)

де С Д-середньоденний випуск деталей (виробів); 

Т ц – тривалість виробничого циклу. [6]

Розмір страхового заділу (3 стр) визначають за формулою: 

 ,                                                      (2.5)

де t ср.ізг.пр – Час термінового виготовлення даної продукції. 

Оборотний заділ – продукція, яка знаходиться на складах, у роздавальних, коморах і т.д. 

4. Коефіцієнт серійності виробництва (До сер) визначають за формулою: 

 ,                                                            (2.6)

де N д - кількість деталей (операцій), закріплених за робочим місцем; 

Р про - кількість робочих місць цеху або ділянки. 

Якщо До сер = 30 - 20, то це одиничний тип організації виробництва; 

якщо До сер = 20 - 5 - серійний тип організації виробництва; 

якщо До сер = 3 - 5 - масовий тип організації виробництва. 

 

За показниками економічної ефективності (зростання продуктивності праці, використання устаткування, зниженню собівартості, оборотності оборотних коштів) партіонності методи значно поступаються потоковим. Часта зміна номенклатури продукції, що виготовляється і пов'язана з цим переналагодження обладнання, збільшення запасів незавершеного виробництва та інші фактори погіршують фінансово-економічні результати діяльності підприємства. Однак з'являються можливості для більш повного задоволення попиту споживачів на різні різновиди продукції, збільшення частки на ринку, підвищення змістовності праці робітників. [9] 

Найважливіші напрямки підвищення ефективності партіонного методу: 

• впровадження групових методів обробки; 
• впровадження гнучких автоматизованих виробничих систем (ГВС). 

 

 

РОЗДІЛ III ОДИНИЧНИЙ ТА ПАРТІОННИЙ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА НА ПрАТ «КЗГО»

 

3.1 Характеристика ПрАТ «КЗГО»

 

ПрАТ "КЗГО" створене у 2001 роцi. Згiдно договорам оренди орендує будiвлi та споруди, обладнання та транспортнi засоби у ПрАТ "КЦРЗ". За останнi роки Приватне акцiонерне товариство «Криворiзький завод гiрничого обладнання» показує впевнену динамiку зростання виробництва серед пiдприємств машинобудiвної галузi, зарекомендувало себе як надiйного партнера на традицiйних ринках збуту.

Основними напрямками діяльності підприємства є:

• лиття сталі;
• виробництво машин і устатковання для металургії;
• виробництво машин і устатковання для добувної промисловості та будівництва.

Вищим органом Товариства є Загальнi збори акцiонерiв (Загальнi збори);

Наглядова рада - наглядовий орган Товариства;

Генеральний директор - виконавчий орган Товариства;

Ревiзiйна комiсiя (Ревiзор) - контролюючий орган Товариства.

Керiвництво поточною дiяльнiстю пiдприємства здiйснюють головний iнженер та директори за напрямками.

До органiзацiйної структури ПрАТ "КЗГО" входять 9 цехiв, центральна лабораторiя метрологiї, енерго-механiчна служба, складське господарство та 22 вiддiли.

 

 

 

 

 

3.2 Застосування  одиничного і партіонного методів на       ПрАТ«КЗГО»

 

Дослідження одиничного та партіоного методів будемо досліджувати на прикладі механоскладального цеху №2.

Механоскладальний цех №2 є самостійним структурним виробничо-господарським підрозділом ПрАТ "КЗГО" основного виробництва. Цех спеціалізується на випуску дрібних запасних частин з механічною обробкою, вид потокової лінії: однономенклатурна. На рис. 3.1 показана структура виробництва механоскладального цеху № 2.

МСЦ  № 2 має у своєму складі наступні структурні підрозділи:

- бюро нормування й  планування праці. Це бюро займається  нормуванням і підрахунком оплати праці. Визначає трудомісткість планованих у виробництво виробів;

- планово- економічне бюро  механоскладального цеху №2 вирішує питання планування, оформлює різні види звітності пов'язані з фінансово-господарською діяльністю цеху;

 

 

 

Начальник     цеху

                                      

табельна

секретар

 

ПЕБ

БОПЗ

 

Заступник начальника цеху по виробництву

Заст. Нач. цеху по підгот. вир-ва

ПДС

БІГ

 

Архив

Кладова

Склад гот. продук.

Інструмент. комора

Комора прилад.

 

Ст.майстер токар. ділянки

Ст.майстер фрезер.  ділянки

Ст. майстер   ділянки складання

Ст. інженер

Ст. мастер  монтажної ділянки

 

майстер

майстер

Майстер ділянки точн.мех-ки

М-р монтаж. ділянки

Лабор. по настр.

 

Рис. 3.1 Структура керування МСЦ №2 ПрАТ «КЗГО»

- виробничо-диспетчерська  служба  відповідає за все складське  господарство цеху, а також контролює  рух деталей і складальних  одиниць, як власного виробництва, так і цехів  суміжників усередині  заводу. Здійснює контроль за  своєчасною подачею заготівель на механообрабатывающий ділянку й своєчасну подачу деталей, складальних  і покупних одиниць на ділянку хвилеводів і ділянка точної механіки;

- ділянка зборки й настроювання  вузлів - ділянка, на якому виробляється  зборка всіх виробів;

- монтажна ділянка;

- механічна ділянка - ділянка, на якому виробляються деталі  й напівфабрикати для волноводного  ділянки й ділянки точної механіки.

- токарна ділянка;

- ділянка автоматизованих  систем;

- бюро інструментального  господарства (БІГ);

- бюро інструментів і приладів (БІП);

- господарська служба.

До складу механоскладального цеху №2 входять дві багатопрофільні лабораторії, що здійснюють перевірку й настроювання виробів випуска цехом по електричних й електромеханічних параметрах.

У лабораторіях також проводиться настроювання і юстировка електронних блоків, що входять  у деякі запасні частини.

МСЦ №2 здійснює наступні основні завдання:

- виготовлення продукції  в обсязі й номенклатурі, передбаченими  планом й укладеними договорами, при забезпеченні високих техніко-економічних показників роботи;

- постійна робота над  удосконалюванням організації праці, виробництва й керування, над підвищенням якості випуску продукції, що, технічного рівня, культури виробництва, санітарно-гігієнічних і безпечних умов праці;

- забезпечення прибутковості й рентабельності;

- постійний контроль, систематичний  аналіз, поліпшення якості роботи  підрозділу відповідно до  вимог  системи менеджменту якості підприємства;

- виконання плану реалізації  товарної продукції;

- виконання плану за  собівартістю, ритмічності, продуктивності праці по зниженню трудомісткості.

На МСЦ №2 застосовується партіонний метод складання. По-перше, вироби виготовляються малими серіями при широкій номенклатурі або партіями. По-друге, повторюваність партій виробів даної номенклатури в програмі заводу відсутня або нерегулярна. По-третє, розміри партій змінюються.

На дільниці серійного складання робітник (чи бригада робітників) послідовно виконують одну операцію над серією чи партією виробів кожного найменування, що збираються, потім другу, третю і т. д. Після кожної операції над партією (серією) виробів робітник зазвичай переналагоджує робоче місце (зміна інструменту, пристроїв, налагодження спеціальних установок, підготовка міряльного інструменту тощо), затрачаючи так званий підготовчо-завершальний час. У процесі серійного складання кожен робітник може виконувати кілька різних операцій на одному виробі будь-якого найменування, а також на різних складальних об’єктах. За такої форми організації виробництва предмети складання передаються з операції на операцію цілком, усією партією (серією) виробів будь-якого найменування.

Особливістю організації роботи дільниць серійного складання є розчленовування виробу на окремі складальні елементи (одиниці). Більшість деталей перед установленням їх на виріб попередньо складаються в складальні одиниці (дрібні складальні одиниці, підвузли, вузли і т. д.), відособлені від інших елементів виробу, що дає можливість організувати їх складання паралельно, а всі календарно-планові нормативи встановлюються на партію складальних одиниць.

Партія — це заздалегідь установлена кількість однойменних предметів праці (складальних одиниць), що виготовляються з одного налагодження робочого місця (з однократною затратою підготовчо-завершального часу).

Складальні операції на відміну від заготівельних і обробних однорідніші, легко піддаються елементарному розчленовуванню на окремі переходи, що дає можливість для перегрупування їх у нові операції. Ця обставина в багатьох випадках створює сприятливі умови для вирівнювання часу виконання операцій (пропорційності) на окремих робочих місцях.

Тривалість операцій і процесів зі збирання складальних одиниць залежить не тільки від їх трудомісткості, а й від кількості робітників, одночасно зайнятих їх виконанням, тобто від так званого фронту роботи. Це дає змогу в багатьох випадках зменшити тривалість виробничого циклу складання виробу.

Іншою важливою особливістю організації ділянок серійного складання є розрахунок періоду чергування партій складальних одиниць, побудова циклового графіка складання виробу і розрахунок тривалості виробничого циклу.