Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності витрат на персонал

 

          За рахунок запровадження даного  рішення ми збільшуємо заробітну  плату і при цьому збільшується  продуктивність праці. Дане рішення  носить ряд  недоліків. Орскільки темп підвищення заробітної плати може перевищити темп зростання продуктивності праці. Також працівники за своїми кваліфікаційними і фізичними змогами можуть не  досягти очікуваного підвищення продуктивності праці.

     Визначимо підвищення продуктивності праці.

     Оскільки  ми визначили резерв підвищення  продуктивності праці, який становить  5,38 тис. грн/особу, то визначимо  можливий обсяг випуску продукції  за рахунок підвищення. Чисельність працівників залишиться незмінною.

    

ΔПП=

Q=25968,3тис.грн.

     Отже  ми отримаємо новий обсяг виробництва  продукції, який становить 25968,3 тис.грн.   

       При цьому працівники отримають 30 тис.грн. ща покращення своєї діяльності.

 

4. Оцінювання ефективності господарського рішення

        За допомогою стимулювання праці ми визначили, що можемо отримати збільшення обсягу виробництва продукції на 457,3 тис.грн. При цьому витрати на оплату праці зросли на 30 тис.грн.

         Визначимо частку фонду оплати  праці у структурі собівартості  продукції на базі 2009 року:

 

Частка=

*100%= =17,18%

 

       Як видно частка заробітної  плати у собівартості продукції  займає незначну чатину у собівартості  продукції.

        ФОП у 2009 році становив1808 тис.грн.  У результаті проведення заходів він становитиме:

ФОПзах.=1808+30=1838  тис.грн.

 

     Визначимо  зміну собівартості продукції.  У 2009році С=10522 тис.грн. У результаті  впровадження заходів вона становитиме.

     Визначимо  процент  зміни продуктивності  праці:

 

ΔПП%=5,38/300,13*100%=1,79%.

 

      Отже продуктивність праці зросте  на 1,79%.

      Визначимо зміну заробітної плати:

 

ΔЗП=30/1808*100%=1,66%.

 

          Отже продуктивність праці зростає швидшими темпами, ніх ФОП, тому даний захід є позитивним і доцільним для діяльності підприємства.

          Зниження собівартості продукції внаслідок росту продуктивності праці, що перевищує ріст заробітної плати, знаходимо за формулою:

 

=(1- =0,02%

 

де  — доля заробітної плати в собівартості продукції.

               Собівартість продукції зменшиться  на 0,02%. Тому я вважаю, що обране  мною рішення є доцільним і  ефективним, оскільки продуктивність  праці персоналу зростає швидшими  темпами, ніж фонд оплати праці.

 

 

5. Оцінка впливу запропонованого рішення на на результати діяльності підприємства.

           Господарське рішення значною мірою впливає на покращення діяльності підприємства, тому для наочності зобразимо вплив господарського рішення на ефективність діяльності підприємства у вигляді таблиці 2.5.1.

            Оскільки частка ФОП у собівартості  продукції становить 17,18%, то визначимо  частку на матеріали у грошовій  формі:

М=10522*(100-17,18)/100=8714,32 тис.грн.

             Отже нова собівартість становитиме:

Сзах.=8714,32*(100+1,79%)/100+1838=10708,31 тис.грн

 

Таблиця 2.5.1.

Вплив запропонованого  рішення на ефективність діяльності підприємства

Показники, що характеризують різні аспекти діяльності підприємства	До впровадження рішення	Після впровадження рішення	Ефект від впровадження рішення
Обсяг вирбництва продукції, тис.грн.	25511	25968,3	457,3
Собівартість  виробництва продукції, тис.грн	10522	10708,31	186,31
ФОП, тис.грн.	1808	1838	30
Витрати на прекваліфікацію	0	60	60
Разом, тис. грн	14989	15259,99	210,99

        

          Отже нова собівартість становитиме:

Сзах.=8714,32*(100+1,79%)/100+1838=10708,31 тис.грн

           Зміна  собівартості становить:

ΔС=10708,31-10522=186,31 тис.грн.

         При цьому обсяг виробництва  продукції зріс на 457,3 тис грн.

               Оскільки для перекваліфікації працівників було затрачено 60 тис.грн, Тому ми отримаємо додатковий прибуток у розмірі:

ΔП= 457,3-186,31-60=210,99 тис.грн

      Тому слід зпробити висновок, що заходи по стимулюванню праці персоналу мають позитивний вплив, адже за їх рахунок ми отримуємо додатковий прибуток, що є основою діяльності будь-якого підприємства. Персонал є рушійною силою діяльності будь-якого підприємства, і тому для покращення його діяльності потрібно виначити проблеми пов’язані з персоналом і знайти шляхи їх ефективного вирішення. Це дасть змогу підприємству успішно функціонувати на ринку і отримувати стабільний прибуток.

 

 

 

 

 

 

 

3. Обгрунтування заходів щодо зниження господарського ризику
1. Оцінювання ступеня ризику

       Оскільки підвищення продуктивності  праці персоналу не змінило якості товару, а просто збільшило обсяги виробництва продукції, то найпоширенішим ризиком є ризик низьких обсягів реалізації продукції.

           Ризик низьких обсягів реалізації являє собою можливі втрати підприємства внаслідок того, що фактичні обсяги реалізації значно менші, ніж ті, що прогнозувалися,  і таким чином підприємство не отримує тієї величини прибутку, що планувалася. Щоб запобігти цьому, підприємець повинен на основі аналізу такого ризику вибрати раціональну стратегію виробництва в умовах невизначеності. При цьому можна використовувати ігрові моделі.

        Задаючись ймовірними варіантами попиту на товар, розрахуємо варіанти середньорічного прибутку, які представимо в вигляді матриці платоспроможності з врахуванням очікуваного значення втрат, пов’язаних із зберіганням нереалізованої продукції.

 

Таблиця 3.1.1.

Аналіз комерційної  стратегії при невизначеній

ринковій кон’юнктурі (тис.грн)

Обсяг виробництва, S	Розмір прибутку в  залежності від імовірнісних коливань попиту, g				αi=mingij	W	Bi=maxgij
	0,64	0,8	0,5	0,9
S1(20000)	12800	16000	10000	18000	10000	12982,65	18000
S2(24000)	15360	19200	12000	21600	12000		21600
S3(25968,3)	16617,79	20772,24	12982,65	23368,77	12982,65		23368,77
Bj=max gij	16617,79	20772,24	12982,65	23368,77	12982,65	12982,65	23368,77

        Примітка: і– номер строки; j – номер графи.

           Аналіз цієї гри починається з позиції максиміна. Вона полягає в тому, що суб’єкт, який приймає рішення, вибирає чисту стратегію, що гарантує найбільший з всіх найгірших можливих наслідків по кожній стратегії. Якщо вибрати стратегію S1, то найгірший з всіх можливих результатів в тому, що чистий дохід складе:

α ₁ = ming₁j

           Аналогічно знаходимо для інших стратегій і заносимо результати в таблицю 3.1.1.

Вони покажуть рівень безпеки кожної стратегії, оскільки отримання гіршого варіанту виключено. На цій основі найкращим рішенням Sопт , буде таке, яке гарантує кращий з множини найгірших результатів:

W = maxαi = max mingij

           Стратегія S1 називається максимінною, тобто при будь якій умові кон’юнктури ринку результат не буде гіршим, ніж W. Таку величину називають нижньою ціною гри чи максиміном, а також принципом найбільш гарантованого результату на основі критерію Вальда, згідно з яким оптимальною при будь-якому стані середовища стратегією є максимінна стратегія. Максимінна оцінка за критерієм Вальда є однією абсолютною надійною при прийнятті рішення в умовах невизначеності.

          Проведемо аналогічні роздуми для другого боку стану середовища, в даному випадку для виявлення гарантованого найгіршого результату із всіх найкращих результатів дій за кожною стратегією.

           Для цього у кожному варіанті ймовірного обсягу збуту у кожній стратегії вибираємо рішення, що максимізує виграш:

Bi = max g ij

          З врахуванням всього можливого гірший варіант визначається як:

Bi = min max g ij

           Ця величина називається верхньою ціною гри чи мінімаксом, а відповідно умови стану і середовища чи стратегія – мінімаксимою. При найгіршому результаті з всіх найкращих результатів дій у кожній стратегії гарантується, що стан попиту і пропозиції дають можливість виграти не більше Ві.

             Щоб оцінити, наскільки той чи інший стан «природи» (попиту і пропозиції) впливає на результат, використовуємо показник ризику rij при введенні стратегії Sі і при стані природи Пij. Він визначається як різниця між максимально можливим виграшем при даному стані середовища Пj і виграшем при обраній стратегії :

rij = βj – gij (rij ≥ 0)

На цій основі будуємо матрицю ризиків (табл.3.2.1.)

 

Таблиця 3.2.1.

Аналіз ризику при різному співвідношенні ймовірного попиту

і стратегії  виробництва (тис.грн.)

	П1	П2	П3	П4	max ri	Sопт
S1	3817,79	4772,24	2982,65	5368,77	5368,77
S2	1257,79	1572,24	982,65	1768,77	1768,77
S3	0	0	0	0	0

 

          Цей показник є основою мінімаксного критерію Севіджа, згідно з яким вибирається така стратегія S1, при якій величина ризику приймає мінімальне значення в найсприятливішій ситуації:

S = min max r ij

          Ймовірність ризику  становить 5368,77/20000=0,27=27%

 

         Сутність цього критерію в прагненні уникнути більшого ризику при виборі рішення. Потім обирається та стратегія, для якої ця величина буде найбільшою.

Таким чином, на основі попереднього аналізу можна  знизити ризик низьких обсягів продукції (реалізації продукції), шляхом вибору оптимальної стратегії виробництва на основі врахування можливих змін в кон’юнктурі ринку.

           Крім того, запобігти можливому зниженню обсягів продаж можна шляхом глибокого вивчення кон’юнктури ринку, вдосконаленням продукції, підвищенням її конкурентоздатності, вдосконаленням збутових мереж, впливом на попит тощо.

 

2. Обгрунтування зниження ризику за рахунок низьких обсягів реалізації продукції

           Вибір методів та інструментів регулювання ступеня підприємницького ризику є важливим етапом процесу управління. Систематизуючи наведені в економічній літературі підходи, визначимо основні напрями та методи регулювання ступеня ризику .

     Коротко схарактеризуємо наведені в табл. 3.2.1. інструменти регулювання ризиків. Уникнення ризику є одним із найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками. Ухилення від ризику вважається найбільш радикальним і простим напрямом, але, застосовуючи його, підприємство не отримає прибутку, пов’язаного з ризикованістю діяльності. Дотримання політики ухилення від ризику доцільне, якщо: