Напрямки використання платіжних карток

     Власник картки для придбання картки укладає  з банком-емітентом відповідну угоду, в якій бере на себе зобов'язання сплачувати борги та відсотки по них згідно з визначеними в угоді умовами.

     Торговельне підприємство зобов'язується приймати картки як платіжний засіб розрахунку за товари та послуги і проводити  авторизацію (отримувати дозвіл на трансакцію) в передбачених домовленістю випадках; зобов'язується вилучати картки при  підозрі, що покупець не є її власником; надавати банку торговельні рахунки, оформлені з використанням карток. Функціями процесингового центру є:

• розробка стандартів та правил ведення операцій;
• забезпечення належного функціонування систем авторизації і розрахунків;
• обмін фінансовою інформаційно і переведення комісійних виплат між учасниками системи; дослідження і аналіз функціонування системи;
• розробка нових платіжних продуктів; реклама і просування продукту на ринок.

     Банки-еквайри  укладають договори з різними  торговельними організаціями на прийом від клієнтів пластикових  карток певного типу як платіжного засобу; виконують обробку торговельних рахунків; зараховують суми з торговельних рахунків на рахунки закладів торгівлі; передають інформацію про проведені  операції до банків-емітентів через  процесингову компанію. Банк-емітент  після отримання інформації про  виконані трансакції знімає кошти з  рахунків клієнтів-власників карток і перераховує їх через процесинговий  центр банку-еквайру. В окремих  випадках функції банка-еквайра  може виконувати банк-емітент.

     У системі електронних роздрібних банківських послуг може в деяких випадках існувати ще третій – розрахунковий  банк. Він може використовуватись  для проведення розрахунків в  системі між банком-еквайром та банком-емітентом. Наявність розрахункового банку  в системі не є обов'язковою. Схему взаємодії учасників платіжної системи з використанням пластикових карток наведено на рис. 3.1.

     Рис.3.1.Схема взаємодії учасників карткового проекту [7] 

     Стрілки на Рис. 3.1. позначають такі процеси:

1	оформлення  і видача картки клієнту;
2	надання картки для оформлення покупки чи оплати послуг;
3-4	запит на авторизацію;
5-6	результати  авторизації;
7	передача  товару та чека на нього власнику картки;
8	передача  чеків на куплені товари;
9	зарахування коштів за куплені товари на рахунок  торговельного закладу;
10-13	розрахунки  банка-емітента з банком-еквайром за проведені трансакції;
14	надання виписки про проведені трансакції;
15	розрахунки  власника картки з банком-емітентом.

     Є два режими взаємодії банку-емітента і процесингового центру off-lіnе і  оn-lіnе. Режим off-lіnе є найбільш простим  і недорогим для банку-емітента та процесингового центру. Банк дозволяє процесинговому центру ведення бази даних по картках, рахунках і лімітах  клієнтів банку. У встановлені домовленістю сеанси зв'язку банк передає в процесинговий  центр доручення на внесення змін в базу даних процесингового центру.

     В свою чергу з процесингового центру банк отримує звіти щодо операцій клієнтів банку, виконаних по картках. Відповідальність за авторизацію по лімітах клієнтів банку лежить на процесинговому центрі. Доступ до рахунку  клієнт має тільки за допомогою картки, а час від моменту внесення коштів на рахунок клієнта до моменту  їх надходження в базу даних процесингового центру становить декілька годин. Тобто  банк отримує інформацію про проведені  за день операції лише після його завершення і дебетує рахунок клієнта  за підсумком всіх здійснених за день трансакцій.

     При взаємодії банку з процесинговим  центром в режимі оn-Ііnе банк устатковується спеціальним обладнанням та програмним забезпеченням і підключається  до мереж передачі даних або з'єднується  з процесинговим центром виділеним  каналом. Банк самостійно веде базу даних  карток, рахунків та лімітів і виконує  процес авторизації платежів. У цьому  випадку банк має можливість керувати рахунками клієнтів і здійснювати  їх дебетування в режимі реального  часу. Крім того, банк оперативно може виконувати блокування карток і рахунків. Банк-еквайр може взаємодіяти з процесинговою  компанією також у двох режимах: оff-lіnе і оn-lіnе [7].

     Порядок обліку банками України операцій з використанням платіжних карток внутрішньодержавних та міжнародних  платіжних систем під час здійснення оплати вартості товарів і послуг, проведення операцій через банківські автомати самообслуговування (банкомати), через касу банку за допомогою  платіжних терміналів та іншого обладнання, під час фінансових розрахунків  між членами міжнародних платіжних  систем регулюють Правила бухгалтерського  обліку операцій з використанням  платіжних карток у банках України.

     Банки самостійно розробляють порядок  бухгалтерського обліку операцій з  використанням платіжних карток з урахуванням особливостей внутрішньобанківської  платіжної системи, дотримуючись основних принципів бухгалтерського обліку, визначених вище згаданими Правилами  та положеннями внутрішньої платіжної  системи.

     Бухгалтерський  облік операцій з використанням  платіжних карток здійснюється на підставі первинних документів, визначених Положенням про порядок емісії платіжних  карток і здійснення операцій з їх застосуванням та іншими нормативно-правовими  актами Національного банку України  та згідно з Планом рахунків бухгалтерського  обліку банків.

     Для зарахування коштів під час емісії платіжних карток у банку-емітенті клієнту-фізичній особі відкривають  картковий рахунок для фізичних осіб – на балансовому рахунку 2625. Для обліку коштів за операціями фізичних осіб з використанням наперед  оплачених платіжних карток банк відкриває картрахунок для всіх емітованих ним наперед оплачених  платіжних карток на балансовому  рахунку 2625.

     Унесення, перерахування або поповнення коштів на картрахунки фізичної особи може виконуватися за рахунок унесення готівкових коштів через банкомат, касу банку-емітента, банку, що працює за агентською угодою, іншого банку шляхом переказу коштів із своїх поточних або депозитних рахунків, а також з рахунків інших  осіб за їх дорученням. Унесення (поповнення) коштів на картрахунки може здійснюватися  через банк-агент як у національній, так і в іноземній валюті [7]. 

     2.2. НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ КОРПОРАТИВНИХ КАРТОК 

     Корпоративні  картки - це платіжні картки, які дають  можливість фізичним особам - працівникам  суб’єктів підприємницької діяльності (працівникам фізичних осіб - суб’єктів  підприємницької діяльності без  створення юридичної особи, підприємств (організацій, установ), далі за текстом - СПД) здійснювати операції за рахунок  грошових коштів, що є на картковому рахунку СПД тільки для підприємницьких  цілей. Цей вид картки використовується довіреними особами СПД. Виходячи з  цього необхідно, щоб така особа  мала довіреність, видану СПД на користування БПК, або ж ця особа була зазначена в договорі на користування платіжною карткою як один з її тримачів [9].

     Щоб отримати корпоративну картку, СПД  повинен відкрити корпоративний  картрахунок у банку, який є членом платіжної системи, і перерахувати на нього грошові кошти. Перед  відкриттям картрахунка СПД призначає  співробітника (або кілька співробітників), якому видаватиметься корпоративна БПК, визначає мету видачі й індивідуальний платіжний ліміт .

     Після подання СПД до банку всіх необхідних документів між банком і СПД укладається договір і відкривається картрахунок. Через певний проміжок часу (того ж дня, через день, тиждень і т. д.) СПД отримує корпоративну картку, а також заклеєний конверт з ПІН-кодом. Корпоративну картку з ПІН-кодом отримує особа, яка має право користуватися нею. Після отримання її в банку вона передає її на зберігання співробітнику бухгалтерії (переважно касиру), який відповідає за її облік і зберігання.

     Для того, щоб користуватися корпоративною  БПК, підприємству або фізособі необхідно  перерахувати грошові кошти на картрахунок. При перерахуванні грошових коштів у платіжній вимозі в графі "Призначення  платежу" слід вказати "Поповнення картрахунка згідно з договором  № ... від ... 200 ... р.".

     Згідно  з п. 4.6 Положення №479, довірені особи  клієнтів - юридичних осіб можуть здійснювати  операції з безготівкової оплати із застосуванням корпоративних  платіжних карток на підприємствах  торгівлі (послуг) і отримувати готівку  в таких випадках [9]:

     1) отримання готівки у валюті  України для здійснення розрахунків,  пов’язаних з виробничими (господарськими) потребами, в тому числі для  оплати витрат на відрядження  в межах України, з урахуванням  обмежень, встановлених нормативно-правовими  актами НБУ з питань регулювання  готівкового обігу;

     2) здійснення розрахунків у безготівковій  формі у валюті України, пов’язаних  зі статутною та господарською  діяльністю, витратами представницького  характеру, а також витратами  на відрядження в межах України;

     3) отримання готівки в іноземній  валюті за межами України для  оплати витрат на відрядження;

     4) здійснення розрахунків у безготівковій  формі в іноземній валюті за  межами України, пов’язаних з  витратами на відрядження і  витратами представницького характеру.

     Як  бачимо, цей вид картки дуже зручний  насамперед тим СПД, чиї співробітники  часто їздять у відрядження як в Україні, так і за її межі.

     Розглянемо  позитивні сторони використання корпоративних карток (на доповнення до тих загальних, вказаних вище для  пластикових карток).

     Позитивні сторони:

     1. У разі відсутності готівкових  грошових коштів у касі підприємства, використання корпоративної картки  дає змогу розрахуватися готівкою  з постачальниками (грошові кошти  необхідно заздалегідь зняти  з картрахунка). Потрібно тільки  пам’ятати, що сума готівкових  розрахунків одного підприємства  з іншим, згідно з п. 2.3 Положення  №72, не повинна перевищувати 3000,00 грн протягом одного дня.

     2. Ця картка, у разі відсутності  готівки в касі, дасть змогу  відправити працівника у відрядження.  Наприклад, можна дати підзвітній  особі корпоративну картку; у  разі якщо підзвітна особа  не має права користуватися  корпоративною карткою, то довірена  особа (особа, яка має таке  право) може зняти грошові кошти  з картрахунка (наприклад, через  банкомат) і здати їх до каси  і вже з каси вони передаються  як підзвітна сума відрядженій  особі.

     3. Під час відряджень за кордон  при перетині митного кордону  України з корпоративною карткою,  емітованою вітчизняним банком, не обов’язково декларувати її  письмово. Відповідно до пп. "а"  п. 1 розділу IV Інструкції №283, ввезення  і вивезення таких карток здійснюється  за умови усного декларування  їх митному органу. Отже, на вивезення  картки не поширюються обмеження  щодо суми готівкової валюти, яка вивозиться, встановлені Інструкцією  №283.

     4. У разі втрати або крадіжки  картки, за умови своєчасного  повідомлення про це банку,  який видав її, гроші на картрахунку  залишаться цілими. Звичайно, попередити  банк необхідно якнайшвидше після  виявлення втрати або крадіжки  картки, що унеможливить використання  її іншою особою.

     5. Якщо підприємство використовує  валютну корпоративну картку, воно  може уникнути всіх складнощів (наприклад, подання заяви на  отримання інвалюти тощо) при  отриманні готівкової інвалюти, передбачених Правилами №119 [9].

     БПК можуть використовуватися для виплати  зарплати працівникам підприємства. Для цього використовуються як зарплатні, так і розрахункові, накопичувальні картки та ін. Така форма виплати  зарплати зручна й економічно вигідна  як підприємству, так і його працівникам.

     Це  вигідно тим, що зменшується обіг готівкових грошових коштів, а також  зменшуються витрати, пов’язані  з доставкою грошових коштів з  банку і назад. Зарплата просто перераховується  на персональні карткові рахунки  кожного працівника, який її потім  використовує на власний розсуд.

     Для працівників використання платіжних  карток вигідне, оскільки немає необхідності стояти в черзі біля каси в день видачі зарплати, будь-яку суму (в  межах зарплати або залишку на картрахунку) можна зняти з картрахунка  за допомогою банкомату в будь-який час. Важливу роль відіграє й те, що грошові кошти можна знімати  не лише в тому населеному пункті, де розміщене підприємство, а й в  інших містах, що дуже зручно, наприклад, під час відпустки. Нині в багатьох магазинах можна розраховуватися  за придбані товари і послуги за допомогою картки, тобто можна  розплачуватися в безготівковій  формі (у разі якщо для виплати  зарплати використовуються розрахункові або накопичувальні картки).

     Щоб впровадити в себе на підприємстві такий вид послуг, як видача зарплати працівникам з використанням  платіжних карток, підприємству необхідно  укласти відповідний договір  з банком і організаційно забезпечити  укладення договору банку з кожним працівником. Відповідно до пп. 3.1.3 Інструкції №527, працівник повинен подати в  банк: