Шахта фащевская оценка вероятности банкротства

х4 - частка чистого прибутку в собівартості реалізованих товарів, робіт, послуг підприємства. 

Отримані значення Z-рахунку  порівнюються з наступними критеріями:

Z   0 - max ступінь банкрутства 90-100%; 

0 < Z < 0,18 - висока ступінь банкрутства 60-80%; 

0,18 < Z < 0,32 - середня ступінь банкрутства 35-50%; 

0,32 < Z < 0,42 - низька ступінь банкрутства 15-20%; 

Z > 0,42 min ступінь банкрутства 10%. 

Проведемо розрахунки для  ВП «Шахта Фащівська» згідно з моделлю Давидової – Бєлікова:

;

;

;

.

 

Z = 8,38 * 0,41 + 1,0 * 0,09 + 0,054 * 0,41 + 0,63 * (-0,11) = 3,48

 

Із розрахунків бачимо, що ступінь банкрутства складає 10%.

 

2.7 Модель Дж.Фулмера (Fulmer John G)

 

Модель була створена на підставі обробки даних шістдесяти підприємств - 30 потерпілих крах і 30 нормально працювали - із середнім річним балансом у 455 тисяч американських доларів. Початковий варіант моделі містив 40 коефіцієнтів, остаточний використовує всього дев'ять.

Загальний вигляд моделі:

 

,  (2.7)

 

де Х1 – нерозподілений прибуток / баланс;

Х2 – виручка від  реалізації /баланс;

Х3 – прибуток до оподаткування / власний капітал;

Х4 – грошовий потік / короткострокові  та довгострокові зобов’язання;

Х5 – довгострокові зобов’язання / баланс;

Х6 – короткострокові зобов’язання / баланс;

Х7 – log (матеріальні активи);

Х8 – оборотний капітал / зобов’язання;

Х9 – log (прибуток до оподаткування та відсотки до сплати / відсодки до сплати).

Якщо H <0, крах неминучий.

Аналіз моделей показує, що: основна частина факторів, що входять в рівняння критеріїв, або збігається, або тісно між собою пов'язана; велика частина вхідних в них компонент безпосередньо пов'язана з обсягом інвестицій. Так, що входить до визначення переважної більшості компонент критеріїв показник вартості сукупних активів (валюта балансу) функціонально визначається саме цим показником, принаймні, в лінійній пропорції.

Остання обставина є досить важливим, оскільки визначає нижню межу швидкості  їх приросту. Самі ж компоненти моделі в зворотній пропорції залежать від вартості сукупних активів. Показники повної заборгованості і балансової вартості боргових зобов'язань також пов'язані з обсягами інвестицій, оскільки значна частка останніх здійснюється за рахунок позик.

Початковий варіант моделі містив 40 коефіцієнтів, остаточний використовує всього 9. Модель Фулмер використовує велику кількість чинників, тому і при обставинах, відмінних від оригінальних, більш стабільною, ніж інші методики. Крім того, модель враховує і розмір фірми, що, напевно, справедливо як в Америці, так і в будь-який іншій країні з ринковою економікою.

Модель з однаковою надійністю визначає як банкрутів, так і платоспроможні фірми. При цьому Х7 коректніше визначати в перерахунку елементів активу в тисячі доларів США на дату складання аналізованого звіту. Точність прогнозів, зроблених за допомогою даної моделі на рік вперед - 98%, на два роки - 81%.

Проведемо розрахунки даної моделі для ВП «Шахта Фащівська»:

;

;

;

;

;

;

;

;

.

 

 

Із розрахунків моделі Фулмера, для ВП «Шахта Фащівська» крах неминучий.

 

2.8 Модель Л.В.Спрінгейта (Springate Gordon L.V.)

 

Ця модель була побудована Гордоном Л. В. Спрінгейта [SPRINGATE, 1978] в  університеті Симона Фрейзера в 1978 році за допомогою покрокового дискримінантного аналізу методом, який розробив Едуард І. Альтман в 1968 році. [ALTMAN, 1968]

У процесі створення  моделі з 19 - вважалися кращими - фінансових коефіцієнтів в остаточному варіанті залишилося тільки чотири. Загальний вигляд моделі:

 

,   (2.8)

де Х1 – оборотний  капітал / баланс;

Х2 – прибуток до оподаткування  та відсотки до сплати / баланс;

Х3 – прибуток до оподаткування / короткострокові зобов’язання;

Х4 – виручка від  реалізації / баланс.

Якщо Z <0,862 підприємство отримує оцінку "крах". При створенні  моделі Спрінгейта використовував дані 40 підприємств і досяг 92,5 процентної точності передбачення неплатоспроможності на рік вперед. Пізніше Бодерас, [Botheras, 1979] використовуючи модель Спрінгейта на даних 50 підприємств із середнім балансом в 2,5 мільйона доларів, досяг 88 відсоткової точності передбачення.

Ці моделі, як і будь-які  інші, слід використовувати лише як допоміжні засоби аналізу підприємств. Повністю покладатися на їх результати нерозумно і небезпечно. Застосовувати їх слід тільки після перевірки і корекції в середовищі майбутнього застосування. Нижче перераховані приклади можливого використання:

Обробка даних потенційних  позичальників з метою визначення ризику неплатоспроможності.

Визначення умов кредиту.

Купівлі або продажу  підприємства.

"Сигнал тривоги"  для менеджменту підприємства.

Перевірка прийнятих  рішень в симуляціях економічних  ситуацій.

Створення динамічної картини  платоспроможності підприємства (аналіз трендів), використовуючи дані попередніх звітних періодів.

Останні три можливості можуть бути вбудовані в менеджмент-інформаційні системи (MIS) і виконуватися автоматично.

Розрахунок імовірності  банкрутства для ВП «Шахта Фащівська»:

;

;

;

.

 

.

 

Показник має низьке значення тому ВП «Шахта Фащівська» отримує  оцінку «крах».

 

2.9 Модель Олсона

 

У 1980 році Джеймс Олсон (James A. Ohlson) вперше використав логістичну регресію для створення моделі прогнозування банкрутства. У аналізовану вибірку увійшли фінансові дані за 1970-1976 рр.. 105 підприємств-банкрутів та 2058 стійких підприємств. У результаті була отримана модель наступного вигляду:

 

Z = -1,32 - 0,407 Х1 + 6,03 Х2 - 1,43 Х3 + 0,0757 Х4 - 2,37 Х5 –

- 1,83 Х6 +0,285 Х7 - 1,72 Х8 - 0,521 Х9,   (2.9)

 

де Х1 - розмір підприємства (натуральний логарифм величини сукупних активів підприємства / дефлятор ВВП);

Х2 - коефіцієнт позикового капіталу, (відношення загальної заборгованості до загальних активів);

Х3 - частка власних оборотних коштів (відношення чистого оборотного капіталу до загальних активів);

Х4 - відношення поточної заборгованості до поточним активам;

Х5 - рентабельність активів (економічна рентабельність - відношення чистого прибутку від усіх видів діяльності до середньорічної вартості активів);

Х6 - відношення чистого оборотного капіталу до загальної заборгованості;

Х7 - фіктивна змінна приймає значення, 1 - якщо чистий дохід підприємства за останні два роки негативна величина, 0 - якщо ні;

Х8 - фіктивна змінна приймає значення, 1 - якщо загальна заборгованість підприємства перевищує його загальні активи, 0 - якщо ні;

Х9 - міра зміни чистого доходу за останні два роки.

 

2.10 Діагностика банкрутства на основі PAS-коефіцієнта

 

Для посилення прогнозуючої ролі моделей можна трансформувати Z-коефіцієнт в PAS-коефіцієнт, тобто  коефіцієнт, що дозволяє відстежувати діяльність компанії в часі. Вивчаючи PAS-коефіцієнт як вище, так і нижче критичного рівня, легко визначити моменти занепаду й відродження компанії.

PAS-коефіцієнт являє  собою відносний рівень діяльності  компанії, виведений на основі її Z-коефіцієнта за певний рік і виражений у відсотках від 1 до 100. Наприклад, PAS-коефіцієнт, що дорівнює 50, вказує на те, що діяльність компанії оцінюється задовільно, тоді як PAS-коефіцієнт, що становить 10, свідчить про те, що лише 10% компаній знаходиться у гіршому становищі (незадовільна ситуація).

Підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютну міру фінансового становища в відносну міру фінансової діяльності. Іншими словами, якщо Z-коефіцієнт може свідчити про те, що компанія перебуває в ризикованому становищі, то PAS-коефіцієнт відображає історичну тенденцію і поточну діяльність на перспективу

 

2.11 Модель Казанського державного технічного університету

 

Ця модель базується  на розробленій раніше офіційній методиці 1998 р. - втратила свою офіційну силу в 2003р. і носить рекомендаційний характер. 

- Коефіцієнт поточної ліквідності КТЛ = ОА  / КО  2; 

- Коефіцієнт забезпеченості  власними оборотними засобами 

КСОС = СОС / МПЗ  0,1 ВОК = 3 + 4 - 1 (СК + ДО-ВА); 

- Відновлення або втрата  платоспроможності 

К = (Кт.л. нач.г. + У/Т(Кт.л.кон.г-Кт.л.нач.г)) / 2   1 

Якщо розраховується відновлення платоспроможності, то У = 6 міс., Якщо розраховується втрата платоспроможності, то У = 3 міс. і Т - це тривалість звітного періоду. За підсумками розрахунку коефіцієнтів складається висновок по платоспроможності або неплатоспроможності підприємства. КДТУ запропонував свої значення КТЛ з урахуванням галузей приналежності підприємства та їх кредитоспроможності: 

 

Таблиця 2.1 - Галузева диференціація КТЛ 

Галузь	КТЛ по кредитоспроможності
	1 клас	2 клас	3 клас
1. промисловість (машинобудування)	> 2,0	1,0-2,0	<1,0
2. торгівля	> 1,0	0,7-1,0	<0,7
3. будівництво	> 0,7	0,5-0,7	<0,5
4. проектна організація	> 0,8	0,3-0,8	<0,3
5. наука і наукообслужіваніе	> 0,9	0,6-0,9	<0,6

 

Класи кредитоспроможності: 

- Підприємства, що мають  хороший фінансовий стан (фінансові  показники вище середньогалузевих, ризик неповернення мінімальний). 

- Підприємство має  задовільний фінансовий стан (фінансові  показники на рівні середніх, ризик не повернення середній). 

- Незадовільний фінансовий  стан (фінансове показники нижче  середньогалузевих, високий ризик не повернення кредиту). 

 

 

 

 

2.12 Модель М.А.Федотової

 

Модель оцінки ймовірності  банкрутств М.А. Федотової спирається на коефіцієнт поточної ліквідності (Х1) і частку позикових коштів у валюті балансу (Х2):

 

Z = -0,3877 - 1,0736 Х1 + 0,0579 Х2,   (2.10)

 

При негативному значенні індексу Z імовірно, що підприємство залишиться платоспроможним.

Розрахуємо імовірність  банкрутства за даною моделлю:

 

;

.

 

Z = -0,3877 - 1,0736 * 0,22 + 0,0579 * 1,89 = -0,5145

 

Після розрахунків моделі М.А.Федотової можна зробити висновок, що підприємство може залишитися платоспроможним.

 

2.13 Модель Р.С.Сайфуліна  і Г.Г.Кадикова

 

Рівняння Р. С. Сайфулін, Г. Г. Кадикова має вигляд:

 

Z = 2 Х1 + 0,1 Х2 + 0,08 Х3 + 0,45 Х4 + Х5,  (2.11)

 

де Х1 - коефіцієнт забезпеченості власними коштами (нормативне значення х1> 0,1);

Х2 - коефіцієнт поточної ліквідності (х2> 2);

Х3 - інтенсивність обороту авансируемого капіталу, що характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 крб. коштів, вкладених у діяльність підприємства (х3> 2,5);

Х4 - коефіцієнт менеджменту, що розраховується як відношення прибутку від реалізації до виручки;

Х5 - рентабельність власного капіталу (х5> 0,2).

При повній відповідності  значень фінансових коефіцієнтів мінімальним нормативним рівням індекс Z дорівнює 1. Фінансовий стан підприємства з рейтинговим числом менш 1 характеризується як незадовільний.

Недоліками таких моделей  є переоцінка ролі кількісних факторів, довільність вибору системи базових кількісних показників, висока чутливість до викривлення фінансової звітності та ін

 

2.14 Модель О.П.Зайцевої

 

У зарубіжних країнах для оцінки ризику банкрутства і кредитоспроможності підприємств широко використовуються факторні моделі відомих західних економістів Бівер, Альтмана, Ліса, Таффлера, Тішоу та ін, розроблені за допомогою багатомірного дискримінантного аналізу.