Економічна сутність, значення та задачі управління розрахунками з постачальниками та підрядниками

 

 

 

 

 

 

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

 

ТЕМА: «ОБЛІК, АНАЛІЗ І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ

ТА ЗАМОВНИКАМИ (НА ПРИКЛАДІ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 ”НІЖЕНСЬКИЙ СПЕЦЛІСГОСП”)»

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

Вступ

Діяльність кожного господарського суб’єкта у сучасних умовах є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавлені у позитивних результатах його функціонування.

Розвиток України на сучасному  етапі характеризується подальшим  розвитком ринкової економіки, її інтеграцією в систему міжнародних економічних відносин, виникнення акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні й внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна.

Розвиток ринкових відносин, створення  підприємств різних форм власності, необхідність визначення і відображення фінансових результатів їхньої діяльності вимагали кардинальних змін в організації  і методології бухгалтерського  обліку в Україні. Можливості виходу українських підприємств на ринки капіталу безпосередньо залежать від прозорості і достовірності фінансової звітності, на підставі якої інвестор міг би прийняти рішення про доцільність і обсяг інвестицій, здійснювати контроль за їх ефективним використанням.

Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої  інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку й фінансову  стабільність суб’єктів господарювання.

У процесі господарської діяльності та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідношення з іншими суб’єктами господарювання, які виникають в наслідок кругообігу господарських засобів і називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки.

У процесі діяльності підприємство не завжди здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами  одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг. У зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість визначається як сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.

В процесі господарської діяльності у підприємства може виникнути і  кредиторська заборгованість. Кредиторська заборгованість - це найбільш “вагома” частина зобов’язань підприємства,до яких тепер включаються довгострокові і поточні зобов’язання,забезпечення і непередбачені зобов’язання,які раніше не враховувалися.

Актуальність даної теми полягає  в тому, що порядок і форми розрахунків  між постачальниками та замовниками визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена та важлива основа виникнення зобов’язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин у ринковій економіці. Розрахунки з постачальниками є кредиторською заборгованістю за товари, роботи, послуги за умов наступної оплати або іншого погашення зобов’язань. У випадку здійснення передплати в бухгалтерському обліку виникає дебіторська заборгованість за авансами виданими.

У процесі фінансово-господарської  діяльності у підприємства постійно виникає потреба в проведенні розрахунків зі своїми контрагентами. Відвантажуючи виготовлену продукцію, підприємство не отримує оплату одразу, тобто відбувається кредитування покупця. Тому протягом періоду від моменту відвантаження продукції до моменту надходження плату же кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Метою даної роботи є дослідження  обліку, аналізу та аудиту розрахунків  з постачальниками та замовниками, встановлення достовірності даних  щодо наявності зобов’язань перед кредиторами і дебіторами,та шляхи підвищення їх ефективності.

Завдання дослідження полягає  в розкритті змісту розрахунків  з постачальниками та замовниками, їхньої характеристики, класифікації, особливості синтетичного та аналітичного обліку на підприємстві.

Предметом дослідження в даній  роботі виступає первинний, аналітичний  та синтетичний облік, аналіз і аудит  розрахунків з постачальниками  та замовниками, пропозиції та шляхи  підвищення ефективності розрахунків  з постачальниками та замовниками на даному підприємстві.

Для досягнення поставленої мети в  дипломній роботі визначені для  вирішення наступні завдання:

• розкрити економічну сутність та значення розрахунків з постачальниками та замовниками;
• провести огляд нормативної бази з обліку розрахунків з постачальниками та замовниками;
• дослідити особливості організації первинного обілку розрахунків з постачальниками та замовниками на підприємстві;
• показати місце розрахунків з постачальниками та замовниками в системі бухгалтерського обліку;
• провести аудит з постачальниками та замовниками на підприємстві;
• провести аналіз розрахунків з постачальниками та замовниками та намітити шляхи їх вдосконалення.

Огляд літературних джерел показав, що дослідженням проблем обліку розрахунків  з постачальниками та замовниками займалися такі провідні вчені та теоретики бухгалтерського обілку як І.А. Бланк, Ф.Ф. Бутинець, Я.Д. Крупка та ін.

Об’єктом дослідження є діяльність Державного підприємства «Ніженський спецлісгосп». За об’ємом робота містить 113 сторінок, проілюстрована 7 рисунками, містить 22 таблиці та 14 додатків, список використаної літератури включає 60 джерел.

 

Безготівкові розрахунки – це перерахування  грошових коштів з рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-отримувача. Фінансовим посередником у цих розрахунках виступає банк, який надає послуги своїм клієнтам – підприємствам.

За економічним змістом  безготівкові розрахунки бувають товарного  та нетоварного характеру. До товарних відносяться розрахунки між підприємствами за реалізовані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи і надані послуги, до нетоварних – розрахунки з бюджетом з платежів і податків, розрахунки з дебіторами, крім розрахунків за товарними операціями [38, стор.64].

Дебітори – це юридичні та фізичні особи, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату [18, стор.32].

Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов’язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов’язана виконувати вимоги щодо предмету зобов’язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду – сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Підходи до виконання  зобов’язань різні. Їх розглядають як борг, як суму витрат, як залучений капітал, як розрахункові відносини та як частину вартості майна.

В широкому розумінні  зобов’язання виникають як управлінських  правових акт замовлення або державний  контракт. У вузькому значенні –  виникають із господарського договору, укладеного за простою згодою сторін; з інших підстав

1.2. Огляд нормативної бази з  обліку розрахунків з постачальниками  та замовниками

 

 

Бухгалтерський облік  є складовою частиною процесу  управління, накопичення і узагальнення інформації у грошовому вимірнику про майно, капітал і зобов’язання підприємства. Це складна система – сукупність елементів, пов’язаних між собою та об’єднаних в єдине ціле.

Бухгалтерський обік є універсальною і гнучкою  системою з інформаційно-контрольним відображенням процесів і результатів діяльності господарських суб’єктів.

Законодавчі основи регулювання  бухгалтерського обліку визначені  Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV, який визначає правові принципи регулювання організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності та поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правових форм і форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерських облік і подавати фінансову звітність відповідно до чинного законодавства [10, стор. 4].

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV передбачає:

1. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою захисту інтересів користувачів й удосконалення бухгалтерського обліку та звітності.
2. Застосування принципів та методів ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які визначаються національними  
   

 Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(с)БО) та не

 суперечать міжнародним  стандартам [10, стор.2].

Система нормативного регулювання  бухгалтерського обліку на ДП «Ніженський спецлісгосп» представлена п’ятьма рівнями, кожний з яких охоплює ряд документів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Для забезпечення ведення  бухгалтерського обліку підприємство визначило облікову політику, форму  ведення та форму організації бухгалтерського обліку.

Методологією обліку, основні поняття та порядок розкриття  інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 10 «Дебіторська заборгованість»  затверджений МФУ від 08.10.1999 р. №237.

Згідно з Законом  України «Про бухгалтерський облік  та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV, національні стандарти бухгалтерського

Найзручнішим, а тому найпоширенішим способом є перший, він і застосовується в Україні та на даному підприємстві.Формалізуємо визначення кінцевої ціни реалізації:

Цр = ( С + П ) х 1,20             (2.1)

де, Цр - ціна реалізації, що включає суми ПДВ;

С - собівартість;

П - прибуток;

20 % - ставка ПДВ.

В загальному вигляді  величина ПДВ, яка включена у виручку, визначається за формулою:

( ПДВ ) = В х Ст / ( 100 + Ст )             (2.2)

де, Ст - ставка ПДВ, %

В - виручка від реалізації.

Сума податку на додану вартість по відвантаженій продукції (товарах, роботах, послугах) включається  до складу виручки від реалізації (тобто відображається в обліку по кредиту рахунку 70 "Доходи від  реалізації").

Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) представляє собою витрати на її виробництво. Такі витрати збираються по дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації".

На суму фактичної  собівартості відвантаженої продукції  покупцям на основі відповідних первинних  документів, що підтверджують відвантаження, у бухгалтерському обліку вантажовідправника здійснюється запис:

Д-т - 901 "Собівартість реалізованої готової продукції";

К-т - 26 "Готова продукція".

Фактичну виробничу  собівартість виконаних робіт і  послуг промислового характеру після приймання їх замовником не оприбутковують на рахунок 26 "Готова продукція", а відображають записом:

газу, води, пари тощо), виконують  роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо) [38,стор.73].

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу.

Основними джерелами  інформації для контролю розрахункових  відносин по товарних операціях є  первинні документи з обліку розрахунків  з постачальниками і підрядниками.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками здійснюються на підставі документів постачальника: накладних, рахунків-фактур, рахунків, актів прийнятих робіт, послуг, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункові документи, які надає підприємство-постачальник покупцю на суму оплати за отриману продукцію, виконані роботи та надані послуги повинні бути акцептовані.

Акцепт розрахункових  документів - напис уповноваженої  особи (акцептант) на рахунку, який засвідчує  згоду прийняти рахунок до платежу. Після цього покупець надає своєму банку платіжне доручення на оплату придбаного товару і отримує виписку уповноваженого банку про списання грошових коштів з поточного рахунку. Якщо оплата товару проводиться готівкою через підзвітну особу, то заповнюють ВКО на видачу готівки під звіт та авансовий звіт про використання виданої готівки (з квитанцією до прибуткового ордеру, чеком ЕККА, копію чеку з відміткою "сплачено").