Отчет по практике в ПАТ « Банк Михайлівський»

Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до ДБН В. 2,5-28-2006 «Природне і штучне освітлення» Природне світло проходить через бічні світло-прорізи, зорієнтовані на північний схід, і забезпечує коефіцієнт природної освітленості (КПО) 1,5%. При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням з органами державного нагляду за охороною праці та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відчинення, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Норма природного освітлення наведена в таблиці 3.1.

 

Таблиця 3.1 – Норма природного освітлення

Найменший розмір розрізнення	1 Розряд зорової роботи	Коефіцієнт природного .освітлення (прі бічному хвітленні)
ОД -0,5 мм	5	0,6

 

Примітка: природне освітлення нормується поза залежністю відконтрасту об'єкта з тлом і характеристики тла.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ загального та персонального користування, має бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-громадських приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітленнях.

Загальне освітлення має бути виконане у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників, що розміщуються збоку від робочих місць (переважно зліва) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

• світильники прямого світла — П;
• переважно прямого світла — Н;
• переважно відбитого світла — В.

Норма штучного освітлення наведена в табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2 – Норма штучного освітлення

Найменший	Розряд	Підрозряд	Контраст з	Тло	Штучне
розмір	зорової		тлом		освітлення (при
розрізнення	робота				комбінованим
					освітленні), лк
0,1 -0,5 мм	5	А	Малий	Темний	300

 

3.2.1.2 Підвищена яскравість світла, пряма чи відбита блесткость. Причини:

• неправильне розташування дисплея;
• відсутність захисного екрана.

Нормування освітлення по ДБНВ 2,5-28-2006 в приміщеннях із ПК забезпечується рівномірний розподіл яскравості (перепад яскравості не перевищує 1:3 ), виключаються яскраві джерела світла і блискучі предмети, що відбивають, у поле зору оператора.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град до 90 град відносно вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна складати не більш 200 кд/м2 , а захисний кут світильників повинен бути не більшим за 40 град. Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

3.2.1.3 Загальні  санітарно-технічні вимоги до  повітря робочої зони:

• підвищена запиленість повітря робочої зони;
• підвищена чи знижена температура поверхні устаткування та матеріалів:
• підвищена чи знижена вологість.

Причини:

• запилення з зовнішнього середовища;
• поломка кондиціонера (джерело: корпус ПЕОМ);
• недостатнє кондиціонування чи вентиляція.

Нормування виробляється за ДСН 3.3,6-042-99.  «Санітарні норми виробничих приміщень» з урахування категорії роботи. Робота бухгалтера до категорії  І-а – легка фізична робота. Тому відповідно до вимог(ДСН 3.3,6-042-99) на робочому місці бухгалтера повинні забезпечуватись оптимальні параметри мікроклімату. Дивись табл. 3.3.

 

Таблиця 3.3 – Оптимальні параметри мікроклімату

Найменування показника	Пора року
	Холодна	Тепла
	Оптимальне значення	Оптимальне значення
Температура повітря, С	22-24	23-25
Відносна вологість повітря, Кіа	40-60	40-60
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1

 

Для   підтримки   оптимальних   параметрів   мікроклімату   необхідно передбачити установки кондиціювання повітря.

Параметри мікроклімату регулюються за допомогою вентиляційних установок, які керуються автоматичними засобами регулювання кондиціонерів.

Велике поширення одержали місцеві кондиціонери подачею менше 10 Промисловістю випускаються місцеві кондиціонери-автономні. І неавтономні, підвіконного і віконного типів. У табл. 3.4 приведені дані деяких місцевих кондиціонерів. Засоби кондиціонування повітря комфортного призначення розраховуються на підтримку параметрів повітря в кондиціонуємих приміщеннях, оптимальних для самопочуття людей, що знаходяться в них. Параметри визначаються умовами тепло- та вологообміну, які у свою чергу залежать від стану здоров'я людини, характеру виконуваної їм роботи, нервової напруги, одягу, а також від температури, вологості, швидкості руху навколишнього повітря й інших факторів. Облік усіх перерахованих умов для кожного конкретного випадку дуже важкий. У табл. 3.5 внесені параметри зовнішнього повітря міста Одеси. У табл. 3.6 приведені параметри внутрішнього повітря для умов роботи на ЕОМ.

 

Таблиця 3.4 – Дані деяких місцевих кондиціонерів

	Марка ВКВ
Характеристика ВКВ	КС-5	1КС-12	КД-47	КН-3	КС-25	КН-7.5
Подача по повітрю тг /h	1100	2400	2500	3000	5600	7500
Установлена потужність, kw	2.3	5.1	1.0	6.0	11.1	9.27

 

Таблиця 3.5 – Параметри зовнішнього повітря міста Одеси

Період року	Температура	Енталпія	Вологовміст	Відносна вологість
Холодний і перехідний	-15	-3.1	16.4	68.0
Теплий	30.5	14.5	11.7	41.5

 

 

Таблиця 3.6 – Параметри внутрішнього повітря для умов роботи на ЕОМ

Період року	Температура	Ентальпія	Вологовміст	Відносна вологість
Холодний і перехідний	20	13.7	14.7	30
Теплий	22	15.3	16.5	30

 

Теплий час року. Розрахунок з надміри явної теплоти:

Кількість повітря, що видаляється з робочої зони, м/годину

 

Ly  = Qy / 0,29x(tua-tn),                 (3.1)

 

де Q – надміри явної теплоти в приміщенні, Вт

 

Qy= Q1 + Q2 + Q3 + Q4                                   (3.2)                  

де Q – явна теплота, що виділена організмами працюючих;

Q1, Q2, Q3, Q4 – теплота відповідно від сонячної радіації(інсоляції), від працюючих електродвигунів і від джерел висвітлення;

tua – температура повітря, що видаляється,

tn – температура приточного повітря.

 

Qy = qyn,                                                   (3.3)

 

де qy – кількість явної теплоти, що виділена однім працюючим (при спокійній роботі);

при tв =22°3, qy=70Вт;

n – кількість працюючих у приміщенні, n=6.

Q1 = 70kcal / h x 6

 

Q2 = Sinoqinop,                    (3.4)

 

де Sinо – площа поверхні склеєння;

qino – радіація через їм площі поверхні склеєння;

р – коефіцієнт, що залежить від характеристики склеєння, (р = 1.15);

Sino = 3.75

qост = 16

Q2 = 690 Вт           

 

Q3=Qэ + Qо                                                                                                      (3.5)

 

Q3 – тепловиділення від електродвигунів;

Q0 – тепловиділення від устаткування.

 

Q3 = 860 х N х h1 х h2 х (1-h3) / h3,            (3.6)

 

де N - установлена потужність електродвигуна, (N = 0,8),

n1= 0,7 коефіцієнт завантаження електродвигунів;

n 2 = 0,8 коефіцієнт одночасності роботи електродвигунів.

 

Q0 = 860Nn1n2n3,            (3.7)

 

де n3 =  0,9 коефіцієнт переходу теплоти в приміщення;

Q0 = 346.75

Qэ= 68 +346.75 =414.75 Вт  

 

Q4 = 860Nyφ,                     (3.8)

 

де Ny – потужність освітлювальної установки(0.2);

φ – коефіцієнт переходу електроенергії в теплоту(0.9) ;

Q4  = 154,Вт

QR = 420 + 690 + 414.75 +154,8 = 1679.55 Вт

Lя = 1679.5/ 0.29(30.5 – 22) = 681.3 мЗ/h

 

Розрахунок з надмір вологи:

Кількість повітря, що видаляється з робочої зони, mЗ/годину

 

Ldk = w / 1.2(dyd – dn),                                (3.9)

 

де w – надміри вологи в приміщенні, кг/годину;

dyd – вологовміст повітря, що видаляється;

dn – вологовміст приточного повітря.

 

w = nd,                                                                       (3.10)

 

де d – кількість вологи, що виділена одним працюючим при:

te = 22°3, d—100g/h;

n – кількість працюючих у приміщенні, n = 6

w = 100g/h6 = 600g/h :

Lвл = 600/(1.2(117-100))= 29.4 m2/h

Розрахунок з надмір повної теплоти:

 

Ln = qn/(1.2(Jyd – Jn)),          (3.11)

 

де Qn – надміри повної теплоти в приміщенні, Вт.

 

Qn=Ql+Q2+Q3+Q4                                              (3.12)

 

Ql – надлишкова кількість повної теплоти, що виділена працюючими;

Q2, Q3, Q4 – теплота відповідно від сонячної радіації(інсоляції), від працюючих електродвигунів і від-джерел висвітлення;

Jyd – єнтальпия повітря, що видаляється;

J n – єнтальпия приточного повітря.

 

Ql=qnn,                                                  (3.13)

 

де qn – кількість повної теплоти, що виділена одним працюючим, при tв =22°3;

qn= 125 ксаl/k;

n - кількість працюючих у приміщенні, n = 6. 

Ql= 125ксаl/h - 6=750Вт;

Q2=690Вт;

Q3=68+346.75=414.75kcal/h;

Q4=154.8 Вт;

Q5=750+690+414.75+l54.8=2009.55 Вт;

Lя = 2009.55/(1.2(17-14.5)) = 669.85 м3/h.

 

Холодний час року. Розрахунок з надмір явної теплоти: Кількість повітря, що видаляється з робочої зони мЗ/h,

 

Lя = Qя / (0.29(tyd – tn),                      (3.14)

 

де Qя – надміри явної теплоти в приміщенні, ксаl/n;

 

Qя=Q1+Q2+Q3+Q4                                          (3.15)

 

 

Q1– явна теплота, виділювана організмами працюючих;

Q2, Q3, Q4 – теплота відповідно від сонячної радіації(інсоляції), від працюючих електродвигунів і від джерел освітлення;

tyd – температура повітря, що видаляється;

tn – температура приточного повітря.

 

Ql=qяn,                             (3.16) 

(3.16)

 

де qя – кількість явної теплоти, що виділена одним працюючим при tв =

20°3;

qя = 85 Вт;

n– кількість працюючих у приміщенні, n= 6. 
Ql= 85 ксаl/к*6 =510

 

Q2 = Socm qocmP,          (3.17) 

(3.17)

 

де Socm – площа поверхні склення;

qocm – радіація через 1 м площі поверхні склення;

р – коефіцієнт, що залежить від характеристики склення, (р= 1.15).

Socm = 3.75, qocm = 160, Q2= 690 Вт.

 

Q3 = Qэ+Qo,                             (3.18)        

(3.18)

де Qэ – тепловиділення БІД електродвигунів;

Qo – тепловиділення від устаткування.

 

Qє = 860Nn1n2( (1-n3)/ n3)                         (3.19)

 

 

 

 

(установлена потужність електродвигуна (N=0,8)

nl =0,7 коефіцієнт завантаження електродвигунів;

n2 =0,8 коефіцієнт одночасності роботи електродвигунів.