Звіт про проходження виробничої ознайомчої практики на базі дитячої міської поліклініки №1 м.Кіровоград

Звітність про  виконання бюджету – це метод  узагальнення планових і звітних показників, приведених в таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами за відповідний звітний період.

Звітність про  виконання кошторису доходів  і видатків – це система показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності організації та установи за відповідний звітний період часу.

Звітність, яку  надають установи та організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних  бюджетів, можна умовно поділити на такі види:

• за складом: місячна, квартальна, річна;
• за обсягом: зведена, вища організація, органи Державного казначейства;
• за місцем подання: звітність, яка подається Рахунковій палаті, звітність, яка подається в органи податкової служби, звітність, яка подається в органи статистики, звітність, яка подається в інші органи;
• залежно від використання коштів: звітність за бюджетними коштами, звітність за спеціальними коштами, звітність за сумами за дорученнями та за іншими позабюджетними коштами.

Річні звіти  складаються за звітний рік, яким вважається період з 1 січня до 31 грудня включно.

Форми звітності  заповнюються в гривнях, а зведені  звіти головних розпорядників –  у тисячах гривень з одним  десятковим знаком. У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені  показники. У випадках незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття прокреслюється.

До подання  річного бухгалтерського звіту  на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій з урегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей відповідні записи мають бути внесені до реєстрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу за коштами на рахунках у банках, банківськими позиками, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення у балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

Бухгалтерські звіти підписують керівник і головний бухгалтер установи, в централізованих бухгалтеріях – керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану за штатами і контингентами у міністерствах, відомствах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник фінансової служби.

У бухгалтерських звітах не повинно бути жодних підчисток  і помарок. Виправлення помилок  у звітах здійснюється з дотриманням  вимог, встановлених законодавством.

Форми річного  звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані, зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту.

Строки подання  річних звітів установами встановлюються організаціями, до яких подаються ці звіти.

Кожний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами організації.

Річні бухгалтерські  звіти подаються:

• вищій установі;
• органу Державного казначейства – при отриманні асигнувань з державного бюджету;
• органу Державної статистики – при окремих вказівках.

Зведені річні  звіти міністерств, інших центральних  органів виконавчої влади подаються  до Управління бухгалтерського обліку та звітності Головного управління Державного казначейства України керівниками бухгалтерських служб цих установ після перевірки даних про асигнування Управлінням оперативно-касового планування видатків Головного управління Державного казначейства України та перевірки форми № 3 “Звіт про виконання плану за штатами і контингентами” галузевими управліннями Міністерства фінансів України.

Інформаційність річного звіту повинна бути доповнена  пояснювальною запискою, яка є  обов’язковим додатком до річного  звіту. Її обсяг та зміст не регламентовані, хоча навряд чи доцільно перевантажувати записку переліченням показників, які безпосередньо читаються за формами звітності. Разом з тим, у пояснювальній записці наводяться пояснення основних факторів, які вплинули на господарські та фінансові результати роботи установи, висвітлюється її фінансовий та майновий стан. Крім того, тут знаходять своє відображення відомості про намір установи змінити на майбутній рік методологію подачі окремих господарських і майнових операцій, коштів та розрахунків, а також подачу інформацію про дебіторів, що мають найбільшу прострочену заборгованість, із зазначенням суми боргу.

У поясненнях до звіту всі установи наводять курс, за яким при складанні річного  бухгалтерського звіту був здійснений перерахунок активів і пасивів  в іноземній валюті у грошову одиницю, що діє на території України, а також пояснюють причини змін вступного балансу на початок року.

Для керівництва бюджетною установою  потрібно мати достовірну та вичерпну інформацію про загальний обсяг  використання, джерела утворення, стан та розміщення коштів. Такі дані отримують за допомогою одного з елементів методу бухгалтерського обліку – бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський  баланс бюджетної установи – це метод відображення та групування на визначену дату, як правило на 1-е  число, засобів бюджетної установи за видами, розміщенням, використанням та джерелами їх утворення в грошовій оцінці.

Засоби  бюджетної установи та джерела їх утворення в балансі показуються  за статтями.

Стаття  балансу – це складова активу і  пасиву, яка характеризує групу економічно однорідних господарських засобів та джерел їх утворення.

Статті  балансу, в свою чергу, об’єднуються в економічно однорідні групи  – розділи балансу.

Актив балансу бюджетної установи складається  з трьох розділів:

  І. Необоротні активи.

  ІІ. Оборотні активи.

  ІІІ. Витрати.

У пасиві балансу відображаються джерела  утворення засобів. Основним джерелом утворення господарських засобів  бюджетної установи є асигнування  з бюджету.

  Пасив балансу бюджетної установи  складається з трьох розділів:

  І. Власний капітал.

  ІІ. Зобов’язання.

  ІІІ. Доходи.

Структура балансу бюджетної установи суттєво  відрізняється від балансу госпрозрахункової.

Баланс  складається на підставі звірених даних  синтетичного та аналітичного обліку на кінець звітного періоду. Залишки  на рахунках обліку на початок року повинні бути тотожні відповідним даним на кінець року в балансі за попередній період.

Установи  складають єдиний баланс за всіма  коштами загального і спеціального фондів.

Кожна установа заповнює в балансі тільки ті рядки, які відносяться до її діяльності.

У додатку  № 3 наданий баланс ДМП№1 на 1.01.2011 та розшифрування позабалансових рахунків.

У додатку  № 4 наданий звіт про надходження  та використання коштів загального фонду.

У додатку  № 5 поданий звіт про заборгованість за бюджетними коштами.

У додатку  № 8 наданий звіт про результати фінансової діяльності та довідка про  рух грошових коштів (Додаток 9).

ЯКИМ  ЧИНОМ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ДАНОГО ПІДПУНКТУ?

2.6. Облік  розрахунків з бюджетом та  за позабюджетними платежами

 

Згідно з  чинним законодавством бюджетні установи й організації є платниками податків та платежів до бюджету.

Оподаткуванню й перерахуванню до бюджету зборів і обов’язкових платежів підлягають отримані доходи за рахунок асигнувань з державного та місцевих бюджетів, а також власні надходження установ і організацій.

Сплата податку  на прибуток бюджетними установами й  організаціями регулюється Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким оподаткуванню підлягають установи й організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку. НІ ВЖЕ ВСІ КЕРУЮТЬСЯ ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ.

Для розрахунків  за податками та платежами до бюджету  в обліку застосовуються активно-пасивний рахунок № 64 «Розрахунки з податків та платежів», який має два субрахунки:

№ 641 «Розрахунки  за платежами й податками в  бюджет»;

№ 642 «Інші  розрахунки з бюджетом».

За кредитом субрахунків відображаються суми фактично утриманих та нарахованих податків і платежів до бюджету (прибутковий податок, утриманий з фізичних осіб, податок на додану вартість, податок на прибуток, податок на землю, податок із транспортних засобів, збір за спеціальне використання водних ресурсів та забруднення навколишнього середовища, виторг від реалізації основних засобів). За дебетом відображається факт перерахування податків та платежів у дохід бюджету.

Податок на прибуток нараховується за відповідною ставкою  від прибутку, що підлягає оподаткуванню, для підприємств платників цього податку. ДМП №1 є неприбутковою установою, тому не є платником податку на прибуток.

Однак, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець І кварталу наступного за звітним року перевищують 25% загальних валових доходів НЕМАЄ ТАКОГО ПОНЯТТЯ, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, тоді такі нерозподілені доходи підлягають оподаткуванню.

Операції  з нарахування податку обліковуються  за дебетом рахунка № 80 та кредитом субрахунка № 641.

Перерахування податку до бюджету проводиться за дебетом субрахунка № 641 та кредитом субрахунків з обліку грошових рахунків на реєстраційних і поточних рахунках. НАВІЩО РОЗПОВІДАТИ ПРО ПОДАТКИ Я КІ УСТАНОВА НЕ СПЛАЧУЄ? КРАЩЕ РОЗКАЖИ ПРО ТІ ЯКІ СПЛАЧУЄ.

Всі підприємства, організації, установи проводять нарахування до фондів соціального захисту населення, в склад яких включають:

1. пенсійний фонд
2. фонд загальнообов’язкового державного страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
3. фонд загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття
4. фонд загальнообов’язкового державного страхування від несчастного випадку на виробництві

Згідно з  чинним в Україні законодавством одночасно з нарахуванням заробітної плати(відпускних) робиться нарахування платежів до державних цільових фондів:

• пенсійного фонду-субрахунок 651
• податкової інспекції субрахунок 641
• профсоюз субрахунок 666

Усі бюджетні установи, зокрема органи ДПС, які використовують працю найманих робітників, є платниками збору на обов’язкове соціальне страхування (зокрема загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та загальнообов’язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) і збору на обов’язкове пенсійне страхування.

Об’єктом  оподаткування є фактичні витрати  на оплату праці працівників, які  включають витрати на виплату  основної і додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

  До нарахувань на Фонд оплати  праці належать:

  · збір до Пенсійного фонду;

  · збір на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  у зв’язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами,  зумовленими народженням і похованням;

  · збір на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  України на випадок безробіття;

  · збір на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання.

НІ, ВЖЕ Є ТІЛЬКИ ЄДИНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ ВНЕСОК

Облік розрахунків  зі страхування ведеться на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”.

По кредиту  цього рахунка відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також  одержані від органів страхування  кошти, по дебету – погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Рахунок 65 “Розрахунки за страхуванням” має такі субрахунки:

  · 651 “Розрахунки за пенсійним  забезпеченням”;

  · 652 “Розрахунки за соціальним  страхуванням”;

  · 653 “Розрахунки за страхуванням  на випадок безробіття”;

  · 654 “Розрахунки з інших видів  страхування”.

ЦІ СУБРАХУНКИ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ДЛЯ ЄСВ

Бюджетні  установи при придбанні нерухомого майна за рахунок бюджетних коштів від сплати збору на обов’язкове  державне пенсійне страхування звільняються.