Звіт про проходження виробничої ознайомчої практики на базі дитячої міської поліклініки №1 м.Кіровоград

Згідно поданого табелю обліку робочого часу лікар  відпрацював повний місяць

Нараховуємо заробітну плату:

Основна заробітна  плата – 1419 грн. + 425,70(за стаж) = 1844,70 грн

За сумісництвом – 1844,70х0,5=922,35 грн

Отже, за підсумком  роботи за місяць лікарю нарахована заробітну плату в розмірі 2767,05 грн.

Згідно законодавства проводимо утримання податків: ЯКІ ВИДИ ПОДАТКІВ УТРИМУЮТЬСЯ ТА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА?

3,6% ЄСВ з  заробітної плати – 99,61 грн.

1% проф., внески  – 27,67 грн.

15% податку ЯКОГО?– (2767,05-99,61)х15%=400,12 грн.

Працівнику  Шевчуку О.А. належить винагорода , тому йому потрібно виплатити за відпрацьований місяць  в розмірі 2239,65 грн.

У додатку 50 наведений  Ліцевий лист нарахувань та відрахувань  лікарю Закірнична К.А.

В додатку 49 наведений  меморіальний ордер № 5 (Зведення розрахункових  відомостей із заробітної плати)

Для розрахунку лікарняних листів використовується Постанова  Кабінету Міністрів № 100 від 08.02.1995 року. НАЗВА

Щоб розрахувати  суму лікарняних слід визначити:

1. середньоденну(середньогодинну ) заробітну плату за 6 останніх робочих місяців
2. коефіцієнт, що корегує суму лікарняних,залежних від стажу тимчасово непрацездатного працівника(60%, 80%, 100%)
3. дні(години) непрацездатності, які підлягають оплаті

Сума лікарняного  листа = середня з/п х коефіцієнт х дні непрацездатності

У додатку 51 відображені нарахування лікарняних.

Страховий стаж – це період, протягом якого особа  підлягала загальнообов’язковому  державному соціальному страхуванню  у зв’язку з тимчасовою втратою  працездатності та витратами, зумовленими  похованням, та за які щомісячно  сплачені нею та роботодавцем страхові внески, в сумі не менше, ніж страховий внесок.

Сума відпускних нараховується згідно Постанови  № 100 Кабінету Міністрів України відповідно доповнення № 2 до цієї постанови обчислення середньої заробітної плати для нарахування відпускних проводять виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки. Якщо працівник відпрацював менше, то виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Розрахунок  відпускних здійснюється за такою формулою:

Оплата за час відпустки=сума за 12місяців/(365(/366- у високосному році)-кількість святкових і неробочих днів)кількість календарних днів відпустки  НІЧОГО З ТВОЄЇ ФОРМУЛИ НЕЗРОЗУМІЛО, НАБЕРИ ЯКОСЬ ІНАКШЕ.

У додатку 54 наведений наказ Головного лікаря на відпустку, у додатку 52 розрахунковий лист відпустки.

Синтетичний облік по оплаті праці здійснюється на пасивному рахунку 66 «Розрахунки  з оплати праці» за субрахунками:

661 «Розрахунки  за заробітною платою»

662 «Розрахунки  з депонентами»

По кредиту  субрахунку 611 відображаються суми нараховані основною і додатковою заробітною платою, премій та допомоги по тимчасової непрацездатності, а по дебету утримання з заробітної плати.

Аналітичний облік ведеться на картках, особових рахунках працівників, які містять інформацію по нарахованих сумах, утриманнях.

Ця інформація використовується для розрахункова середньої заробітної плати, видачи різного виду довідок.

У додатку 53 наведений  Меморіальний ордер № 5 за травень 2011 року( Зведення розрахункових відомостей з заробітної плати)

А БУХ.ПРОВОДКИ

2.5. Облік фінансових  результатів та використання  прибутку

 

 

Бюджетна  установа відповідно до діючого законодавства  не повинна мати ніяких боргових зобов’язань. Однак у практичній діяльності трапляються  випадки утворення дебіторської заборгованості. Вона виникає у зв’язку з тим, що бюджетна установа має право перераховувати гроші авансом.

Під дебіторами розуміють підприємства, організації, фізичних осіб, які мають відносно даної установи дебіторську заборгованість.

Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших організацій, фізичних осіб, підприємств перед даною установою.

Облік дебіторської заборгованості в бюджетних установах  ведеться на рахунку 36 “Розрахунки  з іншими дебіторами”.

Основними видами дебіторської заборгованості в бюджетних установах є:

• розрахунки в порядку планових платежів;
• розрахунки з підзвітними особами;
• розрахунки за відшкодування завданих збитків;
• розрахунки з іншими дебіторами.

Розрахунки  в порядку планових платежів у  бюджетних установах застосовуються за наявності постійних господарських зв’язків з різними установами та організаціями за поставками матеріальних цінностей і наданням послуг, наприклад, при розрахунках з продовольчими базами за продукти харчування, з госпрозрахунковими аптеками за медикаменти, з організаціями громадського харчування за отримані талони на харчування учнів, з автопідприємствами за послуги автотранспорту.

Розрахунки  з постачальниками в порядку  планових платежів здійснюються не за кожною окремою угодою, пов’язаною з відвантаженням товару чи наданням послуг, а шляхом періодичного перерахування постачальнику коштів з поточних чи реєстраційних рахунків шляхом виписування платіжних доручень у строки і в розмірах, наперед обумовлених сторонами.

Сума кожного  планового платежу і строки перерахування встановлюються сторонами на поточний місяць (квартал) виходячи з періодичності платежів і з обсягів поставок, закупок чи надання послуг за договорами чи угодами або фактичної поставки за минулий місяць.

Щомісячно постачальник і бухгалтерія платника уточнюють стан розрахунків відповідно до вартості фактично отриманих матеріальних цінностей чи наданих послуг і здійснюють перерахунок і відповідний платіж в порядку, обумовленому в договорі чи угоді. Звірка розрахунків оформляється актом і забезпечує відповідність перерахованих плановими платежами сум вартості отриманих товарів чи наданих послуг, запобігає порушенням платіжної і фінансової дисципліни.

Для обліку розрахунків  з постачальниками в порядку  планових платежів передбачено субрахунок 361 “Розрахунки в порядку планових платежів”. За дебетом цього субрахунка записуються суми перерахованих планових платежів, за кредитом – записується вартість отриманих матеріальних цінностей, прийнятих робіт і послуг.

Аналітичний облік розрахунків за субрахунком 361 “Розрахунки в порядку планових платежів” ведеться в меморіальному ордері № 7, в якому для кожного постачальника відводиться необхідна кількість рядків для відображення операцій протягом місяця. Записи у відомість здійснюються за кожним документом (платіжне доручення, накладна, рахунок) в міру здійснення операцій, але не пізніше наступного дня після надходження документів до бухгалтерії.

Облік розрахунків  з постачальниками в порядку  планових платежів може також вестись  на картках ф. № 292-а або у книгах ф. № 292.

У практичній діяльності бюджетних установ мають  місце випадки, коли в результаті перевірок, ревізій, інвентаризацій виявляються  суми нестач, розкрадання матеріальних цінностей, грошових коштів, а також  суми від псування матеріальних цінностей, які повинні бути відшкодовані за рахунок винних осіб.

Облік розрахунків  за зазначеними сумами ведеться на субрахунку 363 “Розрахунки за відшкодування  завданих збитків”. У дебет цього  субрахунка на підставі оформлених належним чином документів (актів перевірки, ревізії, інвентаризаційних описів, порівняльних відомостей) записується сума завданих збитків; за кредитом – записуються суми, що надійшли в касу або утримані із заробітної плати, стипендій на відшкодування завданих установі збитків.

Операції  з обліку дебіторської заборгованості за розрахунками з відшкодування завданих збитків відображаються в різних меморіальних ордерах. Аналітичний облік ведеться на картках ф. № 292-а (у книзі ф. № 292) за кожною винною особою. У заголовку картки вказується заборгованість, прізвище, ім’я, по батькові винної особи, дата виникнення заборгованості та сума збитків.

Інші дебітори – це установи, організації, особи, крім тих з них, розрахунки з якими  обліковують на решті субрахунків  класу 3 “Кошти, розрахунки та інші активи”.

Для обліку розрахунків з іншими дебіторами призначено субрахунок 364 “Розрахунки з іншими дебіторами”. За дебетом цього субрахунка записується збільшення дебіторської заборгованості, а за кредитом – її погашення.

На субрахунку 364 “Розрахунки з іншими дебіторами” обліковуються розрахунки з іншими дебіторами установи, а саме розрахунки за матеріальні цінності, за виконані роботи та надані послуги, за пред’явленими рахунками, розрахунки за претензіями і боргами, а також розрахунки із студентами та учнями навчальних закладів за користування гуртожитком і постільними речами.

Облік розрахунків  із дебіторами ведуть позиційним способом у меморіальному ордері № 4.

Дебіторської  заборгованості перед ДМП №1 на кінець звітного періоду немає.

Кредитори –  це підприємства, організації, установи, фізичні особи, перед якими дане підприємство має кредиторську заборгованість.

Кредиторська  заборгованість – це заборгованість підприємства, організації, установи іншим  підприємствам, організаціям тощо.

Кредиторська  заборгованість у бюджетних установах виникає найчастіше через невиконання установами своїх зобов’язань.

Облік кредиторської  заборгованості бюджетних установ ведеться на рахунках класу 6 «Поточні зобов’язання», який об’єднує рахунки, призначені для обліку зобов’язань установи, що виникають у процесі її діяльності, і погашення яких здійснюється протягом одного бюджетного року.

До поточних зобов’язань бюджетної установи належать:

• заборгованість за всіма видами платежів до бюджету, включаючи податки із заробітної плати;
• заборгованість із заробітної плати штатного і нештатного персоналу, із допомоги за тимчасовою непрацездатністю, за стипендіями аспірантам та учням;
• зобов’язання за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на соціальне страхування та індивідуальне страхування працівників;
• авансові платежі, отримані від фізичних і юридичних осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;
• кредиторська заборгованість постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги.

Облік кредиторської заборгованості ведеться на рахунках:

 · 60 “Короткострокові  позики”;

 · 61 “Поточна  заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями”;

 · 62 “Короткострокові  векселі видані”;

 · 63 “Розрахунки  за виконані роботи”;

 · 64 “Розрахунки  за податками і платежами”;

 · 65 “Розрахунки  зі страхування”;

 · 66 “Розрахунки  з оплати праці”;

 · 67 “Розрахунки  за іншими операціями”.

На рахунку 60 “Короткострокові позики” обліковуються  суми короткострокових позик, отриманих  відповідно до чинного законодавства.

На рахунку 61 “Поточна заборгованість за довгостроковими  зобов’язаннями” обліковується  поточна заборгованість за зобов’язаннями, термін сплати за якими настане в  наступному році.

На рахунку 62 “Короткострокові векселі видані”  ведеться облік векселів, виданих установою згідно з нормативно-правовими актами України, і термін сплати яких встановлено протягом поточного року.

На рахунку 67 “Розрахунки за іншими операціями”  ведуться розрахунки з депонентами, розрахунки за депозитними сумами, сумами за дорученнями, за спеціальними видами платежів, а саме: з батьками за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, за навчання дітей у музичних школах, з робітниками і службовцями за формений одяг, харчування та розрахунки з іншими кредиторами.

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться на субрахунку 675 “Розрахунки з іншими кредиторами” позиційним способом у меморіальному ордері № 6, на картках ф. № 292-а або у книзі ф. № 292.

У додатку 10 (та 10А) розшифровується кредиторська заборгованість по ДМП №1.

У додатку 11 відображені  причини виникнення простроченої кредиторської  заборгованості.

Складання звітності  в бюджетних установах завершує повний цикл бухгалтерської обробки  даних, які накопичуються в облікових  реєстрах.

В ДАНОМУ ПІДПУНКТІ ПОТРІБНО РОЗКРИТИ ДОХОДИ ТА ВИДАТКИ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Особливості бухгалтерської звітності в бюджетних  організаціях:

• обов’язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Держава через Міністерство фінансів суворо регламентує склад і порядок складання звітності, терміни її подання, розгляд та затвердження. Усі бюджетні організації, установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі;
• єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення її показників;
• методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їх обов’язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів і видатків;
• достовірність звітних показників, яка випливає з самої природи затвердження бюджетів усіх рівнів;
• простота, зрозумілість, доступність та прозорість звітності;
• цілісність;
• послідовність, що закріплює на практиці поетапність процесу складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.