Інфляція та її вплив на розвиток національної грошової системи

Зміст

Вступ

1. Соціально-економічна сутність  інфляції.

1.1. Поняття інфляції.

1.2. Причини і види інфляції.

1.3. Вимірювання й економічні показники інфляції.

1.4. Соціально-економічні наслідки інфляції.

2. Оцінка впливу інфляції на національну валюту.

2.1 Запровадження купонів.

2.2  Досвід розвитку  економіки післявоєнної Німеччини

2.3 Введення національної  валюти- гривні

3 Заходи щодо подолання  інфляції

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Процес інфляції такої ж древнього походження, як і номінальні грошові знаки, із якими інфляція нерозривно поєднана. У докапіталістичних формаціях інфляція виявлялася головним чином формі знецінення монет. Роботодавці  і феодальні держави зменшували металеве зміст монет (замість золота і срібла вводили у яких, наприклад, мідь) і випускали в звернення знаки вартості, а точніше - фальшиві гроші. В умовах повинна була так звана монетно-грошова  інфляція.

З появою паперових грошей монетно-грошова інфляція поступається місцем паперово-грошової інфляції. У ХХІ столітті повсюди було припинено розмін паперових грошей на золото по фіксований курс. Це позбавило економіку автоматично котрий діяв антиінфляційного механізму. Він забезпечував стабільність грошового звернення. Сьогодні інфляція прийняла загальний і хронічного характеру в усіх країнах.

У майже немає країн, у якому у другій половині XX в. був інфляції. Вона ніби прийшла змінюють колишньої хвороби ринкової економіки, що стали явно слабшати, - циклічним криз. Як і раніше актуальна проблема інфляції й Росії.

Перші роки становлення незалежної суверенної України супроводжувалися значними економічними труднощами. У головному вони пов’язані з переходом від тотально-планової системи організації виробництва до ринкової економіки. Саме еволюція соціально-економічного оновлення нашої Батьківщини і викликала до життя низку об’єктивних суперечностей, які, у свою чергу, призвели до появи глобальних негативних явищ. Серед них — диспропорції в економіці, спад виробництва, безробіття, різке погіршення матеріального становища основної частини населення — усе це ще не повний перелік тих явищ в економічному житті нашого суспільства, які надовго стали ознакою розвитку України. Серед них особливе місце за своїм значенням і впливом на посилення економічної кризи в Україні зайняла інфляція.

Слід зазначити, що в умовах тоталітарної системи з її практично повним контролем за цінами інфляція мала місце у вигляді прихованої. Остання, як відомо, виявляється в дефіциті товарів і послуг, який щодалі посилювався в СРСР, віддзеркалюючи велику розбалансованість товарної і грошової сфери.

Перші роки існування України як незалежної держави супроводжувалися величезним збільшенням цін і характеризувалися високою динамікою їх зростання. Так у 1991 р. інфляція склала 390 % за рік, у 1992 р. — 2100 %, а в 1993 р. — 10 256 % за рік. Цей рік став піком інфляційного процесу. Надалі вона почала помітно падати і склала в 1994 р. — 501 %, у 1995 р. — 281,7 %, у 1996 p. — 139,7%, у 1997 p. — 110,1 %, у 1998 p. — 120%, у 1999 p. — 119,2%, у 2000 p. — 125,8.%, у 2001 p. — 106,1 %, у 2002 р. — 99,4 %, у 2003 р. — 108,2 %, у 2004 р. — 112,3 %.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Соціально-економічна  сутність інфляції.

1.1 Поняття інфляції.

Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей.

Інфляція - це одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки в багатьох країнах світу, що негативно впливає на всі сторони життя суспільства.

Є різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями: перший розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинене порушенням законів грошового обігу; другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорцій суспільного відтворення, і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Тим часом інфляція є складним, багатостороннім явищем, причини якого - у взаємодії факторів сфери виробництва і сфери грошового обігу.

Інфляція зовні виглядає як знецінення грошей внаслідок їхньої надмірної емісії, яка супроводжується зростанням цін на товари та послуги.

Проте це лише форма прояву, а не глибинна сутність і причина інфляції. Звичайно інфляція має свій зовнішній прояв у підвищенні цін. Але не кожне підвищення цін служить показником інфляції. Ціни можуть підвищуватися в результаті поліпшення якості продукції, погіршення умов видобутку паливно-сировинних ресурсів, змінюватися під впливом циклічних і сезонних коливань виробництва, стихійних лих і т. ін. Але це будуть, як правило, не інфляційні, а певною мірою природні періодичні зміни цін на окремі товари і послуги.

 

 

1.2 Причини і  види інфляції.

Насправді ж інфляція є результатом порушення економічної рівноваги, яка зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

- порушення пропорцій відтворення  між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом! пропозицією, грошовою масою в  обігу і сумою товарних цін;

- значне зростання дефіциту  державного бюджету і державного  боргу, зумовлених непродуктивними  державними витратами;

- надмірна емісія паперових  грошей, яка порушує закони грошового  обігу;

- мілітаризація економіки, що відволікає  значну частину ресурсів в  оборонну промисловість, призводить  до недовироб-ництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

- збільшення податкового тягаря  на товаровиробників;

- випередження темпів зростання  заробітної плати порівняно з  темпами зростання продуктивності  праці.

Зовнішні фактори інфляціїпов'язані з посиленням інтернаціоналізації господарських зв'язків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів, товарів та послуг, робочої сили, загостренням міжнародних валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами (енергетичною, продовольчою, фінансовою та ін.).

Узагальнюючи сказане, можна дати таке визначення інфляції.

Інфляція - це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги.

Інфляція може набувати різноманітних форм. Відкрита інфляція розвивається вільно і ніким не стримується.

Прихована інфляція - це така інфляція, коли держава вживає заходи, спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги, з одного боку, і доходів населення-з іншого.

Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається поступово, коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10 % на рік).

Помірна інфляція (2-5 % на рік) у розвинутих країнах Заходу не розглядається як негативний фактор. Навпаки, вважається, що вона стимулює розвиток економіки, надає їй необхідного динамізму.

Галопуюча інфляція - інфляція, коли ціни зростають швидко - на 10-100 % щорічно. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відплив капіталу з виробничої сфери до сфери обігу, тобто йде розбалансування економічної рівноваги.

Гіперінфляція - інфляція, коли ціни зростають астрономічно - на 1-2 % щодня або сягають 1000 % і більше нарік.

Вона означає глибоку економічну і соціальну кризу в країні.

Збалансована інфляція - інфляція, коли ціни товарів різних товарних груп відносно один одного не змінюються. Ціни підвищуються досить повільно й одночасно на більшість товарів та послуг.

Незбалансована інфляція - інфляція, коли співвідношення цін у різних товарних групах змінюється на різні відсотки і по-різному на кожний вид товару.

Очікувана інфляція - зазвичай помірна інфляція, яку можна спрогнозувати на будь-який період. Досить часто це є прямим результатом антиінфляційних дій уряду.

Неочікувана інфляція характеризується раптовим стрибком цін, зумовленим збільшенням під впливом інфляційних очікувань суспільного попиту населення на споживчі товари, товаровиробників - на сировину та засоби виробництва.

Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту.

Спричинити її може в основному збільшення державних замовлень (наприклад, військових), попиту підприємців на засоби виробництва в умовах повної зайнятості й майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання купівельної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) в результаті, наприклад" узгоджених дій профспілок. Усе це спричиняє утворення надлишку грошей порівняно з кількістю товарів, призводить до підвищення цін. Таким чином, надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть адекватно реагувати на зростання попиту.

Інфляція пропозиції (витрат) - це зростання цін внаслідок підвищення витрат виробництва чи скорочення сукупної пропозиції.

Причинами збільшення витрат можуть бути зростання цін на сировину, енергоносії, підвищення заробітної плати, оліго-полістична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави і т. ін. Збільшення витрат виробництва на одиницю продукції в економіці скорочує прибутки й обсяг продукції, який підприємці готові запропонувати за наявного рівня цін. Внаслідок цього зменшується сукупна пропозиція товарів та послуг, що, у свою чергу, підвищує рівень цін.

Стагфляція - це інфляція, що супроводжується стагнацією виробництва й одночасно зростанням рівня цін і безробіття.

Рівень (темп) інфляції обчислюють за формулою

де / - індекс зростання цін за рік; Р°( і Р - ціни однакових товарів, виражені відповідно в цінах базового і поточного років; О* - обсяг виробництва певного продукту в поточному році.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.3. Вимірювання  й економічні показники інфляції.

Показники інфляції мають дати кількісну оцінку інфляційних процесів. Однією з широко використовуваних показників служать індекси цін, зокрема індекси цін споживчому реальному секторі економіки.

Індекси цін – це відносні показники, що характеризують співвідношення цін у часі. якщо треба розрахувати зростання цін, це не становитиме особливої труднощі. Ціни базового роки можна б сприйняти як 100%, а ціни наступних років перелічити стосовно цьому року. Тож якщо середня ціна бензину на звітному року становила 1100 крб. за 1 тонну, а базовому року 1000 крб. за 1 тонну, то індекс ціни бензин становитиме:

(1100 : 1000) ∙ 100 = 110%

Отже, середня ціна звітному року за відношення до базовому зросла на 10%, інакше кажучи, вартість грошей стосовно даному товару знизилася на 9%.

Якщо треба розрахувати співвідношення цін по набору товарів, то вибір, і розрахунок відповідних показників (індексів) ускладниться. І тут потрібно спочатку визначити, який склад набору товарів хороших і як розрахувати середні ціни, оскільки з зміною структури реалізованих товарів зміняться їх частки (ваги) у традиційному наборі, та був обрати найприйнятніший метод підрахунку цінових індексів (від методу підрахунку залежать показники підвищення цін).

При підрахунку цінових зрушень зазвичай використовують два методу.

Одне з них полягає в застосуванні індексу (формули) Лайспереса: порівнюються ціни поточного періоду (>p) і базового (>p°) на однаковий набір товарів (товарну кошик) (>q°). Формула Лайспереса показує, наскільки фіксована товарна кошик ставати дорожче нинішнього року періоді.

I 1 = p q°/ p° q°

Інший метод спирається використання індексу (формули)Паше. Цінові індекси за такою формулою Паше показують, наскільки фіксована товарна кошик поточного періоду дорожче чи дешевше, ніж у базовому періоді:

Ip = pq / p°q

Обидва розглянутих індексу мають недолік: у яких не враховуються зміни номенклатури споживчих товарів, отже, не відбиваються зрушення в товарних кошиках споживачів. Якщо індекс Лайспереса кілька завищує зростання цін, то індекс Паше його занижує. Щоб точніше відбити з допомогою цінових індексів динаміку цін, і відповідно динаміку вартість життя (реальні витрати споживачів купівля певних наборів товарів та послуг), використовують індекс Фішера:

If =Il ·Ip

Індекс Фішера є геометричну середню від індексу Лайспереса і індексу Паше. Цей індекс певною мірою усереднює показники, цим нівелює недоліки те й інше індексу.