Розвиток депозитних операцій банків для фізичних осіб

 

 

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

Національний університет державної податкової служби України

 

 

 

 

науковий реферат

на тему:

"Розвиток депозитних операцій банків для фізичних осіб"

 

 

 

Виконала

Студентка групи ФББ-21

Архангельська Т.С.

Науковий керівник

Пернарівський О.В.

 

 

 

 

 

 

Ірпінь 2013

 

ЗМІСТ

 

 

 

Вступ

 

В умовах посткризового розвитку економіки та жорсткої конкурентної боротьби за клієнта більшість вітчизняних банків значно посилили, а деякі переорієнтували свою роботу на обслуговування роздрібних клієнтів, що підвищило значення їх депозитної діяльності на ринку роздрібних послуг. Роздрібна банківська діяльність відіграє важливу роль у самому банківському бізнесі, забезпечуючи банкам все зростаючу частину ресурсів, активів та прибутків. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, за якими спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.

Здійснення депозитних операцій – одна з найважливіших економічних передумов для організації діяльності комерційного банку, оскільки за рахунок залученого капіталу формується ресурсна база банку. Поряд із цим ефективне функціонування депозитного ринку неможливе без забезпечення зваженої депозитної стратегії. І тому, актуальність дослідження організації депозитних операцій банку не викликає сумнівів.

Дослідженню окремих питань теорії та практики депозитної діяльності банків присвячені роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Герасимовича А.М., Васюренко О.В., Коцовської Р., Табачук В., Кириченко О., Лютого І.О., Солодкої О.О., Гладких Д., Бушуєвої I., Примостки Л.О., Мороза A.M., Шевченко P.I., Шульги Н.П., Савлука М.І., Жукова М.М., Лаврушина О.І., Гросіан Р.К., Уайтинга Д.П., Усоскина В.М., Фишера I., Черкасова B.C., Ширінської О.Б. та багато інших. Але слід зазначити, що більшість дослідників розглядає згадані питання здебільшого в контексті досить вузького спектра проблем, які перебувають у колі їх наукових інтересів. Разом з тим, особливості депозитної діяльності на ринку роздрібних послуг практично не розкриті, що підвищує актуальність даного дослідження.

Мета нашого дослідження – теоретичне узагальнення проблем діяльності банків на роздрібному ринку, аналіз депозитних операцій на вітчизняному та розробка пропозицій щодо вдосконалення механізму залучення вкладів від фізичних осіб на прикладі конкретного банку.

У відповідності до мети роботи в ній поставлено вирішити такі завдання:

1. Визначити сутність та особливості банківської діяльності на роздрібному ринку.
2. Охарактеризувати принципи організації та види депозитних операцій з фізичними особами на ринку банківських послуг.
3. Проаналізувати стан депозитних операцій на ринку банківських послуг України та їх розвиток за 2010-2012 роки.
4. Охарактеризувати стратегію та тенденції розвитку депозитних операцій з фізичними особами в АТ «Ощадбанк».
5. Розробити механізм покращення співпраці АТ «Ощадбанк» з фізичними особами по депозитним рахункам та удосконалити окремі елементи маркетингової концепції для підвищення депозитної діяльності банку тощо.

Об’єктом дослідження є аналіз депозитних операцій у АТ «Ощадбанк». Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади та практичні аспекти здійснення депозитних операцій на роздрібному банківському ринку.

При написанні наукового реферату були використані загальнонаукові, економіко-математичні і специфічні методи дослідження: методи діалектики, аналізу та синтезу, теоретичного узагальнення, порівняння, економіко-математичний метод; експертний метод, метод статистичного аналізу тощо.

Інформаційною основою дослідження є нормативні та інструктивні матеріали, наукові періодичні видання, внутрішні положення АТ «Ощадбанк», статистичні данні НБУ та державного комітету статистики України.

За структурою дана робота складатиметься зі вступу, де обґрунтовується актуальність та основні положення теми, трьох основних розділів, висновків, списку літератури та додатків.

 

 

Розділ 1. Депозитна політика банків на роздрібному ринку послуг

 

1.1 Банківська діяльність на роздрібному  ринку: сутність, особливості, поняття

 

Ринок банківських послуг, що формувався стихійно протягом усього перехідного періоду, не дозволяв визначати об'єктивні потреби різних економічних агентів у банківських послугах. Насамперед, це стосується фізичних осіб, котрі у розвинутих країнах є основою клієнтської бази більшості банківських установ, що вочевидь має розглядатися у контексті розв'язання проблеми із підвищення ефективності банківської діяльності саме в умовах ринкової трансформації економіки України.

Ринок банківських послуг має низку особливостей: він тісно пов’язаний зі всіма сегментами товарного ринку, оскільки в умовах товарно-грошових відносин жодний сегмент товарного ринку не може функціонувати без споживання банківських послуг; пов’язаний безпосередньо з рухом грошей; є складовою фінансового ринку, оскільки будь-яке переміщення грошових коштів на фінансовому ринку вимагає платіжного обслуговування з боку банків. У структурі ринку банківських послуг, враховуючи запропоновану класифікацію послуг, доцільно виділити ринок оптових послуг та ринок роздрібних послуг [15,C.99].

Ринок роздрібних банківських послуг – це економічно обумовлена система взаємовідносин між його суб’єктами: банками, що забезпечують пропозицію роздрібних послуг і формування на них ціни, та фізичними особами, які формують попит на різного роду послуги. Також,  під роздрібним ринком у банківській діяльності розуміється ринок фізичних осіб, а також ринок представників малого бізнесу. Як зазначає Дубовик О.В, ринок роздрібних банківських послуг представляє собою ринок, на якому клієнти - фізичні особи здійснюють купівлю банківських послуг для задоволення власних потреб [12, с.126]. Цей ринок є досить неоднорідним внаслідок неоднорідності характеристик груп населення (по рівню доходів, рівню споживання, віку, соціальному становищу тощо), які, разом з банками, саме і представляють основних суб'єктів ринку роздрібних банківських послуг.

Учасниками роздрібного ринку банківських послуг виступають:

• продавці послуг (небанківські установи. комерційні та інші банки);
• споживачі послуг (фізичні особи, приватні підприємці, посередники, держава, гаранти і поручителі) [10,C.60].

Ринок роздрібних банківських послуг є сегментом ринку банківських послуг і в свою чергу теж поділяється на окремі сегменти [20,C.164]: ринок позикових капіталів; ринок цінних паперів; ринок залучених коштів; ринок розрахунків населення; іпотечний ринок; валютний ринок та інші.

Зрозуміло, що комерційні банки на роздрібному ринку надають такі ж послуги як і на оптовому, проте вони розраховані не на юридичних осіб, а на клієнтів-фізичних осіб та приватних підприємців. До них можна віднести:

1. Депозитні;

2. Кредитні;

3. Інвестиційні;

4. Розрахунково-касові;

5. Валютні;

6. Довірчі;

7. Інформаційно-консультаційні;

8. Гарантійні та інші.

До особливостей банківської діяльності на роздрібному ринку в Україні можна віднести наступні.

По-перше, фізичні особи — це особлива група клієнтів, з індивідуальними потребами та інтересами, які необхідно конкретно враховувати при їх обслуговуванні. По-друге, роздрібне обслуговування є засобом задоволення споживчих потреб населення, а тому його розвиток підвищує платоспроможний попит, прискорює реалізацію товарних запасів і послуг, сприяє прискоренню економічного зростання. По-третє, всі види роздрібної банківської діяльності мають соціальний характер, оскільки вони сприяють підвищенню життєвого рівня населення, утвердженню принципів соціальної справедливості. По-четверте, банківська діяльність на роздрібному ринку в Україні є головним механізмом капіталізації заощаджень населення і їх трансформації в інвестиції.

З викладеного вище випливає дещо специфічне виявлення в банківській діяльності на роздрібному ринку його суб'єктів та об'єктів. Суб'єктами роздрібних відносин є, з одного боку, фізичні особи (окремі громадяни, групи людей, сім'ї, домогосподарства, приватні підприємці), підприємства малого бізнесу, а з іншого — банки. Між банком та роздрібним клієнтом може існувати й посередник (наприклад, страхова компанія та ін.), проте при цьому зміст цих відносин не змінюється.

Оскільки предметом нашого дослідження виступають депозитні операції на роздрібному ринку, то варто зазначити, що депозитна діяльність банку на ринку роздрібних послуг - це розробка, організація процесу створення та впровадження депозитних продуктів для фізичних осіб з метою залучення ресурсів на роздрібному ринку. Організація депозитної діяльності банку передбачає:

• діяльність банку в цілому та його структурних підрозділів;
• створення та удосконалення організаційної структури банку;
• розробку нових та удосконалення діючих інструкцій та правил;
• організацію внутрішньобанківського контролю і роботи персоналу;
• організацію системи планування і мотивації [6, с. 231].

Ефективність депозитної діяльності у значній мірі визначається ефективністю розробки депозитної політики банку. Призначення депозитної політики полягає у встановленні граничних розмірів депозитної бази, її місця в ресурсному потенціалі банку та засобах його реалізації.

З нашого дослідження можна зробити такі висновки: роздрібний ринок банківських послуг перебуває на стадії активного розвитку і щороку пропонує для населення нові та досконаліші послуги; за своєю природною сутністю роздрібний ринок дуже схожий до оптового, проте ці ринки обслуговують різну клієнтуру; не всі банківські послуги здатні задовольнити роздрібних клієнтів однаковою мірою. Це пов'язано з різним набором споживчих потреб у того чи іншого клієнта банку.

1.2 Принципи організації та види  депозитних операцій з фізичними особами на ринку банківських послуг

 

Практика свідчить, що головним джерелом ресурсів комерційних банків є залучені кошти, це пов’язано зі специфікою банківської діяльності. Вітчизняне банківське законодавство розрізняє власне залучені ресурси (кошти вкладників) і позичені ресурси (кошти кредиторів та інвесторів).

Банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій у процесі яких використовують різні види банківських рахунків. Депозитні операції - це операції що проводить банк, коли залучає кошти клієнтів [9,C.89]. Управління залученням депозитних коштів відноситься до управління пасивними операціями банку. Об’єктом депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою. Суб’єктами депозитних операцій є комерційні банки, які виступають як позичальники, і кредитори - власники коштів.

Поняття депозиту та депозитних операцій можна визначати по-різному. Депозит (від латинського – річ, віддана на збереження) – це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку [21,C.107]. Закон України «Про банк і банківську діяльність» визначає вклад (депозит) як кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщенні клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору [1].

Відповідно до Постанови Національного банку України «Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами» № 516 від 03.12.2003 року під вкладною (депозитною) операцією розуміють операцію банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладників на їх рахунки в банку на договірних засадах або депонування грошових коштів вкладниками з оформленням їх ощадними (депозитними) сертифікатами [3]. На погляд професора Мороза А.А. «депозит (від лат. depositium – річ, яку віддали на зберігання) – це кошти у національній та іноземній валюті, що передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах» [7,С.221]. На думку, О. В. Васюренко «Депозит – це гроші, передані в банк їх власником для зберігання, та які залежно від умов зберігання числяться на тому чи іншому банківському рахунку». Вважаю, що це дуже вузьке визначення банківського депозиту [8,C.44].

Депозитні банківські операції належать до пасивних операцій банківської установи, тобто це операції, за допомогою яких банки формують свої грошові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Метою здійснення депозитних операцій є:

• залучення коштів для подальшого їх розміщення в активні операції;
• залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов’язаннями [13,C.109].

Об’єктами депозитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двохсторонньою угодою. Це – депозити, тобто суми грошових коштів, які суб’єкти депозитних операцій вносять у банк на визначений час та які залишаються на рахунках у банках через діючий порядок здійснення банківських операцій [14,C.68].

Суб’єктом депозитної операції з фізичними особами є вкладник, тобто фізична особа, яка здійснила розміщення готівкових (безготівкових) грошових коштів або банківських металів на рахунок у банку чи придбала ощадний (депозитний) сертифікат банку на договірних умовах. Власник депозиту є депонентом. До суб’єктів депозитних операцій можна віднести державні підприємства та організації, державні установи, кооперативи, акціонерні товариства, змішані підприємства за участю іноземного капіталу, партійні та громадські організації і фонди, фінансові та страхові компанії, інвестиційні та трастові компанії і фонди, окремі фізичні особи та їх об’єднання, банки та інші кредитні установи.