Повітряний транспорт світу: регіональний та еколого-економіний аспекти розвитку

     З 1935 року за короткий строк у сім  із зайвим десятків років повітряний транспорт зв’язав світ разом, дозволив мільйонам іноземцям зустрітися віч-на-віч, уможливив відпочинок на далеких островах, організацію міжнародних заходів і відкрив нові обрії мільйонам людей [20].

     У минулому авіалінії класифікувалися  як місцеві, регіональні, національні  й міжнародні.

     Зараз вони класифікуються по річному обороту.

     Найбільш  великі перевізники мають оборот, що перевищує $1 мільярд, національні  перевізники від $100 мільйонів до $1 мільярда, великі регіональні –від $10 мільйонів до $100 мільйонів, середні  – менше $10 мільйонів [18, с. 20-21].

     Міжнародні  авіаційні організації.

     Дві міжнародні організації розташовуються в Монреалі й займаються координацією авіаліній і безпекою польотів - Міжнародна організація цивільної  авіації (ICAO) і Міжнародна організація  повітряного транспорту (IATA). ICAO - міжурядова організація, IATA - асоціація авіакомпаній. ICAO займається повітряною навігацією, безпекою повітряного транспорту й координацією літних служб. Вона фінансується урядом країн-учасниць [9].

     Комп’ютерні системи резервування.

     Майже скрізь є комп’ютерні системи резервування.

     Авіакомпанії, готелі й фірми з оренди автомобілів  платять внесок для включення  в бази даних.

     Крім  властиво резервування квитків, комп’ютерні системи дозволяють авіакомпаніям вводити дані за розкладами польотів, а також різну інформацію з місць і устаткування.

     Міжнародні  авіалінії й готелі.

     Існують тісні взаємини між авіалініями  й готелями, особливо при міжнародних  польотах. Авіалінії хочуть бути впевнені, що їхні пасажири будуть розміщені  в містах, які вони обслуговують. Авіалінії оплачують готелі й візи.

     Деякі готелі належать авіакомпаніям, які  придбали їх з фінансових міркувань.

     У наш час Allegis, що включає United Airlines, оренду автомобілів - Hertz, готелю Hilton і Westin, є  величезним транспортним концерном. Комп’ютери з’єднують готелі, контори по оренді автомобілів і авіакомпанію.

     Однак покупці вважають, що літають United Airlines, орендують машину в Hertz, і живуть у готелях, керованих Allegis.

     Авіація підрозділяється на транспортну  авіацію (повітряні перевезення) і  авіацію загального призначення.

     Транспортна авіація.

     Транспортна авіація – складається з компаній, що здійснюють перевезення пасажирів, вантажів і пошти [7, с. 119].

     Авіація загального призначення – вона забезпечує як загальноприйняті, так і спеціальні послуги й може бути підрозділена на шість категорій:

     1) Повітряні таксі, що оперують  як чартери. Це можуть бути  спеціальні літаки в аеропортах.

     2) Літаки, які належать підприємствам  і фірмам для перевезення виробничого  персоналу. 

     3) Приватні літаки для бізнесу  й подорожі.

     4) Спортивні літаки.

     Перевезення туристів авіатранспортом. Реєстрація й обмеження  перевезень.

     Пасажир зобов’язаний прибути на місце реєстрації завчасно до відправлення рейсу, щоб забезпечити проходження належних формальностей не пізніше часу, зазначеного перевізником [21].

     Якщо  пасажир не зміг прибути до зазначеного  часу, а також має неточні документи  й не готовий до поїздки, то перевізник вправі анулювати місце, зарезервоване  для нього, і не зобов’язаний затримувати політ.

     При цьому перевізник не несе відповідальності перед пасажиром за понесені збитки.

     За  правилами безпеки рейс затримується тільки в тому випадку, якщо пасажир  здав багаж, а на борті літака він  відсутній.

     У більшості країн реєстрація в  аеропортах пасажирів першого класу  й бізнес-класу проводиться окремо від інших.

     Перевізник  може відмовити в перевезенні  пасажира і його багажу із причин безпеки, а також якщо пасажир заподіює своїм поводженням, розумовим або  фізичним станом дискомфорт для інших  пасажирів.

     Відмова в перевезенні здійснюється також у випадках [8, с. 244-245]:

• порушення інструкцій і Правил, встановлених перевізником;
• відмови  в  підпорядкуванні   службі  безпеки   й  інших   служб;
• коли особистість пасажира не документована належним чином;
• якщо квиток на перевезення придбаний незаконно або є підробленим.

     Перевезення туристського багажу.

     Пасажир не в праві перевозити як багаж:

• предмети, які можуть наражати на небезпеку пасажирів літака або майно на його борті;
• предмети, перевезення яких заборонене чинними законами й правилами країн відправлення, прибуття або транзиту;
• інші предмети відповідно до Правил.

     Перевізник  може відмовити в перевезенні  зареєстрованого багажу, якщо він  не упакований належним чином, що порушує  правила безпеки.

     Із  причин безпеки перевізник (з дозволу пасажира) може проводити огляд багажу, а також може обшукати багаж у його відсутність, якщо пасажир не може при цьому бути присутнім.

     Якщо  пасажир не погоджується із цією вимогою, то перевізник може відмовити в доставці пасажира або багажу.

     Якщо  перевізник приймає й реєструє багаж, то він бере на себе обов’язок його охорони й відправлення тим же рейсом, яким слідує пасажир.

     Після прибуття в пункт призначення  пасажир пред’являє багажну ідентифікаційну бирку й квитанцію й одержує свій багаж. У випадку втрати бирки або квитанції перевізник вручає пасажиру його багаж при пред’явленні прав на нього й сплаті додаткових видатків по його ідентифікації [5].

     Розклад польотів, зміни розкладу, резервування.

     Перевізник  гарантує пасажиру використовувати  всі можливості, щоб перевезти  пасажира і його багаж з розумною швидкістю, відповідно до опублікованого розкладу, за винятком випадків, пов’язаних з погрозою безпеки для пасажирів і ушкодження вантажу.

     Крім  того, зміна розкладу або скасування рейсу відбуваються за форс-мажорними обставинами (причинами непереборної сили), що перебуває поза сферою впливу перевізника.

     При цьому перевізник припиняє або скасовує політ, пропонуючи пасажиру інші умови  перевезення, при яких не гарантує надання раніш викликаного місця, зупинку в шляху проходження або в місці призначення.

     У цих умовах перевізник не несе відповідальності за порушення умов контракту й  заподіяний матеріальний і моральний  збиток.

     Зупинки пасажира дозволені в погоджених місцях, зазначених у Правилах перевізника.

     Якщо  сума витрат на надлишок багажу й пропоновані  послуги вище, ніж відшкодування  вартості квитка, перевізник не вправі вимагати від пасажира додаткової плати, якщо ж вартість і витрати зміненого  маршруту нижче - перевізник поверне різницю й не буде нести надалі відповідальності за пасажира.

     На  вимогу пасажира резервування може бути змінене або скасовано. Якщо пасажир  не сплатив за резервування в зазначений строк, то перевізник вправі його анулювати.

     За  обсягами перевезень авіаційний транспорт  посідає останнє місце у транспортній системі України. Це – наймолодший вид транспорту, що виконує важливі функції у зв’язках нашої країни з іншими державами світу. Він здійснює, насамперед, перевезення пасажирів, а також пошти і вантажів, що швидко псуються. Найбільші аеропорти України розміщені в Борисполі, Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі.

     Ринок авіаційних перевезень України в  останні роки (2000 – 2010) розвивався досить динамічно, випереджаючи за темпами розвитку більшість інших регіональних ринків. Це пояснюється в першу чергу, розміром території і чисельністю населення України, а також тим фактом, що в 1992 році, після розпаду Радянського Союзу авіаційні перевезення, як і вся економіка України зазнали драматичного обвалу у порівнянні з традиційними обсягами перевезень, що були в Україні за часів СРСР.

     Основними завданнями авіаційного транспорту України є:

• задоволення потреб населення, підприємств і держави в авіаційних перевезеннях та послугах як на території України, так і за її межами із забезпеченням прибутковості авіаційних перевезень;
• збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному ринку авіаційних перевезень і послуг шляхом значного підвищення конкурентоспроможності українських авіаперевізників;
• підтримання оперативної готовності цивільної авіації України до використання її в інтересах підвищення обороноздатності держави [5].

     Виходячи  з перелічених завдань основними  пріоритетами в галузі цивільної  авіації слід вважати:

• розвиток галузі як складової частини єдиної транспортної системи України на основі раціонального розподілу завдань між окремими видами транспорту;
• забезпечення підтримання безпеки цивільної авіації України;
• інтеграцію авіаційного транспорту України у міжнародну систему цивільної авіації на основі впровадження стандартів і рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та взаємовигідного співробітництва з українськими та міжнародними організаціями;
• створення ринкового конкурентного середовища в галузі авіації на основі сприяння діяльності підприємств різних форм власності із залученням як вітчизняних, так і іноземних інвесторів;
• переоснащення парку цивільної авіації сучасною технікою на основі пріоритетного придбання високоефективної авіаційної техніки вітчизняного виробництва, обмеженого імпорту ефективної іноземної авіатехніки, а також використання у складі цивільної авіації  авіаційної техніки Міноборони згідно з договорами між Військово-повітряними Силами і авіапідприємствами;
• інтеграцію системи обслуговування повітряного руху України в європейську та світову системи, модернізацію та переоснащення технічних засобів обслуговування повітряного руху.

     Цивільна  авіація, як складова частина єдиної транспортної системи України, вирішує  завдання щодо організації міждержавних транспортних зв`язків, задоволення потреб народного господарства і населення в авіаційних перевезеннях і роботах як на території України, так і за її межами.

     Сьогодні, діяльність авіаційного транспорту забезпечують 34 авіакомпанії та 28 аеропортів та аеродромів різних форм власності та підпорядкування. Позитивні зміни в економіці країни, і як наслідок, зростання купівельної спроможності населення, подальший розвиток ділових та культурних зв’язків стали визначальними в швидкому зростанні попиту на авіаперевезення  на початку нового тисячоліття.

     Перш  за все, це сприяло стрімкому розвитку ринку пасажирських авіаперевезень. Так, якщо в 2001 році вітчизняними авіакомпаніями було перевезено 1,4 млн. пасажирів, то в  вже в 2006 році кількість перевезених пасажирів сягнула 4,2 млн. чоловік, а в 2009 му – 5,1 млн. За період з січня по жовтень 2010 року було перевезено 5,2 млн. пасажирів [6].  Темпи зростання обсягів пасажирських авіаперевезень на сьогодні випереджають темпи зростання ВВП та є найшвидшими з-поміж всіх видів транспорту, що зображено на рис. 2.1.

     Рис. 2.1. Темпи зростання обсягів перевезень пасажирів 

     Незважаючи  на те, що в останні 5 років, до початку  світової фінансово-економічної кризи, в Україні спостерігалося стабільне  зростання ринку авіаційних перевезень, що є дуже позитивною тенденцією, яка свідчить про зростаючу популярність повітряного транспорту, а відповідно, і перспективи його розвитку, авіаційна галузь України має ряд проблем і недоліків, які заважають їй на шляху до успішної євроінтеграції у систему авіаруху.

     Нині  лише деякі з українських авіакомпаній спроможні на рівних конкурувати  з провідними міжнародними авіакомпаніями в умовах більшої лібералізації  ринку. Досвід країн Центральної  Європи, які зі вступом до ЄС лібералізували внутрішні ринки авіаперевезень, свідчить, що невеликі національні компанії не витримують конкуренції з потужними європейськими авіакомпаніями і зазвичай банкрутують або  відмовляються від обслуговування міжнародних маршрутів (передусім далекомагістральних) або поглинаються конкурентами.

     У транспортному пасажиро- і вантажообігу частка повітряного транспорту в Україні менша 1%. Найбільші міста України мають по два аеропорти: в Києві – це “Бориспіль” і “Київ” (Жуляни), Одесі – “Центральний” і “Застава”, в Сімферополі – “Сімферопольський” і “Заводський”. Повітряними воротами столиці України є Бориспільський аеропорт. Відкрились повітряні лінії до Франкфурта, Парижа, Торонто, Нью-Йорка, Лондона, Ізраїлю. Важливого значення набувають польоти в Китай, Японію, Індію.