Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності витрат на персонал

         

        Проведені розрахунки свідчать про те, що при незмінному табельному фонді часу максимально можливий фонд часу з роками скорочується. Так, у 2009 році порівняно з 2007 роком він скоротився на 2 дні, а порівняно з 2008 – на 1. Корисний фонд часу у 2009 році в порівнянні з 2007 роком зменшився на 2,5 дня, тобто на 1,09%, а в порівнянні з 2008 роком він зменшився на 1,4 дня. Відповідно, зменшилось число явок на роботу: у 2009 році порівняно з 2007 роком на 2,5 днів, а порівняно з 2008 роком на 1,4 дня.

          Коефіцієнт використання календарного  фонду часу у 2009 році зменшився порівняно з 2007 роком на 1,1%, а порівняно з 2008роком – на 0,619%. Так само змінився і коефіцієнт використання табельного фонду часу. Коефіцієнт використання максимально можливого фонду часу порівняно з двома попередніми роками зменшився на 0,002. Коефіцієнт використання корисного фонду часу протягом 2007-2009 років не змінювався і становив 0,987. Незмінним залишався і коефіцієнт використання внутрізмінного часу на підприємстві.

         Оскільки темою курсової роботи є обгрунтування господарських рішень щодо підвищення  продуктивності праці персоналу, то розглянемо в таблиці 2.1.6. аналіз продуктивності праці за аналітичними показниками.

Таблиця 2.1.6.

Аналіз продуктивності праці за аналітичними показниками

№ з/с	Назва показника	2007 рік	2008 рік	2009 рік	Відхилення
					від 2007 року		від 2008 року
					абс.	%	абс.	%
1	Обсяг виробництва продукції, тис.грн	19302,20	18785,00	25511,00	6208,80	32,17	6726,00	35,81
2	Середньоспискова чисельність  працівників, всього, осіб	96,00	89,00	85,00	-11,00	-11,46	-4,00	-4,49
3	Чисельність робітників, осіб	67,00	62,00	60,00	-7,00	-10,45	-2,00	-3,23
4	Середня тривалість робочого дня, годин	8,00	8,00	8,00	0,00	0,00	0,00	0,00
5	Питома вага робітників	69,79	69,66	70,59	0,80	1,14	0,93	1,33
6	Серелнє число днів, відроблених 1 робітником, днів	227,30	226,20	224,80	-2,50	-1,10	-1,40	-0,62
7	Середньорічна продуктивність праці, тис.грн	201,06	211,07	300,13	99,06	49,27	89,06	42,20
8	Середньорічна продуктивність праці 1 робітника, тис.грн	288,09	302,98	425,18	137,09	47,59	122,20	40,33
9	Середньоденна продуктивність праці 1 робітника, тис.грн	1,27	1,34	1,89	0,62	49,23	0,55	41,21
10	Середньогодинна продуктивність праці 1 робітника, тис.грн	0,16	0,17	0,24	0,08	49,23	0,07	41,21

 

        Як видно  з розрахунків, обсяг виробництва  продукції у 2009 році збільшився. Так, порівняно з 2007 роком цей  показник зріс на 6208,8 тис.грн,  тобто на 32,17%, а порівняно з  2008 роком – на 6726 тис.грн, що становить 35,81 % обсягу виробництва продукції у 2008 році.

          Проте,  спостерігається тенденція до  зменшення середньоспискової чисельності  працівників на підприємстві. У 2009 році порівняно з 2007 роком цей показник зменшився на 11 осіб, тобто на 11,46%; а в порівнянні з 2008 роком – на 4 особи, тобто на 4,49%. Таку ж тенденцію має і чисельність робітників: у 2009 році порівняно з 2007 роком вона скоротилася на 7 осіб, тобто на 11,46%, а порівняно з 2008 роком – на 2 особи, що становить 4,49% чисельності робітників у 2008 році Середня тривалість робочого дня залишалася незмінною протягом аналізованого періоду. Питома вага робітників і загальній чисельності працівників в 2009 році порівняно з 2007 і 2008 роками збільшилася на 1,14% і 1,33% відповідно.

          Середнє  число відроблених днів у 2009 році зменшилося: порівняно з  2007 роком на 1,1%, а в порівнянні  з 2008 – на 0,62%. Але при цьому  середньорічна продуктивність праці  має чітку тенденцію до збільшення. Так, у 2009 році порівняно з 2007 вона збільшилась на 99,06 тис.грн, тобто на 49,27%, а в порівнянні з 2008 роком – на 89,06 тис.грн, що становить 42,2 % величини цього показника у 2008 році. Середньорічна продуктивність праці 1 робітника також має тенденцію до збільшення. Так, у 2009 порівняно з 2007 і 2008 роками вона зросла на 137,09 тис.грн і 122,2 тис.грн відповідно. Середньоденна продуктивність праці 1 робітника у 2009 році в порівнянні з 2007 роком зросла на 0,62 тис.грн, тобто на 49,23%, а в порівнянні з 2008 роком – на 0,55 тис.грн, тобто на 41,21%. Середньогодинна продуктивність праці 1 робітника у 2009 році зросла на 0,08 тис.грн і 0,07 тис.грн порівняно з 2007 і 2008 роками відповідно.

Таблиця 2.1.7.

 Динаміка продуктивності праці

№ з/с	Назва показника	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1	Продуктивність  праці, тис.грн	201,06	211,07	300,13
2	Середня продуктивність праці, тис.грн	237,42
3	Абсолютне відхилення:
4	- базисне	-	10,00	99,06
5	- ланцюгове	-	10,00	89,06
6	Середнє абсолютне  відхилення		49,53
7	Темп росту:
8	- базисний	-	1,05	1,49
9	- ланцюговий	-	1,05	1,42
10	Темп приросту:
11	- базисний	-	0,05	0,49
12	- ланцюговий	-	0,05	0,42
13	Середньорічний  темп приросту	0,24

           Дослідивши  динаміку продуктивності праці  можна зробити наступні висновки. Існує стійка динаміка зростання продуктивності праці в період з 2007 по 2009 рік. Середня продуктивність праці становить 237,42 тис.грн. У 2008 році порівняно з 2007 роком вона зросла на 10 тис.грн; у 2009 році порівняно з 2007 роком вона зросла на 99,06 тис.грн, а порівняно з 2008 роком – на 89,06 тис.грн. Середнє абсолютне відхилення становить 49,53 тис.грн.

           Темп  росту у 2008 році порівняно з  попереднім роком склав 105%. Темп  росту у 2009 році порівняно з  2007 склав 149%, а порівняно з 2008 роком лише 142%.

           Темп  приросту 2008 році склав 5% порівняно  з попереднім роком. Темп приросту  у 2009 році в порівнянні з  2007 і 2008 роками склав 49% і 42% відповідно. Середньорічний темп  приросту становить 24%.

2. Визначення величини резервів  підвищення ефективності діяльності підприємства.

       Визначимо величину  резервів підвищення ефективності  діяльності підприємства за рахунок  зміни продуктивності праці персоналу.  Здійснимо аналіз за допомогою  методу ланцюгових підстановок.

      Для обчислення резервів скористаємося формулою визначення продуктивності праці:

    де Q – обсяг виготовленої продукції;

         Ч –  середньоспискова чисельність робітників.

        Розрахунки  проведемо в таблиці.

Таблиця 2.2.1.

Факторний аналіз продуктивності праці

№ п/п	№ підст.	Взаємодіючі фактори		ПП		Причини відхилень
1	-				-	-
2	1
3	2

 

Таблиця 2.2.2.

Факторний аналіз продуктивності праці (у порівнянні з 2007 роком)

№ п/п	№ підст.	Взаємодіючі фактори		ПП		Причини відхилень
1	-	19302,2	96	201,06	-	-
2	1	18785	96	195,68	-5,38
3	2	18785	85	221	25,32

 

Перевірка:   =-5,38+25,32≈19,94 тис.грн

 

Таблиця 2.2.3.

Факторний аналіз продуктивності праці (у порівнянні з 2008 роком)

№ п/п	№ підст.	Взаємодіючі фактори		ПП		Причини відхилень
1	-	18785	89	211,06	-	-
2	1	25511	89	285,64	75,58
3	2	25511	85	300,13	13,49

Перевірка:   =75,58+13,496≈89,06 тис.грн     

           Провівши факторний аналіз продуктивності праці виявлено резерв підвищення продуктивності праці у розмірі 5,38 тис.грн/особу.

 

3. Економічне обгрунтування господарського рішення щодо підвищення продуктивності праці персоналу

        Основною метою управління продуктивності праці  на підприємстів є вишукування  та реалізація можливих джерел її росту, тому запропонуємо такі заходи для її підвищення: результати діядьностідіяльності зростають, затрати також зростають, але меншими темпами.

     Ми  використаємо так  зване стимулювання праці. Основною метою управління стимулюванням праці є забезпечення росту доходів персоналу та диференціації їх виплат відповідно трудовому окладу окремого працівника у загальні результати діяльності.

      Було виявлено резерви підвищення продуктивності праці. Тому  запропонуємо заходи для їх підвищення. Оскільки використовуємо стимулювання праці, то запропонуємо такі заходи:

1. Побудова на підприємстві тарифної системи оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці. Це дасть змогу працівникам за рахунок підвищення кваліфікації отримувати більшу заробітню плату. В свою чергу підвищення кваліфікації дасть змогу отримати додаткові навички, що підвищиьть продуктивність праці.
2. Застосування системи додаткового стимулювання за перевиконання норм.
3. Матеріальне стимулювання найбільш кваліфікованих працівників, які є передовими у підвищенні продуктивності праці, застосовують нові способи обробки. При цьому витрати на перепідготовку працівників складуть 60  тис. грн.

       Основні показники оцінки результатів діяльності підприємства наведемо в таблиці 2.3.1.

Таблиця 2.3.1.

Система основних показників оцінки результатів та затрат праці на підприємстві

№ з/с	Назва показника	2007 рік	2008 рік	2009 рік
1	Обсяг реалізованої продукції, тис.грн.	19302,20	18785,00	25511,00
2	Середньоспискова  чисельність працівників, осіб, у т.ч.	96	89	85
3	робітників, осіб	67	62	59
4	Середньорічна продуктивність праці одного працівника, тис.грн.	201,06	211,07	300,13
5	Фонд оплати праці, тис.грн.	1639,50	1699,00	1808,00
6	Середньомісячна заробітна плата працівників, грн.	1423,18	1590,82	1772,55
7	Собівартість  реалізованої продукції, тис.грн.	8000,00	8968,00	10522,00