Бібліотека у навчальних закладах

        Відомча централізація зумовлює необхідність створення в бібліотеках державного рівня (медичній, науково-технічній, сільськогосподарській тощо) електронних бібліотек, що інтегруватимуть галузеві інформаційні ресурси. Вони надаватимуться усім зацікавленим книгозбірням для їх багатоаспектного використання. Регіональна кооперація потребуватиме проведення подібної роботи на обласному рівні. При цьому в регіонах у ролі базових книгозбірень для формування ресурсів електронних бібліотек найчастіше виступатимуть обласні універсальні наукові бібліотеки. Електронні інформаційні ресурси, що формуватимуться в провідних регіональних книгозбірнях, також підтримуватимуться на кількох серверах. Поширеною в системі стане і практика створення електронних бібліотек окремих книгозбірень, інтеграція котрих здійснюватиметься, наприклад, шляхом використання правил і протоколів обміну даними Z39.50. Цього напряму дотримуватимуться переважно бібліотеки університетів.

        Розподіл функцій між книгозбірнями в процесі створення електронних бібліотек значною мірою визначається їхнім статусом. До кооперативної каталогізації залучатимуться бібліотеки державного рівня, універсальні та обласні універсальні наукові бібліотеки й Книжкова палата України. Менше коло книгозбірень формуватиме файли авторитетних/нормативних записів (бібліотеки державного рівня, універсальні наукові бібліотеки й Книжкова палата України). Основні роботи по створенню ретроспективної національної бібліографії України і CD-ROM-копій пам'яток східнослов'янської писемності й українського друку провадитимуть універсальні наукові бібліотеки, оскільки саме в них сконцентровані фонди з глибокою історичною ретроспективою. При наповненні реферативних і фактографічних баз даних основне навантаження покладатиметься на галузеві книгозбірні. Підготовку оглядово-аналітичних матеріалів доцільно доручити бібліотекам державного рівня й універсальним науковим бібліотекам, що мають для цього відповідні фонди й кваліфіковані кадри. Для всіх же книгозбірень функція забезпечення загальнодоступності електронних інформаційних ресурсів — пріоритетний напрям діяльності.

        Викладена архітектура системи електронних бібліотек (5), не обмежуючи свободи вибору проектних рішень щодо комп'ютерних технологій у конкретній книгозбірні, сприятиме інтеграції українських бібліотек загалом.

      Кожна електронна бібліотека в загальному випадку матиме чотири інформаційно-ресурсні компоненти, що функціонально орієнтовані на:

        розкриття фондів книгозбірні чи об'єднання бібліотек;

        пошук у світовому документному інформаційному потоці;

        отримання повних текстів документів;

        підтримку внутрішніх технологічних процесів у книгозбірні.

       Розкриття фондів бібліотек забезпечуватиме комплекс електронних та зведених електронних каталогів, що відбивають нові надходження до сукупного фонду українських бібліотек, а також банк даних з ретроспективною національною бібліографією України.

       Для пошуку в світовому документному інформаційному потоці книгозбірні повинні підтримувати комплекс баз даних на CD-ROM, що випускаються в розвинених країнах, доповнивши його тематичними реферативними базами даних, які формуватимуться українськими бібліотеками. З широкого спектру наявних інформаційних ресурсів на CD-ROM вітчизняним книгозбірням слід придбати, насамперед, бази даних національних бібліографій інших держав та копії електронних каталогів їхніх провідних бібліотек. Доцільним вбачається і комплектування продукцією інформаційних центрів, зокрема, багатогалузевими базами даних "Science Citation Index" Інституту наукової інформації США і тематичними базами даних ВІНІТІ (Росія).

       Отримання повних текстів забезпечуватиметься інформаційними ресурсами Національного депозитарію електронних документів, де зберігатимуться комп'ютерні версії книг, журналів і газет, які видаються в Україні чи вільно поширюються в Internet, а також CD-ROM-копії пам'яток східнослов'янської писемності й українського друку, що мають бути створені універсальними науковими бібліотеками. У перспективі в цьому депозитарії мають відображатися всі видання України.

        На підтримку внутрішніх технологічних процесів спрямовані службові бази даних книгозбірні про профіль комплектування, партнерів бібліотеки, пропозиції книжкового ринку та ринку періодичних видань, замовлені видання, систему індексування документів, читачів і відвідування бібліотеки, обіг документів тощо.

       Формати бібліографічних записів у електронних бібліотеках повинні відповідати чинним ДЕСТам (6,7) та рекомендаціям профільних міжнародних організацій (8-10). Основний формат електронних текстів — HTML (Hyper Text Markup Language — мова маркірування гіпертекстів). Документ у форматі HTML включає набір спеціальних команд, що дають змогу переглядати текстові матеріали, відбивати графічну інформацію, прослуховувати звукові файли, відправляти електронну пошту, переходити на інші сторінки тощо. Створення HTML-документів здійснюється за допомогою будь-якого текстового редактора чи з використанням спеціалізованих HTML-редакторів. Для перегляду документів у цьому форматі розроблено широкий спектр програм-броузерів, найбільш поширеною з яких є Netscape Navigator. Формат HTML відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 8879.Документи, котрі потребують при відтворенні повного збереження абеткового й графічного оформлення (наприклад, рукописи), слід подавати в форматі PDF (Portable Doсument Format — формат документів, що переноситься). Програма для читання PDF-документів Adobe Acrobat Reader поширюється безкоштовно, але повний набір програм для їх створення коштує понад 6 тис. гривень. PDF-формат у глобальних комп'ютерних мережах є стандартом de facto.

      Дотримання викладених нормативно-методичних матеріалів — необхідна умова забезпечення сумісності вітчизняних електронних бібліотек та їх входження до світового інформаційного простору.Сьогодні провідні книгозбірні України при тематичному пошуку використовують дві версії Бібліотечно-бібліографічної класифікації (з алфавітно-цифровою і цифровою системами індексування документів), Універсальну десяткову класифікацію і предметні рубрики. Для забезпечення спадковості електронних і карткових каталогів книгозбірні будуть вимушені підтримувати їх певний час і надалі, оскільки перехід на єдину для всіх українських книгозбірень систему індексування документів сьогодні не є можливим (це потребувало б значних фінансових і трудових ресурсів та часу).Тому в основу розробки лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек необхідно покласти принцип інваріантності до системи індексування документів у конкретній книгозбірні. Один з підходів до практичної реалізації цього принципу — створення і включення до складу лінгвістичних засобів електронних бібліотек комплексу баз даних з інформацією про згадувані вже класифікаційні схеми. Формат записів у цих базах даних повинен мати структуру "класифікаційний індекс — словесне визначення — супутні терміни", а пошукові засоби підтримувати навігацію за ієрархією індексів. Другий напрям передбачає використання розвинених засобів морфологічного аналізу та граматичної нормалізації лексики, які дають змогу формулювати пошукові запити мовою, наближеною до природної (такі можливості закладені в інформаційно-пошуковій системі "Артефакт" фірми "Интегрум-техно" та в розробках фірм "Agama" й "Медиа Лингва", що встановлені на російських пошукових серверах Internet "Апорт!" і "Следопыт"). В електронних бібліотеках розвиватимуться як перший, так і другий напрями інтелектуалізації засобів комп'ютерної лінгвістики.

       Обов'язковий елемент лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек — файли авторитетних даних (9), які враховують розбіжності в наведенні заголовків бібліографічних записів (імен авторів, найменувань колективів, назв серіальних видань, уніфікованих назв класичних анонімних творів, предметних рубрик тощо).В ряді випадків перспективним вбачається використання фасетних класифікацій, що включають хронологічний, географічний і тематичний фасети, а також фасет персоналій.Лінгвістичне забезпечення електронних бібліотек повинно давати змогу формулювати пошукові запити і у вигляді довільних термінів, і в формі класифікаційних індексів. Комплекс лінгвістичних засобів має автоматично проводити трансформацію термінів у відповідні їм класифікаційні індекси з врахуванням наявної системи відсилань, уніфікацію заголовків бібліографічних записів на основі файлів авторитетних даних і морфологічний аналіз та граматичну нормалізацію лексики.Загалом cлід констатувати недостатню розробленість проблеми лінгвістичного забезпечення електронних бібліотек і необхідність залучення до її розв'язання мовознавців, бібліотеко- й бібліографознавців та спеціалістів у галузі інформатики.

       Як загальне програмне забезпечення в електронних бібліотеках використовуватимуться операційні системи UNIX або Windows NT, а на робочих станціях — Windows і MS-DOS. Прикладне програмне забезпечення доцільно реалізувати по новій для бібліотек двокомпонентній схемі, що матиме дві групи пакетів прикладних програм, орієнтованих відповідно на автоматизацію внутрішніх технологічних процесів у книгозбірні і підтримку Internet-технологій. Реалізація Internet-технологій здійснюватиметься, переважно, з використанням постреляційної програмної продукції фірм Netscape Communications і MicroSoft, що набуває поширення в глобальних комп'ютерних мережах. На початок 1998 р. спектр розробок першої з названих фірм, призначених для створення Internet-серверів, включав понад 10 найменувань (Netscape Directory Server, Netscape Enterprise Server, Netscape Proxy Server та ін.), сукупність яких являє собою функціонально повний комплекс програм, що забезпечують централізовану й розподілену обробку даних, підтримку інформаційних масивів довільної ємності, захист інформації тощо. На робочих станціях встановлюватимуться гіпертекстові броузери Netscape Navigator, Explorer і клієнтські програми нового покоління Netscape Communicator, які мають інтелектуальний інтерфейс взаємодії з користувачами. Ці засоби доцільно використати і при організації доступу до ресурсів, які знаходяться безпосередньо у книгозбірні. Вибір зазначеної програмної продукції зумовлений не лише її високими технологічними параметрами, а й можливістю безкоштовної інсталяції значної частини розробок згаданих фірм на серверах і робочих станціях бібліотек.Програмне забезпечення для автоматизації внутрішньої бібліотечної технології доцільно розробити спільними зусиллями українських книгозбірень з можливим залученням зацікавлених організацій. Таке рішення випливає з аналізу ходу робіт з автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів в Україні й СНД. Бібліотеки, що апробували західні програмні системи Liber (Франція), Tinlib (Великобританія), VTLS (США), через якиийсь час відмовилися від них через недостатнє врахування особливостей вітчизняної бібліотечної технології і перейшли на розробки російських фахівців (ИРБИС або Библиотека). До цього слід додати, що не можна вважати успішним і розрекламоване впровадження системи Aleph (Ізраїль) у кількох книгозбірнях країн Центральної Європи, оскільки з цієї системи здебільшого використовується тільки пошуковий модуль OPAC, автоматизація ж процесів комплектування та каталогізації забезпечується іншими пакетами прикладних програм, зокрема, поширеною в СНД системою CDS/ISIS (UNESCO).

       Шляхом розробки "власного" програмного забезпечення йдуть сьогодні російські бібліотеки. Вони спрямували основні зусилля на розвиток пакетів прикладних програм CDS/ISIS-ИРБИС і МАРК, які мають функціонувати під управлінням операційних систем з графічним інтерфейсом і бути сумісними на рівні мережевих технологій. При розробці вітчизняних програмних засобів для автоматизації внутрішньої бібліотечної технології слід, безперечно, враховувати позитивні риси Aleph, Liber та інших систем. Однак, розраховувати на успіх цієї роботи можна лише в тому випадку, коли вона буде зорієнтована на інформаційні технології XXI сторіччя: Intranet (реалізація Web-технологій безпосередньо в установі), OLE (Objekt Linking and Embedding — зв'язування і впровадження об'єктів) тощо. При створенні згаданої компоненти програмного забезпечення для українських бібліотек ключовими мають бути вимоги ліцензійної чистоти (для забезпечення інформаційної безпеки України), модульно-компонованої структури (для адаптації до потреб конкретної книгозбірні), підтримки широкого спектру абеток, MARC-, HTML- та PDF-форматів (для сумісності зі світовим інформаційним співтовариством). При цьому не менш важливо відзначити брак вимог щодо підтримки баз даних великої ємності (вони зберігатимуться на Internet-серверах бібліотек), високої швидкодії під час обробки даних (більшість технологічних операцій комплектування та каталогізації мають клавіатурний характер), інтелектуальності лінгвістичних засобів (у службових базах даних пошук записів здійснюється, як правило, не за семантичними, а за ідентифікаційними ознаками). Завдяки цьому розробка даної компоненти програмного забезпечення не потребуватиме використання потужних і відповідно коштовних систем керування базами даних типу Oracle. Вона може здійснюватися на порівняно простих і поширених програмних системах з графічним інтерфейсом у напрямку створення гнучкого програмного пакету, що легко адаптуватиметься до специфіки конкретної української книгозбірні. Необхідні ж вихідні параметри електронної бібліотеки в цілому будуть досягнуті іншою компонентою прикладного програмного забезпечення, що призначена для підтримки    Internet-технологій.

        До створення такої програмної продукції українським книгозбірням слід працювати з наявним у них програмним забезпеченням.До складу технічного забезпечення електронних бібліотек входитимуть: локальні комп'ютерні мережі бібліотек, телекомунікаційні засоби для їх інтеграції, спеціальні технічні засоби (сканери, принтери тощо). Типова локальна комп'ютерна мережа книгозбірні включатиме: Web-сервер, CD-ROM-сервер з пристроєм доступу до кількох десятків компакт-дисків, сервер баз даних для підтримки електронних каталогів і картотек, комунікаційний сервер (маршрутизатор) з 8-16 модемами, 30-100 робочих станцій (залежно від статусу книгозбірні, обсягу її фондів та кількості читачів).

      Функції більшості серверів і всіх робочих станцій виконуватимуть поширені в Україні комп'ютери типу Pentium відповідної конфігурації (для серверів — процесор Pentium II з оперативною пам'яттю 64-128 MB і двома жорсткими дисками ємністю 4,3-9,6 GB; для робочих станцій — процесор Pentium з оперативною пам'яттю 32 MB і жорстким диском ємністю 2,4-4,3 GB). Комунікаційні сервери (маршрутизатори) доцілько реалізувати на основі багатопротокольних маршрутизаторів CISCO. Конкретний вибір технічних засобів має визначатися виходячи з наявності сумісних апробацій програмних і технічних засобів, що використовуються в електронніій бібліотеці, а також маркетингової політики фірм-виробників та експлуатаційного сервісу фірм-постачальників.Як транспортне середовище для інтеграції локальних комп'ютерних мереж бібліотек передбачається обрати Internet. При цьому книгозбірням, що входять у систему електронних бібліотек, необхідно підключатися до провайдера виділеними каналами зв'язку, абоненти ж книгозбірень можуть використовувати комутовані телефонні канали.Із спеціальних технічних засобів кожній бібліотеці потрібні сканери, лазерні принтери, настільні ксерокси, факсимільні апарати, пристрої для нанесення й зчитування штрихових кодів, пристрої для запису інформації на CD-ROM, магнітооптичні накопичувачі з перезаписом інформації тощо. Орієнтовні витрати на створення типової комп'ютерно-телекомунікаційної інфраструктури електронної бібліотеки в одній універсальній науковій книгозбірні складатимуть, приблизно, 200 тис. гривень. Оскільки обсяг фондів інших книгозбірень у 3—5 разів менший, ніж в універсальних наукових бібліотеках, згадану суму можна вважати достатньою для створення електронних бібліотек у 3—5 обласних або багатогалузевих книгозбірнях. Враховуючи викладене, слід констатувати, що для створення в Україні системи електронних бібліотек є достатні кадрові та інформаційно-бібліотечні ресурси, належна нормативно-методична база (насамперед, для створення форматного забезпечення) і відповідні відомчі управлінські ланки. В той же час потребуватимуть посиленої уваги проблеми лінгвістичного і програмного забезпечення електронних бібліотек. При розробці лінгвістичного забезпечення слід орієнтуватися на засоби інтелектуалізації інформаційного пошуку. Програмне забезпечення для автоматизації внутрішньої бібліотечної технології потрібно розробити в Україні, для підтримки ж у книгозбірнях Internet-технологій доцільно використати апробовані програмні засоби.