Організація управлінського обліку за системою "СТАНДАРТ-КОСТ"

Національний авіаційний університет 

Факультет економіки і підприємництва

Кафедра фінансів, обліку і аудиту

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

(Модульна  контрольна робота №3)

з дисципліни

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК

 

Тема:“ Організація управлінського обліку

за системою "СТАНДАРТ-КОСТ" ”

Виконала студентка 413 гр. ФЕП

Барциховська  А.І.

Оцінка: __________________________

                        (в балах та за національною  системою)              

Голова комісії _____________(_В.Матвєєв__)

Члени комісії   _____________ (_Л.Турова___)

      ______________(_О.Костюнік_)

 

 

2013 рік

 

Зміст

 

Введення…………………………………………………………………………....3

1. Організаці управлінського обліку за системою «стандарт-кост»….…...4
1. Поняття та необхідність обліку витрат……………………….…….4
2. Сутність і роль системи «стандарт-кост»………………………......6
3. Характеристика вітчизняної системи нормативного обліку……12
4. Класифікація методів обліку витрат: метод фактичних витрат, директ - костингу, стандарт – косту, нормативного методу…………….14
2. Калькуляція собівартості за системою «стандарт – кост»…………...…26
1. Поняття нормативних витрат і система «стандарт-кост»………..26
2. Класифікація нормативних витрат………………………………...28
3. Використання нормативних витрат у калькулюванні собівартості продукції за системою «стандарт-кост»………………………………...…33

3. Практична частина…………………………………………………………38 Висновок…………………………………………………………………….…46

Список використаної літератури………………………………………...………48

 

                                                         Введення 
 
           На сьогоднішній день в період повного реформування бухгалтерського обліку в Україні, дуже важливою і актуальною стала тема витрат підприємства на виробництво продукції, так як це є основою для визначення собівартості виготовленої продукції, а також для подальшого визначення фінансових результатів та прибутку до оподаткування.

Витрати – це зменшення  зобов’язань, які призводять до зменшення  власного капіталу (за винятком зменшення  капіталу за рахунок його вилучення  або розподілення власниками)

Одним з головних нормативних  документів, який визначає методику витрат на підприємстві є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6, який називається «Витрати».

Актуальність  теми дослідження. Облік витрат на виробництво є однією з найскладніших та трудомістких ланок бухгалтерського обліку. Важливе значення в процесі обліку витрат є визначення методу обліку витрат, отже, тема курсової роботи є актуальною.

В процесі написання роботи використовувались нормативні акти України, а також спеціальна література з питань бухгалтерського обліку. Слід відмітити, що дане питання широко обговорюється в різноманітних вітчизняних та зарубіжних економічних літературних джерелах.

Метою написання  роботи є дослідження системи обліку витрат виробництва « стандарт – кост».

Основними завданнями дослідження є такі:

1. Визначити поняття та необхідність обліку витрат;
2. визначення факторів, що впливають на витрати;
3. визначити методи обліку витрат;
4. розглянути метод обліку витрат «стандарт – кост».

Предметом дослідження є метод обліку витрат «стандарт – кост».

 

                       1. Організація управлінського обліку за системою

                                                   стандарт-кост 
 
                          1.1 Поняття та необхідність обліку витрат 
 
            Процес праці – це поєднання трьох обов’язкових елементів: доцільної діяльності людей (живої праці), предметів та засобів праці. Два останніх елементи є матеріальними умовами праці – засобами виробництва, створеними раніше затраченою (уречевленою) працею. Сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції складають дійсні витрати виробництва. Вони вимірюються часом, необхідним для виробництва продукції в певних організаційно-технічних та економічних умовах. У такому найбільш абстрактному розумінні витрати виробництва однаково притаманні усім суспільно-економічним формаціям.

П(С)БО 1 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Для управління менеджерам потрібні не просто дані про витрати, а інформація про об’єкт витрат – продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентоздатність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання підприємств.

При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат.

Основними передумовами управління витратами є наступні напрями:

1. В управлінні витратами  найбільш важливе значення має  оперативно отримана інформація  про витрати, що дозволяє втручатись  у виробничий процес і оптимізувати  його.

2. Основним принципом  управління витратами є відповідність  системи обліку цілям управління.

3. Критерієм точності  при обчисленні собівартості  продукції повинна бути не  повнота включення витрат, а спосіб  віднесення витрат на ту чи іншу продукцію.

4. Основна увага повинна  приділятись розподілу непрямих  витрат та визначенню точної  фактичної собівартості та прогнозні  розрахунки собівартості, складання  обґрунтованих нормативних калькуляцій  та організація контролю за  їх дотриманням в процесі виробництва.

5. Виявлення відхилень  до або під час здійснення виробничого процесу дозволяє менеджерам оперативно втручатись у хід виробництва і попереджувати виробничі витрати, що має велике значення у мобілізації резервів виробництва і підвищенні його ефективності.

6. Управління витратами  може бути досягнуто, якщо встановити  чіткий взаємозв’язок між величиною витрат і особами, які за них відповідають та їх контролюють. Досягнення цього завдання можливе в умовах обліку витрат за центрами відповідальності.

Облік витрат відображає оцінку майбутнього стану витрат і фінансових результатів, дозволяє керівництву вносити коригування.

Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва. Перевірка витрат за кожен тиждень або місяць надає керівництву інформацію про ефективність діяльності підприємства. Вона показує, на якій ділянці потрібно вжити заходів для того, щоб привести витрати у відповідність.

Основні переваги обліку витрат полягають у тому, що він точно відображає, де були здійснені витрати і створює передумови для їх скорочення. Облік витрат допомагає керівництву виявляти ті підрозділи, які відповідальні за здійснені витрати.

Завданнями обліку витрат є:

- Скорочення витрат шляхом  порівняння фактичних витрат  з витратами, передбаченими в  кошторисі;

- Збалансування виробництва  по підрозділах, щоб підтримувати рівномірний потік матеріалів;

- Забезпечення повних, точних  даних про діяльність підприємства;

- Розподіл накладних витрат.

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для прийняття управлінських рішень.

 
                          1.2 Сутність і роль системи стандарт-кост 
 
           З часу свого виникнення система обліку стандарт-кост успішно розвивалася і зараз широко використовується багатьма провідними фірмами країн з розвиненою ринковою економікою. 
           Термін стандарт-кост складається з двох слів: "стандарт", який означає кількість необхідних виробничих витрат (матеріальних і трудових) для випуску одиниці продукції або заздалегідь обчислені витрати на виробництво одиниці продукції або надання послуг, а слово "кост" - це витрати, що припадають на одиницю продукції. Таким чином, стандарт-кост в повному розумінні слова означає стандартні витрати. Ця система спрямована насамперед на контроль за використанням прямих витрат виробництва, а суміжні калькуляції - для контролю накладних витрат. 
            Система стандарт-кост задовольняє запити підприємця і служить потужним інструментом для контролю виробничих витрат. На основі встановлених стандартів можна заздалегідь визначити суму очікуваних витрат на виробництво і реалізацію виробів, обчислити собівартість одиниці виробу для визначення цін, а також скласти звіт про очікувані доходи майбутнього року. При цій системі інформація про наявні відхилення використовується керівництвом для прийняття ним оперативних управлінських рішень. 
            В основі системи стандарт-кост лежить попереднє (до початку виробничого процесу) нормування витрат за статтями витрат: 
- Основні матеріали; 
- Оплата праці основних виробничих робітників; 
- Виробничі накладні витрати (заробітна плата допоміжних робітників, допоміжні матеріали, орендна плата, амортизація обладнання та ін); 
- Комерційні витрати ( витрати по збуту, реалізації продукції). 
           Попередньо обчислені норми розглядаються як твердо встановлене ставки, з тим, щоб привести фактичні витрати у відповідність зі стандартами шляхом вмілого керівництва підприємством. При виникненні відхилень стандартні норми не змінюють, вони залишаються відносно постійними на весь встановлений період, за винятком серйозних змін, що викликаються новими економічними умовами, значним підвищенням або зниженням вартості матеріалів, робочої сили або зміною умов і методів виробництва.      Відхилення між дійсними і передбачуваними витратами, що виникають у кожному звітному періоді, протягом року накопичуються на окремих рахунках відхилень і повністю списуються не так на витрати виробництва, а безпосередньо на фінансові результати підприємства. 
            Схематично система обліку стандарт-кост виглядає наступним чином. 
1. Виручка від продажу продукції. 
2. Стандартна собівартість продукції. 
3. Валовий прибуток (п. 1 - п. 2). 
4. Відхилення від стандартів. 
5. Фактичний прибуток (п. 3 - п. 4). 
            Калькуляція, розрахована за допомогою стандартних норм, служить основою оперативного управління виробництвом і витратами. Виявляються в поточному порядку відхилення від встановлених стандартних норм витрат піддаються аналізу для з'ясування причин їх виникнення. Це дозволяє адміністрація оперативно усувати неполадки у виробництві, вживати заходів для їх запобігання в майбутньому. 
            Слід зазначити, що система стандарт-кост в зарубіжній практиці не регламентована нормативними актами, у зв'язку з чим не має єдиної методики встановлення стандартів і ведення облікових регістрів. Навіть всередині однієї компанії діють різні норми: базисні, поточні, ідеальні, прогнозні, досяжні і полегшені. 
             При встановленні норм широко використовуються фізичні (кількісні) стандарти, що дозволяють виміряти в натуральному вираженні витрата матеріалу, кількість робочої сили і обсяг послуг, необхідних для виробництва даного виробу. Ці фізичні стандарти потім множать на коефіцієнти в грошовому обчисленні і отримують стандартні вартісні норми. 
           У зв'язку з тим, що накладні витрати охоплюють безліч окремих статей, частина яких важко або недоцільно вимірювати точно, стандарти накладних витрат даються в грошовій оцінці без вказівки кількісних норм. Виняток становлять найважливіші складові частини накладних витрат (наприклад, невиробнича заробітна плата), за якими в деяких випадках можуть встановлюватися кількісні стандарти. 
           В умовах ринкової економіки ціни на матеріали схильні безперервним коливань залежно від попиту і пропозицій. Тому стандарти на матеріали встановлюються здебільшого або виходячи з рівня цін, які діють в момент розробки стандартів, або виходячи з визначення середніх цін, які будуть переважати протягом періоду використання норм. Відповідно стандарти ставок заробітної плати по операціях технологічного процесу часто є середніми розцінками. 
            Норми витрати матеріалів і виробничої заробітної плати встановлюються зазвичай в розрахунку на один виріб. Для контролю за накладними витратами розробляються кошторисні ставки за певний період, виходячи з наміченого обсягу продукції. Кошториси накладних витрат носять постійний характер. Однак при коливаннях обсягу виробництва для контролю за накладними витратами створюються змінні стандарти і ковзаючій кошторису. 
            В основі встановлення ковзних кошторисів накладних витрат лежить класифікація витрат в залежності від величини обсягу випуску на постійні, змінні і на півзмінні. Останні, у свою чергу, розбиваються на їх постійні та змінні складові елементи. В результаті кошторисна ставка (норма) накладних витрат визначається як сума змінної їх частини за заздалегідь встановленим нормам на одиницю об'єму випуску і постійних витрат. 
            Для обчислення стандартної собівартості продукції нормативні витрати на матеріали, робочу силу і накладні витрати підсумовуються.           

Виниклі ж відхилення розраховують, як показано в табл. 1.1. 
           На підприємствах, що застосовують систему обліку стандарт-кост, облік відхилень фактичних витрат від стандартних норм ведуть, як правило, на таких рахунках: 
- "Відхилення по витраті матеріалів"; 
- "Відхилення по заробітній платі"; 
- "Відхилення по накладних витратах"; 
- "Відхилення від стандартної комерційної собівартості".

Таблиця 1.1

 Розрахунок відхилень  від норм витрат при системі  стандарт-кост

№ п/п	Види відхилень	Розрахунок  відхилень
I. За матеріалами
11	За  ціною використовуваних матеріалів	(Нормативна  ціна одиниці матеріалу - фактична  ціна) х кількість купленого матеріалу
2 2	За  кількістю використовуваних матеріалів Сукупна відхилення витрати матеріалів	(Нормативне  кількість матеріалу на фактичний  випуск продукції - фактична витрата  матеріалів) х нормативна ціна  матеріалів
3   3		(Нормативні  витрати на одиницю матеріалу-фактичні  витрати на одиницю матеріалу)  х фактичну кількість використовуваних  матеріалів на випуск продукції
II. З праці
1 1	За  ставками заробітної плати по продуктивності праці	(Нормативна  погодинна ставка заробітної  плати-фактична погодинна ставка  заробітної плати) х фактично  відпрацьований час
22	Сукупна відхилення по трудовим затратам	(Нормативний  час на фактичний випуск продукції  - фактично відпрацьований час)  х нормативна погодинна ставка  оплати праці
3   3		(Нормативні  витрати праці на одиницю продукції  - фактичні витрати праці на  одиницю продукції) х фактичний  обсяг випуску продукції
III. За накладними витратами
1   1	За  постійним накладних витрат	(Кошторисна  ставка постійних накладних витрат  на одиницю продукції - фактична  ставка постійних накладних витрат  на одиницю продукції) х фактичний  обсяг випуску продукції
2     2	За змінним накладним витратам	(Кошторисна  ставка змінних накладних витрат  на одиницю продукції - фактична  ставка змінних накладних витрат  на одиницю продукції) х фактичний  обсяг випуску продукції
IV. За валового прибутку
1   1	За ціною реалізації	(Нормативна  ціна одиниці продукції - фактична  ціна одиниці продукції) х фактичний  обсяг реалізації
2 2	За обсягом реалізації	(Обсяг  кошторисної реалізації - обсяг фактичної  реалізації) х нормативна прибуток  на одиницю продукції
3 3	Сукупна відхилення за валовим прибутком	Сукупна нормативний прибуток - сукупна фактичний  прибуток