Аналіз банківської діяльності

     Водночас  лізинговим операціям притаманні і  недоліки:

     - у випадку фінансового лізингу, незважаючи на моральне старіння обладнання під впливом науково-технічного прогресу, орендні платежі не припиняються до кінця дії контракту;

     - вартість лізингу більша кредиту,  але ризик старіння обладнання  лягає на орендодавця, і береться  більша комісія для компенсування цих втрат.

     Комерційні  банки в основному використовують фінансовий лізинг, за якого роль банку зводиться до виплати постачальникові вартості обладнання, замовленого орендарем, і передання його в оренду.

     Основною  метою аналізу лізингових операцій є визначення їх ролі для банку як додаткового джерела отримання доходів та пошук невикористаних резервів підвищення рівня їх ефективності.

     Досягнення  цієї мети відбувається через вирішення  таких завдань:

• визначення масштабів лізингових операцій у банківській діяльності;
• оцінка динаміки та структури лізингових операцій;
• аналіз дохідності та рентабельності лізингових операцій;
• визначення ризикованості лізингових операцій.

     У класифікації лізингу приведено 14 основних ознак класифікації, деякі з яких мають підкласи. Лізинг доцільно класифікувати по наступних ознаках: по складу учасників, за типом активів, що орендуються, по мірі окупності, за умовами амортизації, за об'ємом обслуговування, по сектору ринку, за цільовим призначенням, по організаційних формах управління, по платежах, по намірах учасників, за способом фінансування, по мірі окупності, за тривалістю, по характеру взаємодії учасників і по бухгалтерському обліку.

     За  способом фінансування розрізняють  наступні види лізингу:

      1. Лізинг, що фінансується за рахунок власних засобів лізінгодателя.

       2. Лізинг, що фінансується за рахунок притягнених засобів (засобів інвесторів).

       3. Лізинг, що окремо фінансується, частково лізінгодателем, що фінансується.

     Лізинг  розрізняють за об'ємом обслуговування передаваного в лізинг майна :

     Чистий  лізинг, якщо все обслуговування передаваного в лізинг майна бере на себе лізінгополучатель.

     1. Лізинг з повним набором послуг, коли на лізінгодателя покладається повне обслуговування майна, що орендується;

      2. Лізинг з частковим набором послуг, коли на лізінгодателя покладаються лише окремі функції по обслуговуванню майна.

     Лізинг  розрізняють за тривалістю :

     1. Короткостроковий лізинг, строком до 1 року.

      2. Середньостроковий лізинг, строком від 1 до 3 років.

      3. Довгостроковий лізинг, терміном більше 3 років.

     Лізинг  класифікують за цільовим призначенням:

      1. Дійсний лізинг.

      2. Фіктивний лізинг. Переслідується мета здобуття більшого прибутку за рахунок податкових і амортизаційних пільг.

     Лізингові операції розрізняють залежно від  умов амортизації :

     1. Лізинг з повною амортизацією і відповідно з виплатою повної вартості об'єкту лізингу.

      2. Лізинг з неповною амортизацією, і, отже, з неповною виплатою вартості майна орендарем, що орендується.

     Лізинг  розрізняють - по мірі окупності :

     1. Лізинг з повною окупністю, при якому в ході терміну дії одного договору відбувається повна виплата лізінгодателю вартості майна, що орендується;

      2. Лізинг з неповною окупністю, коли в перебігу терміну лізингу окупається лише частина майна, що орендується.

     Лізинг  класифікують по характеру взаємодії  учасників:

1. Класичний лізинг - трибічна лізингова операція (постачальник - лізінгодатель - орендар).
2. Поворотний лізинг. При поворотному лізингу, стикаючись з проблемою недоліку фінансових активів, орендар може передати основні засоби у власність лізінгодателю з подальшою їх орендою. В цьому випадку орендар повертає частину грошових коштів, витрачені раніше на придбання капітальних товарів і в теж час продовжує ними користуватися, виплачувавши при цьому належну орендну плату, що включає вартість проведення лізингової операції і частину отримуваних в її ході податкових пільг.
3. Сублізинг, при якому велика (доля за вартістю) активу, що здається в лізинг, береться в оренду в третьої сторони (інвестора).

       Лізинг розрізняють по намірах учасників:

     1. Терміновий лізинг - одноразовий  (на один термін) лізинг.

      2. Поновлюваний лізинг - що подовжується  після закінчення першого терміну  контракту.

     Лізинг  розрізняють по складу його учасників :

      1. Прямий лізинг, при якому власник майна самостійно передає його в лізинг. Прямий лізинг може бути лише двостороннім і організовується двома учасниками: лізінгодателем і орендарем, проте в більшості випадків, лізингові операції є багатобічними стосунками.

1. Непрямий лізинг - коли в лізинговій операції окрім лізінгодателя і лізінгополучателя беруть участь інші господарські суб'єкти.

     Лізинг  класифікують по організаційних формах управління : Залежно від складу учасників лізингу, розділяють:

       1. Управління прямим лізингом.

      2. Управління непрямим лізингом.

     Залежно від кількості керованих учасників, аналогічно класифікації за кількістю  учасників, розрізняють:

1. У прямому лізингу:

     - управління лише двостороннім  лізингом

     2. У непрямому лізингу:

     - управління трибічним лізингом;

     - управління багатобічним лізином.

     За  формою платежу:

     - грошові платежі, коли розрахунок  виробляється за рахунок грошових  коштів ;

     - компенсаційні платежі, коли розрахунки  виробляються або товарами, або  шляхом надання зустрічної послуги  лізінгодателю;

     -змішані  платежі, коли поряд з грошовими виплатами допускаються платежі товарами або послугами.

     1. Залежно від вживаного методу нарахування лізингових платежів розрізняють:

     - платежі з фінансованою загальною  сумою. Орендна плата в цьому  випадку включає амортизаційні  відрахування від вартості устаткування, що орендується, плату за користування позиковими засобами, суму комісійної винагороди лізінгодателю за організацію лізингової операції і плату за надані їм додаткові послуги, пов'язані з технічним обслуговуванням предмету лізингу;

     - платежі з авансом (депозитом), коли орендар спочатку надає  лізінгодателю аванс, до моменту  або у момент підписання лізингової  угоди, у встановленому розмірі,  а потім, після підписання акту  приймання-передачі предмету лізингу  в експлуатацію, виплачує, за допомогою періодичних внесків на користь лізінгодателя, загальну суму лізингового платежу за вирахуванням суми авансу (депозиту).

     - мінімальні лізингові платежі  є сумою всіх лізингових платежів, які повинен виробити орендар  за весь період лізингу, а  також суму, яку він повинен сплатити, якщо має намір придбати у власність після закінчення терміну лізингу

     - невизначені платежі, розрахунок  яких базується на деякому  рівні встановленої в угоді  процентної ставки визначеною  на якому або підставі. У основу  розрахунків може бути покладена ставка рефінансування, сума прибули отриманою від реалізації виробленої на орендованому устаткуванні продукції, процентна ставка за пов'язаним з лізингом кредитом, і інші параметри.

     2. По періодичності виплат виділяють:

     - періодичні платежі (щорічні, щоквартальні, щомісячні), що сплачуються по погодженому сторонами графіку, який додається до лізингової угоди;

     -одноразові  платежі, вживані у поєднанні  з періодичними внесками, у випадку  якщо передбачена виплата лізінгодателю  авансу.

2. За способом сплати лізингових платежів розрізняють:

     - платежі з рівними долями, що  передбачають однакові по розмірах  платежі орендаря лізінгодателю,  протягом всього терміну лізингової  операції;

     - платежі з розмірами, що збільшуються, вживані в основному лізінгодателямі, із стійким фінансовим положенням, коли на початковому етапі лізингу орендареві зручніше вносити орендну плату невеликими внесками, а потім, у міру освоєння устаткування і нарощування темпів випуску вироблюваної на нім продукції, збільшувати розміри разових комісійних винагород в рамках всієї лізингової операції

     - платежі з розмірами (прискорені  платежі), що зменшуються, використовувані  орендарями із стійким фінансовим  положенням, коли в початковий  період лізингу орендар вважає  за краще погасити велику частину своєї заборгованості. З врахуванням фінансового полягання і платіжних можливостей орендаря в угоді можуть встановлюватися різні способи сплати лізингових платежів.

     Лізинг  розрізняють по секторах ринку, де він  проводиться Внутрішній лізинг, коли всі учасники лізингової операції є резидентами однієї країни

     1. Зовнішній (міжнародний) лізинг. До міжнародного лізингу відносять  ті операції, в яких хоч би  один з її учасників не є  резидентом країни, в якій здійснюється  лізингова операція, або ж всі учасники лізингу представляють різні країни. До цього ж вигляду лізингу відносять і операції, проведені лізінгодателі і орендарі однієї країни, якщо хоч би одна із сторін здійснює свою діяльність, маючи спільний капітал із зарубіжними партнерами. Зовнішній лізинг у свою чергу ділиться на :

     - експортний лізинг; при експортному  лізингу зарубіжною стороною  є сторона орендаря і призначене  для лізингу устаткування вивозиться  з країни на умовах експортного  контракту;

     - імпортний лізинг; при імпортному  лізингу зарубіжною стороною є лізінгодатель, і устаткування поставляється в країну орендаря на умовах імпортного контракту;

     - транзитний лізинг, при якому  всі учасники знаходяться в  різних країнах.

     Лізинг  розрізняють - за типом активів, що орендуються :

1. Лізинг фізичних (реальних) активів, в якому виділяють:

     - лізинг рухомого майна (машинно-технічний лізинг).

2. лізинг нерухомого майна (довгострокова оренда будівель і споруд) в якому відносно видів нерухомості виділяють:

     - лізинг нерухомості виробничого призначення;

     - лізинг нерухомості невиробничого призначення.

     Виходячи  з суті лізингу, можна виділити його функції. Лізинг містить в собі безліч функцій, з яких виділяються чотири основні:

     1. Фінансова функція - виражається в звільненні товаровиробника від одноразової оплати повної вартості необхідних засобів виробництва і як би в наданні йому довгострокового кредиту.

     2. Виробнича функція - полягає в оперативному вирішенні виробничих завдань шляхом тимчасового використання, а не покупки дорогих і морально старіючих машин. Це ефективний спосіб матеріально-технічного постачання виробництва і доступу до новітньої техніки, до результатів науково-технічного прогресу. При лізингу передача майна може супроводитися різним сервісом: технічним обслуговуванням, страхуванням, забезпечення сировиною.