Інтеграція Ураїни у міжнародні валютні ринки

Економічні переваги, які надає  головна резервна валюта світу ( на сьогодні  - долар США ), крім іншого, пов”язані з вигідним становищем ринків та фінансових інститутів країни-емітента. На відміну від держав, які прив”язують  власні національні валюти до долара, торгівля США не потерпає через невизначеність щодо коливання валютних курсів. Окрім  того, країна - емітент долара одержує  можливість фінансувати дефіцит  платіжного балансу за допомогою  інших держав. Адже нині на руках  у нерезидентів перебуває приблизно 50% усіх доларових банкнот. Це - потужне  джерело для сеньйоражу країни-емітента, тобто можливості отримувати реальні  ресурси в обмін на паперові банкноти.

Під сеньйоражем ми розуміємо механізм грощово-кредитної політики, спрямований  на фінансування державних потреб. Інакше кажучи, йдеться про випуск (шляхом проведення операцій на відкритому ринку) державних цінних паперів  з одночасним їх викупом центральним  банком за рахунок емісійних коштів, шоправдв, викупом не безпосередньо  у державної скарбниці чи міністерства фінансів, а в учасників ринку, які, в свою чергу, купують ці облігації  у державної скарбниці.

Ось іще один приклад фінансових переваг, що виникають завдяки нинішньому монопольному статусу долара. Відношення річного обороту державних цінних паперів США до державних облігацій, за якими необхідно здійснювати  виплати, значно перевищує аналогічний  показник країн Європи та Японії. Тут  ми маємо справу із так званим ефектом  міжнародної резервної валюти. Та обставина, що долар є міжнародною  резервною валютою, дає змогу  зменшувати реальну доходність , яку  повинен забезпечувати уряд США  за облігаціями внутрішньої державної  позики. Знаючи, що приблизно 2000 млрд.  доларів державного боргу США належить нерезидентам, можна припустити, що 5-10 млрд. доларів щорічно вливається в економіку США лише завдяки сеньйоражу долара як міжнародної резервної валюти.

Запровадження євро вплине передусім  на функціонування валютних ринків, а  також фондового ринку та ринку  боргових зобов”язань. Донині долар  лишався єдиною провідною валютою  в сучасному світі. Більше двох третин міжнародних офіційних валютних резервів припадало на нього. Майже  половину банківських депозитів  деноміновано в доларах США, половина торговельних контрактів теж укладається  в цій валюті. Властиво, з появою євро питома вага долара США в міжнародних розрахунках може зменшитися

1.2.Теорія і практика оптимальних валютних зон.

Вдалий вибір режиму валютного  курсу є одним із найскладніших  завдань сучасної економічної політики. На думку лідерів країн - членів Європейського  Союзу, уникнути негативних спекулятивних  впливів на економіку можна, відмовившись від різних систем валютних курсів і створивши єдину валюту.

Вперше ідею запровадження оптимальних  валютних зон висунув професор Колумбійського університету Р.Манделл - ще у 1961 році. Її суть така: у зв”язку з негативним, дестабілізуючим впливом спекулятивного капіталу на економіку постійно виникають  кризи платіжних балансів та систем фіксованих валютних курсів, що, в свою чергу, негативно впливає на розвиток торгівлі. Тож необхідна нова система  оптимальних валютних зон, яка б  абстрагувалася від потоків спекулятивного капіталу або так званих “гарячих грошей”. Пізніше Р.Манделл змінив думку про те, що система плаваючих  валютних курсів є оптимальною у  всіх випадках, і надав перевагу пошуку структурних та інституційних  характеристик, які й мають визначати , чи є оптимальним рішення щодо фіксації валютних курсів між двома  або кількома країнами. Хоча Манделл  і назвав свій аналіз “теорією оптимальних  валютних зон”, валютною зоною він  вважає регіон із фіксованим валютним курсом, а не з єдиною валютою.

Вирішальним чинником на користь вибору оптимальних валютних зон є критерій мобільності руху капіталів, робочої  сили, товарів. Економічна політика за таких умов інколи має протилежні цілі. Для підтримки стабільності цін, а отже - прискорення економічної  інтеграції ефективнішим вважали фіксований режим валютного курсу. Але ж  і система плаваючого валютного  курсу забезпечує відносно швидке регулювання  економічної діяльності шляхом зміни  цін на товари, які є об”єктами  міжнародної торгівлі.

Вигоди від запровадження єдиної валюти очевидні: стабільні ціни, витрат при укладенні різноманітних  угод, завоювання довіри інвесторів, зростання  конкуренції.

1.3.Становлення зони нової європейської валюти і головні завдання для України.

Отже, одночасно із запровадженням євро світ вступає у нову епоху  свого розвитку. Невідомо, як швидко євро зуміє завоювати довіру фінансових ринків. Потенційні можливості нової  європейської валюти залежатимуть  від економічного зростання у  країнах ЄС і від вдалого поєднання  у них фіскальної та грошово-кредитної  політик. Останні події на світових фінансових ринках свідчать, що процес глобалізації перейшов у нову стадію розвитку. Тож загострилася необхідність реформування міжнародної валютної системи. Як відомо, з пропозицією  радикальної валютної реформи Міжнародного валютного фонду та Світового  банку (і, власне, всієї міжнародної  валютної системи) нещодавно виступив прем”єр-міністр Великобританії Тоні Блеєр. Адже в більшості країн  саме слабкість банківської системи  у поєднанні з лібералізацією капітального рахунку платіжного балансу  призвела до фінансової кризи.

З іншого боку, нині триває жорстка  конкурентна боротьба між доларом  та євро за провідну роль у міжнародних  фінансах. Очевидно, це й прискорило неминучу фінансову кризу в Росії  та спричинилося до фінансових негараздів в Україні. Слід зауважити, що причини  краху в країнах Південно-Східної  Азії і значного погіршення фінансового  становища в Україні - різні. Остання  криза ясно показала: коли не проводиться  фундаментальне реформування реального  сектора економіки, немає добре продуманої і послідовно впроваджуваної стратегії переходу до ринку, то здобута ціною неймовірних зусиль валютно-фінансова стабілізація і, відповідно, стабільність цін та валютного курсу виявляються явищем тимчасовим. Якщо фінансову стабілізацію не супроводжують структурні зміни в економічній системі, якщо не узгоджено монетарну, фіскальну та промислову політику, то фінансова стабільність невдовзі поступається місцем затяжній фінансовій кризі.

Валютно-фінансова стабілізація - важлива, але недостатня умова для  здійснення подальших економічних  перетворень. Вона не замінить виваженої  економічної політики, а може бути лише її доповненням.

1.4.Євро - переваги та недоліки.

Європа стояла на порозі запровадження  євро. Про це постійно нагадували інформаційні агенції, політики, економісти, а крім усього, також реклама: емблема євро фігурує на плакатах, одязі, валізах, годинниках, олівцях.

Чого ж чекає і що отримає  від нововведення старенька Європа?

Коротко перулічимо ймовірні позитиви. По-перше, зникне необхідність обміну однієї валюти на іншу. Це дасть змогу  зекономити значні кошти і подолати внутрієвропейські валютні ризики. По-друге, посилиться конкурентоспроможність загальноєвропейської валюти щодо долара США та японської єни. У підсумку зросте як економічна, так і політична  вага Європи у всьому світі. По-третє, євро базуватиметься на німецькій марці - одній із найстабільніших світових валют. А це означає: нова валюта користуватиметься  великою довірою, що принесе користь  країнам - членам Європейського монетарного  союзу (ЄМС), валюти яких не вважаються надійними. По-четверте, ЄМС - це ще один крок до зміцнення загальноєвропейської єдності.

Однак для того, щоб мати повну, об”єктивну картину, слід зважити й  на можливі негативні наслідки нововведення. Важко переоцінити вплив такого фактора, як безробіття, на прийняття економічних та політичних рішень в країнах Західної Європи. В умовах демократії політики змушені боротися за голоси виборців, більшість з яких хвилюють не так глобальні проблеми, як власний добробут. Підтвердженням цього можуть слугувати минулорічні результати виборів у Франції та Великобританії. В обох випадках перемогли ліві, передвиборча кампанія яких базувалася на обіцянках підвищити рівень зайнятості у своїх країнах, навіть якщо це призведе до зменшення обсягів міжнародної торгівлі і викличе невдоволеність інших країн.

Спробуєм проаналізувати, як вплине євро на проблему зайнятості. Імовірно, зросте мобільність робочої сили та ефективність її використання. Однак, враховуючи те, що рівень зайнятості є  гострою проблемою майже у  всіх країнах-членах ЄМС (крім Голандії та Люксембургу), зростання мобільності  не вирішить цього питання.

Особливу увагу привертає суперечність у поглядах на це питання між двома  основними учасниками ЄМС - Францією та Німеччиною. Німеччина плекає надію, що ЄМС сприятиме збільшенню гнучкості  робочої сили та послабленню структкрних  обмежень шляхом спрощення процедури  звільнення робітників, зменшення мінімальної  заробітної плати та допомоги безробітним. Ці заходи повинні прискорити “природний відбір”, а також знизити рівень безробіття.

Франція має сумніви щодо необхідності таких змін: про це свідчить поступовий перехід на 35-годинний робочий тиждень  і небажання проводити структурні зміни  у системах соціального  захисту  та пенсійного забезпечення. Втім, поки економіки цих країн  демонструють порівняно добрі результати (рівень зростання їх ВВП - близько 2.5% на рік), незначні розбіжності у поглядах не становитимуть серйозної проблеми для ЄМС.  Та якщо темпи зростання дещо загальмуються, це може обернутися великими неприємностями.

На думку Німеччини, Центральний  Європейський банк (ЦЄБ) належить будувати за моделлю Бундесбагку: він має  бути абсолютно незалежним і за будь-яких умов гарантувати стабільність валюти та низьку інфляцію. Однак Париж  хоче залишити за урядами право впливати на ЦЄБ у разі стагнації на ринку. Якщо припустити, що рівень безробіття у Франції зросте з 12 до 20% і ЦЄБ не погодиться на монетарну експансію, то єдиним засобом поліпшення ситуації залишиться політика фіскальна. Для цього Франції доведеться нарощувати державні позики , що вочевидь призведе до порушення обмежень ЄМС на дефіцит бюджету (не більше 3 %). У такому разі Німеччина може наполягати на сплаті Францією штрафу в розмірі 1% від ВВП. Це може призвести до поглиблення кризи і виходу Франції з ЄМС, що, властиво, матиме негативні наслідки для всього ЄМС.

1.5.Фінансовий Сектор.

Запровадження євро значно спростить  торгівлю цінними паперами на європейських ринках. Замість великої кількості  локальних фінансових ринків із котируваннями  в національних валютах існуватиме загальноєвропейський ринок цінних паперів, деномінованих у єдиній валюті. Відтак має значно загостритися конкуренція. Невеликі регіональні  банки будуть змушені конкурувати  з європейськими і світовими  гігантам, які раніше не звертали уваги  на деякі види локальних цінних паперів. Невеликі обсяги торгів і значні курсові  ризики суттєво знижували привабливість  локальних ринків. Тепер, після зникнення  курсових ризиків , великі банки зможуть  переглянути свою позицію. Важко  розраховувати, що малі банки зможуть  витримати конкуренцію. До 2004 року, як стверджує головний міжнародний  економіст лондонського відділу  американської фірми з торгівлі цінними паперами Paine Webber Алісон Клттрелл,  ЄМС значно посилить прес конкуренції.

Навіть банки, які виживуть, втратять клієнтів і частину ринку. Особливо це стосується ринку копоративних цінних паперів. Слід зазначити, що європейський рівень капіталізації (він визначається у відсотках до ВВП) значно поступається аналогічному показнику США та Великобританії, яка не входить до ЄМС. Уході зростання рівня капіталізації в Європі компанії почнуть зміщувати акценти із традиційних кредитних стосунків з локальними банками на зв”язки з більш гнучкими американськими інвестиційними банками, які виплачують дивіденди інвесторам залежно від прибутку. Зміни,  викликані запровадженням євро, допоможуть їм перехопити більшу частину ринку, що знаходиться під впливом локальних банків

2. Проблеми валютної  інтеграції України.

Становлення світової валютної системи  відбувалося в кілька етапів - від  золотого стандарту з фіксованими  валютними курсами у різних країнах  о повного його скасування, що дало змогу окремим країнам проводити  самостійну національну грошову  політику. Невдала спроба до повернення твердого паритету валют на базі золотого стандарту стала поштовхом до об”єднання західноєвропейських країн  у Європейську монетарну систему  з механізмом фіксованних валютних курсів. Було створено європейську  розрахункову одиницю - ЕКЮ. Нині ж країни Європейського економічного співтовариства об”єднались у валютний союз з  єдиною валютою - євро.

Розширення міжнародного поділу праці  спричинилося до формування міжнародної  вартості та відповідної зміни природи  світових грошей. Ці процеси зумовлюють розвиток валютних відносин та утворення  механізмів регулювання економічного обміну, за рахунок яких замкнені економічні системи трансформуються у відкриті, що забезпечує їх взаємне зближення  та інтегрування.

Однак останнім часом глобалізація економічних процесів набуває ознак  загрози стійкості світової фінансової системи. Контроль за такою нестійкістю  стає основною проблемою.

Процес інтеграції України у  світову економіку відбувається за умов реформування власної економіки  при одночасній трансформації зовнішньоекономічних зв”язків, зокрема з країнами - республіками колишнього Радянського Союзу. Це вимагає  створення моделей розвитку економічної  системи, які забезпечували б  ефективне функціонування елементів  інтеграції в рамках колишнього регіонального  співробітництва, і формування нових  інтеграційних елементів.

Потреба в цьому обумовлює відповідні форми і темпи розвитку валютної системи України, зокрема в напрямі  поступового скасування обмежень на здійснення валютних операцій (усунення розбіжностей між режимом операцій для резидентів та нерезидентів) та участі в міжнародних валютних механізмах.