Облік запасів

     Одиницю бухгалтерського обліку запасів  є їх найменування або однорідна  група.

     Для цілей бухгалтерського обліку виробничі  запаси включають: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

     У зв’язку з виникненням різних господарських операцій стосовно обліку виробничих запасів слід враховувати:

     - знос малоцінних та швидкозношуваних  предметів;

     - переоцінку товарно-матеріальних  цінностей;

     - заготівлю і придбання матеріальних  цінностей;

     - транспортно-заготівельні витрати.

Основними завданнями обліку виробничих запасів

• контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення;
• відображення витрат на закупівлю й транспортування запасів (матеріалів), результатів постачання;
• виявлення відхилень від планової собівартості придбаних матеріалів;
• контроль за залишками і рухом матеріалів на складах наявністю і рухом матеріалів в процесів їх заготівлі;
• спостереження за станом складських запасів, за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням;
• контроль за лімітом відпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості у витрати виробництва;
• контроль за дотримуванням норм;
• правильний розподіл матеріалів за об’єктами калькуляцій;
• виявлення непотрібних матеріалів, що підлягають реалізацій.

     Бухгалтерський  облік відносить до запасів (п.6 П(С)БО 9:

     -сировину, основні та допоміжні матеріалі,  комплектуючі вироби та інші  матеріальні цінності, призначені  до виробництва продукції, виконання  робіт, надання послуг, обслуговування  виробництва та адміністративних  потреб;

     - незавершене виробництво у вигляді незакінчених та незібраних деталей, вузлів та незакінчених технологічних процесів. Таке виробництво на підприємствах, виконуючих роботи и надаючи послуги, складається з витратна виконання незавершеного виробництва робот (послуг), з яких ще не визнано доходу;

     - готову продукцію, виготовлену  на підприємстві, призначену для  продажу, яка відповідає технічним  та якісним характеристикам, передбаченим  договором або іншими нормативно-правовими  актами;

     - товари у вигляді матеріальних  цінностей, які придбані (отримані) та утримуються підприємством для продажу;

     - малоцінні та швидкозношувані  предмети, які використовуються  не більше одного року або  на протязі нормального операційного  циклу, якщо він не більше  року;

     - поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються згідно з цього стандарту, а також сільськогосподарська продукція і продукція лісного господарства після її первинного визнання.

     Запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначено.

     Згідно  з планом рахунків бухгалтерського  обліку виробничі запаси класифікуються за такими групами:

     201 Сировина і матеріали

     202 Куповані напівфабрикати та комплексуючі  вироби

     203 Паливо

     204 Тара і тарні матеріали

     205 Будівельні матеріали

     206 Матеріали передані у переробку

     207 Запасні частини

     208 Матеріали сільськогосподарського  призначення

     209 Інші матеріали

     Згідно  з Положенням (стандартом) бухгалтерського  обліку 9 «Запаси» до запасів віднесено також незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу. Це особливий вид запасів та їх облік буде розглядатися в наступних розділах книги.

     Облік запасів має бути організований  відповідно до П(С)БО 9 «Запаси».

     У Плані рахунків, затвердженому наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. 
№ 291 для відображення запасів передбачено клас 2 «Запаси», який містить 9 рахунків:

     20 «Виробничі запаси»;

     21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

     22 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети»;

     23 «Виробництво»;

     24 «Брак у виробництві»;

     25 «Напівфабрикати»;

 

4. Організація обліку складського господарства 

     Складське господарство в сільськогосподарських  підприємствах організується, як правило, в центральних складах, коморах  бригад, ферм і інших структурних підрозділах. При віддаленості підприємств від залізничних станцій можуть створюватися експедиторські склади. В центральних складах зосереджено основні запаси паливного матеріалу, кормів, готової продукції для реалізації, запасних частин, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, закуплених у постачальників. Через центральні склади ці запаси розподіляють між структурними виробничими підрозділами.

     У коморах структурних виробничих і не виробничих підрозділів зберігається невелика кількість виробничих запасів, товарно-матеріальних цінностей, які надходять з центральних складів, або можуть бути завезені безпосередньо від постачальників з обов’язковим документальним оформленням через центральний склад.

     Матеріали на складах розміщують по секціях, а в них – за окремими групами і типосорторозмірами в штабелях, на стелажах, полицях та ін. У зерно-насіннєсховищах, тощо, секції повинні бути відокремленні герметичною перегородкою, що виключає можливість змішення продукції різних видів, сортів, репродукцій.

     У місцях зберігання прикріплюють спеціальні ярлики з назвою та характеристикою  певного виду продукції і матеріалів, а в необхідних випадках – і  призначенням. Бланк ярлика на новий  вид (номенклатурний номер) матеріальних цінностей заповнює завідувач складу (комірник) при надходженні цінностей на склад.

     Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, слід зберігати  на спеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних заправках машин, мінеральні добрива-  на складах відповідно до встановлених правил.

     При передачі складу іншій особі (через переміщення чи звільнення матеріально-відповідальної особи з тих, чи інших причин) проводять інвентаризацію продукції і матеріалів і складають акт.

     Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально-відповідальна особа (завідувач складу, комірник та інші) за сортами згідно з правилами їх зберігання. Облік ведуть на картках складського обліку  матеріалів   ( див. додаток 1), які видають матеріально відповідальним особам під розписку в реєстрі видачі карток. Останні зберігають у спеціальних картотеках за обліковими групами, а в середині їх – у порядку зростання номенклатурних номерів чи за алфавітом, групи та підгрупи в картотеці відокремлюють роздільниками з поставленими на них номерами. На кожний номенклатурний номер продукції та матеріалів відкривають нову картку, де завідувач складу (комірник) зазначає місце зберігання (стелаж), комірку, тощо. Замість карток дозволяють вести облік оформлених належним чином  книгах складського обліку.

        В картотеці (Книзі) складського обліку відкривають окремі картки (сторінки) на сільськогосподарську продукцію, яка: переходить із минулого року; вироблена у звітному році; куплена в цьому році та перероблена на давальницьких засадах. У лімітно-забірних картах, накладних (додаток 2) та інших документах на відпуск слід вказувати, який вид продукції і за якою оцінкою видається (суму підраховують у бухгалтерії). Окремо ведуть облік біопрепаратів, медикаментів і хімічних речовин, придбаних за рахунок власних коштів і бюджетних асигнувань.

        Запаси у Книзі (картках) складського  обліку завідувач складу робить  щодня окремо на кожному документу  (об’єднувати дані кількох документів  в один допис не дозволяється); після кожного дня виводять  залишок. Дані відомості витрачання  кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджу вальних документів завідувач складу заносить у Книгу (картку)  в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяці. Бажано лімітно-забірні карти зберігати із регістрами складського обліку.

     Якщо фактичний залишок матеріальних цінностей значно відхиляється від встановленої норми запасу, а також за наявності  матеріальних цінностей, які тривалий час лежать без руху, завідувач складу інформує про це адміністрацію сільськогосподарського підприємства.

     Деяких  працівників бухгалтерії закріплюють  наказом (розпорядженням) по підприємству за складами, коморами для контролю за своєчасністю та кількістю ведення  в обліку. Перевірку записів і  ведення залишків по кожній операції працівник бухгалтерії підтверджує своїм записом по відповідному рядку карти (книги) складського обліку. Матеріально-відповідальні особи на вимогу працівника бухгалтерії зобов’язані пред’явити для фактичної перевірки (в натурі) визначені матеріальні цінності. Таку перевірку бажано робити на сам перед по дорогих і дефіцитних матеріалах.

     Щомісяця  матеріально-відповідальні особи  на підставі первинних документів складають  Звіт про рух матеріальних цінностей у двох примірниках і подають його б бухгалтерію разом із документами, що підтверджують надходження і витрачання матеріалів. До Звіту включають лише ті види продукції і матеріалів, по яких був рух у звітному періоді. Залишки на початок місяця по кожному номенклатурному номеру зіставляють із залишками звітів попереднього місяця. Надходження і вибуття матеріалів протягом місяця фіксують на підставі первинних документів, після чого підраховують обіг і визначають сальдо на кінець місяця. Ці дані порівнюють із записами в Книзі (картках) складського обліку. Дані про залишки продукції і матеріалів, про їхній рух матеріально-відповідальні особи у Звіті фіксують не тільки в кількісному, а в грошовому вираженні, підтверджуючи це своїм підписом. Приймаючи звіти, працівники бухгалтерії перевіряють правильність їх складання, таксують і визначають суми обігу і залишків у грошовому вираженні.

     У зв’язку із значною кількістю  запасних частин (їх назв) і ремонтних  матеріалів до тракторів, автомобілів, комбайнів та інших сільськогосподарських  машин за наявності твердих договірних цін із метою зменшення трудомісткості обробки відповідальні особи подають звіти про рух запасних частин і ремонтних матеріалів тільки в сумарному вираженні (без переліку назв цінностей). У такому разі оцінку одержаних і використаних матеріалів здійснює відповідальна особа безпосередньо у відповідних документах. У звітах деталі групують за такими аналітичними рахунками: «Запасні частини до тракторів», «Запасні частини до автомобілів» тощо.

     Облік надходження і витрачання медикаментів (за винятком спирту та отруйних  і  сильнодіючих лікарських засобів)  та інших лікувально-профілактичних засобів і матеріалів  здійснюють у кількісному вираженні в Книзі (картках) складського обліку. Щомісяця спеціаліст ветеринарної служби на підставі первинних документів (накладні, рахунки, акти, рецепти, тощо) складає і подає в бухгалтерію Звіт про рух біопрепаратів і ліків у кількісному і грошовому вираженні.

     Облік отруйних і сильнодіючих речовин  у кількісному вираженні відповідно до спеціальних вказівок, розроблених  Міністерством охорони здоров’я України, ведуть, використовуючи пронумеровані, прошнуровані, скріплені сургучною печаткою підприємства і підписані головним лікарем ветеринарної медицини та головним бухгалтером книга. Ці види матеріалів зберігають окремо в спеціально обладнаних для цього місцях.