Звіт про проходження виробничої ознайомчої практики на базі дитячої міської поліклініки №1 м.Кіровоград

Відповідно  до перелічених груп запасів клас 2 «Запаси» Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ складається з таких синтетичних рахунків з обліку запасів:

• 20 «Виробничі запаси»;
• 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі»;
• 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
• 23 «Матеріали і продукти харчування»;
• 24 «Готова продукція»;
• 25 «Продукція сільськогосподарського виробництва».

Для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто  малоцінних предметів, які не ввійшли  до складу необоротних активів, оскільки строк їх корисної експлуатації становить менше одного року, передбачений рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» з поділом на субрахунки:

• 221 «Малоцінні та швидкозношувані предмети, що перебувають на складі і в експлуатації»;
• 222 «Малоцінні та швидкозношувані предмети спеціального призначення».

Для відображення господарських операцій ці субрахунки можуть поділятися на додаткові рахунки  третього, четвертого порядків.

Матеріали і  продукти харчування, що знаходяться  в установі, обліковуються на рахунку 23 «Матеріали і продукти харчування», який поділяється на субрахунки:

• 231 «Матеріали для учбових, наукових та інших цілей»;
• 232 «Продукти харчування»;
• 233 «Медикаменти і перев’язувальні засоби»;
• 234 «Господарські матеріали і канцелярське приладдя»;
• 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали»;
• 236 «Тара»;
• 237 «Матеріали в дорозі»;
• 238 «Запасні частини до машин і обладнання»;
• 239 «Інші матеріали».

На субрахунку 233 «Медикаменти і перев’язувальні  засоби» обліковуються медикаменти, компоненти, бактерицидні препарати, дезінфекційні засоби, сироватки, вакцини, кров, плівка для рентгенівських знімків, матеріали для проведення аналізів та перев’язувальні засоби, дрібний медичний інвентар (термометри, ланцети, пінцети, голки тощо) установ, у кошторисах яких ці видатки передбачені за кодом економічної класифікації видатків 1132 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали». На цьому субрахунку також обліковуються допоміжні та аптекарські матеріали в медичних закладах, які мають свої аптеки.

Облік медикаментів та перев’язувальних засобів додатково ведеться за окремими порядками, установленими Міністерством охорони здоров’я України.

На субрахунку 234 «Господарські матеріали і  канцелярське приладдя» обліковуються  господарські матеріали і канцелярське приладдя, що використовуються для поточних потреб установи (електричні лампи, мило, щітки та ін.), будівельні матеріали для капітального і поточного ремонту.

На цьому  субрахунку обліковуються медикаменти  і перев’язувальні засоби установ, кошти на які передбачені у кошторисах за кодом економічної класифікації видатків 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар».

У невеликих  установах канцелярське приладдя (папір, олівці та ін.) та медикаменти (за виключенням  спирту та медикаментів, що мають велику вартість), придбані і одночасно видані на поточні потреби, можуть зразу списуватися на фактичні видатки з відображенням їх загальної вартості за дебетом і кредитом субрахунку 234.

На документах, що підтверджують придбання і  одержання цих цінностей, повинен  бути підпис особи, яка одержала ці матеріали.

При обліку запасів, що отримані як гуманітарна допомога, враховуються вимоги Закону України  «Про гуманітарну допомогу», галузевих  порядків, розроблених окремими міністерствами і затверджених постановами Кабінету Міністрів України, та Порядку бухгалтерського обліку та звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 113 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 12.01.2000 за № 12/4233. даний нормативний документ втратив чинність

 

Запаси приймаються  комісією, створеною наказом керівника  установи, до складу якої обов’язково  входять працівник бухгалтерії  та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у  якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку.

Бухгалтерією  та матеріально відповідальними  особами облік запасів, отриманих як гуманітарна допомога, ведеться за загальним порядком, але окремо від запасів, придбаних установою за рахунок коштів загального або спеціального фондів кошторису доходів та видатків.

У бухгалтерському  обліку установ запаси, у т. ч. одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:

• первісну вартість,
• справедливу вартість,
• відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.

Первісна  вартість — це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість — первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна  вартість — це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Відпуск запасів  у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом  середньозваженої собівартості.

Суми податку  на додану вартість, які сплачуються  при отриманні (купівлі) запасів, не зараховуються до вартості запасів і відносяться на фактичні видатки установи за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих матеріальних цінностей, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачене чинним законодавством України).

Запаси в  установах обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії.

Відповідальність  за приймання, зберігання і відпуск  запасів покладається на матеріально  відповідальних осіб, призначених наказом  керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за збереження матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Дуже теоретично, яка ж матеріально-відповідальна особа відповідає за запаси в досліджуваній бюджетній установі? В додатки винеси цей договір.

При отриманні  запасів матеріально відповідальна  особа на документі постачальника  або на акті про приймання запасів  повинна розписатися в одержанні  цих цінностей і прийняти їх на відповідальне зберігання.

Виявлені, під  час отримання матеріальних цінностей, кількісні або якісні розбіжності з даними документів постачальників, оформлюються Актом про приймання матеріалів. Акт складається приймальною комісією в двох примірниках з обов’язковою участю завідуючого складом та представника постачальника або незацікавленої організації. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, інший — для направлення претензійного листа постачальнику. Додаток?

Облік запасів  установи (за винятком дорогоцінних металів для протезування та медикаментів і перев’язувальних засобів) за місцем відповідального зберігання (знаходження) ведеться матеріально відповідальними особами в Книзі складського обліку запасів за найменуваннями, сортами, кількістю. Працівниками бухгалтерії періодично здійснюється перевірка фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку. Додаток?

Видача запасів  з місць відповідального зберігання (знаходження) проводиться за документами  встановленої форми, що затверджуються керівником установи. Для бюджетних установ, поряд з формами, встановленими наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів», застосовуються такі форми:

• Накладна , що призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Може застосовуватися при переміщенні запасів в установі. Накладна виписується в двох примірниках; додаток?
• Забірна картка призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця.

Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей. Ця картка виписується в двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача зберігається на складі, другий — в одержувача. При щоденному відпуску запасів забірна картка виписується строком на 15 днів, а при періодичному відпуску — строком на місяць.

У межах установленого  ліміту запаси видаються при пред’явленні одержувачем свого примірника забірної картки. Відпуск запасів понад установлений ліміт здійснюється за накладною (вимогою).

Виходячи з планової потреби в запасах та норм витрат, ліміти встановлюються центральним  органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю, а за відсутності таких документів — установою самостійно.

Списання з бухгалтерського  обліку витраченого пального здійснюється на підставі подорожніх листів за фактичною  витратою, але не більше норм витрат, установлених для окремих марок  автотранспорту.

При передачі в експлуатацію малоцінні та швидкозношувані предмети вартістю до 10 гривень включно за одиницю (комплект) списуються з бухгалтерського обліку одразу на зменшення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах на підставі документів, що підтверджують їх використання: роздавальних відомостей, актів витрачання предметів при проведеному ремонті, актів на списання цінностей та ін.

У бухгалтерії облік  запасів установи ведеться в кількісному  і сумарному вимірах за найменуваннями запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб.

Бухгалтерія установи систематично звіряє свої записи про облік запасів  із записами, які ведуть матеріально  відповідальні особи за місцями  зберігання (знаходження) запасів. Для  цього матеріально відповідальними  особами кожного місяця надаються в бухгалтерію прибуткові та видаткові документи з реєстром надання документів, який складається в двох примірниках. Один примірник реєстру після перевірки правильності оформлення первинних документів повертається матеріально відповідальній особі, а другий залишається в бухгалтерії.

Інвентаризація проводиться  у разі зміни відповідальної особи, в інших випадках, передбачених чинним законодавством (при стихійних лихах, крадіжках, відсутності матеріально  відповідальних осіб та ін.). За результатами інвентаризації складається інвентаризаційний опис або акт, який затверджується керівником установи.

Списання  з балансу установи малоцінних і  швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю  та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади).

Акти складаються постійно діючою комісією, призначеною наказом  керівника установи, і затверджуються керівником установи. У них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання установою, кількість та вартість. Детально вказуються причини списання та спосіб знищення непридатних запасів (якщо реалізація їх неможлива).

Суми, отримані від реалізації непридатних запасів, залишаються  у розпорядженні установи (якщо інше не встановлено чинним законодавством України).

З балансів установ можуть бути списані запаси — сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев’язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.

Матеріальні цінності спеціального призначення списуються за окремими нормативними актами, розробленими відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з органами, що затвердили Типову інструкцію.

Списанню  підлягають матеріальні цінності як такі, що:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в  результаті інвентаризації як недостача;

в) морально застарілі;

г) фізично  зношені;

ґ) пошкоджені внаслідок  аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або  економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Списання  з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх:

• продажу;
• безоплатної передачі;
• ліквідації (на підставі акта).