Облік запасів

Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Февраля 2012 в 21:55, курсовая работа

Краткое описание

Спостерігаючи за діяльністю сільськогосподарського підприємства, можна з точністю сказати, що без виробничих запасів на складі чи інших місцях зберігання виробництво продукції неможливе. А щоб воно здійснювалося, господарство обов’язково повинне мати в своєму розпорядженні різні види матеріальних цінностей (корми, паливо, тару, тощо). Тому що сьогодні не можливо уявити сільськогосподарське підприємство без наявності палива, яке необхідне для перевезення продукції, транспортування, без сировини і матеріалів, потрібних у виробництві чи без запасних частин і т. д. ін.. Але, перш за все, ці матеріальні оборотні засоби повинні бути правильно облікованими, а організацію обліку на підприємстві необхідно постійно вдосконалювати.

Оглавление

1)Вступ.

2)Виробничо-фінансова характеристика підприємства та організація облікової роботи.

3)Економічна суть і завдання обліку запасів. П(с)БО 9 "Запаси"

4)Організація обліку складського господарства.

5)Методи оцінок запасів при надходженні і вибутті.

6)Синтетичний і аналітичний облік надходження і вибуття запасів. Регістри обліку

7)Облік МШП.

8)Висновки і пропозиції.

9)Список використаної літератури.

10)Додатки.

Файлы: 1 файл

запаси.doc

— 743.00 Кб (Скачать)

     Для обліку запасів на підприємстві використовуються рахунки бухгалтерського обліку:

     - 20 «Виробничі запаси»,

     - 22 «Малоцінні та швидкозношувані  предмети», 

     - 26 «Готова продукція»,

     - 28 «Товари».

     Бухгалтерський  облік на позабалансових рахунках здійснюється, зокрема, у разі:

     - надходження і використання (повернення) давальницької сировини;

     - надходження і реалізації (повернення) запасів на підставі договору комісії (консигнації) та інших подібних цивільно-правових договорів;

     - надходження та рух запасів,  отриманих від постачальника,  і в оплаті яких відмовлено  внаслідок порушення договірних  зобов'язань (невідповідність асортименту, якості, строкам поставки запасів, технічним умовам тощо) або поломки та псування запасів;

     - одержання запасів, які згідно  з угодою заборонено використовувати  до оплати їх вартості;

     - якщо оплачені та прийняті  покупцем у підприємства-постачальника запаси на території (на складі, в цеху) останнього тимчасово залишаються у підприємства-постачальника за згодою (зверненням) покупця у зв'язку із відстроченням відвантаження (вивозу, відправки) запасів покупцеві;

     - перевищення кількості фактично одержаних запасів над кількістю, зазначеною у видаткових документах постачальника;

     - якщо право власності на запаси, що надійшли на підприємство, не переходить до підприємства  з інших причин;

     - прийняття запасів на відповідальне  зберігання;

     - виключення з активів запасів,  які зіпсовані або наявність  яких інвентаризацією не підтверджена  та їх відсутність або псування  не обґрунтована нормами природного  убутку, а рішення щодо відшкодування  їх вартості винними особами  ще не прийнято.

     Запаси, що не є власністю підприємства враховуються на за балансових рахунках:

  • 022 „Матеріали, прийняті на переробку”;
  • 023 „ Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні;
  • 024 „ Товари, прийняті на комісію”;
  • 025 „Матеріальні цінності доверітеля”;
  • 041 „Непередбачені активи”;
  • 072 „Невідшкодовані нестачі і витрати від псування”.

     На  позабалансових рахунках одночасно  з відображенням на синтетичних  рахунках бухгалтерського обліку відображається надходження і використання бланків  суворого обліку (08 – „Бланки суворого обліку”), облік яких ведеться за їх номінальною вартістю, а за їх відсутності - за вартістю, яка визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.96 N 1009.

     Аналітичний облік запасів ведеться у розрізі  місць зберігання, матеріально відповідальних осіб та видів запасів. На кожен субрахунок складається окрема відомість до журналу 5. Записи у відомостях вносяться на основі документів, в яких надходження узагальнені за матеріально відповідальними особами, запасами і їх використанням, вибуттям у звітний місяць.

     Суми  внутрішніх обертів запасів за місяць повинні бути між собою рівними.

     За  дебетом рахунків відображається надходження  запасів на підприємство, їх до оцінка, за кредитом – витрати на виробництво, переробку, реалізація, уцінка.

     У бухгалтерському обліку вартість відпущених у виробництво запасів, незалежно від мети використання, відноситься або на собівартість виробленої продукції, або на витрати звітного періоду. Якщо використані запаси відноситимуться до собівартості виготовленої продукції, застосовується рахунок 23 «Виробництво» та рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». Віднесення вартості запасів на рахунок 23 проводиться, якщо їх вартість може бути безпосередньо, без розподілу, на підставі первинних документів уключено до складу собівартості окремих видів продукції чи конкретних робіт.

     На  субрахунку 201 « Сировина та матеріали» відображають наявність та рух матеріалів, які входять до складу виготовленої продукції, а саме вторинних металів алюмінія, міді, латуні.

     Вироби (видливки сталеві, лист сталевий з полімерним покриттям), придбані для подальшого перепродажу, вартість яких не входить в собівартість продукції, відображаються на рахунку 28 «Товари».

     На  субрахунку 203 «Паливо» враховуєть вартість та рух палива, паливо мастильних матеріалів, придбаних для використання транспортних засобів. На цьому рахунку враховуються також талони на нафтопродукти.

     На  субрахунку 206 «Матеріали, придбані для  переробки» враховуються матеріали, передані в переробку і в подальшому врахуються у складі собівартості виготовлених с них виробів.

     На  субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних запасних частин, готових деталей, узлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонту, заміни зношених частей машин, обладнання, транспортних засобів, інструментів, а також автомобільних шин у запасі та використанні.

     На  рахунку 209 «Інші матеріали» враховуються відході виробництва (шлак, брухт  чорних металів), невиправний брак, бланки суворої звітності (бланки векселів).

     На  підставі рахунків-фактур (додаток 7) відбувається оплата та придбані товано матеріальні цінності (ТМЦ) та малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) та ін..

     Надходження ТМЦ та МШП на підприємство від  постачальника супроводжуються  відповідними документами: накладними (додаток 8), товарно-транспортними накладними (додаток 9).

     Отримання товарів та матеріалів на складі постачальника  здійснюється матеріально відповідальніми  особами підприємства тільки за довіренністю .

     Довіреність на отримання ТМЦ видають тільки посадовій особі, працівнику підприємства, підписується керівником та головним бухгалтером. Забороняється видивати довіреність на отримання цінностей робітникам, які не звітували за раніше отриманими довіреностями. Довіреність на отримання цінностей від постачальника видається відповідальній особі під розписку й реєструється у журналі довіреностей.

     Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості отримання  і вивозу ТМЦ, однак, не більш чим 10 днів.

     Довіреність залишається на підприємстві, яке  відпустило товар. Отримувачу матеріальних цінностей видають супроводжувальні документи на товар. При отриманні товарів обов’язковим є наявність документів підтверджуючих їх якість (сертифікат якості).

     Документи на отримання ТМЦ здаються в бухгалтерію особою, яка отримала ТМЦ, не пізніше наступного дня.

     При прийманні запасів матеріально  відповідальна особа проводить  перевірку відповідності запасів  асортименту, кількості, вазі, обсягу площі  і якості, які зазначені у супровідних  документах.

     В місцях зберігання кожна однорідна група (вид) запасів позначатися матеріальним ярликом (форма М-16, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193), який прикріплюється до місця зберігання запасів.

     Матеріально відповідальними особами у місцях зберігання запасів ведеться кількісний облік руху запасів.

     У визначений термін матеріально відповідальні  особи подають усі первинні документи  з надходження та вибуття запасів  до бухгалтерської служби. Матеріальний звіт (форма М-19, затверджена наказом  Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193) з відображенням у ньому наявності і руху запасів складають і подають до бухгалтерської служби.

       Сировина, матеріали, паливо, та інші  матеріальні цінності відпускаються  у виробництво за вагою, об'ємом  або підрахунком відповідно до установлених на підприємстві витратних нормативів та обсягу виробництва продукції. Відпуск запасів у виробництво провадиться на підставі установлених лімітів. Лімітування відпуску запасів у виробництво оформляється лімітно-забірними картами. Лімітно-забірні карти виписуються у двох примірниках – для цеху та для складу. Відпуск запасів зі складу у виробництво здійснюється комірником при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної карти.

     Відпуск матеріалів понад установлений ліміт або при заміні матеріалів оформляється актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів за дозволом керівника підприємства або уповноважених на це осіб. Відпуск запасів, потреба в яких виникає періодично, здійснюється за накладними-вимогами.

     При використанні запасів для обслуговування виробництва, управлінських потреб застосовуються такі рахунки: 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 99 «Надзвичайні витрати».

     Для узагальнення інформації про витрати підприємство застосовує рахунки класу 8 «Витрати за елементами» та класу 9 «Витрати діяльності». При цьому згідно з Інструкцією № 291 Вартість запасів, відпущених у виробництво, включається до складу матеріальних витрат підприємства, для узагальнення інформації про які призначено рахунок 80 «Матеріальні витрати». За дебетом цього рахунка відображаються суми визнаних матеріальних витрат, які одразу ж списуються з цього рахунка за напрямками витрат, а саме:

     – до дебету рахунка 23 «Виробництво» – у сумі прямих матеріальних витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), а також витрат допоміжних (підсобних) виробництв;

     – до дебету рахунків класу 9 – у сумі матеріальних витрат, які відносяться до матеріальних накладних витрат, адміністративних та збутових витрат;

     – до дебету рахунка 79 «Фінансові результати» (якщо підприємство не використовує рахунки класу 9).

     У податковому обліку вартість використаних у звітному періоді запасів впливає на величину валових витрат шляхом участі в розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів відповідно до п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

     На  підприємстві застосувається автоматизована система складського обліку наявності  та руху запасів. Підприємство використовує регістри та звіти в електронній формі, що створюються, передаються і оброблюються відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та іншими нормативно-правовими актами.

     Бухгалтерська служба відповідно до Закону України "Про  бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" забезпечує дотримання правил ведення обліку запасів на складі та в інших місцях зберігання запасів в терміни, встановлені керівником підприємства.

     Перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умов зберігання здійснюється інвентаризацією. Проведення інвентаризації здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 N 419 "Про затвердження Порядку подання фінансової звітності" та Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 N 69.

     Для забезпечення ефективності використання запасів у виробництві здійснюється контроль використання запасів у порядку, в спосіб і строки, визначені керівником підприємства і відображені у наказі про облікову політику підприємства, технологічними картами виробництва, складеними на основі держстандартів України.

     Бухгалтерська служба перевіряє одержані первинні документи за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів, відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників та правильність арифметичних підрахунків.

     Після перевірки первинних документів складаються облікові регістри аналітичного та синтетичного обліку. Для цього застосовуються облікові регістри, затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.12.2000 N 356 "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку".

Информация о работе Облік запасів