Ознаки, функції бібліографічного опису

     Для орієнтації в потужних документно-інформаційних потоках, для проведення ефективного й оперативного пошуку інформації здійснюється наукова (або аналітико-синтетична) обробка документів. ЇЇ суть полягає у згортанні інформації про первинні документи на основі застосування методів аналізу і синтезу.

     Аналітико-синтетична переробка документної Інформації(АСПДІ) – це процеси перетворення інформації, що міститься в первинному документі, з метою створення вторинних документів. У цьому ж сенсі, зважаючи на застосування загальнонаукових методів аналізу й синтезу під час створення інформаційних документів, уживаються й інші терміни, наприклад, «наукова обробка документів», «аналітико-синтетична обробка документів», «інформаційний аналіз/синтез».

     Основою АСПДІ є згортання інформації – зменшення фізичного

обсягу інформаційного повідомлення, що поширене в багатьох галузях знання: філософії, природничих науках, інформатиці, лінгвістиці, бібліографознавстві та ін. Для задовольняння потреб споживачів застосовуються різні способи згортання інформації: семантичне й лексичне, макро- й мікроаналітичне. Семантичне згортання інформації передбачає змінення інформативності повідомлення, лексичне – перетворює знакову форму повідомлення, залишаючи зміст без змін. При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші – про його зміст, при мікроаналітичному – детально розкривають зміст документа

(основні й  побічні теми, аспекти їх розгляду).

     Для забезпечення різноманітних інформаційних  запитів користувачів існують різні види АСПДІ: складання бібліографічних описів документів, індексування, анотування, реферування, підготовка оглядових творів, науковий переклад, вилучення фактів та ін. Бібліографічний опис як інформація про документи, що характеризує їхні найважливіші ознаки, є одним із основних видів АСПДІ, який належить до макроаналітичного виду згортання інформації. Бібліографічний опис визначають як сукупність

бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами в установленому порядку фіксування областей і елементів, що призначені для ідентифікації і загальної характеристики документа. Такі елементи містять інформацію про назву, автора видання, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок та ін. Усі елементи поділяються на бов’язкові й факультативні. Обов’язкові забезпечують ідентифікацію документа, а

факультативні містять додаткову інформацію про  нього.

     Бібліографічний опис може також супроводжуватися класифікаційними індексами, предметними рубриками, анотаціями, рефератами, шифрами збереження, відомостями службового характеру. У цьому випадку бібліографічний опис є складовою бібліографічного запису.

     Отже, поняття «бібліографічний запис» є ширшим за поняття «бібліографічний опис», які співвідносяться відповідно як ціле й частина. У свою чергу, бібліографічний запис є однією з трьох форм існування бібліографічної інформації – інформації про документи, що необхідна для їхньої ідентифікації, використання й пошуку. Іншими формами існування бібліографічної інформації є бібліографічне повідомлення (усна форма її існування) і бібліографічний посібник (упорядкована сукупність бібліографічних записів, призначена для вибору й пошуку релевантних споживачам документів). Бібліографічна інформація є результатом аналізу

документа і є дискретною, оскільки складається з декількох елементів, найпоширенішим із яких є бібліографічний запис, ядром якого є бібліографічний опис.

     Бібліографічний опис як сукупність відомостей про найважливіші

ознаки документа є одним із основних видів АСПДІ, який відноситься до макроаналітичного виду згортання інформації. Цільове призначення бібліографічного опису полягає в наведенні формальних ознак документа для полегшення споживачам пошуку релевантних документів. Саме це зумовлює зростання їхнього значення в інформаційному суспільстві в галузях людської діяльності, що пов’язана з поширенням документної інформації: науковій, науково-технічній, архівній, бібліотечній, бібліографічній, книговидавничій,

книготорговельній, журналістській тощо. Бібліографічний  опис є основою для створення баз і банків даних, каталогів, картотек, вторинних документів у відповідних документних центрах інформації.

     Соціальне призначення бібліографічного опису  відбивають його

функції, основними  з яких є такі: інформаційна, сигнальна, ідентифікаційна, пошукова, експертна, обліково-реєстраційна, організаційна.

     Інформаційна функція є інформацією про документ, його ознаки, зміст тощо.

     Сигнальна функція повідомляє про надходження нового документа до певного документного фонду.

     Однак, наприклад, саме ідентифікаційна функція дає можливість

виявити різні  й спільні риси видань одного документа. Ця функція є

передумовою здійснення пошукової (евристичної) функції бібліографічного опису, завдяки якій можна розшукати документ за характерними для нього ознаками.

     Експертна функція допомагає оцінити релевантність документа певному запиту користувача. До основних функцій бібліографічного опису належить також обліково-реєстраційна функція, суть якої полягає в можливості здійснювати облік і реєстрацію документів на загальнодержавному рівні, а також на рівні певної документно-інформаційної установи.

     Організаційна функція реалізується під час групування записів у конкретному пошуковому масиві завдяки формальним ознакам документів,

наведеним у  бібліографічному описі.

     Для реалізації зазначених функцій бібліографічний  опис має задовольняти такі вимоги: точність, повнота, уніфікованість, стислість, зрозумілість, чіткість. Вимога точності реалізується під час заповнення бібліографічних відомостей в описі, які мають точно відповідати даним документа й наводитися, зазвичай, у тій самій формі, що й в документі. Вимога повноти виявляється у необхідності зазначення повного набору бібліографічних даних, необхідних для характеристики документа й визначення його відмінностей від інших.

     Уніфікованість опису має реалізуватися в наведенні відомостей документа відповідно до діючих стандартів їх оформлення.

     Стислість виявляється в необхідності викладення максимуму інформації в мінімальному передбаченому обсязі для бібліографічного опису (у бібліографічному покажчику, каталожній картці або дискеті), а зрозумілість і чіткість відповідно в однозначності його сприйняття користувачами. 

     Висновки 

     Вся багато столітня історія розвитку принципів бібліографічного опису, дозволила зробити висновки, що опис друкованих витворів – далеко не така проста справа, як це уявляють собі багато хто. Розробка сучасної теорії та методики бібліографічного опису вимагає від бібліографів, бібліотечних працівників і вчених різних країн чимало зусиль.

     Бібліографічний опис - результат тривалого процесу бібліографічної професіональної та не професіональної практики, спостереження, порівняння бібліографічних знань та їх аналіз, зіставляти сенс з науковим підходом до вивчення не тільки документованих текстів, але і зв’язаних з ними явищ.

     Сучасні принципи опису складаються на протязі  багатьох тисячоліть. Теоретичні погляди  на БО дозволяють розглядати його як окремий  випадок опису взагалі.

     Задача  бібліографічного опису – це забезпечення впровадження автоматизованих технологій, ефективність пошуку та використання всіх типів документів у видавництвах як в нашій країні так і за кордоном. 
 
 
 
 

Список  використаної літератури 

1. Власова Г. В. Аналітико-синтетична переробка інформації: навч. посіб. / Г. В. Власова, В. І. Лутовинова, Л. І. Титова. – К.: ДАКККіМ, 2006. – 291 с.
2. Горбаченко Т. Г. Аналітико-синтетична переробка документної інформації: навч. Посіб.: / Т. Г. Горбаченко. – К.: Ун-т «Україна»,2004. – 236 с.

     3.  Карпенко О. О. Аналітико-синтетична переробка документної

        інформації: бібліографічний опис : навч. посіб.

        / О. О. Карпенко. – Х. : Нац. аерокосм. ун-т «ХАІ», 2008. – 70 с.

        4. Карпенко О. О. Документознавство : метод. рек. до виконання

курсових робіт / О. О. Карпенко. – Х. : Нац. аерокосм. ун-т     «ХАІ», 2007. – 27 c.

     5. Карпенко О. О. Концепція професійного спрямування : навч.

посіб. / О. О. Карпенко. – Х. : Нац. аерокосм. ун-т «ХАІ», 2008.    – 48 с.

     6. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : підруч.

         / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. – К. : Вінар, 2003. – 328 с. –

         (Вища освіта XXI ст.).

     7. Лутовинова В. І. Анотування як процес аналітико-синтетичної

    переробки інформації : метод. посіб. / В. Лутовинова. – X. :

          [б. в. ], 2003. – 44 с. – (На допомогу працівникам освіт. б-к).

     8. Швецова-Водка Г. М. Бібліографічні ресурси України: загальна

         характеристика : навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. – Рівне :

         Рівнен. держ. гуманіт. ун-т, 2000.– 205 с. 

Інтернет  джерела

1. www.5dallov.ru
2. www.bestreferat.ru
3. www.revolution.allbest.ru
4. www.ukrreferat.com