Облік запасів

     Запаси  є однією з найбільших складових  собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих виробничих запасів. Цей облік хоч не складний, але як правило дуже трудомісткий, оскільки до складу запасів можуть входити сотні найменувань, де кожним з них для забезпечення кількісної та якісної інформації слід вести аналітичний облік. Для цього потрібно вказувати кількість кожної облікованої одиниці в натуральних вимірниках, які повинні бути єдині на підприємстві. У випадку, коли на підприємство від постачальника надходять запаси, що зазначаються в документах в іншому вимірнику, то необхідно перерахувати у той вимірник, який застосовується на підприємстві. Основним вимірником бухгалтерського обліку є вартісний. Застосування критеріїв  визнання і різноманітних методів оцінки запасів безпосередньо впливає на  показники фінансової звітності.

     Для відображення запасів в бухгалтерському  обліку планом рахунків, передбачено  клас 2 «Запаси».  Для узагальнення інформації про наявність і рух  належних підприємству запасів сировини і матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва призначено рахунок 20 «Виробничі запаси».

     За  дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом – витрачання на виробництво, переробку, відпуск на сторону, уцінка, тощо.

     Запаси  визнаються активом тільки за умови, що підприємство, по-перше, отримає  в майбутньому від їх використання економічні вигоди і, по-друге, вартість запасів може бути достовірна визначена.

     Що  до першої умови, підприємство має оцінити  ступінь впевненості щодо надходження  майбутніх економічних вигод  на основі наявних доказів на момент первісного визнання . Другий  критерій визнання, як правило, задовольнити нескладно, оскільки обмінна операція, що підтверджує придбання активу,  вимагає його собівартість. У разі, якщо актив створюються самим підприємством, достовірну оцінку собівартості можна отримати від операцій з придбання операцій, робочої сили чи інших ресурсів, що використовуються в процесі створення активу.

     Придбані  запаси, що перебувають в дорозі, входять до складу, товаро-матеріальних засобів підприємства, якщо ризики і вимоги, пов’язані з власністю  на ці запаси, були передані підприємству.

     Розмір  первісної вартості запасів залежить від тих, яким шляхом вони були отримані на підприємстві, а саме:

• договірна вартість, сплачувана постачальникові за вирахуванням непрямих податків;
• виготовлені власними силами підприємств;
• внесені засновниками до статутного фонду;
• отримані безкоштовно;
• обміняні на подібні запаси;
• обміняні на неподібні запаси.

     Первісна  вартість запасів у бухгалтерському  обліку не змінюється, крім випадків здійснення оцінки запасів на дату балансу, коли запаси відображаються за нижчою з оцінок.

     Отримані (придбані) або виготовлені запаси беруться на облік за їх первісною  вартістю (п.8 П(С)БО 9). Відповідно до пункту 9 П(С)БО 9 первісною вартістю придбаних  запасів, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

     - договір на вартість, сплачувана  постачальникові;

     - суми ввізного мита;

     - сума непрямих податків і зборів  у зв’язку з придбанням запасів,  які   підприємству не відшкодовується  (акцизний, митний збори);

     - витрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні  роботи, транспортування до місця  їх використання, включаючи витрати  на страхування ризиків транспортування  запасів;

     - інші витрати безпосередньо пов’язані  з придбанням і доставкою запасів,  приведенням їх до стану, придатного до експлуатації в намічених цілях.

     При здійсненні розрахунку первісної вартості придбаних запасів слід враховувати, що деякі витрати (наприклад, витрати  на транспортування запасів до місця  їх використання) не завжди можна співвіднести   з окремими видами запасів і включити їх в первісну вартість. У зв’язку з цим для визначення фактичної собівартості доцільно відкрити субрахунок  2012 (транспортно-заготівельні витрати) до рахунку запасів. На дебет цього рахунку відображатимуться всі понесені транспортно-заготівельні витрати, які включаються до первісної вартості придбаних запасів. На кредиті списуватимуться ТЗВ, що відносяться на собівартість витрачених запасів на підставі розрахунку середнього відсотка ТЗВ.

     Середній  відсоток витрат на придбання, доставку і ведення запасів до стану в якому вони придатні до використання в запланованих цілях, визначаються діленням суми ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за місяць, помноженої на 100, на суму відповідних виробничих  запасів на початок звітного місяця та запасів, що надійшли за місяць за облікованими  купівельними цінами.

     В залежності від того, яким чином  матеріали надійшли на складське  приміщення, складають різні первинні документи. Це може бути «Прибутковий ордер», (Ф.№4), «Товарно-транспортна накладна», «Акт про приймання матеріалів», тощо. Для обліку запасів у розрізі їх видів комірник веде окремі документи за ф.Н-12 «Картка складського обліку матеріалів», в якій проводяться записи по кожному факту надходження на підставі первинних документів.

     Отже, облік запасів у виробничих підрозділах, на складах і в бухгалтерії  організовується і ведеться під  керівництвом головного бухгалтера господарства і бухгалтера з обліку матеріальних цінностей. Тому організація  обліку виробничих запасів повинна  ґрунтуватися на основі такого метода обліку, суть якого полягає в тому, що бухгалтерський і складський облік поєднують в оперативно-бухгалтерський облік. При цьому звіти матеріально-відповідальних осіб про рух матеріальних цінностей після перевірки в бухгалтерії замінюють аналітичний облік застосування цього методу дає змогу усунути відставання між аналітичним і синтетичним обліком, а також  дублювання записів на складах і в бухгалтерії.  

 

      Список використаної літератури 

     1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 г. № 996-XIV.

     2. П(С)БО 9 «Запаси» – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.

     3. П(С)БО 16 «Витрати» – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.

     4. П(С)БО 15 – Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

     5. Інструкція № П-6 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6.

     6. Інструкція № П-7 – Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7.

     7. Інструкція № 291 – Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.

     8. Ірина Красовська – «Бухгалтерський облік запасів відповідно до Методичних рекомендацій» («ГоловБух», 26 лютого 2007 р., № 12 (491), с. 43);

     9. Оксана Кононенко – «Облік запасів – рекомендації Мінфіну» («Бухгалтерський тиждень», 5 березня 2007 р., № 10 (270), с. 12 (www.factor.ua));

     10. Юлія Миронова, Олексій Кравчук – «Облік виробничих і матеріальних витрат» («Дебет–Кредит», 16 квітня 2007 р., № 16, с. 34);

     11. Олена Рогачова – «Запаси: бухгалтерський, податковий облік» («Ориентир», 8 червня 2007 р., № 22 (488), с. 33);

     12. Тетяна Каменська – «Калькуляція собівартості за нормативними витратами» («Баланс», 27 серпня 2007 р., № 43 (689), с. 22);

     13. Алла Харитонова – «Запаси: обліковуємо правильно» («Баланс», 3 вересня 2007 р., № 45 (691), с. 4); 25. Оцінка, аналіз планування фінансового планування підприємства.За ред.Чуписа.- Суми, 2002.

     14. Ф Бутинець «Бухгалтерський облік в сільськогосподарському підприємстві» Житомир, ПП «Рута», 2003

     15. Ф. Бутинець «Бухгалтерський фінансовий облік».Практикум. Житомир, ПП «Рута», 2001

     16. М.Ф. Огійчук «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах». Практикум . Київ, Вища освіта, 2003

     17. М.Ф. Огійчук «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах». Київ, Аграрна освіта, 2003

     18. М.Ф. Огійчук «Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємствах». Київ, Алтера, 2007

     19. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування й звітність, підручник К.:2006.

 

     Додаток 1

    Типова  форма N М-12

    Затверджена наказом Мінстату України

    21.06.1996 р. N 193 

 

  КАРТКА N 62

СКЛАДСЬКОГО ОБЛІКУ МАТЕРІАЛІВ