Автор: Пользователь скрыл имя, 26 Апреля 2012 в 18:29, курсовая работа
У даній роботі розглядаються теоретичні основи використання банківських платіжних карток та пов`язані з цим ризики.
Для вирішення цієї мети у роботі поставлені та вирішені такі задачі:
Розглянути основні види плакіжних карток;
Сформулювати основні правила використання банківських платіжних карток;
Дослідити напрямки використання банківських платіжних карток юридичними та фізичними особами;
Дослідити напрямки використання корпоративних банківських платіжних карток;
Виявити ризики, пов`язані з використанням банківських платіжних карток.
Штрих-кодування - запис даних на картку з допомогою штрих-кодування. Цей метод використовувався до винаходу магнітної смуги. У платіжних карткових системах він не набув розповсюдження.
Картки з магнітною смугою - це пластикові картки, на зворотній стороні яких є магнітна смуга, де може вміщуватися близько 100 байт інформації, яка може бути прочитана спеціальним пристроєм. Інформація на магнітній смузі збігається з даними на титулі: ім’ям, номером рахунку власника картки, датою закінчення дії картки. Картки цього типу використовуються як кредитні (типу VISA, Master Card, EuroCard, American Express), як банківські дебетові картки, картки для банкоматів. Незважаючи на масове розповсюдження цього типу карток, вузьким місцем у їх використанні як платіжного засобу є недостатній рівень захисту від підробок [8].
Картки з кодування на чіпах поділяються на картки пам’яті та смарт-карти. Картки пам’яті - це картки з мікросхемою, яка вміщує лише запам’ятовуючий пристрій. Обсяг пам’яті для звичайних карток становить близько 256 байт, є картки з пам’яттю від 32 байт до 8 Кбайт. Рівень захисту в таких картках не дуже високий, тому вони використовуються в системах, в яких не ставляться високі вимоги щодо захисту. У деяких європейських країнах такі картки використовуються як телефонні.
Смарт-карти зовні дуже схожі на картки пам’яті, але мікросхема цих карток містить мікропроцесор, який може виконувати операції обробки даних. Тому ці картки називають «смарт-картками» (smart - інтелектуальна чи розумна). Мікропроцесор і мікросхема дуже маленькі, а тому їх часто називають «чіпом» комп’ютера [8].
Мікропроцесор може не тільки зберігати інформацію, а й шифрувати і захищати її. Він має систему захисту, яка при спробах проникнути в «чіп» здійснює його саморуйнування. Мікропроцесор може містити близько 65 Кбайт інформації.
Картки оптичної пам’яті мають більшу пам’ять, ніж картки пам’яті, але дані на них можуть записуватись лише один раз. Запис та зчитуванняінформації на цих картках виконується за допомогою спеціальної апаратури з використанням лазера, тому їх ще називають лазерними картками. Ці картки поки що не дістали широкого розповсюдження в банківських технологіях через високу вартість карток і обладнання для зчитування інформації.
Різновидом пластикових карток як платіжного засобу є картки типу «електронний гаманець» та «електронні гроші». На цей тип карток поки що не розроблено міжнародних стандартів, і вони не дуже поширені як платіжний засіб.
Електронний гаманець - це розрахункова картка, на яку зараховуються невеликі суми для виконання поточних розрахунків. Електронний гаманець подібний до дебетової картки, але він має ряд істотних відмінностей. Електронний гаманець - це здебільшого анонімна картка, для платежів по якій PIN-код не використовується. Для захисту від несанкціонованого використання електронного гаманця власник може його заблокувати (розблокувати) за допомогою спеціального коду, який можна ввести на будь-якому платіжному чи банківському терміналі. Гроші на таку картку можуть вноситись безпосередньо у вигляді готівки чи переводитись з рахунку клієнта. Переведена на картку сума відразу ж знімається з рахунку клієнта і в наступних операціях, що виконує з нею клієнт, банком не контролюється. Електронний гаманець є багаторазовою карткою, тобто існує можливість поповнення коштів після того, як вони були витрачені.
За сферою обслуговування картки бувають:
- універсальні, які використовуються для оплати за будь-які товари та послуги;
- приватні комерційні ( цільові картки), які використовуються для оплати за певні послуги (наприклад, картка для мережі ресторанів, готелей, супермаркетів, заправочних станцій ).
За охватом території дії картки бувають:
- міжнародні, дія яких розповсюджується на кілька держав;
- національні, дія яких обмежена рамками певної держави;
- регіональні, які використовуються лише у певних регіонах держави;
- локальні, дія яких обмежена рамками однієї установи.
За терміном використання картки бувають:
- обмежені певним терміном дії ( іноді з можливістю пролонгування);
- необмежені
в терміні дії.
1.2.
ОСНОВНІ ПРАВИЛА ВИКОРИСТАННЯ
ПЛАТІЖНИХ КАРТОК
Інформація,
яку необхідно пам’ятати
Використання платіжних карток для здійснення розрахунків через POS-термінал:
POS-термінал (Платіжний термінал) – електронний пристрій, призначений для ініціювання переказу з карткового рахунку, у т. ч. видачі готівки, отримання довідкової інформації та здійснення інших операцій згідно з його функціональними можливостями.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки.
Чек Платіжного термінала – чек, який друкується терміналом і містить інформацію щодо проведеної транзакції згідно з діючим законодавством України та правилами МПС.
Використання платіжних карток для здійснення розрахунків через імпринтер:
Імпринтер – механічний пристрій, призначений для переносу відбитку рельєфних реквізитів платіжної картки на спеціальних чеках (сліпах). Імпринтери використовуються в торговельно-сервісних точках для фіксування факту купівлі товару/послуги з використанням платіжної картки.
Сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки, містить набір даних щодо цієї операції та відбиток реквізитів платіжної картки.
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції з застосуванням платіжних карток.
Використання платіжних карток для здійснення розрахунків через банкомат:
Банкомат
(банківський автомат
ПІН-код – персональний ідентифікаційний номер (код), що складається з чотирьох цифр, відомий лише держателю платіжної картки. Застосовується для ідентифікації держателя платіжної картки під час здійснення операцій з її використанням.
Використання платіжних карток для здійснення розрахунків у мережі Інтернет:
Для здійснення розрахунків у мережі Інтернет PIN-код не застосовується.
РОЗДІЛ
2. НАПРЯМКИ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТІЖНИХ
КАРТОК
2.1. ВИКОРИСТАННЯ
ЮРИДИЧНИМИ І ФІЗИЧНИМИ
Пластикова
картка – це ключ клієнта для
отримання електронних
Велика частка розрахунків, що виконуються в Україні (особливо це стосується розрахунків з фізичними особами) є готівковими. Тому існують проблеми, пов'язані з управлінням готівкою, друкуванням нових грошей, утилізацією зношених купюр, організацією інкасації та ін.
Одним
з напрямів реалізації цієї проблеми
є скорочення обсягу готівкових розрахунків
шляхом впровадження електронних роздрібних
банківських послуг. Роздрібні банківські
послуги — це безготівкові платежі
на невеликі суми, здебільшого це споживчі
платежі, які вносяться фізичними
особами з використанням
Пластикові
картки набули широкого застосування
в банківських системах. Пластикова
картка – це ключ клієнта для
отримання електронних
При виконанні розрахунків за допомогою карток, як зазначалось вище, в системі беруть участь: держателі (власники) карток, банк-емітент, торговельні установи та заклади сфери послуг, банк-еквайр, процесинговий центр.
Розглянемо
права та обов'язки учасників платіжної
системи з використанням
Банк-емітент
видає кредитну картку лише після
ретельної перевірки