Бібліотека у навчальних закладах

Розділ 4  Охорона праці

4.1 Характеристика досліджуваного об’єкта - МВПУЗ м. Львова.

      Об’єктом дослідження є бібліотека Міжрегіонального вищого професійного училища зв’язку міста Львова , основним завданням якого є  формування бібліотечного фонду відповідно до профілю навчального закладу та інформаційних потреб читачів , забезпечення повного, якісного і оперативного бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування студентів, аспірантів, професорсько-викладацького складу, наукових працівників, співробітників навчального закладу та інших категорій читачів згідно з їх інформаційними запитами на основі широкого доступу до книжкових фондів (згідно з правилами користування бібліотекою) , сприяння вихованню гармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянського обов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку , пропагування та розкриття через книгу змісту загальнолюдських цінностей, історичної, наукової та культурної спадщини, ідеї національного державотворення , організація та ведення довідково-бібліографічного апарату з використанням як традиційних, так і нових носіїв інформації , виховання інформаційної культури читачів, прищеплення їм навичок користування книгою та бібліотекою , координація діяльності бібліотеки з структурними підрозділами та громадськими організаціями навчального закладу. Співпраця та взаємодія з бібліотеками інших систем та відомств, органами науково-технічної інформації.

4.2 Організація робочого місця

        Організація робочого місця користувача відеотермі­нала та ПК повинна забезпечувати відповідність усіх еле­ментів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования" характеру, та особливостям трудової діяльності. Площа, виділена для одного робочого місця з відео­терміналом або персональним компютером , повинна складати не менше 6 м3, з обсяг - не менше 20м3 Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщуватися так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональним компютером необхідно дотримуватись таких вимог:

    Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) має забезпечувати підтримання! оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - верти­кально; лікті - під кутом 70-90°, до вертикальної пло­щини; зап'ястя - зігнуті під кутом не більше 20°, відносно горизонтальної площини, нахил голови 15-20°, відносно вертикальної площини.

      Якщо використання відеотермінала та ПК є періодичним, то устаткування, як правило, розміщується на приставному столі, переважно з лівого боку від основного робочого столу. Кут між поздовжніми осями основного та приставного столів має бути 90-140 °

     Висота робочої поверхні столу для відеотермінала має бути в межах 680-800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина – 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм.

    Робочий стіл для відеотермінала повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм. на рівні витяг­нутої ноги - не менше 650 мм.

        Робочий стіл для відеотермінала, як правило, має бути обладнаним підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулюван­ня по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверх­ні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену по­верхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

        Застосування підставки для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози, є обов'язковим.

     Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користу­вача відеотермінала та ПК позинно мати такі основні елементи: сидіння, спинку та стаціонарні або знімні підлокітники.

         У конструкцію сидіння можуть бути введені додаткові еле­менти, що не є обов'язковими: підголовник та підставка для ніг. Робоче сидіння користувача відеотермінала та ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників.

      Регулювання кожного параметра має бути незалеж­ним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.Хід ступінчатого регулювання елементів сидіння має ста­новити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°.Зусилля під час регулювання не повинні перевищувати 20 Н.

         Ширина та глибина сидіння повинні бути не менши­ми за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град, вперед до 5 град, назад.Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння має становити 300±20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизон­тальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регу­люватися є межах 0-30 град, відносно вертикального поло­ження. Відстань від спинки до переднього краю сидіння по­винна регулюватись у межах 260-400 мм. Для зниження статичного напруження м'язів необхідно застосовувати стаціонарні або знімні підлокітн довжиною не менше 250 мм, шириною - 50-70 мм, регулюються по висоті над сидінням у межах 230 ± 30 мм по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

      Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітянепроникним покриттям та забезпечувати можливість щення від бруду. Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавіт цифрових знаків та символів.Екран відеотермінала та клавіатура мають ро; шовуватися на оптимальній відстані від очей користуе. але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавіт цифрових знаків та символів.

      Розташування екрана відеотермінала має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній і щині під кутом ± 30 °, від лінії зору  працівника.Клавіатуру слід розміщувати на поверхні столу на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій поверхності окремо від столу на відстані 100-300 мм від краю, ближче до працівника. Кут нахилу клавіатури мас бути 5-15 °. Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщуєця. Пюпітр (тримач) для документів повинен бути хомим та встановлюватись вертикально (або з нахилом тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, і відеотермінал).

       Розміщення принтера або іншого пристрою введеня-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала, зручність керування пристроєм введення-виведення інформаційній зоні досяжності моторного поля: по висоті 900-1300 мм , глибині 400-500 мм. Під матричні принтери потрібно підкладати килимки для гасіння вібрації та шуму. При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами та ПК необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5-2 м. Організація робочого місця, яке передбачає в виристання ПК для управління технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого робництва тощо), повинна передбачати:

       -достатній простір для людини-оператора;

       -вільну досяжність органів ручного управління в зон торного поля: відстань по висоті - 900-1330 мм, по бині - 400-500 мм.

4.3  Підсумки до розділу

        МВПУЗ м. Львова керуючись  законами Верховної Ради, указами  Президента України; постановами та розпорядження Кабінету Міністрів України, міністерства освіти, науки, молоді та спорту,нормативно - правовими  актами і фінансуючись з  розподіляє кошти на охорону праці законними методами. МВПУЗ м. Львова витрачає на охорону праці 0.2% від фонду оплати праці за пунктами ЗУ „ Про охорону праці ”. Фінансування заходів, передбачених законом, та виробничого середовища, здійснюється за рахунок відповідних коштів. В даному закладі за останній час відсутні преценденти травматизму , що засвідчує старанність і ретельність виконаних робіт  працівниками   відділу  АГР  МВПУЗ  м. Львова.

ВИСНОВОК
       Підсумовуючи результати виконаної роботи з врахуванням поставленої мети та завдань, а також об’єкту і бази дослідження можна зробити висновок, що всі заплановані процеси роботи детально охарактеризовані з використанням необхідних джерел інформації, як традиційних так і електронних, що є невід'ємною основою даної роботи, оскільки саме електронні джерела інформації є основою інформатизації і тільки тому більшість інформації для написання дипломної роботи одержано шляхом самостійного аналізу електронних ресурсів Рівненської державної обласної бібліотеки, враховуючи наукові праці попередників, які вже мають досвід роботи в даному напрямку.

          Основний термін, що використовується вданій роботі, це інформатизація: сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки.

      На сьогоднішній день у бібліотеках України відбувається комп’ютеризація всіх бібліотечних процесів і саме в такому напрямку (досить прогресивному) здійснює свою діяльність Рівненська державна обласна бібліотека. Історія комп'ютеризації РДОБ розпочалася у 1990 році. Протягом великого проміжку часу бібліотека досягла чималих успіхів. Якби протягом даного періоду бібліотека працювала на такому програмному забезпечені як на даний час, то результати праці в сфері інформатизації могли б бути ще більшими.

       Звичайно, на роботу бібліотеки діяли і негативні чинники: фінансовий, ресурсний, але все це не завадило втілити задуми в реальність, адже головне – це чітко поставлена мета, якої завжди дотримуються всі працівники бібліотеки разом з керівником В.П. Ярощук, бо саме вона весь цей час докладала чимало зусиль для розвитку РДОБ, щоб мати сучасні технічні засоби для роботи з інформацією та користувачами. Висококваліфікований персонал також є основою прогресивного розвитку, адже були випадки в бібліотечній практиці, що придбавши комп'ютерну техніку і комплектуючі, не враховуючи на вигляд досить простий чинник – персонал, який міг би працювати з таким обладнанням, адже більшість працівників бібліотек – старше покоління.

        На мою думку, при впровадженні автоматизації в роботу бібліотеки саме цей чинник був врахований, адже працівники бібліотеки володіють навиками роботи з комп'ютерною технікою і можуть надати консультації користувачам, якщо виникає така потреба. На даний час РДОБ може запропонувати користувачу: •    Електронний каталог книг – формується з 1991 р., 42559 бібліографічних описів; •    Зведений краєзнавчий каталог – формується з 2003 р., 24052 бібліографічних описів; •    Каталог книг іноземної літератури – формується з 2004 р., 6497 бібліографічних описів; •    База даних статей з питань євроінтеграції; •    Каталог назв періодичних видань 2006 – 2007 рр., 1519 бібліографічних описів); •    Каталог назв періодичних видань 2008 р.; •    ББД «Історична Волинь». Всі перелічені ресурси виставлені в мережу Інтернет. Також є електронні ресурси локального користування (БД "Бібліограф", "Повнотекстова база даних електронних документів", "Повнотекстова база місцевих документів" ), якими бібліотека користується при повсякденному обслуговуванні користувачів. Серед основних інформаційних електронних ресурсів провідне місце посідає "Регіональний інформаційний портал: Рівненщина", "Історична Волинь" та "Освітній навігатор", які представлені в мережі Інтернет. У визначенні рівня інформатизації будь-якої установи провідну роль відіграє веб-сайт як найоперативніше джерело інформування про результати праці та новини. В роботі бібліотеки веб-сайт на даному етапі є невід'ємною ланкою її роботи, адже за його допомогою можна не тільки інформувати про послуги, а й обслуговувати користувачів. РДОБ як центр регіональних інформаційних ресурсів сформувала власну веб-сторінку (www.rivne.com/~Library/index.htm) в 2000 році. З того часу пройшло багато перетворень над його структурою і дизайном і зайшовши в мережі Інтернет за адресою: http://libr.rv.ua можна ознайомитись з веб-сайтом, оригінальності і професійності роботи можуть позаздрити багато провідних бібліотек України. Веб-сайт РДОБ дуже легко запам’ятовується і вирізняється серед інших, що збільшує його відвідуваність. Через нього РДОБ здійснює рекламу традиційних і електронних ресурсів, організовує довідково-бібліографічне обслуговування (служба "Віртуальна довідка") та бібліографічне інформування користувачів ("Віртуальні виставки"). На веб-сайті постійно діють опитування різноманітної тематики, на основі яких бібліотека робить висновки, які враховує в майбутніх процесах інформаційної роботи. На мою думку, саме цей веб-сайт може слугувати  прикладом для майбутніх розробок бібліотек, які ще не мають власних. Досягла РДОБ успіхів і в більш дрібних процесах інноваційного обслуговування користувачів, а саме в обслуговуванні людей з особливими потребами, втіливши свої задуми в центрі "Інтернет-Окуляр", який обслуговує користувачів з вадами зору та незрячих. В Центрі є спеціалізовані обладнанні місця для роботи з комп'ютером та необхідна література, а також веб-сторінка в мережі Інтернет (www.libr.rv.ua/index.php?name=Page&op=pag&pid=
16),  створена для роботи такого типу користувачів бібліотекам нашої країни потрібно розвивати обслуговування користувачів з особливими потребами.
Щоквартально видає РДОБ спеціалізований інформаційний бюлетень «Інва.net» для людей з особливими потребами, а саме з вадами зору і який заплановано видавати, хоча кошти для продовження друку видання з кожним роком знайти все важче і важче. Планує бібліотека зробити вільний доступ до фондів, що вимагає штрих-кодування книг, читацьких квитків та технічного обладнання,а на все це потрібні кошти, яких в бібліотеки немає, тому якщо говорити про недоліки, то це кошти, і немає бібліотеки в Україні, якій не загрожував би це й чинник.
Бібліотеці потрібно надати користувачам вільний доступ до електронних ресурсів, розвивати групове та індивідуальне бібліотечне інформування користувачів, готувати електронні бібліографічні та вебліографічні посібники, організовувати постійно діючий семінар з підвищення інформаційної культури споживачів.

         Автоматизація всіх бібліотечно-бібліографічних процесів – ось головна мета Рівненської державної обласної бібліотеки, для реалізації якої її працівники готові до змін є місце, де це можна зробити, люди, які вже прагнуть користуватися найсучаснішими засобами обслуговування і оперативно отримувати та поширювати інформацію, тому як тільки будуть кошти – будуть зміни на краще.

Список використаної літератури:

1.    Про бібліотеки і бібліотечну справу: Закон України (за станом на 20 липня 2000 р.). – К: –  Парламентське вид-во, 2000. – 23 с.

2.    Про інформатизацію: Закон України // Законодавство – бібліотекам України. – 2000. – Вип. 1. – С.26-32.

3.    Про науково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верх. Ради України. – 1993. - №33. – С.843-851.

4.    Про освіту: Закон України // Відомості Верх. Ради Україні. – 1996. - № 21. – С.253-257.

5.    Концепція національного виховання: Схвалена  Всеукраїнською пед. радою працівників освіти 30 черв. 1994 р.// Освіта. – 1994. – 26 жовт. – С.5-6, 11-12.

6.    Андреева М.Н., Липатова Т.А., Фомина Л.И. Справочно-библиографический фонд и его использование // Сов. библиогр. – 1989. - №6. – С.20-22.

7.    Бабич В. Роль бібліотек в інформатизації суспільства і підвищення інформаційної культури. // Бібл. планета. – 1998. - №1. – С.17-20.

8.    Бабич В.С., Чепур Л. Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування в бібліотеках педвузів України // Бібліотекознавство і бібліогр. – Х., 1991. – Вип.30. – С.34-40.

9.    Бібліотека   вищого  навчального   закладу:   Історія.  Теорія.  Досвід  роботи. Вип. 2 / НБ ЛДУ. – Л., 1993. – 108 с.

10.    Блохіна І.О. Проблеми найстарішої вузівської бібліотеки [Харківського державного університету] // Нові технології навчання. – 1996. – Вип.16. – С.97-101.

11.    Божко М., Гордій М. Книгозбірні Львівського університету – 385 // Бібл. вісн. -  1994. - № 2. – С.23-26.

12.    Боровик Р.Є. На черзі – електронні бібліографічні покажчики // Аудиторія. – 2001. – 7-13 верес. – С.5.

13.    Буга П.Г. Вузовские библиотеки в условиях перестройки высшей школы // Науч. и техн. б-ки СССР. – 1986. - № 10. – С.21.

14.    Буцко М.І., Кипаренко В.Г. Державний університет "Львівська політехніка”, 1844-1994. – Л.: Вид-во ДУ "Лвівська політехніка”, 1994. – С.122-124.

15.    Верещагіна Н. Технологія комплектування фонду університетської бібліотеки / Н.Верещагіна, В.Нестеренко // Бібл. форум України. – 2003. - №2. – С.18-20.