Шахта фащевская оценка вероятности банкротства

 

 

Таблиця 2.3 - Критичні показники розглянутих моделей:

 

Безсумнівним достоїнством рейтингових моделей є простота. Разом з тим, методи визначення вагових значень показників далеко не завжди забезпечують необхідну точність. Аналіз даних моделей на підставі даних розглянутих підприємств показав, що найменшу помилку має модель № 3.

 

 

3 Визначення ймовірності банкрутства  за допомогою експертних моделей діагностики банкрутства

 

Визначення імовірності  банкрутства за допомогоюметоду  бальної оцінки А-рахунок (А-score).

Ця модель була розроблена англійським викладачем Джоном Аргенті, він припустив, що процес, який призводить до банкрутства, є тривалим в часі, впродовж якого в діяльності підприємства виявляються загальні ознаки, що можуть бути поділені на три групи, відповідно до трьох стадій банкрутства:

- Недоліки в діяльності;

- Здійснені помилки;

- Наближуваний симптом неплатоспроможності.

Кожна натупна стадія банкрутства є результатом розвитку попереднього рівня стадії: помилки виникають в результаті недоліків діяльності, симптоми є результатом накопичення помилок.

Для визначення А-рахунку  досліднику необхідно відвідати  підприємство та зібрати і оцінити в балах наступну інформацію.

Помилки :

1. Автократ. Вірогідність банкрутства підприємства яким управлєя самовледний (автократичний) керівник є більшою, ніж підприємств управління якими здійснює найманий менеджер. Якщо дослідник визначає керівника автократичним та підприємство отримує 8 балів у всіх інших випадках – 0 балів.
2. Голова – виконавчий директор. Якщо виконавчий директор та голова прравління є однією особою, то на такому підприємстві є більша загроза банкрутства, небезпека оцінюється в 4 бали.
3. Бездіяльні директори. Директор не приймає участі вобговорення головних рішень – загроза оцінюється в 2 бали.
4. Незбалансоване правління. До складу правління входять особи, які не мають необхідної професійної піготовки - загроза оцінюється в 2 бали.
5. Фінансовий директор – не достатньо сильна особа і не досягнув порозуміння з правлінням – загроза оцінюється в 2 бали.
6. Рівень менеджменту. На рівні нижче правління немає професійних менеджерів – загроза оцінюється в 1 бал.
7. Недоліки обліку. Якщо відсутня система планування руху грошових коштів – 3 бали, якщо не використовується система бюджетного контролю коштів – 3 бали, якщо немає системи розрахунку собівартості продукції, адміністративних витрат коштів – 3 бали.
8. Чутливість до змін. Якщо підприємство застаріло в основних аспектах або не реагує на значні зміни в зовнішньому середовищі – 15 балів.

Повний можливий рахунок  недоліків – 43 бали.

Задовільна оцінка – 10 балів.

Якщо рахунок підприємства по недолікам становить 10 або більше балів, то одна фатальна помилка на підприємстві мож призвести до банкрутства.

Помилки. 

1. Частка кредитних коштів у капіталі. Якщо частка кредитів зростає до такго рівня, що майбутнє підприємства може залежити від кредиторів, отримує 15 балів
2. Надмірне розширення торгівлі. Підприємства, які розширюються швидше, ніж основні фонди, отримують 15 балів.
3. Великий проект. Якщо підприємство розробило проект такого маштабу недавно, якщо в проекті були допущені прорахунки то підприємство отримує великі збитки – небезпека становить 15 балів.

Повний можливий рахунок помилок – 45 балів.

Задовільна оцінка – 15 балів.

Якщо підприємство отримало 15 або більше балів, то дослідник  повинен висловити занепокоєння, а якщо в підприємства ще й 10 балів по недоліках, то занепокоєнн сає тривожним.

Симптоми.

1. Фінансові ознаки. Якщо фінансові пропорції, звіт та коефіцієнт фінансового ризику свідчать про погіршення – 4 бали.
2. Підготовка бухгалтерського обліку. Якщо виявлено бухгалтерські хитрощі, розрахованя на приховання рахунку – 4 бали.
3. Нефінансові ознаки. Якщо наявні такі ознаки: нестача грошей, падіння якості продукції, падіння акцій на ринку, необхідність проведення ремонту в офісі – 3 бали.
4. Кінцеві ознаки. Якщо є часткове списання з рахунків, відставання, чутки – 1 бал.

Повний можливий рахунок симптомів – 12 балів.

Задовільна оцінка симптомів – 4 бали.

Повний А-рахунок – 100 балів.

Задовільна оцінка – 25 балів.

Підприємство, яке має 25 балів є кандидатом в банкрути, і чим більше балів тим більша ймовірність настання банкрутства та ближчий термін цього.

Якісні показники та симптоми банкрутства добре розроблені фахівцями. На думку автора курсової побудова власного переліку симптомів з наступним створенням власної бальної шкали для отримання узагальненого висновку щодо ситуації банкрутства є дієвим методом діагностики банкрутства, що доповнює інші методи дослідження та коригує отримані за їх допомогою діагностичні висновки.

 

 

4 Визначення ймовірності банкрутства  на основі рейтингових систем  оцінки фінансового стану

 

Рейтингова системи  оцінки загрози банкрутства дає  можливість узагальнити результати дослідження з окремих напрямків та отримати якісний висновок стосовно фінансового стану підприємства в цілому.

Р.С. Сайфулін та Г.Г.Кадиков  запропонували використовувати  для експес-діагностики банкрутства рейтингове число:

До=Кз + 0,1 Кп.л + 0,08Кі + 0,45Км – Кпр

Де Кз – коефіцієнт забезпеченості власними засобами; Кз>0,1

Кп.л - коефіцієнт поточної ліквідності; Кп.л >2

Кі – інтенсивність обороту власного капіталу, який характеризує обсяг реалізації продукції, яка припадає на одну гтивню засобів вкладених в діяльність підприємства Кі>2,5

Км – коефіцієнт менеджменту характеризується відношенням прибутку від реалізації до розміру виручки від реалізації Км≥(n-1)/r, де г – дисконт Національного банку України.

Кпр – рентабельність власного капіталу - відношеня балансового прибутку до власного капіталу. Кпр≥0,2.

При повній відповідності  фінансових коефіцієнтів мінімальним  нормативним значенням рейтингове число буде дорівнювати 1. Якщо рейтингове число менше 1 то фінансовий стан підприємства є незадовільним.

Л.В. Донцова та Н.А.Нікіфорова запропонувалисвою методику рейтингової оцінки фінансового стану. За якою підприємства поділені на шість класів за їх фінансовим станом.

1 клас – підприємства з добрим запасом фінансової стійкості, які га рантують повернення позикових коштів.

2 клас – підприємства, які мають невисокий рівень ризику неповернення заборгованості кредиторам.

3 клас – проблемеі підприємства, які мають високий ризик не повернення відсотків по отриманим кредитам;

4 клас – підприємства з високим рівнем банкрутства, які характеризуються низькою реакцією на прфілактичні заходи по виходу з кризи.

5 клас – підприємства з яскраво вираженими ознаками банкрутства.

6 клас – підприємства які є банкрутами.

Визначені чіткі категорії  віднесення підприємства до будь-якого класу по глибині фінансової неспроможності, що подано в таблиці.

 

Таблиця - Категорії віднесення підприємства до будь-якого класу по глибині фінансової неспроможності

Показники	1 клас	2 клас	3 клас	4 клас	5 клас	6 клас
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (грошові засоби/поточні зобов’язання)	0,25-20	0,2 - 16	0,15-12	0,1 - 8	0,05-4	< 0,05-0
Коефіцієнт швидкої ліквідності (швидкооборотні активи/поточні зобов”язання)	1 -18	0,9 - 15	0,8 - 12	0,7 - 9	0,6-6	< 0,5-0
Коефіцієнт поточної ліквідності (поточні активи/поточні зобов’язання)	2-16,5	1,9–1,7    15 - 12	1,6–1,4 10,5-7,5	1,3–1,1    6 - 3	1– 1,5	< 1-0
Коефіцієнт автономії (акціонерний  капітал/усі активи)	0,6-17	0,59-0,54    15 - 12	0,53-0,43    11,4 -7,4	0,42-0,41    6,6-1,8	0,4-1	< 0,4-0
Коефіцієнт забезпеченості матеріальних запасів власними обіговими коштами (власні обігові кошти/матеріальні запаси)	1-15	0,9-12	0,8-9	0,7-6	0,6-3	< 0,5-0

 

Рейтингову систему  найчастіши використовують для оцінки фінансового стану підприємств та класифікації їх за рівнем ризику взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній та партнерів.

 

ВИСНОВКИ

 

Банкрутство явище розповсюджене  і типове для багатьох країн з  ринковою економікою. В Україні з її нестабільною економікою, політичним становищем, проблемами в податковій та законодавчій сфері, а в останні роки і з глибокою фінансовою кризою,  ця проблема постає особливо яскраво. Тому для кожного підприємця дуже важливим є проаналізувати і спрогнозувати можливість такого явища для своєї фірми і на основі отриманих даних вжити необхідних заходів для його запобігання.

Враховуючи те, що наша держава є відносно молодою країною  з недостатньо розвиненою економікою, дуже важливо врахувати закордонний досвід у здійсненні такого аналізу.

Підводячи підсумок, необхідно  зазначити, що модель Альтмана чи будь-якої інші моделі багатофакторного аналізу ймовірності банкрутства розроблені іноземними фахівцями є досить ефективними і часто використовуваними за кордоном. Але в Україні вони застосовуються дуже рідко, що пов’язано з наступними труднощами:

1)       неможливістю розробки власних, галузевих дискримінантних функцій через відсутність фахівців достатньої кваліфікації;

2)       відсутністю достатніх коштів для закупівлі та адаптації західних методик до вітчизняних умов господарювання;

3)       недостатнім рівнем об’єктивності показників, які відображаються підприємствами у фінансовій звітності (проблематика подвійної бухгалтерії).

4)       часова не відповідність, яка передбачає застосування моделі в тому часі, в якому вона розроблена;

5)       невідповідність об'єкта оцінювання, що означає, оцінка вірогідності банкрутства може проводитись лише для підприємства, які відповідають вибірці;

6)       невідповідність методики визначення параметрів моделі, яка потребує точного дотримання методичних прийомів оцінки показників, що були розроблені автором моделі. Основним недоліком використання вище поданих методів є те, що всі вони в якості інформаційної бази використовують зовнішню звітність підприємства.

Та попри це в Україні  використовуються численні методики однофакторного дискримінантного аналізу. Але у вітчизняній практиці вони характеризуються безсистемністю, не враховують галузевих особливостей і не містять відповідних «ключів» інтерпретації.

На ВП «Шахта Фащівська» імовірність банкрутства дуже висока, про це свідчать майже всї показники.

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1.        Закон України від 30.06.99 р. № 784-XIV “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” // Голос України. – № 159. – 1999.

2.        Білик М.Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - № 3 . - 2005. -С.117-128.

3.        Рибалка О. Формування системи показників оцінки фінансового стану підприємства для оцінки ймовірності банкрутства // Економіст. - №9. - 2005. - С. 63-65.

4.        Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємства. - К.: КНЕУ, 2000. - 412 с.

5.        Beaver W. Financial Ratios as Predictors of Failure // Journal of Accounting Research. - 1966. - No. 4. - P. 71-111.

6.       Altman E.I. Financial Rations, Discriminent Analysis and the Prediction of Corporate Bankruptcy // Journal of Finance. - 1968. - Vol.23. - No.4. - P. 589-609.