Соціально-психологічні чинники управлінської діяльності

     Після розвалу оборонки пішов у бізнес. Є посадовою особою асоціації

“Українська ліга підприємств з іноземними інвестиціями”. До цього варто додати, що монографій або інших подібних наукових праць автора зазначеної газетної публікації з питань економіки земельних відносин у генеральному каталозі найбільшої в нашій країні Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, не знайдено. Це ставить під сумнів авторитетність автора статті як спеціаліста в галузі економіки земельних відносин. Якщо ж додати до цього ще й розміщення публікації в газеті переважно промислового, а не аграрного спрямування, то можна вважати цю статтю не фаховою аналітичною роботою, а швидше публікацією, що лобіює інтереси певних соціально-політичних груп. Таким чином, запропонований механізм оцінки експертів придатний для перевірки ступеня їхньої авторитетності.

     З іншого боку, не варто забувати, що механізм впливу стереотипу авторитету заснований на суспільному досвіді, оскільки прийняття рішень на підставі оцінок авторитетного з цієї проблеми фахівця дає змогу суб’єкту зекономити час і зусилля на прийняття рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Знайомство  з певними розділами психології та лінгвістики надзвичайно важливе  для визначення впливу суб’єктивного (людського) фактора у процесі побудови, передачі та сприйняття повідомлень і прийняття рішень.

    Формування  ефективних взаємовідносин у державно-управлінській  діяльності, яка передбачає постійні контакти у сфері “людина –  людина”, “людина – колектив”, значною мірою залежить від урахування психологічних закономірностей, які діють у системі суспільних відносин і володіння державними службовцями психологічними засобами управлінського спілкування та впливу. Це є важливою складовою культури державного управління.

      У Розділі 1 з’ясовано,  що для  того, щоб бути результативною або, у крайньому разі, розраховувати на успіх, управлінська діяльність має виходити з усвідомлення реальних соціально-психологічних явищ, які супроводжують економічні, політичні, духовно-ідеологічні процеси суспільного розвитку. Тільки на основі врахування співвідношення управлінських зусиль влади і внутрішніх тенденцій розвитку суспільства, у тому числі й соціально-психологічних, можна уникнути такого небажаного для соціального середовища “конструювання”, яке не відповідає його сутності.                                                                                     

    Результативна діяльність у сфері державного управління – це діяльність, побудована на усвідомленні реальних соціально-психологічних  явищ, які супроводжують процеси  суспільного розвитку, знаннях психологічних особливостей індивідуальної і групової поведінки, психологічних основ управлінського спілкування та здійснення управлінського впливу. Організована на таких засадах управлінська діяльність сприятиме налагодженню ефективних взаємовідносин державних службовців з громадянами, формуванню позитивного іміджу влади та її представників.

    У Розділі 2 досліджені соціально-психологічні чинники інформаційної діяльності. Людина — істота суспільна, то цілком закономірно, що не лише психологічні характеристики індивіда, а й соціально-психологічні чинники впливають на інформаційну діяльність окремого індивіда й цілих груп. А своєрідним містком між психологією особистості та соціальною психологією є настанови, принцип соціального доказу та стереотипи.

        Підводячи підсумки необхідно зазначити, що практиці управління необхідно враховувати ймовірний позитивний і особливо негативний вплив психологічних чинників на інформаційну діяльність, а це, в свою чергу, вимагає від керівника знань у сфері індивідуальної і соціальної психології. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Агеев В. С. Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. — М.: Изд-во МГУ, 1990. — 240 с.
2. Артемов В. Л. Стереотип и установка в процессе пропагандистського воздействия // Вопросы теории и методов идеологической работы. Социально-психологические аспекты идеологической деятельности. – Вып. 7. – М.: Мысль, 1977. –  230 с.
3. Бандурка А. М., Бочарова С. П., Землянская Е. В. Психология управления. — Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. — 464 с.
4. Бойко В. В., Ковалев А. Г., Панферов В. Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. — М.: Мысль, 1983. — 206 с.
5. БурлачукЛ. Ф., Келесі М. Про критерії розвитку особистості // Вісник Київського університету. Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. — Вип. 2. — К., 1996. — 180 с.
6. Вендров Е. Е. Психологические основы управления. — М.: Экономика, 1969. —159 с.
7. Вознях Л. С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореферат дис. канд. психол. наук. — К., 2000. — 19 с.
8. Кулицький С. П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2002. — 224 с.: іл.
9. Логунова М. М. Соціально-психологічні аспекти управлінської діяльності. —К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. — 200 с.
10. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціально-психологічні особливості підприємницької діяльності // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. — Івано-Франківськ: Плай, 1998. — Вип. 2. — Ч. 1. — 228 с.
11. Орбан-Лембрик Л. Е. Вплив соціально-психологічних чинників на ефективність управлінської діяльності керівника // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. — Івано-Франківськ: Плай, 1999. — Вип. 3. — Ч. 1. — 211 с.
12. Орбан-Лембрик Л. Е. Специфіка застосування влади в управлінській діяльності керівника: психологічний аспект аналізу // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. — Івано-Франківськ: Плай, 2000. — Вип. 5. — Ч. 1. — 267 с.
13. Орбан-Лембрик Л. Психологія управління як сфера психологічної науки: сучасний погляд на проблему // Психологія і суспільство.— 2000. — № 2. — 260 с.
14. Пачковський Ю. Ф. Соціопсихологія підприємницької діяльності і поведінки. — Львів: Світ, 2000. — 272 с.
15. Политическая реклама / Е. В. Егорова-Гантман, К. В. Плешаков, В. Б. Байбакова; Научн. ред. А. А. Бирюков. – М.: ЦПК „Никколо М”, 1999. – 240 с.
16. Розанова В. А. Психология управления // Управление персоналом. — 1996/97.— 176 с.
17. Рубахин В. Ф., Филиппов А. В. Психологические аспекты управления. — М.: Знание, 1973.— 64 с.
18. Свенцицкий А. Л. Социальная психология управления. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. — 176 с.
19. Трофімов А. Ю. Соціально-психологічні чинники ефективності діяльності менеджера: Автореф. дис. канд. психол. наук. — К., 1995. — 20 с.
20. Шакуров Р. X. Социально-психологические основы управления: руководитель и педагогический коллектив. — М.: Просвещение, 1980. — 208 с.