Отчет по практике в ПАТ « Банк Михайлівський»

Оборотний капітал і власний капітал однакові за 2 роки, але вони зменшуються з кожним роком і це свідчить про фінансову нестабільність.

Коефіцієнт маневреності власних коштів показує, здатність банку підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти в разі потреби за рахунок власних джерел.

 

3.3. Структурно – динамічний  аналіз кредитних операцій 
 

Кредитні операції - це відносини між кредитором і позичальником (дебітором) за поданням першим останньому певної суми грошових коштів на умовах платності, строковості, повернення.

Банківські кредитні операції поділяються на дві великі групи:

активні, коли банк виступає в особі кредитора, видаючи позики;

пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника (дебітора), залучаючи гроші від клієнтів та інших банків у банк на умовах платності терміновості, повернення. 
 
 

 Рис. - % виконання РОS кредитів Банку « Михайлівський» 
 
У данній діаграмі представлен звіт з виконанням планів на кожнк РД. 
По данній схемі видно,що Київська РД на першому місці з оформлення споживчих кредитів,а Південна РД знаходиться на третьому місці.

 

 

 

  Рис. – Заявки на ПОС кредити  Банку « Михайлівський» 
На даній діаграмі наведені показники,що показують планові показники по кожній РД,показники виконання ,та показник відсотку виконання плану. 
З даного малюнка ,можливо відмітити ,що найвищий план є у Київській РД,потім Центральній,Північній,Західній,Подільській і Південній,а 5 виконання ,на першому місці Київська,на другому Північна,на третьому Центральна,на четвертому Західна і на останньому Південна. 
Для кождної Регіональної дирекції,для кожного Регіонального центру кожний місяць надходять плани для подальшого виконання у звітному місяці. 
Виконання плану Банку становить не тільки від споживчого кредитування,а також від: 
- ПІЛ кредитів 
- Депозитів 
- Кредитних карток 
- Ощадних карток. 
ПІЛ кредити дозволяють залучати в банки грошові кошти, що вже знаходяться в обігу. Нові ж ресурси створюються банківською системою в результаті активних кредитних операцій. За допомогою перших двох форм пасивних операцій створюється перша велика група кредитних ресурсів власні ресурси. Наступні дві форми пасивних операцій створюють другу велику групу ресурсів-позикові або залучені, кредитні ресурси. 
Основну частину залучених коштів складають депозити, які поділяються на вклади до запитання, строкові та ощадні вклади.

У міжнародній банківській практиці прийнята наступна класифікація, поділяються депозити на чотири групи:

строкові депозити (з їх різновидом - депозитними сертифікатами);

депозити до запитання;

ощадні вклади населення;

цінні папери.

Група термінових депозитів зазвичай класифікується за термінами:

депозити з терміном до 3 місяців;

депозити з терміном від 3 до 6 місяців;

депозити з терміном від 9 місяців до року;

депозити з терміном більше року;

депозитні сертифікати.

Депозити до запитання класифікуються залежно від характеру і приналежності засобів ¸ що зберігаються на рахунках: кошти нарозрахункових, поточних рахунках підприємств, організацій, установ; кошти на спеціальних рахунках по зберіганню різних (за своїм цільовим економічним призначенням) фондів; власні кошти підприємств, призначені для капітальних вкладень і зберігаються на окремих рахунках; кошти в розрахунках; кредитові залишки коштів на кореспондентських рахунках за розрахунками з іншими банками; кошти місцевих бюджетів; кошти на рахунках за доходами місцевих бюджетів; кредитові залишки коштів на рахунках іноземних банків кореспондентів. Вклади до запитання, а також на поточні рахунки можуть бути вилучені вкладниками на першу вимогу. Власник поточного рахунку отримує від банку чекову книжку, по якій він може не тільки сам отримувати гроші, а й розплачуватися з агентами економічних відносин. 

Ощадні вклади населення відіграють важливу роль у ресурсах банків, зокрема вклади цільового призначення. Ощадні вклади населення класифікуються в залежності від терміну та умов вкладний операції: термінові, термінові з додатковими внесками ¸ умовні, на пред'явника, до запитання, на поточні рахунки, депозитні сертифікати.

 
 

 
РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

 

 
4.1 Характеристика охорони праці  в ПАТ « Банк Михайлівський»

 

 

Об’єктом дослідження з питань охорони праці є приміщення ПАТ « Банк Михайлівський»

ПАТ « Банк Михайлівський» засноване в червні 2013 року в Київі.

Підприємство: ПАТ « Банк Михайлівський» код ЄДРПОУ 38619024.

Територія: 01001,м. Київ,пров. Рильський ,буд. 10-12/3  
Організаційно-правова форма: Приватне акціонерне товариство.

     Вид економічної діяльності: Банк. 
Код Банку 380935.

Середня чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості становить чоловік:

Середньооблікова чисельність штатних працівників офісу –  8  осіб. Середня чисельність позаштатних працівників – 130 особа. 
Система управління охороною праці організацією – це сукупність органів управління,  які  на  підставі  комплексу  нормативної  документації  проводять цілеспрямовану,  планомірну  діяльність  щодо  здійснення  завдань  і  функцій управління  з  метою  забезпечення  здорових,  безпечних  і  високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворювань, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Згідно  закону  України  “Про  охорону  праці”  від  21.11.02  ст.13 роботодавець  зобов’язаний  створити  на  робочому  місці  в  кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Для ефективного функціонування СУОП необхідно визначити обов'язки, відповідальність  та  повноваження  керівників  служб  та  підрозділів,  а  також працівників  щодо  охорони  праці  при  розробці,  впровадженні  і  удосконаленні СУОП. Обов'язки та повноваження персоналу, що керує, виконує та перевіряє різні  види  діяльності,  які  впливають  на  ризики  виникнення  небезпечних ситуацій,  пов'язані  з  діяльністю  організації,  устаткуванням  і  робочими процесами,  повинні  бути  визначені,  задокументовані  і  доведені  до  відома працівників для сприяння управлінню в сфері охорони праці. Метою  цього  розділу  є  дослідження  стану  охорона  праці  та  безпеки  у надзвичайних  ситуаціях  в  банківській  установі  –  ПАТ « Банк Михайлівський».

 
          Відповідно до поставленої мети завданнями є: дослідження системи управління охороною праці в банку; аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці і безпека  в  надзвичайних  ситуаціях  в  приміщенні  відділу  кадрів  банківської установи.Розглянемо,  які  заходи  вжиті  на  підприємстві  для  дотримання  вимог охорони праці. Щодо небезпеки ураження електричним струмом:  
електрична проводка вмонтована в стіни та стелю; електричні розетки обладнані заземленням;   персональні комп`ютери обладнані заземленням; електричні люмінісцентні лампи мають захисні чохли; біля електричних розеток розміщені написи «220 В».

Щодо небезпеки отримання термічних опіків:  
начальником відділення заборонено працюючим користуватись під час  
роботи  та  перерви  на  обід  електричними  чайниками,  а також  електричними обігрівачами (прийом їжі здійснюється в окремому пристосованому для цього приміщенні); паління цигарок під час перерв здійснюється ззовні, а не в приміщенні.

Щодо небезпеки виникнення пожежі:  
з метою запобігання пожежі будинок, в якому розташоване приміщення відділення,  обладнане  блискавкозахисним  пристоєм,  що  забезпечує  його пожежобезпечність; біля  дверей  приміщення  не  розміщаються  шафи  та  інші  меблі,  що забезпечує вільний доступ до приміщення на випадок пожежі; щоденно здійснюється волога приборка підлоги, меблів; робочі  папки  та  ділові  папери зберігаються  в  ящиках  столів  та спеціально обладнаній шафі; на вікнах приміщення встановлена охоронна сигналізація, а не металеві грати, що забезпечує полегшений доступ до приміщення. Щодо рівня шуму в приміщенні, який генерується роботою персональних комп`ютерів: належний  рівень  шуму  забезпечується  своєчасним  обслуговуванням ПЕОМ та заміною відпрацьованих механізмів. Щодо  виявлення  відхилень  санітарно-гігієнічних  умов  від  нормативних вимог досліджено: достатність природного освітлення; достатність штучного освітлення; достатність вентиляції;   115 метеорологічні умови на робочих місцях; за наявності – джерела  підвищеного рівня шуму, надлишкового  тепла,електромагнітного та іонізуючого випромінювання; стан підлоги і спосіб її прибирання; забезпеченість працюючих санітарно-побутовими приміщеннями. З  метою  створення  безпечних  і  нешкідливих  умов  праці  банківських установах  здійснюються  певні  заходи.  До  цих  заходів  відносяться  всі  види діяльності,  спрямовані  на  попередження, нейтралізацію  або  зменшення негативної дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працівника. Заходи здійснюються шляхом: доведення до нормативного рівня показників виробничого середовища за елементами умов праці (технічні та технологічні рішення); захисту  працівників  від  дії  небезпечних  та  шкідливих  виробничих факторів.

4.2 Заходи  та  підвищення  існуючого рівня охорони праці  в банківських установах 

 

Орієнтовний  перелік  заходів,  спрямованих  на  доведення  умов  і  безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці в банківських установах є: 1) встановлення  нових,  більш  ефективних  інженерно-технічних  засобів охорони  праці  (огороджень,  засобів  сигналізації,  контролю,  запобіжних пристроїв тощо); 2) реконструкція  системи  природного  та штучного  освітлення  з  метою досягнення  нормативних  вимог  щодо  освітлення  робочих  місць  працівників банку; 3) монтаж  нових,  реконструкція  наявних  вентиляційних  систем  та пристроїв,  установка  кондиціонерів  у  приміщеннях  та  кабінетах  працівників банку; 4) здійснення  конструктивних  рішень  та  заходів,  що  забезпечують  на діючому  устаткуванні  запобігання  або  зниження  до  регламентованих  рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань та інших негативних факторів;   116 5) впровадження  устаткування  та  пристроїв,  які  забезпечують застосування  пониженої  напруги  з  метою  зниження  можливості  ураження електричним струмом; 6) організація  робочого  місця  працівника  відповідно  нормативним вимогам; 7) формування  у  працівників  банківської  установи  психологічної готовності до діяльності у можливих екстремальних ситуаціях; 8) Організація професійного добору працівників банку; 9) організація підготовки спеціалістів з охорони праці; 10) організація спеціального навчання з питань охорони праці. Результати  дії  заходів  щодо  поліпшення  умов  і  охорони  праці оцінюються за допомогою чотирьох груп показників: змін стану охорони праці, соціальних, соціально-економічних, економічних. Зміни стану умов праці оцінюються за факторами: а)  зміна  кількості  машин  і  механізмів,  виробничих  будівель  тощо, приведених  у  відповідність  до  вимог  стандартів  безпеки  праці  та  інших нормативних актів; б) поліпшення  санітарно-гігієнічних  показників,  зменшення  вмісту шкідливих  речовин  у  повітрі;  зниження  рівнів  шуму  та  вібрації,  поліпшення освітленості тощо,в)  поліпшення  психофізіологічних  показників,  зменшення  фізичних  і нервово-психічних навантажень, у тому числі монотонних умов праці; г)  поліпшення  естетичних  показників,  раціональне  компонування робочих  місць  і  машин,  упорядкування  приміщень  і території,  поєднання кольорових відтінків тощо.

Здійснення заходів охорони праці призводить до певного соціального та соціально-економічного ефекту. Соціальний  ефект  –  це  суспільно  значимі  наслідки  поліпшення  умов праці:  зменшення  кількості  травм  і  захворювань,  зменшення  працівників зайнятих  на  важких,  небезпечних  та  шкідливих  умовах,  підвищення   117 працездатності, продовження періоду трудової активності, підвищення творчої активності особистості.

Соціально-економічний  ефект  –  визначені  у  вартісній  формі  суспільно-значимі наслідки від поліпшення умов і охорони праці. Загальна оцінка ефективності заходів, що спрямовані на поліпшення умов і  охорони  праці,  базується  на  зіставленні  витрат  (капітальних  чи  поточних)  і отриманого результату (доходу чи прибутку). Підсумовуючи  аналіз  виконання  умов  охорони  праці  у  приміщення відділу  кадрів  ПАТ « Банк Михайлівський».слід  зазначити,  що  найбільш  вразливими місцями,  де  існує  потенційна  небезпека  негативного  впливу  на  персонал, визначені  автоматизовані  робочі  місця  працівників  обладнані  комп`ютерною технікою.

Відповідно до теми дипломної роботи  «Облік і контроль операцій споживчого кредитування в Банку Михайлівський» ,заходи з охорони праці в цьому і інших розділах роботи передбачені стосовно до робочого місця фахівця з підтримки продажів банку « Михайлівський».

Робоче місце – фахівця з підтримки продажів, постійне, обладнане : ПЕОМ і периферійними пристроями.

Два комп'ютери встановлені напроти вікон на відстані 1,25м., ще два комп'ютери – 4м. від вікон. Вікна орієнтовані на північ , освітлення природне і штучне. Штучне освітлення в приміщеннях експлуатації ПЕОМ здійснюється системою загального рівномірного освітлення. Природне і штучне освітлення відповідно до вимог ДНБ В.

Фахівець з підтримки продажів прямо стикається з клавіатурою і монітором. Приміщення обладнане загально обмінною вентиляцією , кондиціонером, довжина приміщення 9 м., ширина 5,5 м., висота З м., чисельність персонал, що працює у відділі - 6 чоловік.

3.2.1 Аналіз небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

3.2.1.1 Відсутність чи недолік природного освітлення. Причини:

• відсутність чи недостатні розміри вікон;
• відсутність чи недостатня кількість світильників.

Найменший об'єкт розрізнення залежить від класу монітора. У нашому випадку використовується монітор SVGA з найменшим розміром об'єкта розрізнення 0,375 мм. Розрахунок найменшого розміру об'єкта розрізнення:

1. розмір екрана по горизонталі 270 мм;
2. розмір екрана по вертикалі 200 мм;
3. дозвіл екрана по горизонталі 640;
4. дозвіл по вертикалі 480;
5. розмір пікселя по горизонталі W =270 / 640 =0,42мм;
6. розмір пікселя по вертикалі Z = 200 / 480 = 0,42мм.

Найменшим об'єктом розрізнення на екрані монітора є крапка розміром 20,42 х 0,42 мм. Тло, з яким працює користувач має білий колір, а колір символів – чорний, однак вибір залежить від програміста. Тому дана робота відноситься до 5 розряду підрозряду (Для штучного освітлення). Контраст і чіткість зображення можна регулювати не втручаючись в програму для. чого необхідно скористатися регулюванням на моніторі.