Організація обліку і аудиту грошових коштів (ПВТФ “Колоінвест”)

Четвертий етап передбачає перевірку повноти оприбуткування готівки в касі підприємства. Необхідно  визначити, чи повністю й своєчасно  підприємство оприбутковує готівку, яка  надходить з різних джерел: за реалізовану  продукцію (роботи, послуги); одержання  грошей з розрахункового рахунку; невикористані  підзвітні суми тощо. 3 цією метою  аудитор звіряє дані прибуткових  касових ордерів та Касової книги  з: даними відомості реалізації продукції, відвантажувальних документів та податкових накладних; корінцями грошової чекової  книжки підприємства та банківськими виписками, даними Журналу-ордеру № 1 та відомості до нього; авансовими звітами  та Журналом-ордером № 7; відомостями  на заробітну плату.  

На п'ятому етапі  аудитор перевіряє додержання підприємством  встановленого ліміту залишку готівки  в касі. В першу чергу він  перевіряє повідомлення банку про  встановлення ліміту залишку готівки  в касі та касову книгу для виявлення  перевищення встановленого ліміту. При цьому слід враховувати такі особливості в порядку ведення  касових операцій.  

Шостим етапом перевірки  є зіставлення даних первинних, аналітичних і синтетичних облікових  документів з даними, відображеними  в звітності підприємства, з метою  встановлення їх відповідності.[41]  

Аудит касових операцій доцільно проводити за програмою.  

Аудиторська практика доводить, що найтиповішими порушеннями  у сфері готівкового обігу  є такі:  

1. Підприємства порушують  вимоги щодо оформлення первинних  касових документів. Зазначені порушення  призводять до погіршення стану  контролю за порядком здійснення  касових операцій та можуть  спричинювати зловживання.  

2. При розрахунках  готівкою з іншими підприємствами (підприємцями) досить часто трапляються  випадки, коли господарюючі суб'єкти  вважають, що встановлене законодавством  обмеження (3000,0 грн.) не поширюється  на розрахунки з приватними  підприємцями. Такі порушення тягнуть  за собою згідно з п. 1 Указу  Президента України "Про застосування  штрафних санкцій за порушення  норм по регулюванню обігу  готівки" [5]застосування штрафної  санкції у розмірі двократного  розміру виявленої понадлімітної  готівки.  

3. Частими є випадки  видачі коштів у підзвіт працівникам  підприємства без повного звітування  за попередньо отримані, а також  порушення строків звітування. Ці  порушення ведуть до застосування  санкцій, передбачених п. 2.17 Положення  про ведення касових операцій  у національній валюті в Україні  [8]. Розмір штрафної санкції регламентується  п.1 Указу Президента України «Про  застосування штрафних санкцій  за порушення норм по регулюванню  обігу готівки» [5].  

4. Порушують вимоги  законодавства в частині нецільового  витрачання коштів, отриманих з  установи банку, в зв»язку з  чим порушується п.2.13 Положення  про ведення касових операцій  в національній валюті в Україні  [8].  

Операції на рахунку  в банку підлягають суцільній  перевірці. Джерелами даних для  аудиту операцій є виписки з особових рахунків, прикладені до них виправдовувальні документи і записи в облікових  регістрах за рахунком 31 «Рахунки в  банках».  

Основними напрямками перевірки банківських операцій на розрахунковому та валютному рахунках підприємства є:  

§ перевірка фактичної  кількісної наявності відкритих  в організаціях розрахункових та валютного рахунків, законність та необхідність їх відкриття, в яких банках вони відкриті;  

§ чи всі суми, наведені у витягах банку, підтверджені правильно  оформленими оправдальними документами, вказаних у них;  

§ перевірка своєчасності зарахування і списання грошових коштів на рахунках організації в  банку.[33]  

Врешті решт з  вищенаведеного бачимо, що типовими порушення, які виявляються при аудиті грошових коштів є:  

v відсутні підтвердження  наданої інформації про суттєві  зміни у грошових коштах та  їх еквівалентах;  

v неправильно складений  Звіт про рух грошових коштів, внаслідок чого неможливо дати  правильну оцінку спроможності  підприємства створюватии грошові  кошти у процесі здійснення  грошових потоків;  

v неправильне відображення  розмірів видів діяльності (операційної,  інвестиційної та фінансової);  

v неправильно застосований  метод прямого і непрямого  складання показників щодо операційної,  фінансової та інвестиційної  діяльності;  

v Звіт про рух  грошових коштів не відповідає  Балансу та Звіту про фінансові  результати.  

1.4. Нормативно-законодавча  база.  

Касові операції (надходження готівки до каси і  видача з неї) здійснюються на підставі Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління  Національного банку України. Положення  про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [8] – найважливіший закон згідно якого ведуться всі касові операції. Основний Закон, що регулює організацію  бухгалтерського обліку Закон України  “Про бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні” [1] та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” також висвітлюють питання про  рух грошових коштів.  

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» [6] визначає, що у статті Балансу  «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які  можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній  валютах. Кошти, які не можна використати  для операцій протягом 1 року, починаючи  з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати  зі складу оборотних активів і  відображати як необоротні активи.  

 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про  рух грошових коштів» [7] є нормативною  основою для складання найважливішої  форми фінансової звітності яка  має назву Звіт про рух грошових  коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма  звіту про рух грошових коштів  та загальні вимоги до розкриття  його статей. Така інформація  дає користувачам фінансової  звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові  потоки підприємства; досліджувати  спроможність підприємства по­гасити  зобов’язання та сплатити дивіденди;  виявляти причини різниці між  прибутком і грошовими надходженнями  та видатками; аналізувати грошові  та негрошові аспекти операцій  підприємства.  

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий  цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення  касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись  при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і  документального оформлення. Основними  з них є Інструкція з організації  роботи з наявним зверненням установ  банків України [11], Наказ Держкомстату України “Про затвердження типових  форм первинного обліку касових операцій” [17], Інструкція “Про порядок виготовлення, збереження і застосування типових  форм первинного обліку ДО-1 і М-20” [12]. Обіг готівки в Україні регулюється  також нормативними та законодавчими  документами, які я навела нижче.  

В Законі України  “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” говориться, що підприємства, установи та організації  всіх форм власності, а також фізичні  особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері  торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати  такі розрахунки через належним чином  зареєстровані реєстратори розрахункових  операцій. А також йде мова про  порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.  

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання  обігу готівки” [5]вказує порушення, які тягнуть за собою застосування штрафної санкції у розмірі двократного  розміру виявленої понадлімітної  готівки.  

Права, обов”язки  і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії  та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків. [10]  

При прийманні готівки  в касу підприємства касири керуються  Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет. [18]  

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в  касі регулюється Інстукцією Національного  банку України № 4 «Про організацію  роботи з готівкового обігу установами банків України” [13] та Інструкцією  про організацію роботи з готівкового  обліку установами банків України. [15]  

Аудиторська діяльність зокрема регламентується Законом  України «Про аудиторську діяльність» [2.4]. Цей закон визначає правові  засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного  фінансового контролю, з метою  захисту інтересів власника.  

Відповідно до Інструкції №3 “Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті” [14] банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки.  

При різноманітних  формах власності і підприємницької  діяльності Положення про безготівкові розрахунки грунтується на принципах  вільного вибору суб’єктами форм розрахунків, закріплення ї сторонами у  договорах, угодах чи окремих домовленостей, і невтручання установ банків у ці договірні відносини. Дане Положення  визначає загальний регламент щодо організації, форм розрахунків, стандартів документів і документообороту, які  впроваджуються в господарський  оборот в Україні з метою забезпечення в найбільш короткий час компенсації  виробникам продукції, що поставляється, виконаних робіт і наданих  послуг у грошовій формі, прискорення  обігу коштів.  

Аналіз нормативно-правових актів з організації бухгалтерського  обліку грошових коштів в Україні, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні нормативно-законодавча  база щодо готівкового обігу, готівкових та безготівкових розрахунків в  основному відповідає потребам підприємства.  

На завершення розділу  варто визначити основні його аспекти. Отже, в першому розділі  я висвітлила суть грошових коштів і розрахунків, описала процедуру  проведення аудиту грошових коштів, виділила основні завдання бухгалтерського  обліку грошових коштів. Потрібно сказати, що правильна організація обліку грошових коштів дає можливість контролювати хід грошових операцій, а це в  свою чергу посилює контроль за використанням  грошових коштів, не допускає їх розтрату і веде до економії коштів підприємства  

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА  

2.1. Загальна характеристика  ПВТФ “Колоінвест”  

Коломийська приватна торгово-виробнича фірма “Колоінвест” створена в м.Коломия як приватне підприємство у відповідності до Закону України “Про підприємства в Україні”. Місцезнаходження фірми: Івано-Франківська область м. Коломия  вул. Тараса Мельничука, 26.  

Основним документом, на основі якого діє фірма є  її Статут.(дод.Б) Фірма створена як приватне підприємство засноване на власні кошти засновника для здійснення підприємницької діяльності з метою  одержання прибутку.  

Предметом діяльності фірми є: оптова і роздрібна торгівля; заснування закладів торгівлі та громадського харчування; будівництво баз відпочинку, готелів; випуск продукції народних промислів; надання побутових послуг населенню; перевезення вантажів власним  транспортом.  

Для забезпечення діяльності фірми за рахунок майна засновника, яке знаходилось на балансі ПВТ  фірми “Колоінвест” було створено статутний фонд.  

Фірма набула юридичної  особи з моменту її реєстрації у виконкомі Коломийської Міської  Ради народних депутатів.  

 «Колоінвест»  має печатку, бланки зі своєю  назвою та емблемою.Фірма користується  у своїй діяльності чинним  законодавством України, а в  зовнішньо економічній діяльності  – нормами міжнародного права,  ратифікованого вищими органами  державної влади України, положеннями  міжнародних договорів та конвенцій,  учасниками яких є Україна,  а також Установчим договором  та Статутом.  

Згідно Статуту  фірма “Колоінвест”: здійснює на території  України та інших держав угоди  та юридичні дії з підприємствами, організаціями, громадськими і господарськими товариствами та окремими особами в  т.ч. куплі-продажу, підряду, перевозки, страхування, комісії, зберігання, спільної діяльності; приймає участь у торгах, конкурсах, ярмарках, виставках; здає в  найм необхідне для своєї рухоме та нерухоме майно; відкриває фірмові  магазини і відділи в державних  магазинах та інші заклади торгівлі; самостійно розпоряджається коштами  для купівлі продукції виробничого  і соціального призначення; встановлює ціни та тарифи і комісійні винагороди за свої послуги, роботи, продукцію; самостійно визначає і встановлює порядок найму  та звільнення працівників, форми і  системи оплати праці, розпорядок робочого дня, змінність роботи, визначає порядок  надання вихідних днів і відпусток, приймає рішення про ведення  обліку робочого часу; бере участь в  реалізації соціально-економічних  програм в т.ч. фінансує та організовує  будівництво об’єктів соціально-побутового призначення.